Нововведення нового Закону України "Про виконавче провадження"

02.06.2016 року Верховною Радою України прийнято новий Закон України "Про виконавче провадження", який набув чинності з 1-го жовтня.

Всі виконавчі провадження, які відкрито до набрання чинності нового закону, продовжують здійснюватися за старим законом. Звертаючись зараз із заявою про відкриття виконавчого провадження, люди вже стикнулися зіткнулися із змінами. Про них я і хочу сьогодні трохи розповісти.

Введення інституту приватних виконавців
Безперечно, головною новелою нового закону "Про виконавче провадження" є поява так званих приватних виконавців. Як і адвокати, нотаріуси, арбітражні керуючі, приватні виконавці отримали статус суб'єктів незалежної професійної діяльності.
Законом встановлюються вимоги до кандидатів, порядок їх відбору.
Приймати виконавчі документи до виконання приватні виконавці зможуть лише на території відповідного виконавчого округу, за яким такий виконавець закріплений. Свою ж діяльність вони можуть провадити по всій Україні.
Цікавим є обов'язок приватних виконавців страхувати свою цивільно-правову відповідальність на суму мінімум 10 відсотків від суми стягнення. І якщо сума стягнення за виконавчим документом з урахуванням сум, що вже перебувають у нього в провадженні, перевищує мінімальний розмір страхової суми за договором страхування, такий виконавець не зможе виконувати рішення.
Приватні виконавць наділені більшістю повноважень, які мають звичайні виконавці, за деякими виключеннями, наведеними в Законі. Зокрема, приватні виконавці не можуть виконувати рішення за такими категоріями справ, як:
- рішення, за якими боржником є держава або її органи, посадові особи, підприємства;
- рішення, стягувачем за якими є держава або її органи;
- рішення щодо майна державної або комунальної власності;
- рішення про виселення та вселення фізичних осіб;
- рішення про конфіскацію майна;
- рішення адміністративних судів та Європейського суду з прав людини;
- рішення щодо відібрання і передання дитини, встановлення побачень із нею або усунення перешкод з побаченнях з дитиною деякі інші рішення. Докладно - ч. 2 ст. 5 Закону.
Винагорода за послуги приватного виконавця складається із двох частин. Перша частина встановлюється КМУ та підлягає стягненню із боржника. Друга - за угодою між стягувачем та приватним виконавцем, і не підлягає стягненню з боржника.
Приватний виконавець підконтрольний Раді приватних виконавцев та Міністерству юстиції, яке, в свою чергу, проводить обов'язкові (і в деяких випадках - і позапланові) перевірки - не частіше 1 разу на 2 роки.
Також в Законі містяться норми щодо організації діяльності Ради приватних виконавців, її дисциплінарної комісії, кваліфікаційних вимог до кандидатів, кодексу професійної етики, присяги. Дуже схоже на організацію діяльності адвокатури.
Взагалі, ідея введення інституту приватних виконавців доволі непогана. Подивимось, що із цього вийде.

Авансування витрат виконавця
Ця новела стала несподіванкою для стягувачів, які зараз подають заяви про відкриття виконавчого провадження. Дійсно, Законом вперше передбачено, що при поданні заяви про примусове виконання рішення стягувач зобов'язаний сплатити авансовий внесок в розмірі 2 відсотків суми, що підлягає стягненню, але не більше 10 розмірів мінімальної заробітної плати. За рішеннями немайнового характеру такий авансовий внесок складає 1 розмір мінімальної заробітної плати для фізичних осіб, та 2 - для юридичних. Докладно в ст. 26 Закону. В п. 2 ч. 2 цієї статті наведено випадки, в яких виконавчий збір не стягується.
- в рішеннях про стягнення заробітної плати, поновлення на работі та інших справ, що виплавають із трудових відносин;
- в рішеннях про стягнення аліментів, інших періодичних платежів;
- в рішеннях про конфіскацію майна, накладення арешту;
- у разі виконання рішень приватним виконавцем;
- в деяких інших видах рішень.
У разі, якщо окремі витрати виконавчого провадження перевищують суму сплаченого авансового внеску, то стягувач зобов'язаний додатково їх авансувати (ст. 43 Закону). Нездійснення додаткого авансування є підставою для повернення виконавчого документу стягувачу.
Авансування витрат виконавця слід відрізняти від виконавчого збору, який стягується лише з боржника. Авансовий внесок же повертається після стягувачу після закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документу.

Реєстр боржників
Ще однією кардинальною зміною є створення реєстру боржників, в якому міститься вся інформація про боржників, які мають невиконані майнові зобов'язання (ст. 9 Закону).
Реєстр розміщуться на сайті Мінюсту та є загальнодоступним.
В разі закінчення виконавчого провадження відомості про боржника виключаються із реєстру.

Строки пред'явлення виконавчого документу до виконання (ст. 12 Закону)
Ще хотів звернути Вашу увагу на цю новелу. Строк пред'явлення виконавчого документу до виконання збільшено. Так, за загальним правилом він складає 3 роки. Це не відноситься до посвідчень комісій по трудовим спорам та виконавчих документів, стягувачем за якими є держава або державні органи, строк пред'явлення за якими складає всього 3 місяці.
В разі пропущення строку така особа може звернутися до суду з метою його поновлення.

Ось і все. Якщо у Вас є питання або необхідна допомога - звертайтесь, буду радий допомогти.