Блог Олександра Пономаренко: Відповіді на письмову частину іспиту. Ч. 1 - Складання цивільних процесуальних документів

Доброго дня моїм читачам! Сьогодні хочу поділитися документами із письмової частини адвокатського іспиту. Зазначені документи складені в рамках підготовки до кваліфікаційного (адвокатського) іспиту та надані мені Олексієм Гурою, який успішно склав іспити в грудні минулого року, і на даний час проходить стажування. Від свого імені та від імені читачів мого блогу хочу виразити йому велику подяку за надані матеріали!

В цьому пості зібрані документи із першої частини письмового іспиту - "Складання цивільних процесуальних документів".

	Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя пр. Перемоги, буд. 51, м. Запоріжжя, 69035 с. Калюжна В.В. справа №335/4598/15
Позивача:	Іванова Івана Івановича вул. Лепіка, буд. 41, кв. 45 м. Запоріжжя, 69001

ЗАЯВА ПРО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПОЗОВУ

В провадженні Орджонікідзевського районного суду знаходиться справа №335/4598/15 за позовом Іванова Івана Івановича до Максименка Миколи Петровича, третя особа, - приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу, Бережна Ірина Вікторівна, про визнання договору дарування недійсним.

Предметом спору в зазначеному позові є квартира що знаходилась за адресою: м. Запоріжжя, вул. Правди, буд. 40, кв. 35, яка належала на праві власності моїй бабусі Івановій Олені Іванівні. В позовній заяві я прошу визнати договір дарування квартири недійсним. За змістом зазначеного договору, моя бабуся,- Іванова Олена Іванівна подарувала за життя квартиру, що належала їй на праві приватної власності абсолютно чужій людині - Максименку Миколі Петровичу. Отримавши свідоцтво про право власності на спірну квартиру, громадянин Максименко Микола Петрович намагається продати її третім особам, незважаючи на те, що з приводу квартири здійснюється судове провадження. Доказом намірів Максименка М.П., щодо відчуження спірної квартири є об’ява про продаж цієї квартири, розміщена в газеті «Запорізька січ» №7 від 01.06.2015 р. на сторінці 7 у рубриці «Продаж нерухомості». Відповідно до інформації з повідомлення: особа з іменем, по батькові Микола Петрович пропонує до продажу квартиру за адресою: м. Запоріжжя, вул. Правди, буд. 40, кв. 35, в якості контактного номеру залишено номер мобільного телефону відповідача.

Таким чином, я маю підстави побоюватись, що відповідач по справі - Максименко Микола Петрович хоче розпорядитись спірною квартирою, продавши її третім особам, що може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду по справі №335/4598/15.

Відповідно до ч. 1 ст. 151 ЦПК України, суд, за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити передбачені цим кодексом заходи забезпечення позову.

Керуючись ст.ст. 151-153 ЦПК України,

ПРОШУ:

1. Забезпечити мій позов до Максименка Миколи Петровича (ідентифікаційний номер: 0878556412), шляхом накладення заборони відчуження на спірну квартиру за адресою: м. Запоріжжя, вул. Правди, буд. 40, кв. 35.

Додатки:

Примірник газети «Запорізька січ» №7 від 01.06.2015 р. – 1 прим.

Квитанція про сплату судового збору №65 від ______ р. – 1 прим.

«___»____________ 2015 р. ______________ __________________________

	Комунарський районний суд м. Запоріжжя вул. Малиновського, буд. 7, м. Запоріжжя, 69104.
Заявник:	Житлово-будівельний кооператив «П» вул. Варченка, 15-Б, кв. 90, м. Запоріжжя, 69104 ЄДРПОУ: 05050505 р/р №455598336014113 у Філії Запорізького обласного Управління АТ «Ощадбанк», МФО: 313957 тел. 093 82 72 072
Боржник :	Хруздова Наталія Георгіївна вул. Варченка, буд. 15-Б, кв. 16 м. Запоріжжя, 69104

ЗАЯВА
про видачу судового наказу

Хруздова Наталія Георгіївна (паспорт СВ823201 виданий Комунарським РВВС 22.05.2003 р.) є власником квартири № 16 за адресою вул. Варченка, буд. 15-Б, м. Запоріжжя, 69104.

Житлово-будівельний кооператив 3 «П» (код ЄДРПОУ 20154850) (надалі – ЖБК «П») є балансоутримувачем і здійснює утримання та обслуговування будинку та є виконавцем послуг з водопостачання та водовідведення будинку за адресою вул. Варченка, буд. 15-Б, м. Запоріжжя, 69104.

Відносини з приводу діяльності житлово-будівельних кооперативів та надання ними комунальних послуг врегульовано Законом України «Про кооперацію» №1087-IV від 10.07.2003 р.,., Цивільним Кодексом України, Житловим Кодексом України.

Відповідно до п 2.1.4 статуту ЖБК «П»: кооператив має право передати на обслуговування в державну організацію або організовувати його обслуговування своїми силами. Згідно з п. 2.1.5 ЖБК «Побутовець» зобов’язаний: своєчасно проводити ремонт житлового будинку, забезпечувати безперервну роботу інженерного обладнання і житлових приміщень, утримувати в належному порядку місця загального використання і прибудинкову територію. Згідно з п. 2.2.4. статуту ЖБК внески на експлуатацію будинку і утримання території біля будинку встановлюються в розмірі, необхідному для покриття фактичних витрат на ці потреби, виходячи з загальної площі квартири.

Відповідно до договору №323 про надання послуг з питного водопостачання та приймання стічних вод у системи каналізації та додаткової угоди №1-21/09/11 від 21.09.2011 р. до договору про надання послуг з питного водопостачання та приймання стічних вод у системи каналізації укладеного між ЖБК «П» та КП «Водоканал», ЖБК є споживачем послуг з водопостачання та приймання стічних вод у системи каналізації по відношенню до КП «Водоканал» та постачальником зазначеної послуги по відношенню до мешканців будинку по вул. Варченка 15-Б.

Таким чином, ЖБК «П» є балансоутримувачем будинку №15-Б за адресою м. Запоріжжя, вул. Варченка, та надає мешканцям цього будинку послуги з утримання будинку і прибудинкової території та послуги питного водопостачання та приймання стічних вод у системи каналізації, що разом і складають суму щомісячної квартплати.

Так, відповідно до тарифів на утримання будинків та прибудинкової території затверджених протоколом загальних зборів членів кооперативу ЖБК «П» №___ від _______________ р. та тарифів на послуги питного водопостачання та приймання стічних вод у системи каналізації, затверджених Рішенням виконавчого комітету Запорізької міської ради, боржник повинен був сплатити ЖБК «Побутовець» за період з жовтня 2009 р. по травень 2014 р. суму в розмірі _____________ грн., тоді як в свою чергу за вказаний період сплатив 1393,78 грн. У результаті цього за власником квартири №16 в будинку №15-Б за адресою м. Запоріжжя, вул. Варченка виникла заборгованість по комунальним послугам, що включає заборгованість за надання послуг питного водопостачання та приймання стічних вод у системи каналізації та послуг з утримання будинків та прибудинкової території в сумі ____________ грн.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов’язання, підстави виникнення яких були передбачені в ст. 11 ЦК України, повинні виконуватись належним чином згідно умов договору і вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог, - згідно звичаям ділового обороту або інших вимог, які звичайно висуваються.

Згідно ст. 67 Житлового Кодексу Української РСР плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.

Згідно ст. 68 Житлового Кодексу Української РСР наймач зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги.

Відповідно до ст. 162 Житлового Кодексу Української РСР Плата за користування жилим приміщенням в будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, встановлюється угодою сторін. Плата за комунальні послуги береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами. Строки внесення квартирної плати і плати за комунальні послуги визначаються угодою сторін. Наймач зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату і плату за комунальні послуги.

Відповідно до п.5 ч.3 ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Згідно з ст.319 ЦК власність зобовязує, а за ст. 322 ЦК тягар утримання майна несе власник, який зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до пункту 3 ст. 96 ЦПК України, судовий наказ може бути видано у разі якщо: заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості.

Керуючись ст.ст. 11,16, 319, 322, 526 ЦК України, ст. ст. 67, 68, 162 ЖК України, Закону України «Про комунальні послуги», ст. ст. 96,102-104 ЦПК України:

ПРОШУ:

1. Розглянути заяву по суті та видати судовий наказ.

2. Стягнути з боржника Хруздової Наталії Георгіївни на користь Житлово-будівлеьного кооперативу «П» (код ЄДРПОУ 20914750) на розрахунковий рахунок №26009336014113 у Філії Запорізького обласного Управління АТ «Ощадбанк», МФО: 313957, заборгованість по оплаті комунальних послуг (послуги утримання будинку та прибудинкової території за період з жовтня 2009 р. по травень 2014 р. в сумі __________ грн.

3. Стягнути з боржника Хруздової Наталії Георгіївни судові витрати в розмірі _________ грн. на користь Житлово-будівлеьного кооперативу «П» (код ЄДРПОУ 20914750) на розрахунковий рахунок №26009336014113 у Філії Запорізького обласного Управління АТ «Ощадбанк», МФО: 313957.

Додатки:

Копія заяви про видачу судового наказу – 1 прим.

Оригінал платіжного доручення про сплату судового збору – 1 прим.

Копія платіжного доручення про сплату судового збору – 1 прим.

Копія свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи – 2 прим.

Копія розрахунку заборгованості – 2 прим.

Копія виписки з ЄДРПОУ – 2 прим.

Копія картки прописки – 2 прим.

Копія паспорта – 2 прим.

Копія витягу з статуту ЖСК – 2 прим.

«___»_____________ 2014 р. Голова ЖСК «П» ___________________ Буденко Л.А.

	Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя пр. Перемоги, буд. 51, м. Запоріжжя, 69035
Заявник: Зацікавлена особа:	Мордик Діана Петрівна вул. Лепіка, буд. 41, кв. 45 м. Запоріжжя, 69001 Відділення ВД Фонду в м. Запоріжжя бул. Шевченка, буд. 23 м. Запоріжжя, 69001
	Звільнена від сплати судового збору на підставі п. 9) ст. 5 ЗУ «Про судовий збір», як інвалід II групи

ЗАЯВА ПРО ВСТАНОВЛЕННЯ ФАКТУ, ЩО МАЄ ЮРИДИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ

Я Мордик Діана Петрівна, народилась 23.06.1976 року в м. Запоріжжі.

З 19 липня 1994 року я перебувала в шлюбі з Мордиком Миколою Дмитровичем 01.09.1975 року народження. Ми проживали разом і були зареєстровані за однією адресою: м. Запоріжжя, пр. Леніна, буд. 46 кв. 11.

29.11.1995 року, в нас з Мордиком М.Д. народилась донька, Мордик Дарина Миколаївна.

В 2005 році зі мною стався нещасний випадок, автотранспортна пригода, внаслідок якої я отримала численні ушкодження здоров’я і мені було встановлено 2 групу інвалідності, без можливості працювати (підтверджується довідкою МСЕК №124565 від 08.08.2005 р.) У зв’язку з інвалідністю, я втратила можливість працевлаштування і перебувала на повному утриманні мого чоловіка Мордика Миколи Дмитровича, який працював до часу своєї смерті. 20.05.2014 р. Мордик Микола Дмитрович помер внаслідок нещасного випадку на виробництві, що стався з ним 20.05.2014 р., що підтверджується актом про нещасний випадок за формою Н-1 від 25.05.2014 р. (копія акту додається до заяви).

У зв’язку з сімейними обставинам з 2008 року я була змушена змінити місце реєстрації свого проживання на адресу своїх батьків, м. Запоріжжя, вул. Лепіка, буд. 41 кв. 45, хоча фактично проживала спільно зі своїм чоловіком Мордиком М.Д. та нашою донькою Мордик Д.М. за адресою його реєстрації:
м. Запоріжжя, пр. Леніна, буд. 46 кв. 11.

До самого часу своєї смерті від нещасного випадку на виробництві (20.05.2014 р.) мій чоловік, Мордик М.Д. працював начальником цеха холодного стану в ПАТ «Дніпроспецсталь». Оскільки я є непрацездатною, то заробітна плата мого чоловіка була єдиним і постійним джерелом доходів нашої сім’ї, а я знаходилась на утриманні свого чоловіка. Єдиним джерелом мого доходу кім заробітної плати мого чоловіка, була пенсія по інвалідності, яка відповідно до довідки УПФУ в Орджонікідзевському районі від 24.06.2014 р. становить 345 гр. на місяць.

Після смерті Мордика М.Д. 17.06.2014 р. я звернулась до відділення ВД Фонду в м. Запоріжжя з заявою про призначення мені соціальної страхової виплати як особі яка знаходилась на утриманні померлого внаслідок нещасного випадку на виробництві.

22.06.2014 р. відділення ВД Фонду листом повідомило мені, що мені не може бути призначена соціальна страхова виплата у зв’язку з втратою годувальника так як з поданих мною документів, не вбачається, що я перебувала на утриманні у Мордика М.Д. Також, з посиланням на п. 6.1.2 «Порядку призначення, перерахування та проведення страхових виплат» відділенням ВД Фонду м. Запоріжжі, було мені порекомендовано звернутись до суду з заявою про встановлення юридичного факту перебування мене на утриманні свого чоловіка Мордика М.Д.

Факт мого перебуванні на утриманні у Мордик Миколи Дмитровича, підтверджується наступними доказами:

1) Рецепти лікаря невропатолога на ліки яких я потребую разом з квитанціями про оплату за допомогою платіжної картки Мордик Д.М.

2) Рахунок на моє лікування в відділенні фізіологічної реабілітації ТОВ «Віта центр» з квитанцією про оплату за допомогою платіжної карти Мордик Д.М.

3) Показаннями свідків: Мордик Дарини Миколаївни - нашої спільної з Мордик М.Д. доньки, Ващенко Галини Дмитрівни та Ващенка Сергія Вікторовича – наших сусідів по будинку за адресою: м. Запоріжжя
м. Запоріжжя, пр. Леніна, буд. 46.

Враховуючи те, що сума мого доходу становить лише сума пенсії по інвалідності - 345 грн. я не мала можливості самостійно себе забезпечувати і мною повністю опікувався мій чоловік Мордик Микола Дмитрович, я знаходилась на його утриманні та проживала разом з ним за адресою:
м. Запоріжжя, пр. Леніна, буд. 46 кв. 11., хоча місцем реєстрації мого проживання була інша адреса.

Враховуючи, що факт перебування на утриманні у Мордика М.Д. необхідний мені для призначення у відділенні ВД Фонду в м. Запоріжжі соціальної страхової виплати, керуючись п. 6.1.2, 6.1.5 Порядку призначення, перерахування та проведення страхових виплат» , ст. 34, 35, 37 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування», ст. ст. 234, 235, 256, 258, 259 ЦПК України,

ПРОШУ:

1. Встановити юридичний факт знаходження мене, Мордик Діани Петрівни на утриманні мого чоловіка Мордика Миколи Дмитровича з 08.08.2014 по 20.05.2014 р.

Додатки:

Копія заяви про встановлення факту – 1 прим.

Копія свідоцтва про одруження – 2 прим.

Копія Паспорту – 2 прим.

Копія свідоцтва про народження – 2 прим.

Копія свідоцтва про смерть – 2 прим.

Копія акту Н-1 – 2 прим.

Копія акту Н-5 – 2 прим.

Копія довідки МСЕК – 2 прим.

Копія рецепту з квитанцією про оплату – 2 прим.

Копія рахунку на лікування з квитанцією про оплату – 2 прим.

Копія заяви до ВД Фонду – 2 прим.

Копія відповіді ВД Фонду – 2 прим.

Копія довідки УПФУ – 2прим.

«___»____________ 2014 р. ______________ _____________________________

	Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя пр. Перемоги, буд. 51, м. Запоріжжя, 69035
Позивач: Відповідач: 3 особа:	Шевченко Діана Петрівна вул. Лепіка, буд. 41, кв. 45 м. Запоріжжя, 69001 Безуглий Петро Дмитрович вул. Весняна, буд 3, кв. 12 м. Запоріжжя, 69114 Зінченко Олександр Олександрович Приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округа пр. Леніна, 102 м. Запоріжжя, 69001
Ціна позову:	Не матеріального характеру

ПОЗОВ ПРО ВИЗНАННЯПРАВОЧИНУ НЕДІЙСНИМ

Я, Шевченко Діана Петрівна, народилась 23.06.1995 року в м. Запоріжжі. Моїми батьками є Шевченко Петро Вікторович 1957 року народження та Шевченко Вікторія Вікторівна (1962 року народження), а моєю бабусею є Шевченко Варвара Дмитрівна (1935 року народження), що підтверджується моїм свідоцтвом про народження та свідоцтвом про народження мого батька. (додаються до позову).

В 1998 році, мої батьки загинули в автокатастрофі, тому рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 25.09.1998 р. моїм опікуном була призначена моя бабуся – Шевченко Варвара Дмитрівна. Разом з бабусею я проживала в її квартирі за адресою: вул. Лепіка, буд. 41, кв. 45 м. Запоріжжя, 69001. до 2013 року.

В 2013 році я вступила до Одеського національного медичного університету де і навчаюсь по теперішній час. У зв’язку зі вступом до вищого навчального закладу, я переїхала до м. Одеси на період навчання. З 2011 року в моєї бабусі було встановлено діагноз хвороба Альцгеймера (підтверджується випискою з медичної картки). Для цього захворювання характерні такі прояви як поступова втрата короткочасної пам’яті, сплутаність свідомості, порушення роботи мозку. З 2011 р. моя бабуся почала поступово втрачати пам’ять та навіть не завжди мене упізнавала.

20 травня 2015 року до мене в Одесу зателефонувала сусідка моєї бабусі Варламенко Марія Дмитрівна та повідомила, що бабуся померла. 22 травня 2015 року під час похорон моєї бабусі, до мене підійшов не знайомий мені чоловік і представився Безуглим Петром Дмитровичем. Зазначений чоловік сказав, що моя бабуся перед своєю смертю уклала договір, за яким свою квартиру за адресою: вул. Лепіка, буд. 41, кв. 45 м. Запоріжжя, 69001 продала йому на підтвердження цього надав мені ксеро-копію договору купівлі-продажу нерухомості №1256 від 18 лютого 2015 р. і я маю протягом двох місяців забрати свої речі з квартири моєї бабусі.

1 червня 2015 року я звернулась до Першої державної нотаріальної контори
м. Запоріжжя з заявою про прийняття спадщини після моєї померлої бабусі.

8 липня 2015 року я отримала лист №12/4 від 6 липня 2015 року від нотаріуса Першої державної нотаріальної контори в якому зазначено, що спадкового майна в т.ч. нерухомості після смерті Шевченко Варвари Дмитрівни не виявлено.

Оскільки моя бабуся хворіла на хворобу Альцгеймера, то в мене є обґрунтовані сумніви з приводу угоди купівлі-продажу яку вона начебто уклала добровільно.

Відтак, з початку навчання в Одесі (з 2013 року) я, що дві, три неділі приїздила до бабусі та опікувалась нею. Останнього разу коли я приїздила (12 травня 2015 р.) до бабусі вона як і під час моїх інших приїздів, нічого не говорила про те, що продала квартиру.

Вважаю, що моя бабуся Шевченко Варвара Дмитрівна на момент укладення договору продажу своєї квартири з Безуглим П.Д. не розуміла значення своїх дій та не могла ними керувати у зв’язку зі своєю хворобою, що підтверджується численними медичними довідками та випискою з її амбулаторної картки. Підтвердженням цьому є також те, що за договором купівлі-продажу моя бабуся продала квартиру абсолютно незнайомій, чужій людині.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦКУ, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частиною першою – третьою, п’ятою, шостою ст. 203 ЦКУ.

Відповідно до ч. 3 ст. 203 ЦКУ, однією з вимог дійсності правочину є відповідність волі учасника правочину його волевиявленню.

Згідно з ч. 1 ст. 225 ЦКУ правочин, який дієздатна фізична особа вчинила у момент, коли вона не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними, може бути визнаний судом недійсним за позовом цієї особи, а в разі її смерті – за позовом інших осіб, чия цивільні права порушені.

Вважаю, що договір купівлі-продажу нерухомості №1256 від 18 лютого 2015 р. укладено моєю бабусею Шевченко В.Д. в стані, коли вона не могла усвідомлювати свої дії через свою хворобу. Зазначеним договором порушено мої права, а саме право на житло та спадкування, а тому куруючись ст. ст. 203, 215, 225 ЦКУ, ст. ст. 27, 30, 118, 119, 208, 212, 215 ЦПКУ,

ПРОШУ:

1. Визнати договір купівлі-продажу нерухомості №1256 від 18 лютого 2015 р. укладений між Шевченко Варварою Дмитрівною та Безуглим Петром Дмитровичем недійсним.

2. Застосувати наслідки недійсності правочину, передбачені ст. 216 ЦКУ.

Додатки:

Копія позовної заяви – 2 прим.

Копія паспорту Шевченко Діана Петрівна – 3 прим.

Докази сплати судового збору – 1 прим.

Копія свідоцтва про народження Шевченко Діана Петрівна – 3 прим.

Копія Свідоцтва про народження Шевченко Петро Вікторович – 3 прим.

Копія свідоцтва про шлюб батьків – 3 прим.

Копія рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 25.09.1998 р. - 1 прим.

Довідка ВНЗ про навчання - 3 прим.

Свідоцтво про смерть Шевченк Варвари Дмитрівни - 3 прим.

Копія медичної довідки - 3 прим.

Копія медичної картки Шевченко Варвари Дмитрівни – 3 прим.

Копія Заяви до нотаріальної контори – 3 прим.

Копія листа-відповіді від нотаріальної контори – 3 прим.

Копія договору купівлі-продажу №1256 від 18 лютого 2015 р. – 3 прим.

«__»____________ 2015 р. ______________ Д.В. Шевченко

	Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя пр. Перемоги, буд. 51, м. Запоріжжя, 69035
Позивач: Відповідач_1: Відповідач_2:	Іванов Тарас Григорович вул. Лепіка, буд. 41, кв. 45 м. Запоріжжя, 69001 Безуглий Петро Дмитрович вул. Весняна, буд 3, кв. 12 м. Запоріжжя, 69114 ТОВ «Редакція газети ПРИМОРСЬКИЙ БУЛЬВАР» пр. Леніна, 102 м. Запоріжжя, 69001
Ціна позову:	Не матеріального характеру

ПОЗОВ ПРО ЗАХИСТ ЧЕСТІ ТА ГІДНОСТІ

Я Іванов Тарас Григорович 1982 року народження працюю на посаді ______________________________________________ МВС в Запорізькій області.

23.07.2014 р. в газеті «Приморський бульвар» №07*2 від 23.07.2014 р. на ст. 3 було надруковано статтю за підписом автора Безуглого П.Д. яка мала назву «Керівник борців з злочинністю кришує казино». В зазначеній статті автор стверджує, що: «в Заводському районі м. Запоріжжя за адресою вул. Лізи Чайкіної буд. №__ діє гральний заклад, який в порушення заборони гральної діяльності здійснює її за підтримки Іванова Т.Г.», «весь цей гральний вертеп кришує начальник відділу по боротьбі з злочинністю управління МВС в Запорізькій області Іванов Т.Г.», «щонеділі керівництво грального закладу відвозить Іванову Т.Г. хабарі в розмірі не менше 700 доларів США».

Вважаю, що інформація вказана автором статті є принижує мою честь, гідність і ділову репутацію мене, як громадянина та співробітника правоохоронних органів, оскільки характер висловлювань в статті створює негативне враження і відношення до мене як до непрофесіонала, наведена цитата зі статті також є припущенням і неправдивою інформацією, яка порочить мою ділову репутацію, як професіонала у своїй сфері, відповідального та завзятого борця зі злочинністю.

Вказана Відповідачем інформація є недостовірною з огляду на наступне.

По-перше, я є офіцером національної поліції. За 10 років служби в міліції (з 2015 р. поліції) я жодного разу не порушив закон чи дисциплінарний статут та не притягався до дисциплінарної відповідальності, що може підтвердити витяг з особової справи держаного службовця який я додаю до позову.

По-друге, я є людино для якої будь яка форма протиправної діяльності є не прийнятною. Вже близько 10 років я служу в органах внутрішній справ і за місцем служби характеризуюсь виключно як старанний відданий справі, боротьбі зі злочинністю співробітник, підтвердженням чому може слугувати характеристика з місця служби складена начальником УМВС в Запорізькій області яку я додаю до позову.

З огляду на все вищевикладене інформація, що була поширена Відповідачем, абсолютно не відповідає дійсності.

Більш цього, поширена Відповідачем негативна недостовірна інформація порушує мої особисті немайнові права, зокрема, ганьбить його честь, гідність, а також завдає шкоди моїй діловій репутації.

Враховуючи, що негативна інформація щодо мене, висловлена Відповідачем, має характер наклепу (тобто поширення завідомо неправдивої інформації, що ганьбить іншу особу), то така інформація не є оціночним судженням, а отже, підлягає спростуванню.

Крім того, подібними діями Відповідач охарактеризував мене, як злочинця, як особу, що з легкістю порушує закон, як особу, яка не має високих моральних цінностей. Така необґрунтована характеристика пригнічує честь та гідність Позивача. Пригнічення немайнових прав, відносно яких Конституцією України передбачено обов’язок ставитись з повагою, обґрунтовується тим, що жодній нормальній цивілізованій людині неприємно чути (дізнаватись) про себе безпідставні звинувачення у вчиненні злочинних діянь та інших ганебних вчинків, з точки зору моралі.

У зв’язку з неправомірним поширенням Відповідачем широкому колу осіб недостовірної негативної інформації відносно Позивача, останній знаходиться у стані постійного нервового напруження та стресу. В результаті чого, у нього різко знизилась працездатність, що, в свою чергу, негативно впливає на виконання його трудових (посадових) обов`язків та на повагу робочого колективу до нього. А також стало причиною порушення функції сну.

Таким чином, Позивач має намір спростувати недостовірну інформацію, неправомірно поширену Відповідачем.

Відповідно до ст. 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Праву на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань відповідає обов'язок не поширювати про особу недостовірну інформацію та таку, що ганьбить її гідність, честь чи ділову репутацію.

У зв'язку з цим ст.32 Конституції України передбачено судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім'ї. Ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією. Не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

Відповідно до Конституції України та ч.1 ст.270 ЦК України фізична особа має право на життя, право на охорону здоров'я, право на безпечне для життя і здоров'я довкілля, право на свободу та особисту недоторканність, право на недоторканність особистого і сімейного життя, право на повагу до гідності та честі, право на таємницю листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції, право на недоторканність житла, право на вільний вибір місця проживання та на свободу пересування, право на свободу літературної, художньої, наукової і технічної творчості.

Згідно зі ст.1 ЗУ «Про інформацію» інформацією є - документовані або публічно оголошені відомості про події та явища, що відбуваються у суспільстві, державі та навколишньому природному середовищі.

Відповідно до ст.5 ЗУ «Про інформацію» основними принципами інформаційних відносин є:

· гарантованість права на інформацію;

· відкритість, доступність інформації та свобода її обміну;

· об'єктивність, вірогідність інформації;

· повнота і точність інформації;

· законність одержання, використання, поширення та зберігання інформації.

Пунктом 6 ч.2 ст.47 вищевказаного закону передбачено, що за поширення відомостей, що не відповідають дійсності, ганьблять честь і гідність особи, винна особа, яка поширювала таку інформацію несе цивільно-правову відповідальність.

При цьому, п.2 ч.2 ст.47 ЗУ «Про інформацію» визначено, що до відповідальності також притягається особа, яка надала інформацію, що не відповідає дійсності (недостовірну інформацію).

Відповідно до п.15 постанови Пленуму Верховного суду України від 27.02.2009 року №1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи», під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв'язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Частиною третьою статті 277 ЦК України передбачено, що негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного (презумпція добропорядності). Негативною слід вважати інформацію, в якій стверджується про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій (наприклад, порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті тощо) і яка, на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації.

Згідно з положеннями ст.277 ЦК України і ст.10 ЦПК України обов'язок довести, що поширена інформація є достовірною, покладається на Відповідача. Саме тому Позивач звільнений від обов’язку доказування, що негативна недостовірна інформація, поширена Відповідачем, дійсно є недостовірною.

Цивільний кодекс України, зокрема, ст.275 передбачають способи захисту особистих немайнових прав.

Так, фізична особа має право на захист свого особистого немайнового права від протиправних посягань інших осіб. Захист особистого немайнового права здійснюється способами, встановленими главою 3 ЦК України.

В той же час, ст.277 ЦК України передбачає спеціальний спосіб захисту особистих немайнових прав: спростування недостовірної інформації.

Спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію. Спростування недостовірної інформації здійснюється незалежно від вини особи, яка її поширила.

Спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена.

Таким чином, інформація, яку поширив Відповідач, не відповідає дійсності та є недостовірною, оскільки вона не підтверджена жодним доказом. При цьому, поширена інформація є доведеною до відома багатьох осіб.

Порушення прав Позивача поширенням недостовірної інформації полягає в тому, що такі відомості ганьблять честь, гідність та ділову репутацію останнього в очах невизначеного кола осіб, які могли читати такий лист-звернення, з точки зору додержання ним законів України та загальноприйнятих норм моралі.

Поширена інформація формує думку, що Позивач тісно пов’язаний з корупційною діяльністю, більш того, особисто вчиняє кримінально карані діяння.

У випадку поширення такої інформації особами, які отримали лист-звернення від Відповідача, вважаючи цю інформацію достовірною, невизначеному колу осіб, то такими діями буде остаточно та фактично безповоротно заплямовано честь, гідність та ділову репутацію Позивача в очах таких осіб.

Враховуючи все вищевикладене та керуючись ст.16, 270, 275, 277 ЦК України, ст.1, 5, 47 ЗУ «Про інформацію», постановою Пленуму Верховного суду України від 27.02.2009 року №1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи»

П Р О Ш У:

1. Визнати недостовірною інформацію відносно мене, 23.07.2014 р. в газеті Приморський бульвар №07*2 від 23.07.2014 р. в статті за підписом автора Безуглого П.Д. яка мала назву «Керівник борців з економічними злочинами кришує казино». а саме:

- «в Заводському районі м. Запоріжжя за адресою вул. Лізи Чайкіної 15 діє гральний заклад, який в порушення заборони гральної діяльності здійснює її за підтримки Іванова Т.Г.», «весь цей гральний вертеп кришує начальник відділу по боротьбі з економічною злочинністю управління МВС в Запорізькій області Іванов Т.Г.», «щонеділі керівництво грального закладу відвозить Іванов Т.Г. хабарі в розмірі не менше 700 доларів США».

2. Зобов’язати (ПІБ відповідача) не пізніше наступного дня від набрання рішенням у даній справі законної сили, спростувати інформацію, вказану в попередньому пункті, шляхом (вказати яким чином: направлення листа, публічний виступ тощо) до (вказати суб’єкта, якому подавали недостовірну інформацію), із зазначенням у ньому такого тексту: «вказати необхідний текст».

3. Зобов’язати відповідачів здійснити публікацію рішення суду винесеного на мою користь у цій справі у той же спосіб, що і відповідачами було поширено недостовірну інформацію, що принижує мою честь і гідність, у номері видання Приморський бульвар на третій сторінці в строк не пізніше місяця з моменту набрання рішенням законної сили.

4. Судові витрати покласти на Відповідача.

Додатки:

Копія позовної заяви – 2 прим.

Копія паспорту Іванова Т.Г. – 3 прим.

Докази сплати судового збору – 1 прим.

Копія виписки з особової справи Іванова Т.Г. – 3 прим.

Копія характеристики Іванова Т.Г. – 3 прим.

Копія газети Приморський бульвар №07*2 від 23.07.2014 р. – 3 прим.

Довідка Департаменту інформаційних систем МВС про відсутність судимості – 3 прим.

«__»____________ 2015 р. Іванов Т.Г. ___________

	Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя пр. Перемоги, буд. 51, м. Запоріжжя, 69035
Позивач: Відповідач:	Безугла Вікторія Дмитрівна вул. Весняна, буд 3, кв. 12 м. Запоріжжя, 69114 Безуглий Петро Дмитрович вул. Весняна, буд 3, кв. 12 м. Запоріжжя, 69114
Ціна позову:	Не матеріального характеру

ПОЗОВНА ЗАЯВА

про визнання права спільної сумісної власності на житловий будинок

Я і відповідач вступили в шлюб 7 серпня 1982. Шлюб був зареєстрований Хортицьким відділом РАЦСЦ, актовий запис № 60 від 07.08.1982 р.

5 червня 2007 шлюб був розірваний Хортицьким РАЦС, про що зроблено актовий запис № 1302. Спільних дітей від даного шлюбу не маємо.

У період спільного життя, нами за спільні кошти родини було придбано квартиру за адресою: вул. Весняна, буд 3, кв. 12 м. Запоріжжя, 69114 за договором купівлі продажу від 18.09.1984 р., зареєстрований за № 1-8000, завіреним приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Мушкіною О.В.

Квартира була придбаний за наші спільні кошти, але так як усіма справами займався чоловік, будинок був оформлений на його ім’я.

Згідно ст.60 Сімейного кодексу України, майно, набуте подружжям за час шлюбу належить дружині та чоловікові на праві спільної власності.

Згідно ст.61 СК України об’єктом права спільної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком майна, виключеного з цивільного обороту.

У зв’язку з тим, що відповідач відмовляється добровільно переоформити частину будинку на мене, і хоче продати будинок, я змушена звернутися до суду.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 3 ЦПК України, ст.ст. 60-63,68 СК України, ст.ст. 368 ГК України,

ПРОШУ:

1. Визнати за мною Безуглою Вікторією Дмитрівною і відповідачем Безуглим Петром Дмитровичем право спільної сумісної власності на житловий будинок, розташований за адресою вул. Весняна, буд 3, кв. 12 м. Запоріжжя, 69114 в рівних частках - по 1/2долі за кожним.

2. Судові витрати покласти на Відповідача.

Додатки:

Копія позовної заяви – 1 прим.

Копія паспорту Безуглої В.Д. – 1 прим.

Докази сплати судового збору – 1 прим.

Копія свідоцтва про шлюб – 2 прим.

Копія Свідоцтва про розірвання шлюбу – 2 прим.

Копія витягу з реєстру прав власності. - 2 прим.

«__»____________ 2016 р. Безугла В.Д.

	Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя пр. Перемоги, буд. 51, м. Запоріжжя, 69035
Позивач: Відповідач:	Безугла Вікторія Дмитрівна вул. Весняна, буд 3, кв. 12 м. Запоріжжя, 69114 Доценко Петро Дмитрович вул. Нижньодніпровська, 15-А, кв.1 м. Запоріжжя, 69001
Ціна позову:	50 000 грн.

ПОЗОВНА ЗАЯВА

про захист авторських прав

25.03.2016 р. мною було виявлено, що в мережі інтернет на сайті www.pravo-gazeta.ua розміщено статтю під назвою: «Митні органи як суб’єкти провадження в справах про порушення митних правил» без зазначення авторства. Зазначену статтю вперше було надруковано за моїм дозволом в журналі Митна справа №3 від 05.02.2012 р. Інтернет сайт www.pravo-gazeta.ua надрукував мою статтю без мого дозволу та відома.

Доказами розміщення статті на сайті є скріншот з сторінки www.pravo-gazeta.ua зроблений у веб браузері.

Власником веб-сайту www.pravo-gazeta.ua є Доценко Петро Дмитрович (далі - Відповідач), про що свідчить відповідь на адвокатський запит адміністратора установи, яка здійснювала реєстрацію веб-сайту www.pravo-gazeta.ua (Відповідь на запит додається до повзову). Таким чином, належним відповідачем за позовом про захист авторських прав на твір, розміщений в мережі Інтернет, є власник веб-сайту. Тому саме Відповідач, як власник веб-сайту, несе відповідальність за дотримання авторських прав на вказаних сайтах.

Розміщення Відповідачем статті на власному веб-сайті www.pravo-gazeta.ua є порушенням авторських немайнових прав Позивача.

Конституцією України в ст. 54 закріплено: “Кожний громадянин має право на результати своєї інтелектуальної, творчої діяльності; ніхто не може використовувати або поширювати їх без згоди, за винятками, встановленими законом.”

Згідно зі ст. 433 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) та пп. 1 п.1 Закону “Про авторські та суміжні права”, об’єктами авторського права є, зокрема, літературні письмові твори публіцистичного, наукового, технічного або іншого характеру (книги, брошури, статті тощо).

Стаття Позивача під назвою «Митні органи як суб’єкти провадження в справах про порушення митних правил» являє собою дослідження, що є по суті науковим дослідженням, оформленим у вигляді статті.

Таким чином, Стаття повністю відповідає критеріям літературного письмового твору наукового характеру. А отже підлягає охороні відповідно до чинного національного законодавства України.

Частиною 1 ст. 435 ЦК України та ч. 1 ст. 11 Закону “Про авторські та суміжні права” встановлено, що первинним суб’єктом авторського права є автор твору. За відсутності доказів іншого, автором твору вважається фізична особа, зазначена звичайним способом як автор на оригіналі або примірнику твору (презумпція авторства). Авторське право на твір виникає внаслідок факту його створення. Для виникнення і здійснення авторського права не вимагається реєстрація твору чи будь-яке інше спеціальне його оформлення, а також виконання будь-яких інших формальностей.

Таким чином, Відповідач своїми діями порушив особисті немайнові авторські права Позивача на Статтю, а саме: право на зазначення автора та право на цілісність твору.

Майнові авторські права пов’язані, насамперед, з можливостями використання твору. Згідно вимог ст. 15 Закону “Про авторські та суміжні права” до майнових прав автора чи особи, яка має авторське право, належать, зокрема, виключне право на використання твору у будь-якій формі і будь-яким способом та виключне право на дозвіл або заборону використання твору іншими особами, що дає йому право дозволяти або забороняти, зокрема: відтворення творів, включення їх як складових частин до збірників, антологій, енциклопедій тощо.

В тому числі ст. ст. 440, 441, 443 ЦК України використання твору має здійснюватись лише за згодою власника відповідних майнових прав, крім випадків правомірного використання твору. Розміщення твору в мережі Інтернет є одним із способів використання твору.

Згідно Закону “Про авторські та суміжні права” порушенням авторського права, що дає підстави для судового захисту, є вчинення будь-якою особою дій, які порушують майнові права суб’єктів авторського права, з урахуванням передбачених статтями 21-25 Закону “Про авторські та суміжні права” обмежень майнових прав, зокрема використання твору без дозволу особи, яка має авторське право.

Отже, підставою для захисту авторського права Позивача є порушення його майнових прав в результаті неправомірного розміщення Відповідачем Статті на веб-сайті www.pravo-gazeta.ua без дозволу Позивача.

Законом “Про авторські та суміжні права” також передбачено, що особа, авторські права якої було порушено, має право на компенсацію, що визначається судом, у розмірі від 10 до 50000 мінімальних заробітних плат, замість відшкодування збитків або стягнення доходу (ст. 53 Закону “Про авторські та суміжні права”).

Тому Позивач вважає доцільним виплату компенсації в розмірі 50 000 гривень.

Керуючись ст. ст. 14, 15, 21-25,53 Закону “Про авторські та суміжні права”, ст. ст. 440-443 ЦК України, ст. ст. 19,27,31, 118-119,122,213-215 ЦПК,

ПРОШУ:

1. Заборонити Відповідачу у будь-якій формі використовувати статтю «Митні органи як суб’єкти провадження в справах про порушення митних правил», розміщену на веб сайті Відповідача, автором якої є позивач.

2. Стягнути з Відповідача компенсацію за порушення майнових авторських прав в сумі 50 000 грн.

3. Судові витрати покласти на Відповідача.

Додатки:

1. Копія позовної заяви – 1 прим.

2. Копія паспорту Безуглої В.Д. – 1 прим.

3. Докази сплати судового збору – 1 прим.

4. Копія відповіді на запит - 2 прим.

5. Копія скріншоту сторінки – 2 прим.

6. Копія статті за авторством Позивача надруковану в журналі Митна справа – 2 прим.

«__»____________ 2016 р. Безугла В.Д. ___________

	Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя пр. Перемоги, буд. 51, м. Запоріжжя, 69035
Позивач: Відповідач 1: Відповідач 2:	Безугла Вікторія Дмитрівна вул. Весняна, буд 3, кв. 12 м. Запоріжжя, 69001 Шеченко Петро Дмитрович вул. Тіниста, буд 9, кв. 11 м. Запоріжжя, 69001 Марченко Оксана Дмитрівна вул. Європейська, буд. 25, кв. 15 м. Запоріжжя, 69001
Ціна позову:	50 000, 0грн.

ПОЗОВНА ЗАЯВА

про стягнення коштів за договором позики

25.03.2015 р. між мною, Безуглою Вікторією Дмитрівною та Шевченком Петром Дмитровичем було укладено в письмовій формі договір позики. Відповідно до п. 3.1 Договору, Шевченку П.Д. мною було надано у власність 45 000 грн., про що Шевченком П.Д. додатково до Договору Позики була складена розписка від 25.03.2015 р.

Відповідно до умов Договору позики між мною та відповідачем, останній зобов’язаний був повернути надані кошти до 25.05.2015 р. Згідно з п. 5.7 Договору позики, у випадку невиконання зобов’язання в строк передбачений договором, позичальником сплачується одноразовий штраф в розмірі 5 000 грн, незалежно від строку прострочення зобов’язання.

Додатково до Договору позики, між мною, Безуглою Вікторією Дмитрівною, та Марченко Оксаною Дмитрівною, яка є сестрою відповідача, у якості забезпечення виконання Договору позики, було укладено Договір поруки від 25.03.2015 р. Відповідно до п. 3.1 Договору поруки, Марченко О.Д. поручається преді мною за виконання зобов’язань Шевченком П.Д. за Договором позики від 25.03.2015 р. Відповідно до п. 3.2 Договору поруки, Поручитель (Марченко О.Д.), відповідає перед кредитором Шевченка П.Д. солідарно з ним і у строк встановлений для виконання основного зобов’язання, вказаний в Договорі позики від 25.03.2015 р.

25.05.2015 р. я (Безугла В.Д) звернулась до Шевченка П.Д. листом, з вимогою виконати свої зобов’язання за Договором позики від 25.03.2015 р. та повернути мені кошти в розмірі 45 000 грн. На зазначений лист я відповіді не отримала до теперішнього часу. На телефонні дзвінки Шевченко П.Д. також не відповідає.

Згідно із вимогами ч. 1 ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики). Нормою ч. 2 ст. 1047 ЦК України встановлено, що на підтвердження укладення договору позики та його умов, може бути надана розписка позичальника. Відповідно до вимог ст. 1049 ЦК України, позивальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 553 ЦК Уараїни, За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Відповідно до ч. 1-2 ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Як вбачається з викладеного вище, моїм боржником за Договором позики від 25.03.2015 р. є Шевченко П.Д. який повинен був повернути мені позичені кошти в розмірі 45 000 грн. до 25.05.2015 р. Проте, свої зобов’язання за договором Шевченко П.Д. не виконав чим порушив вимоги Договору позики та вимоги ЦК України. Оскільки, Договір позики від 25.03.2015 р. забезпечений Договором поруки, за яким разом з Шевченком П.Д. за основним зобов’язанням солідарно відповідає Марченко О.Д. то вважаю, що відповідачі є моїми кредиторами солідарно в сумі 50 000 грн., що включає суму основного боргу за Договором позики та суму штрафу 5 000 грн. передбачену п. 5.7 Договору позики.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 526, 553, 1046-1051 ЦК України, ст. ст. 19,27,31, 118-119,122,213-215 ЦПК України,

ПРОШУ:

1. Стягнути солідарно з Шевченко П.Д. та Марченко О.Д. на мою користь на мій банківський рахунок №78787878 в АТ «Банк» заборгованість за договором позики та договором поруки від 25.03.2015 р. у сумі 50 000 грн. з них 45 000 грн. сума основного боргу та 5 000 грн. штрафні санкції за договором позики.

2. Стягнути солідарно з Шевченко П.Д. та Марченко О.Д. на мою користь на мій банківський рахунок №78787878 в АТ «Банк» суму судового збору.

Додатки:

Копія позовної заяви – 2 прим.

Копія паспорту Безуглої В.Д. – 1 прим.

Докази сплати судового збору – 1 прим.

Копія Договору позики – 3 прим.

Копія розписки до Договору позики – 3 прим.

Копія Договору Поруки – 3 прим.

Копія листа – 3 прим.

«__»____________ 2015 р. Безугла В.Д. ___________

	Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя пр. Перемоги, буд. 51, м. Запоріжжя, 69035
Позивач: Відповідач :	Безугла Вікторія Дмитрівна вул. Весняна, буд 3, кв. 12 м. Запоріжжя, 69001 Шеченко Петро Дмитрович вул. Тіниста, буд 9, кв. 11 м. Запоріжжя, 69001 Звільнення від сплати судового збору на підставі ч. 2 ст. 22 ЗУ «Про захист прав споживачів»
Ціна позову:	3 800, 0 грн.

ПОЗОВНА ЗАЯВА

Про розірвання договору купівлі-продажу та відшкодування шкоди

25. 03.2015 р. в магазині «Компью ТЕХ» (підприємець – ФОП Шевченко П.Д), що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, пр. Соборний 114, мною було придбано в якості подарунка для своєї онуки на День народження смартфон Impression SX вартістю 2 800 грн., що підтверджується чеком, та гарантійним талоном, в якому передбачено, що гарантійний строк на Impression SX встановлений на 12 місяців з дня придбання.

Укладення угоди купівлі-продажу підтверджується чеком 27.03.2015 року на наступний день після дня народження моєї онуки, мною було виявилося, що смартфон Impression SX перестав вмикатись без будь-яких на те причин та перестав реагувати на підключення зарядного пристрою, а отже є товаром неналежної якості і не може бути використаний мною за призначенням. З цього приводу дуже засмутилась моя онука, адже смартфон був подарунком їй на день народження, не менше засмутилась і я. Я є людиною похилого віку (мені 68 років) і не надто добре розбираюсь в техніці. При купівлі телефону спеціалісти магазину порадили мені саме модель Impression SX, як таку яка є надійною. Оскільки телефон зламався через день після покупки та викликав негативні емоції у моєї маленької онуки (дитина дуже болісно сприйняла те, що річ яка їй подарувала бабуся зламалась на наступний день) я теж відчуваю себе пригніченою, людиною яка зазнала стресу та моральних страждань.

30.03.2015 р. року я звернувся в магазин «Компью ТЕХ» з письмовою заявою про розірвання договору і повернення мені грошей, які я заплатив смартфон Impression SX. Співробітники магазину в некоректній формі відмовилися прийняти мою заяву. Мною було направлено претензію рекомендованим листом на адресу магазину м. Запоріжжя, пр. Соборний 114, але відповіді не одержано.

У звя’зку з відсутністю будь-якої реакції на мої звернення до магазину, я вирішила самостійно звернутись д сервісного центру Impression. За висновком сервісного центру від 31.03.2015 р. телефон Impression SX має дефект основного модуля, який є заводським браком і ремонту не підлягає.

Відповідно до ч. 1-2 ст. 673 ЦК України, Продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. У разі відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується.

Згідно з ч. 2 ст. 678 ЦК України, у разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором:

1) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми;

2) вимагати заміни товару.

Відверте ігнорування мого звернення та стрес якого змушена була зазнати моя малолітня онука у зв’язку з відверто зіпсованим подарунком на день народження, завдало мені додаткових душевних страждань та спричинило моральну шкоду.

Відповідно до ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає:

1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;

2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів;

3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна;

4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Зазначеними діями відповідача, мені завдано матеріальної та моральної шкоди на суму, відповідно, 2 800 грн. матеріальної шкоди та 1 000 грн. моральної шкоди.

З мотивів викладених в позовній заяві, та керуючись ст. 8 Закону України «Про захист прав споживачів», ст. ст. 23, 655, 673, 678, 680 ЦК України, ст. ст. 19,27,31, 118-119,122,213-215 ЦПК України,

ПРОШУ:

1. Стягнути з Шевченка Петра Дмитровича на мою користь суму матеріальної шкоди у розмірі 2 800 грн. та моральної шкоди у розмірі 1 000 грн.

2. Розірвати договір купівлі-продажу.

Додаток:

Копія позовної заяви – 1 прим.

Копія паспорту Безуглої В.Д. – 1 прим.

Копія чеку про купівлю товару – 2 прим.

Копія гарантійного талону – 2 прим.

Копія висновку сервісного центру – 2 прим.

Копія листа-претензії – 2 прим.

«__»____________ 2015 р. Безугла В.Д. ___________

	Оріхівський районний суд Запорізької обл. вул. Перемоги, буд. 51, м. Оріхів, 70021
Позивач: Відповідач :	Безугла Вікторія Дмитрівна вул. Весняна, буд 3, кв. 12 м. Оріхів, 70021 Шеченко Петро Дмитрович вул. Тіниста, буд 9, кв. 11 м. Оріхів, 70021
Ціна позову:	9 375, 0 грн.

ПОЗОВНА ЗАЯВА

про розірвання договору оренди землі та стягнення заборгованості

Згідно з державним актом на право власності на землю, виданим 12.04.2010 року, мені на праві приватної власності належить земельна ділянка (земельна частка (пай) площею 3,5 гектарів що розташована на території Приображенської сільської ради Оріхівського району Запорізької області.

Зазначену земельну ділянку (земельну частку (пай) згідно з договором оренди землі від 14.09.2011 року я передав в оренду Шевченку Петру Дмитровичу строком на 7 років, для ведення фермерського господарства.

Відповідач на підставі договору оренди (п. 9 Договору) зобов'язався сплачувати мені щорічно до 20 грудня поточного року орендну плату в розмірі 3 179 грн. в грошовій формі.

Відповідно до п. 14 Договору оренди землі, - у разі не проведення розрахунку з орендної плати у строки визначені договором, справляється пеня у розмірі 0,1 % несплаченої суми за кожен день прострочення.

14.12.2012 р. мною було отримано орендну плату за 2012 рік відповідно до умов договору оренди землі в повному обсязі.

В 2013 році орендар, - Шевченко П.Д. у встановлений строк орендну плату в повному обсязі мені не сплатив, посилаючись на неврожайний рік. Орендарем було сплачено лише суму 500 грн. з обіцянкою сплати решти орендної плати за 2013 рік в наступному 2014 році.

В 2014 році орендар , - Шевченко П.Д. взагалі відмовився сплачувати орендну плату посилаючись на скрутний матеріальний стан та кризу, про що повідомив мені листом від 01.02.2015 р.

Таким чином, Шевченком П.Д. - орендарем земельної ділянки кадастровий номер №787878 яка належить мені на праві власності, протягом двох років (систематично) не сплачувалась орендна плата з договором оренди землі №4548 від 14.09.2011 р.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЗУ «Про оренду землі» №161-XIV від 06.10.1998 р. (надалі -  Закон) Договір оренди  землі  -  це  договір,  за  яким орендодавець зобов'язаний за  плату  передати  орендареві  земельну  ділянку  у володіння і  користування на певний строк,  а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до  умов  договору  та вимог земельного законодавства.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 21 Закону, Орендна плата за землю -  це  платіж,  який  орендар  вносить орендодавцеві   за   користування   земельною  ділянкою  згідно  з договором оренди землі. Розмір,  умови  і  строки  внесення  орендної  плати за землю встановлюються  за  згодою  сторін у договорі оренди.

Відповідно до абз. 4 ч. 1 ст. 24 Закону, орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

З викладеного вище в позові, вбачається, що орендарем Шевченком П.Д. протягом 2 років не сплачувалась орендна плата з договором оренди землі №4548 від 14.09.2011 р. Заборгованість з орендної плати складається з суми заборгованості за 2 роки, - 5 858, 0 грн. (з врахуванням оплати в розмірі 500 грн.) та суми пені, нарахованої на заборгованість станом на дату подання позову, - 3 517, 0 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Закону, На вимогу однієї із сторін договір  оренди  землі  може  бути достроково   розірваний   за  рішенням  суду  в  разі  невиконання сторонами обов'язків,  передбачених статтями 24 і 25 цього  Закону та  умовами  договору.

Несплата відповідачем орендної плати протягом 2 років є істотним порушенням (невиконанням)  обов’язків взятих ним за договором оренди землі, а також вимог ст. 24 Закону, що є підставою для розірвання договору оренди землі.

25.04.2015 р. мною було направлено лист Шевченку П.Д. з вимогою сплатити заборгованість за договором та розірвати договір у зв’язку з порушенням ним умов договору, проте відповіді на зазначений лист я не отримав до сьогодні.

Керуючись ст. ст. 13, 21, 24, 25, 32 Закону України «Про оренду землі» та  ст. ст. 19,27,31, 118-119,122,213-215 ЦПК України,

ПРОШУ:

1. Стягнути з Шевченка Петра Дмитровича на мою користь суму заборгованості з орендної плати за договором оренди землі №4548 від 14.09.2011 р. в розмірі 9 375, 0 грн.

2. Розірвати договір оренди землі №4548 від 14.09.2011 р.

Додатки:

Копія позовної заяви – 1 прим.

Докази сплати судового збору – 1 прим.

Копія паспорту Безуглої В.Д. – 1 прим.

Копія договору оренди землі №4548 від 14.09.2011 р. – 2 прим.

Копія листа від 25.04.2015 р. – 2 прим.

Розрахунок позову – 2 прим.

«__»____________ 2015 р. Безугла В.Д. ___________

	Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя пр. Перемоги, буд. 51, м. Запоріжжя, 69035
Позивач: Відповідач :	Безугла Вікторія Дмитрівна вул. Весняна, буд 3, кв. 12 м. Запоріжжя, 69001 Шеченко Петро Дмитрович вул. Тіниста, буд 9, кв. 11 м. Запоріжжя, 69001
Ціна позову:	50 000, 0 грн.

ПОЗОВНА ЗАЯВА

ПРО СТЯГНЕННЯ ЗАБОРГОВАНОСТІ ЗА ДОГОВОРОМ ПОЗИКИ

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 526, 553, 1046-1051 ЦК України, ст. ст. 19,27,31, 118-119,122,213-215 ЦПК України,

ПРОШУ:

1. Стягнути з Шевченко П.Д. на мою користь на мій банківський рахунок №78787878 в АТ «Банк» заборгованість за договором позики та договором поруки від 25.03.2015 р. у сумі 50 000 грн. з них 45 000 грн. сума основного боргу та 5 000 грн. штрафні санкції за договором позики.

2. Стягнути солідарно з Шевченко П.Д. на мою користь на мій банківський рахунок №78787878 в АТ «Банк» суму судового збору.

Додатки:

Копія позовної заяви – 2 прим.

Копія паспорту Безуглої В.Д. – 1 прим.

Докази сплати судового збору – 1 прим.

Копія Договору позики – 2 прим.

Копія розписки до Договору позики – 2 прим.

Копія листа – 2 прим.

«__»____________ 2015 р. Безугла В.Д. ___________

	Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя пр. Перемоги, буд. 51, м. Запоріжжя, 69035
Позивач: Відповідач :	Безугла Вікторія Дмитрівна вул. Весняна, буд 3, кв. 12 м. Запоріжжя, 69001 Шевченко Петро Дмитрович вул. Весняна, буд 3, кв. 2 м. Запоріжжя, 69001
Ціна позову:	7 701,1 грн.

ПОЗОВНА ЗАЯВА

про відшкодування шкоди завданої здоров’ю

Приблизно о 20 годині 20 хвилин 25.07.2015 р. я разом зі своєю онукою Безуглою Ніною Миколаївною поверталась додому з святкового концерту в БК ім. Глінки на якому виступала моя онука.

Коли ми з онукою підходили до під’їзду будинку №3 по вул. Весняній в м. Запоріжжі, в якому ми разом проживаємо, то зустріли нашого сусіда, Шевченка Петра Дмитровича, який біля під’їзду вигулював свого собаку породи американський бульдог, та сусіда з третього поверху нашого під’їзду – Іванова Сергія Дмитровича, який сидів біля під’їзду й читав книжку.

Коли ми з онукою підходили до під’їзду, собака Шевченка П.Д. почала поводити себе агресивно, гавкала, і так як була без повідка та намордника, кинулась в наш з онукою бік та зубами вхопила мене за ногу в районі гомілки. Прокусивши шкіру і м’язи на нозі собака почала кусати мене за ногу в районі коліна правої ноги, а я від різкої болі та втрати крові впала на землю і почала кричати.

Власник собаки, Шевченко П.Д. через декілька секунд підбіг до мене та відтягнув її від мене, а моя онука в цей час побігла кликати на допомогу. Після того як Шевченко відтягнув від мене свого собаку, сусід Іванов С.Д. відвіз мене до п’ятої міської лікарні де мені надали першу медичну допомогу та встановили діагноз, - перелом гомілкової кістки правої ноги, рвані рани м’язів правої ноги в районі гомілкового суглоба та коліна. У зв’язку з зазначеними травмами мене було госпіталізовано до відділення травматології 5-ї міської лікарні м. Запоріжжя на строк 8 днів.

Після виписки з лікарні, я звернулась до Шевченка П.Д. спочатку усно, а потім листом від 14.08.2015 р. з проханням відшкодувати мені матеріальну шкоду (витрати на лікування відповідно до рецептів лікаря-хірурга), заподіяну його собакою.

В усній розмові, Шевченко відмовився відшкодовувати мені будь-які витрати на лікування.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України, Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з ч. 1 ст. 1187 ЦК України, Джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Згідно з ч. 2 ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до п. 13 Постанови КМУ №944 від 09.07.2002 р. порода американський бульдог віднесено до переліку порід собак які відносяться до бійцівських і власники яких підлягають обов’язковому страхуванню відповідальності власників собак за шкоду, яка може бути заподіяна тертім особам.

Відповідно до ст. 1195 ЦК України, фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я фізичній особі, зобов'язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо. У разі каліцтва або іншого ушкодження здоров'я фізичної особи, яка в момент завдання шкоди не працювала, розмір відшкодування визначається виходячи з розміру мінімальної заробітної плати. Шкода, завдана фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, відшкодовується без урахування пенсії, призначеної у зв'язку з втратою здоров'я, або пенсії, яку вона одержувала до цього, а також інших доходів.

Згідно з ч. 2 ст. 23 ЦК України, моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я.

Відповідно до абз. 2 ч. 3 ст. 23 ЦК, розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

У зв’язку з нападом на мене собаки яка належить Шевченку П.Д. мені спричинено шкоду здоров’ю, внаслідок якої я змушене була нести додаткові витрати на лікування та перебувати в лікарні 8 днів, а також спричинено моральну шкоду, яка викликана сильним фізичним болем від укусу тварини, стресом внаслідок нападу 50-кілограмової розлюченої тварини та тривалим і надзвичайно болючим превентивним протисказовим лікуванням. Факт нанесення мені травми собакою яка належить Шевченку П.Д. можуть підтвердити наступні свідки: моя онука – Безугла Ніна Миколаївна та мій сусід, який надав мені першу допомогу після нападу тварини, - Іванов Сергій Дмитрович.

Час перебування в лікарні у зв’язку з спричиненими собакою травмами та витрати понесені мною на лікування та відновлення свого здоров’я підтверджується листком непрацездатності №87897 від 25.07.2015 р., рецептами лікаря та чеками з аптеки відповідно до виданих рецептів.

Оскільки власником собаки бійцівської породи, американський бульдог яка напала на мене і спричинила ушкодження здоров’я є Шевченко П.Д. вважаю, що він як власник джерела підвищеної небезпеки має відшкодувати спричинену мені шкоду, а саме: вартість лікування та придбаних ліків – 4 200 грн. (розраховано відповідно до рецептів лікаря та чеків з аптеки, - додаються до позову), суму втраченого заробітку – 501,1 грн. (розраховано відповідно до вимог ч. 2 ст. 1195 ЦК), моральну шкоду в розмірі 3 000 грн. Розрахунок позовних вимог додається до позову.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 23, 1166, 1187, 1195 ЦК України, ст. ст. 19,27,31, 118-119,122,213-215 ЦПК України,

ПРОШУ:

1. Стягнути з Шевченко П.Д. на мою користь суму матеріальної шкоди, - в розмірі 4 701,1 грн. та моральної шкоди, - в розмірі 3000 грн.

Додатки:

Копія позовної заяви – 2 прим.

Копія паспорту Безуглої В.Д. – 1 прим.

Докази сплати судового збору – 1 прим.

Розрахунок позовних вимог – 2 прим.

Копія листка непрацездатності – 2 прим.

Копії рецептів лікаря – 2 прим.

Копія чеків з аптеки – 2 прим.

Копія листа – 2 прим.

Копія виписного епікризу – 2 прим.

«__»____________ 2015 р. Безугла В.Д. ___________

	Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя пр. Перемоги, буд. 51, м. Запоріжжя, 69035
Позивач: Відповідач : Третя особа:	Шевченко Петро Дмитрович вул. Весняна, буд 3, кв. 12 м. Запоріжжя, 69001 Запорізька міська рада пр. Соборний, 116 м. Запоріжжя, 69001 Перша Запорізька державна нотаріальна контора бул. Шевченка, 27 м. Запоріжжя, 69001

ПОЗОВНА ЗАЯВА

про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини

20 січня 2015 року померла моя тітка – Панченко Марія Степанівна. Після її смерті залишилась нерухомість, а саме, квартира, що знаходиться у м. Запоріжжі, Запорізькій області.

Згідно заповіту все своє майно Панченко М.С. заповіла, своєму племіннику Шевченку П.Д., тобто мені.

Таким чином згідно даного заповіту я є єдиним спадкоємцем усього майна, що належало моїй тітці.

Для отримання спадщини я не зміг вчасно звернутись із заявою у нотаріальну контору. Після смерті тітки, оскільки з 26.12.2014 р. перебував за кордоном у Республіці Болгарія на відпочинку під час якого потрапив до автокатастрофи і змушений був тривалий час лікуватись без можливості покинути лікарню та повернутись до України. Після одужання 19.08.2015 р. я повернувся до України. Зазначені обставини підтверджуються копіює 2-6 сторінок закордонного паспорта з відмітками про в’їзд-виїзд до Болгарії та виписним епікризом з лікарні м. Варна, де я проходив лікування.

Нещодавно я в звернувся в нотаріальну контору з приводу прийняття спадщини після смерті моєї тітки. Мені повідомили, що я пропустив термін на подачу заяви про прийняття спадщини та порадили звернутись в суд.

Положеннями ст.ст.1217, ч. ч. 1-2 ст.1220 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Відповідно до ч. 2ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (ч. 1ст. 1269 ЦК України).

За правилами ст. 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

Частиною 3ст. 1272 ЦК України передбачено, що за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Я вже зазначав, що чимало часу я лікувався від наслідків тяжкої автокатастрофи за кордоном і не мав можливості повернутись до України і в той час мене цікавило в першу чергу моє здоров’я, а не оформлення документів, необхідних для отримання спадщини. Саме через це мною було пропущено термін на звернення. На мою думку дана причина пропуску строку на подачу заяви на прийняття спадщини є поважною.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 1272 ЦК України, ст. ст. 19,27,31, 118-119,122,213-215 ЦПК України,

ПРОШУ:

1. Визначити для мене, Шевченка Петра Дмитровича, додатковий строк тривалістю один місяць для подання до Першої запорізької міської нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті моєї тітки Панченко Марії Степанівни, що померла 20 січня 2015 року у м. Запоріжжі.

Додатки:

Копія позовної заяви – 3 прим.

Копія доказів сплати судового збору – 1 прим.

Копія паспортних даних позивача – 1 прим.

Копія заповіту – 3 прим.

Копія закордонного паспорту позивача – 3 прим.

Копія медичних документів з лікарні м. Варна – 3 прим.

Копія листа нотаріальної контори – 3 прим.

Копія заяви про прийняття спадщини – 3 прим.

Копія свідоцтва про смерть – 3 прим.

«__»____________ 2015 р. Шевченко П.Д. ______

	Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя пр. Перемоги, буд. 51, м. Запоріжжя, 69035
Позивач: Відповідач : Третя особа:	Шевченко Марія Іванівна вул. Весняна, буд 3, кв. 12 м. Запоріжжя, 69001 Шевченко Петро Дмитрович вул. Товариська, буд 6, кв. 17 м. Запоріжжя, 69001 Відділ по Орджонікідзевському району служби (управління) у справах дітей Запорізької міської ради вул. Правда, буд. 47 м. Запоріжжя, 69001
	Позов немайнового характеру

ПОЗОВНА ЗАЯВА

про визначення місця проживання дитини

З квітня 2005 року по лютий 2015 р. я перебував з відповідачем – Шевченком П.Д., у зареєстрованому шлюбі, який було розірвано відділом РАЦС Запорізького міського управління юстиції (свідоцтво про розірвання шлюбу І-КЕ №254568), після чого почали жити окремо.

Від шлюбу ми маємо сина – Шевченка Артема Петровича, 12.05.2015 року народження, який після розірвання шлюбу залишився жити разом з відповідачем.

Відповідно до ч.2 ст. 160 Сімейного кодексу України, місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини.

До теперішнього часу я та відповідач не дійшли згоди щодо місця проживання сина. Зараз дитина мешкає разом з відповідачем, який виховує самостійно нашого сина. На цей час наш син досяг десяти років та може приймати участь щодо, визначення місця свого проживання, шляхом надання особистої прихильності одному з батьків. Я не згоден із тим, щоб наш син проживав із відповідачем, наполягаю на визначенні місця проживання Шевченка Артема Петровича разом зі мною, його матір’ю.

Частиною 1 ст. 161 Сімейного кодексу України встановлено, що якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення.

Вважаю, що в інтересах сина проживати саме зі мною, а не з його батьком. Я на цей час маю власний бізнес, мій робочий день триває з 9-00 до 15-00, тому я маю час відводити мою дитину до школи, займатися із ним вечорами, гуляти та іншим чином піклуватися про нього. Маю стабільний самостійний не малий дохід, яким можу у повному обсязі створити всі необхідні умови для проживання та нормального розвитку дитини задовольнити гармонійний розвиток її особистості в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості. В той час як відповідач не має достатнього постійного доходу для матеріального забезпечення умов проживання Шевченка Артема, мешкає у квартирі яка не облаштована у повному обсязі всім необхідним для розвитку дитини, не може забезпечувати умови для нормального розвитку дитини його навчання, дитина постійно скаржиться на стан здоров’я коли приїжджає до мене, одягнута дитина погано, його класна вчителька вказує що дитина дуже сумує за матір’ю, через що у нього погані стосунки з оточуючими його дітьми. Одяг дитини коли вона приїжджає постійно здає неприємний запах цвілі, що вказує на невідповідність санітарно-гігієнічним умовам проживання та виховання дитини. Зі слів сина відповідач більше уваги приділяє своїй співмешканці.

Я ж проживаю у комфортабельній трьох кімнатній квартирі на четвертому поверсі п'яти поверхневого будинку з сучасним ремонтом та обладнанням, де створені всі умови для проживання, виховання та утримання дитини.

В цій квартирі також обладнана кімната для дитини, щоб мій син міг мати здоровий сон, навчатися, гратися.

Таким чином, проживання сина разом зі мною відповідає його інтересам. Я маю можливість забезпечити йому належні умови проживання, повною мірою займатися вихованням дитини, чого відповідач забезпечити не взмозі. Разом з тим, я не чинитиму жодних перешкод для спілкування відповідача із сином і готовий зі свого боку усіма силами сприяти тому, щоб дитина через розлучення батьків не була позбавлення піклування матері.

Спиртними напоями я не зловживаю, не палю, за місцем роботи і проживання характеризуюся позитивно, добре відношуся до сина.

Вважаю, що перебування сина відповідачем негативно впливає на його виховання та здоров'я. Хочу дати дитині освіту і добробут. Син також хоче жити зі мною. За таких умов сину буде краще зі мною.

Відповідач не може дати дитині ні належного виховання та розвитку, ні матеріального забезпечення, не може забезпечити нормальних безпечних для здоров’я дитини умов проживання.

Згідно з актом обстеження спеціалістів служби у справах дітей для виховання, розвитку проживання та утримання сина Шевченка Артема Петровича я забезпечив всі необхідні умови.

У відповідності з ч. 4, 5 ст. 19 Сімейного кодексу України при розгляді судом спорів щодо місця проживання дитини обов'язковою є участь органу опіки та піклування, який подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, а також на підставі інших документів, які стосуються справи, окрім того положення ч. 1 ст. 161 СК, вказують на необхідність з'ясування особистої прихильності дитини до кожного з батьків. У зв'язку з цим зазначений орган опіки та піклування необхідно залучити до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог та заслухати Шевченка Артема Петровича з'ясувавши його особисту прихильності до кожного з батьків.

Крім доданих до заяви документів, зазначені мною обставини зможуть підтвердити свідки: класний керівник мого сина – Власенко Ніна Яківна, моя сусідка по поверху - Вітвіцька Ніна Петрвіна.

Враховуючи викладене, керуючись ч. 4, 5 ст. 19, ч. 1, 2 ст. 161 СК України, ст. ст. 19,27,31, 118-119,122,213-215 ЦПК України,

ПРОШУ:

1. Визначити місце проживання Шевченка Артема Петровича, 12.05.2015 року народження року народження, уродженця м. Запоріжжя, зі мною.

2. Під час попереднього судового засідання вирішити питання про виклик до суду свідків: Власенко Ніни Яківни, яка проживає за адресою: м. Запоріжжя, вул. Лермонтова, буд. 17; Вітвіцьку Ніну Петрівну, яка проживає за адресою: м. Запоріжжя, вул. Весняна, буд. 3, кв. 12.

3. На час розгляд справи визначити місце проживання Шевченка Артема Петровича, зі мною.

Додатки:

1. Три копії свідоцтва про розірвання шлюбу.

2. Одна копії паспорта позивача.

3. Три копії рішення суду від «__»_______року.

4. Характеристика з місця роботи позивача та її дві копії.

5. Характеристика з місця проживання позивача та її дві копії.

6. Довідка з місця проживання позивача та її дві копії.

7. Три копії декларація про дохід позивача.

8. Довідка _________ ЦМЛ про стан здоров'я позивача та її дві копії.

9. Акт обстеження матеріально-побутових умов проживання позивача та її дві копії.

13. Квитанції про сплату судового збору.

«__»____________ 2016 р. Шевченко М.І. ___________

	Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя пр. Перемоги, буд. 51, м. Запоріжжя, 69035
Позивач: Відповідач : Ціна позову:	Шевченко Марія Іванівна вул. Товариська, буд 6, кв. 17 м. Запоріжжя, 69001 Шевченко Петро Дмитрович вул. Весняна, буд 3, кв. 12 м. Запоріжжя, 69001 289 000 грн.

ПОЗОВНА ЗАЯВА

про поділ майна подружжя

В період шлюбу у вересні 2011 року за спільні кошти мною та Шевченком П.Д. на підставі договору купівлі-продажу від 21 вересня 2011 року набуто спірне майно - придбали квартиру №17 в будинку №6 по вул. Товариська вартість якої становила 289 000 грн.

Квартира №17 в будинку №6 по вул. Товариська, являється об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, тобто моєю, Шевченка М.І., власністю та власністю мого колишнього чоловіка – Шевченка П.Д.

Після нашого розлучення, Відповідач у спірній квартирі не проживає, там проживаю я, а відповідач проживає в квартирі яка належала його батькам за адресою: м. Запоріжжя, вул. Весняна, буд 3, кв. 12, яка подарована йому його батьками за їх життя в 2007 році, на підставі договору дарування.

Згідно ст.60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Відповідно до ст.70 СК України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Згідно ст.70 СК України майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення. Присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, допускається лише за його згодою. Присудження одному з подружжя грошової компенсації можливе за умови попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.

Згідно ст.57 СК України особистою приватною власністю дружини, чоловіка є: 1) майно, набуте нею, ним до шлюбу; 2) майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку спадкування; 3) майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто.

Як роз’яснив Пленум Верховного Суду України в постанові від 21 грудня 2007 р. Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» поділ спільного майна подружжя здійснюється за правилами, встановленими статтями 69-72 СК та ст. 372 ЦК. Вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи. Вирішуючи питання про поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, суди мають застосовувати положення частин 4, 5 ст. 71 СК щодо обов'язкової згоди одного з подружжя на отримання грошової компенсації та попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду. За відсутності такої згоди присудження грошової компенсації може мати місце з підстав, передбачених ст. 365 ЦК, за умови звернення подружжя (одного з них) до суду з таким позовом (ст. 11 ЦК) та попереднього внесення на депозитний рахунок суду відповідної грошової суми. У разі коли жоден із подружжя не вчинив таких дій, а неподільні речі не можуть бути реально поділені між ними відповідно до їх часток, суд визнає ідеальні частки подружжя в цьому майні без його реального поділу і залишає майно у їх спільній частковій власності.

Оскільки я маю намір подарувати свою частку квартири яка належить нам з відповідачем на праві спільної сумісної власності нашій спільній з відповідачем доньці, то необхідно зареєструвати за собою право власності на частку квартири.

Керуючись ст.ст. 57, 60, 69-72 СК України, ст.372 ЦК України, ст. ст. 19,27,31, 118-119,122,213-215 ЦПК України,

ПРОШУ:

1. Здійснити поділ спільного майна подружжя.

2. Визнати за мною, Шевченко Марією Іванівною, право власності на ½ квартири за адресою: м. Запоріжжя, вул. Весняна, буд 3, кв. 12.

Додатки:

Копія паспорту – 1 прим.

Докази сплати судового збору – 1 прим.

Копія свідоцтва про шлюб – 2 прим.

Копія рішення суду про розірвання шлюбу – 2 прим.

Копія витягу з реєстру майнових прав – 2 прим.

Заява про забезпечення позову – 2 прим.

Копія позову для відповідача – 1 прим.

«__»____________ 2016 р. Шевченко М.І. ___________

	Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя пр. Перемоги, буд. 51, м. Запоріжжя, 69035
Позивач: Відповідач : Ціна позову:	Шевченко Марія Іванівна вул. Весняна, буд 3, кв. 12 м. Запоріжжя, 69001 Шевченко Петро Дмитрович вул. Весняна, буд 3, кв. 12 м. Запоріжжя, 69001 Нематеріального характеру

ПОЗОВНА ЗАЯВА

про визнання особи такою що втратила право на проживання у приміщенні

Я, Шевченко Марія Іванівна є наймачем квартири, розташованої за адресою: вул. Весняна, буд 3, кв. 12, м. Запоріжжя, на підставі ордеру виданого Комунарським районним виконавчим комітетом народних депутатів № рішення 438 від 20.11.1989 року, на право заняття квартири за вказаною адресою.

Квартира за вищезазначеною адресою не приватизована, перебуває у комунальній власності.

Відповідно довідки МКП «Основаніє» від 11.11.2015 року №164, в квартирі, розташованій за адресою: вул. Весняна, буд 3, кв. 12, м. Запоріжжя, зареєстровано позивач - Шевченко Марія Іванівна, її чоловік, - Шевченко Дмитро Вікторович та їх син - Шевченко Петро Дмитрович.

Відповідач, Шевченко Петро Дмитрович, вже 8 років не проживає в даній квартирі, не сплачує комунальні платежі, не отримує коресподенцію за даною адресою, особистих речей його в квартирі не має і, взагалі квартирою він не цікавиться, оскільки виїхав на територіїю Польської Республіки з метою постійного проживання.

Комунальні платежі нараховуються згідно численності зареєстрованих осіб. Так як відповідач не сплачує зазначені платежі, то ми з моїм чоловіком, - Шевченком Дмитром Вікторовичем, змушені сплачувати все самі, що є досить проблематичним для нам, оскільки єдиним нашим доходом є пенсія.

Перешкод в користуванні жилим приміщенням ні я, ні мій чоловік, нашому сину, - Шевченку П.Д. не чинили. Він добровільно визначили собі інше місце проживання і спірним жилим приміщенням не користуються понад 6 місяців без поважних причин.

Зазначені обставини можуть підтвердити свідки: Туркова М.Ю., Громов І.В., Чусок Н.Л.

Згідно ст. 71 ЖК жиле приміщення зберігається за відсутньою особою шість місяців. Будь-яких заяв до ЖЕО про те, що він буде відсутній за місцем реєстрації та збереження за ним права на користування за цією адресою відсутні.

Стаття 72 ЖК дозволяє визнавати особу, яка відсутня понад шість місяців в займаній квартирі такою, що втратила право на користування нею.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 71, 72 Житлового кодексу України, ст. ст. 19,27,31, 118-119,122,213-215 ЦПК України,

ПРОШУ:

1. Визнати Шевченка Петра Дмитровича, таким, що втратив право користування квартирою за адресою: м. Запоріжжя, вул. Весняна, буд 3, кв. 12.

2. Під час попереднього судового засідання вирішити питання про виклик свідків: Туркова М.Ю., Громов І.В., Чусок Н.Л, які проживають: __________________.

Додатки:

Копія паспорту – 1 прим.

Докази сплати судового збору – 1 прим.

Копія позовної заяви – 2 прим.

Копія довідки ЖЕО – 2 прим.

Копія акту про не проживання - 2 прим.

Копія пенсійного посвідчення - 2 прим.

Копія квитанцій про сплату комунальних платежів - 2 прим.

Копія ордеру - 2 прим.

«__»____________ 2016 р. Шевченко М.І. ___________

	Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя пр. Перемоги, буд. 51, м. Запоріжжя, 69035
Позивач: Відповідач : Третя особа: Ціна позову:	Тимченко Марія Іванівна вул. Весняна, буд 3, кв. 12 м. Запоріжжя, 69001 Шевченко Петро Дмитрович вул. Новобудов, буд 1, кв. 12 м. Запоріжжя, 69001 Дачно-будівельне товариство «Перемога» вул. Санаторна, буд. 34 м. Запоріжжя, 69004 Нематеріального характеру

ПОЗОВНА ЗАЯВА

про усунення перешкод в користуванні земельної ділянкою

Я Тимченко Марія Іванівна, є власником будинку №24, що знаходиться на території Дачно-будівельного кооперативу «Перемога», по вулиці Санаторній в м. Запоріжжі. Зазначений будинок, належить мені на праві приватної власності, на підставі договору купівлі-продажу №4556 від 25.12.12 р., посвідчений приватним нотаріусом Особа_1, про що внесено відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідач, - Шевченко Петро Дмитрович, є власником земельної ділянки за №26, що межує з моєю земельною ділянкою. Без будь-якого дозволу, та погодження позивач самовільно встановив паркан між нашими ділянками, захопивши частину ділянки, що належить мені.

Факт захоплення парканом частини моєї ділянки підтверджується планом-витягом з земельної кадастрової карти, землевпорядною документацією на земельну ділянку та протоколом ДБК «Перемога» від 25.03.2015 р.

Згідно зі ст.15 ЦК України, кожна особа має право на судовий захист. Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їхнього порушення чи реальної небезпеки такого порушення. Ст.12 ЦК України, передбачено, що особа вільно, на власний розсуд, обирає способи захисту цивільного права.

Відповідно до ч. 2 ст. 152 ЗК України, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов’язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою.

Згідно з ч. 1 ст. 106 ЗК України, власник земельної ділянки має право вимагати від власника сусідньої земельної ділянки сприяння встановленню твердих меж, а також встановлення твердих меж.

З наведених вище обставин слідує, що відповідачем Шевченком П.Д., який є власником сусідньої земельної ділянки, самовільно встановлено паркан між нашими ділянками та захоплено частину землі, яка належить мені, що призвело до порушення моїх прав власника земельної ділянки.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 106, 152 Земельного кодексу України, ст. ст. 19,27,31, 118-119,122,213-215 ЦПК України,

ПРОШУ:

1. Усунути перешкоди Тимченко Марії Іванівни в користуванні земельною ділянкою №24, що знаходиться в Дачно-будівельному товаристві «Перемога» по вул. Санаторній в м. Запоріжжі, шляхом зобов’язання Шевченка Петра Дмитровича звільнити вказану земельну ділянку від паркану самовільно ним встановленого.

2. Судові витрати покласти на відповідача.

3. В попередньому судовому засіданні вирішити питання про виклик свідка Самсоненко Валерію Петрівну, - голову кооперативу, яка проживає _____________.

Додатки:

Копія паспорту – 1 прим.

Докази сплати судового збору – 1 прим.

Копія позовної заяви – 2 прим.

Копія договору - 3 прим.

Копія акту – 3 прим.

Копія витягу з кадастрової карти - 3 прим.

Фото спірної ділянки – 3 прим.

Копія землевпорядної документації – 3 прим.

«__»____________ 2016 р. Тимченко М.І. ___________

	Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя пр. Перемоги, буд. 51, м. Запоріжжя, 69035
Позивач: Відповідач :	Шевченко Петро Дмитрович вул. Весняна, буд 3, кв. 12 м. Запоріжжя, 69001 ТОВ «Транс-маршрут» вул. Товариська, буд 6, кв. 17 м. Запоріжжя, 69001
Ціна позову:	14 450.0 грн.

ПОЗОВНА ЗАЯВА

про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди

З 01.03.2012 року, на підставі моєї заяви та наказу №124/1-к від 01.03.2012 р. я прийнятий на посаду начальника транспортного цеху ТОВ «Транс-маршрут». На зазначеній посаді я працював до 15.07.2016 р.

15.06.2016 р. висновком МСЕК, мені встановлена 3 група інвалідності за загальним захворюванням. Відповідно до висновку МСЕК про умови та характер праці мені протипоказані тривалі фізичні навантаження, тривала ходьба та нічні зміни.

14.07.2016 р. на підставі наказу №14/2-к, мене звільнено з займаної посади начальника транспортного цеху ТОВ «Транс-маршрут» у зв’язку з невідповідністю займаній посаді, внаслідок стану здоров’я з 15.07.2015 р., на підставі п. 2 ст. 40 КЗпП.

Вважаю, що наказ №14/2-к від 14.07.2016 р. на підставі якого мене було звільнено з займаної посади незаконним з наступних підстав:

1. Відповідно ч.2 ст. 169 КЗпП України, перелік професій, працівники яких підлягають медичному оглядові, термін і порядок його проведення встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони праці.

Постановою КМУ №559 від 23.05.2001 р. «Про затвердження переліку професій, виробництва та організацій, працівники яких підлягають обов’язковим профілактичним оглядам, порядку проведення цих оглядів та видачі особистих медичних книжок» затверджений перелік посад та професій які підлягають періодичним мед оглядам. Мою посаду – начальник транспортного цеху, не віднесено до зазначеного переліку професій та посад.

2. Відповідно до п. 21 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» № 9 від 06.11.1992 року, розяснено, що при розгляді справ про звільнення за п.2 ст.40 КЗпП України суд може визнати правильним припинення трудового договору в тому разі, якщо встановить, що воно проведено на підставі фактичних даних, які підтверджують, що внаслідок недостатнього стану здоров'я (стійкого зниження працездатності), працівник не може належно виконувати покладених на нього трудових обов'язків чи їх виконання протипоказано за станом здоров'я або небезпечне для членів трудового колективу чи громадян, яких він обслуговує, і неможливо перевести, за його згодою, на іншу роботу.
Згідно з висновком МСЕК від 15.06.2016 р. мені встановлена 3 група інвалідності за загальним захворюванням. Відповідно до висновку МСЕК про умови та характер праці мені протипоказані тривалі фізичні навантаження, тривала ходьба та нічні зміни. Разом з тим, відповідно до індивідуальної програми реабілітації інваліда, складеної для мене МСЕК, п. 4.4, - прямо передбачено, що мені не протипоказано працювати на займаній посаді.

Окрім зазначеного, посадовою інструкцією начальника транспортного цеха ТОВ «Транс-маршрут» не передбачена робота в умовах тривалого фізичного навантаження, тривала ходьба чи нічні зміни.

З викладених вище обставин, вбачається, що незначне погіршення мого здоров’я не є перешкодою для того, щоб працювати на посаді начальника транспортного цеху ТОВ «Транс-маршрут», а отже моє звільнення з вказаної підставі є незаконним.

Відповідно до ч. 2 ст. 235 КЗпП, При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік.

Отже, враховуючи те, що в результаті незаконного звільнення мені не було нараховано середньомісячну заробітну плату відповідач при поновленні мене на раніше займаній посаді зобов’язаний виплатити мені середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Також слід зазначити, що вказані дії з боку відповідача є порушенням моїх законних прав на працю, які завдали мені моральних страждань.

Моральна шкода, завдана мені в результаті незаконного звільнення, полягає у наступному.

Так, згідно ст. 43 Конституції України передбачено, що кожен громадянин має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Проте, відповідач позбавив мене гарантованого Конституцією України права на працю та можливості заробляти собі та своїй майбутній дитині на життя.

Вказані незаконні дії відповідача призвели до моїх моральних переживань, я втратив душевний спокій, постійно перебуваю у роздратованому стані, оскільки мене фактично звільнили через моюхворобу яка жодним чином не заважала мені виконувати мої трудові обов’язки. Крім того, викликає хвилювання і той факт, що я є немолодою людиною, яка змушена турбуватись про своє працевлаштування в такому немолодому віці як 57 років.

Згідно ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв’язків та вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Тому, враховуючи викладені обставини, а також положення ст. 237-1 КЗпП України, відповідач повинен відшкодувати мені моральну шкоду, яку я оцінюю в 2000 (дві тисячі) гривень.

Таким чином, згідно положень чинного законодавства України відповідач зобов’язаний поновити мене на попередній роботі та виплатити мені заробітну плату за весь час вимушеного прогулу починаючи з 14.07.2016 р. в розмірі - 12 450, 0 грн. , а також відшкодувати мені завдану незаконним звільненням моральну шкоду у розмірі 2000 (дві тисячі) гривень.

Враховуючи викладене, керуючись ст.. 43 Конституції України, ст.23 ЦКУ, ст. ст. 40, 169, 235, 237-1, ст. ст. 19,27,31, 118-119,122,213-215 ЦПК України,

ПРОШУ:

1. Скасувати наказ №14/2-к від 14.07.2016 р. про звільнення мене з займаної посади і поновити мене (Шевченка П.Д) на займаній посаді, - начальника транспортного цеху ТОВ «Транс-маршрут»

2. Стягнути з ТОВ «Транс-маршрут» на мою користь суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу - 12 450, 0 грн.

3. Стягнути з ТОВ «Транс-маршрут» на мою користь суму моральної шкоди – 2 000,0 грн.

4. На підставі ст. 367 ЦПК України, допустити негайне виконання рішення суду.

5. Витребувати у ТОВ «Транс-маршрут»:

6. Наказ №14/2-к від 14.07.2016 р. про звільнення,

7. Довідку про середню заробітну плату

Додатки:

Копія паспорту Шевченка П.Д. – 1 прим.

Докази сплати судового збору – 1 прим.

Копія трудової книжки - 2 прим.

Копія довідки МСЕК - 2 прим.

Копія ІПР інваліда Шевченка П.Д. - 2прим.

Розрахунок ціни позову – 2 прим.

Розрахунок заробітної плати - 2 прим.

«__»____________ 2016 р. Шевченко П.Д. ___________

	Апеляційний суд Запорізької області пр. Леніна 162, м. Запоріжжя, 69005 Заводський районний суд м. Запоріжжя вул. Лізи Чайкіної , 65, м. Запоріжжя, 69067
Позивач (апелянт):	Безугла Вікторія Дмитрівна бул. Шевченка, 23, м. Запоріжжя, 69001, тел. 066- 545- 56-21
Відповідач: справа №	Шевченко Петро Дмитрович 69001, м. Запоріжжя Вул. Воз’єднання України, 22, кв. 26 тел. 32-07-44 0809/952/2012

АПЕЛЯЦІЙНА СКАРГА
на рішення Заводського районного суду м. Запоріжжя по справі
від 15.10.2015 р.

15.10.2015 р. Заводським районним судом м. Запоріжжя було винесено рішення по справі №0809/952/2012 за позовом Безуглої Вікторії Дмитрівни до Шевченка Петра Дмитровича, про стягнення коштів за договором позики, в задоволенні позову відмовлено в повному обсязі.

У зв’язку з зазначеними обставинами я звернулась з позовом до Шевченка П.Д. до Заводського районного суду м. Запоріжжя.

Відмовляючи мені в задоволенні позову, суд виходив з того, що письмовий договір позики не може бути достатнім доказом існування між сторонами правовідносин, що виникли з договору позики, та доказом отримання відповідачем коштів з огляду на те, що розписка відповідача про отримання ним від позивача позики відсутня, а наявність у договорі позики формулювання про передачу у власність позикодавцем 45 тис. гривень не свідчить про факт отримання позичальником цих коштів (ч. 2 ст. 1047 ЦКУ), та дійшов висновку про відсутність правових підстав для стягнення їх з відповідача.

Вважаю, що рішення Заводського районного суду є незаконним у зв’язку з неправильним застосуванням норм матеріального права з наступних підстав:

1) Відповідно до статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За своїми ознаками договір позики є реальним, оплатним або диспозитивно безоплатним, одностороннім, строковим або безстроковим.

Договір позики вважається укладеним в момент здійснення дій з передачі предмета договору на основі попередньої домовленості (пункт 2 частини першої статті 1046 ЦК України).

Ця особливість реальних договорів зазначена в частині другій статті 640 ЦК України, за якою якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

Підтвердженням зазначених положень Закону є також положення п. 3.1. Договору позики, відповідно до якого я, - Безугла В.Д. передала у власність Шевченко П.Д. за договором позики - 45 тис. грн.

Зазначену позицію також викладено в постанові пленуму Верховного суду України №6-63цс13 від 2013 р.

Відповідно до ч. 1 ст. 360-7 ЦПК України, рішення Верховного Суду України щодо застосування норм права, викладені у його постанові, є обов’язковими для всіх суб’єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Враховуючи викладене, вважаю, що судом не вірно застосовано норми ст. 1046, 1047 ЦКУ, а укладений між мною та Шевченком П.Д. договір позики підтверджує не лише факт здійснення правочину, а й факт отримання позивальником коштів. Керуючись ст. ст. 1046-1047 ЦКУ, ст. ст. 291-298, 307, 316,

ПРОШУ:

1.Скасувати рішення Заводського районного суду м. Запоріжжя від 15.10.2015 р.

2.Ухвалити нове рішення, яким задовольнити первинний позов , стягнути з Шевченка Петра Дмитровича – 45 000 грн.

Додатки:

Копія апеляційної скарги – 2 прим.

Докази сплати судового збору - 1 прим.

___ __________ 2016 р. Безугла Вікторія Дмитрівна

	Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ вул. Пилипа Орлика, 4-а, м. Київ, 01043
Позивач (касант):	Безугла Вікторія Дмитрівна бул. Шевченка, 23, м. Запоріжжя, 69001, тел. 066- 545- 56-21
Відповідач: справа №	Шевченко Петро Дмитрович 69001, м. Запоріжжя Вул. Воз’єднання України, 22, кв. 26 тел. 32-07-44 0809/952/2012

КАСАЦІЙНА СКАРГА

на рішення Заводського районного суду м. Запоріжжя від 15.10.2015 р. та ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 24.12.2015 р.

Рішенням Заводського районного суду м. Запоріжжя від 15.10.2015 р. було відмовлено в позові Безуглої Вікторії Дмитрівни до Шевченка Петра Дмитровича, про стягнення 45 000 грн. коштів за договором позики. Зазначене рішення суду залишене в силі ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 24.12.2015 р.

Відмовляючи мені в задоволенні позову, суди виходив з того, що письмовий договір позики не може бути достатнім доказом існування між сторонами правовідносин, що виникли з договору позики, та доказом отримання відповідачем коштів з огляду на те, що розписка відповідача про отримання ним від позивача позики відсутня, а наявність у договорі позики формулювання про передачу у власність позикодавцем 45 тис. гривень не свідчить про факт отримання позичальником цих коштів (ч. 2 ст. 1047 ЦКУ), та дійшов висновку про відсутність правових підстав для стягнення їх з відповідача.

Суд апеляційної інстанції погодився з висновками Заводського районного суду м. Запоріжжя і залишив його в силі ухвалою від 24.12.2015 р.

Вважаю що рішення судів першої та апеляційної інстанції винесено з порушенням норм матеріального права, а тому, вони підлягають скасуванню з наступних підстав:

2) Зазначену позицію також викладено в постанові Верховного Суду України від 8 вересня 2013 року по справі № 6-63цс13. Відповідно до висновку Верховного Суду, письмова форма договору позики внаслідок його реального характеру є доказом не лише факту укладення договору, але й факту передачі грошової суми позичальнику.

ПРОШУ:

1.Скасувати рішення Заводського районного суду м. Запоріжжя від 15.10.2015 р. та ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 24.12.2015 р. та ухвалити нове рішення, яким задовольнити первинний позов, стягнути з Шевченка Петра Дмитровича на мою (Безуглої Вікторії Дмитрівни) користь суму 45 000 (сорок п’ять тисяч) грн. 00 коп.

Додатки:

Копія касаційної скарги – 2 прим.

Докази сплати судового збору - 1 прим.

Копія Постанови ВСУ -2 прим.

Копія рішення Заводського районного суду м. Запоріжжя - 2 прим.

Копія ухвали Апеляційного суду Запорізької області. – 2 прим.

___ __________ 2016 р. Безугла Вікторія Дмитрівна

2 комментария:

Анонимныйчт янв. 12, 08:29:00 AM
Ребята!!! помогите пожалуйста! Я тоже прохожу сейчас стажировку, экзамен сдал, молодец наверное)
Времени не хватает всё подготовить и успеть! помогите если у кого-то есть:
1. позов щодо порушення умов договорів позички.
2.позов про визнання права користування житловим приміщенням.
3.позов про захист права власності на земельну ділянку.
4. Позов про стягнення заборгованості с заробітної плати.
5. заяву про зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.

Если у кого-то есть в ворде эти документы, скиньте на почту пожалуйста! могу как благодарность пополнить Вам мобильник. csv2016@ukr.net
ОтветитьУдалить
Ответы
Unknownвт янв. 17, 06:10:00 PM
Не у меня нет)
ОтветитьУдалить
Ответы