3 января 2017 г.

Відповіді на письмову частину іспиту. Ч. 2 - Складання господарських процесуальних та адміністративних процесуальних документів

Доброго дня моїм читачам! Сьогодні хочу поділитися документами із письмової частини адвокатського іспиту. Зазначені документи складені в рамках підготовки до кваліфікаційного (адвокатського) іспиту та надані мені Олексієм Гурою, який успішно склав іспити в грудні минулого року, і на даний час проходить стажування. Від свого імені та від імені читачів мого блогу хочу виразити йому велику подяку за надані матеріали!
В цьому пості зібрані документи із другої частини письмового іспиту - "Складання господарських процесуальних та адміністративних процесуальних документів".


Господарський суд Запорізької  
області
вул. Гетьманська, буд. 4
м. Запоріжжя, 69001


Позивач:



Відповідач:




ТОВ «Фуд-прайс»
вул. Лепіка, буд. 41, кв. 45
м. Запоріжжя, 69001

ТОВ «Продукти-2000»
вул. Весняна, буд 3, кв. 12
м. Запоріжжя, 69114


Ціна позову:
Не матеріального характеру

ПОЗОВ ПРО ЗАХИСТ ВІД НЕДОБРОСОВІСНОЇ КОНКУРЕНЦІЇ
ТОВ «Фуд-Прайс» є юридичною особою, яка здійснює господарську діяльність в галузі виробництва продуктів харчування, зокрема консервів м’ясних, паштетів, тушонки.
В червні 2015 р. нашому підприємству ТОВ «Фуд-Прайс» стало відомо, що відповідачем, - ТОВ «Продукти-2000» стали вироблятись та реалізовуватись в торговельних мережах міста Запоріжжя продукти харчування, зокрема паштет курячий, які оформлені етикетками які за зовнішнім виглядом імітують зовнішній вигляд етикеток аналогічної продукції ТОВ «Фуд-Прайс».
Вважаємо, що ТОВ «Продукти-2000», використовуючи в своїй діяльності, для позначення свого продукту «Паштет курячий» етикетки, що імітуюсь зовнішній вигляд (кольорова гамма, розташування елементів, шрифт) етикеток нашого продукту ТОВ «Фуд-Прайс» чинить дії, що становлять недобросовісну конкуренцію, передбачену ст. 4 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції» (надалі – Закон).
Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону, неправомірними діями, що становлять недобросовісну конкуренцію є,  -  використання імені, комерційного (фірмового) найменування, торгівельної марки (знака для товарів і послуг), рекламних матеріалів,  оформлення упаковки товарів і періодичних видань, інших позначень без дозволу (згоди) суб’єкта господарювання, який раніше почав використовувати їх або схожі на них позначення у господарській діяльності, що призвело, або  може призвести до змішування з діяльністю цього суб’єкта господарювання. 
Наше підприємство, ТОВ «Фуд-Прайс», зареєстроване і почало свою діяльність в 2006 році, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію №12333 від 05.07.2006 року. Відповідно до статуту ТОВ «Фуд-Прайс»,  предметом діяльності товариства, серед іншого, є переробка і реалізація сільськогосподарської продукції; консервування і реалізація фруктових, овочевих, грибних, рибних та м’ясних виробів; вирощування, переробка і реалізація тваринницької продукції (п.2.1.1. статуту).
В 2007 році, наше підприємство почало виробництво серії паштетів, за власною рецептурою: «Паштет курячий», «Паштет печінковий», «Паштет гусячий». Всі зазначені продукти оздоблювались  фірмовою етикеткою, що розроблено нашим підприємством. На всі зазначені етикетки, в т.ч. етикетку «Паштету курячого» було отримано свідоцтво про право власності на знак для товарів та послуг №458 від 04.05.2007 р. (копія додається до позову).  Відповідно до свідоцтва, етикетку «Паштет курячий» оздоблено в кольорах: …., шрифтом ….. , що є фірмовим для паштетів ТОВ «Фуд-Прайс».
З 2007 року ТОВ «Фуд-Прайс» неодноразово проводились рекламні кампанії, маркетингові дослідження та покращення якості нашої продукції, що дозволило створити беззаперечну позитивну репутацію та стати паштетам від ТОВ «Фуд-Прайс»  лідерами на ринку. Свідченням здобутків ТОВ «Фуд-Прайс» є численні гармоти та рейтинги в галузі продуктів харчування які очолили паштети від ТОВ «Фуд-Прайс» (до позову додаються Грамота, Рейтинг, Диплом премії – 2008, 2009, 2011, 2012, 2013, і т.д.)
Як вже було нами зазначено раніше, в червні 2015 р. ми дізнались що в торгових мережах міста з’явився продукт: курячий паштет, виробник – ТОВ «Продукти-2000», який оздоблено етикеткою, що за кольором, розташуванням елементів на етикетці та шрифтом, майже ідентична етикетці нашого продукту, що призводить до змішування в свідомості споживача товарів двох різних виробників.
07.08.2015 р. нами було направлено листа до ТОВ «Продукти-2000» з вимогою припинити дії які на нашу думку є порушенням добросовісної конкуренції та припинити використовувати етикетку зовні майже не відмінну від етикетки нашого продукту – «Паштет курячий».
17.08.2015 р. листом №45565 ТОВ «Продукти-2000» відмовило нам в задоволенні нашої вимоги, мотивуючи це тим, що на їх думку етикетка їх продукту не схожа на нашу, а в нас відсутні будь-які докази недобросовісної конкуренції з боку ТОВ «Продукти-2000».
14.10.2015 р. ТОВ «Маркетинг-Стратеджі»,  провідною фірмою на ринку маркетингових досліджень України, було надано звіт з маркетингових досліджень, що було складено на наше замовлення. Відповідно до розділу 3 звіту: 86% опитаних респондентів відповіли, що вони впевнені в тому, що розміщений в торгівельних мережах міста  «Курячий-паштет» (продукт ТОВ «Продукти-2000») виробляється нашим підприємством, 7% - опитаних, зазначили, що вони  спочатку також вважали, але перед покупкою звернули увагу, що товар має назву не «Паштет курячий», а «Курячий паштет», що змусило їх прочитати виробника на етикетці і відмовитись від покупки», ще 7% не змогли визначитись з відповіддю. Згідно з розділом 1 звіту, продукти «Паштет курячий» (ТОВ «Фуд-Прайс» та  «Курячий паштет» (ТОВ «Продукти-2000» є продуктами однієї товарної групи, що реалізуються у всіх без виключення торгових мережах міста та окремих продовольчих магазинах. Обидва продукти розміщуються як правило на одній полиці у 70% торгових точок, розміщуються поряд один з одним.  (звіт №454 від 14.10.2015 р. додається до позову).
Відповідно до висновку експерта Шевченка В.С. (№4565 від 17.01.2015 р.) складеного в результаті досліджень етикетки продуктів «Паштет курячий» (ТОВ «Фуд-Прайс» та  «Курячий паштет» (ТОВ «Продукти-2000»): 1) Етикетка продукту «Па Паштет курячий» (ТОВ «Фуд-Прайс») не змінювалась з 2007 року. 2) Етикетки продуктів «Паштет курячий» (ТОВ «Фуд-Прайс») та  «Курячий паштет» (ТОВ «Продукти-2000») є схожими до ступеня змішування та є схожими  настільки, що  їх можна сплутати. (висновок (№4565 від 17.01.2015 р. додається до позову).
Відповідно до ч. 2 ст. 32 ГКУ, недобросовісною конкуренцією є неправомірне використання ділової репутації суб'єкта господарювання, створення перешкод суб'єктам господарювання у процесі конкуренції та досягнення неправомірних переваг у конкуренції, неправомірне збирання, розголошення та використання комерційної таємниці, а також інші дії, що кваліфікуються відповідно до частини першої цієї статті.
Згідно з ч. 1 ст. 33 ГКУ, неправомірним використанням ділової репутації суб'єкта господарювання визнаються: неправомірне використання чужих позначень, рекламних матеріалів, упаковки; неправомірне використання товару іншого виробника; копіювання зовнішнього вигляду виробу іншого виробника; порівняльна реклама. Відповідно до ч. 5 ст. 33 ГКУ, неправомірним є використання без дозволу уповноваженої на те особи чужого імені, комерційного найменування, торговельної марки, інших позначень, а також належних іншій особі рекламних матеріалів тощо, що може призвести до змішування з діяльністю іншого суб'єкта господарювання, який має пріоритет на їх використання
Зазначені вище обставини, свідчать, що ТОВ «Продукти-2000» порушено ст. 4  Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції».
Відповідно до ст. 26 Закону, у разі визнання вчинення порушень, передбачених  ст. 4, 6 Закону, особи, права яких порушено, мають право звернутись до суду із позовом про вилучення відповідних товарів з неправомірно використаними позначеннями, іншого суб’єкта господарювання і у виробника і у продавця.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 25 ЦКУ,  способом захисту цивільного права є припинення дій що порушує право.
Куруючись ст. 4, 25  Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції», ст. ст. 32, 33  ГКУ, ст. 25 ЦКУ, ст. ст. 1, 2,12, 21, 22, 54-57, 61, 83-85 ГПКУ,
ПРОШУ:

1. Визнати дії ТОВ «Продукти-2000» з використання для позначення свого виробу, - «Курячий паштет»  кольорів, шрифту та схематичного розташування, що використовуються ТОВ «Фуд-Прайс» для позначення виробу , - «Паштет курячий» такими, що становлять недобросовісну конкуренцію.
2. Зобов’язати ТОВ «Продукти-2000» припинити недобросовісну конкуренцію відносно ТОВ «Фуд-Прайс».
3. Зобов’язати ТОВ «Продукти-2000» не використовувати при виробництві товарів та введенні їх в цивільний оборот етикетки для м'ясних консервів, які за кольоровою гамою, розташуванням написів (назва продукту, вказівки на склад продукту, на товарну підгрупу продукту) та шрифтовою графікою схожі з етикетками позивача.
4. Вилучити у ТОВ «Продукти-2000», етикетки для м'ясних консервів, які за кольоровою гамою, розташуванням написів (назва продукту, вказівки на склад продукту, на товарну підгрупу продукту) та шрифтовою графікою схожі з етикетками позивача та знищити їх.
5. Стягнути з ТОВ «Продукти-2000» судовий збір в розмірі.

Додатки:
1. _______
2. _______

Директор ТОВ «Фуд-Прайс»                                                                       ________________ Остапенко Андрій Вікторович

«__»____________ 2015 р.  


Господарський суд Запорізької  
області
вул. Гетьманська, буд. 4
м. Запоріжжя, 69001


Позивач:




Відповідач:




Державна екологічна інспекція в Запорізькій області
вул. Лепіка, буд. 41, кв. 45
м. Запоріжжя, 69001

ТОВ «Миколаївський молокозавод»
вул. Весняна, буд 3, кв. 12
м. Запоріжжя, 69114


Ціна позову:
15 590,0 грн.

ПОЗОВ
ПРО ВІДШКОДУВАННЯ ШКОДИ, СПРИЧИНЕНОЇ ДОВКІЛЛЮ
ВНАСЛІДОК ПОРУШЕННЯ ПРИРОДООХОРОННОГО ЗАКОНОДАВСТВА

У період: з 26.05.2014 р. по 27.05.2014 р. Державною екологічною інспекцією в Запорізькій області (надалі – Інспекція) було проведено позапланову перевірку ТОВ «Миколаївський молокозавод», за результатами якої було складено акт. В ході перевірки було встановлено, що в період: з 18.06.2011 р. по 24.10.2011 р. відповідач здійснював забір води з підземного водонасосного горизонту (шахтного колодязя №1) без дозволу на спеціальне водокористування. За вказаний період було забрано 300 м3 води, що підтверджується довідкою Відповідача від 25.06.2014 р. вих. № 84.
Відповідно до ч. 1 , 2 ст. 48 Водного Кодексу України,  Спеціальне водокористування - це забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів. Спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських (у тому числі для цілей аквакультури) та інших державних і громадських потреб.
Згідно з ч. 1 ст. 49 Водного Кодексу України, спеціальне водокористування здійснюється виключно на підставі дозволу.  Відповідно до ч. 12 ст. 49 Водного Кодексу України, спеціальне водокористування є платним.
Як видно з розділу 2 п. 4 акту перевірки, відповідачем здійснювалось спеціальне водокористування без отримання спеціального дозволу та без здійснення оплати, що є порушенням водного законодавства та законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
Відповідно до ст. 110 Водного Кодексу України Порушення водного законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законодавством України.
Водокористувачі звільняються від відповідальності за порушення водного законодавства, якщо вони виникли внаслідок дії непереборних сил природи чи воєнних дій.
Відповідальність за порушення водного законодавства несуть особи, винні у: недотриманні умов дозволу або порушенні правил спеціального водокористування.
Згідно з ч 1 ст. 111 Водного кодексу України, підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи зобов'язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України.
Відповідно до ст. 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»  N 1264-XII від 25.06.1991 р., Порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища несуть особи, винні у: самовільному спеціальному використанні природних ресурсів.
Згідно з ч. 4 ст. 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»  N 1264-XII від 25.06.1991 р., підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.
Згідно розрахунку розміру відшкодування збитків, заподіяних державі, внаслідок порушення законодавства про охорону і раціональне використання водних ресурсів, затвердженої Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища і ядерної безпеки України від 20.07.2009 року за № 389, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.08.2009 року за № 767/16783, за період: з 18.06.2011 р. по 24.10.2011 р. розмір шкоди, заподіяної державі ТОВ «Миколаївський молокозавод», внаслідок забору підземних вод без дозволу на спеціальне водокористування визначено позивачем в сумі 15 519 грн. (розрахунок додається до позову).
Як вбачається з викладеного вище, ТОВ «Миколаївський молокозавод» здійснено порушення законодавство про охорону навколишнього природного середовища, чим спричинено шкоду державі в розмірі – 15 519, 0 грн.

ПРОШУ:
1. Стягнути з ТОВ «Миколаївський молокозавод» (ЄДРПОУ: 45789856), 15 519,0 грн., шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
2. Судові витрати покласти на відповідача.

Додатки:
1. ____
2. ____

Начальник  Екологічної інспекції                              _____________ Остапенко Андрій Вікторович в Запорізькій області.

«__»____________ 2015 р.


Господарський суд Запорізької  
області
вул. Гетьманська, буд. 4
м. Запоріжжя, 69001


Позивач:




Відповідач:



Відповідач:



Третя особа:



ТОВ «Хім-постач»
вул. Лепіка, буд. 41, кв. 45
м. Запоріжжя, 69001


ТОВ «Склад-сервіс»
вул. Весняна, буд 3,
м. Запоріжжя, 69114

ТОВ «Віста»
вул. Складська, буд 3,
м. Запоріжжя, 69114

Відділ державної виконавчої служби в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя.
вул. Північне шоссе, буд 4
м. Запоріжжя, 69001

Ціна позову:
Немайнового характеру

ПОЗОВ
Про визнання права власності та звільнення майна з під арешту

27.05.2015 р. між ТОВ «Хім-постач» та ТОВ «Склад-сервіс» було укладено договір зберігання майна №123 від 27.05.2015 р. (надалі – Договір) Відповідно до п. 1.5 Договору, ТОВ «Хім-постач» передано ТОВ «Склад-сервіс» для зберігання на оплатній основі дві одиниці с/г техніка, а саме, два трактори МТЗ-80, номера кузова: VIN201545 та VIN214546, які на праві приватної власності належать ТОВ «Хім-постач» та придбані нами за Договором поставки с/г техніки №34/1 від 04.03.2015 р.  Відповідно до умов п. 2.7 Договору, зазначена техніка повинна була зберігатись на складі ТОВ «Склад-сервіс» до 01.01.2016 р. за адресою вул. Весняна, буд. 3.
Актом приймання-передачі на зберігання від 28.05.2015 р. два трактори МТЗ-80, номера кузова: VIN201545 та VIN214546 були прийняті на зберігання ТОВ «Склад-сервіс».
01.01.2016 р. наше підприємство, ТОВ «Хім-постач» у зв’язку з закінченням строку дії договору звернулось  листом №12 від 01.01.2016 р. до зберігача за договором №123 від 27.05.2015 р. ТОВ «Склад-сервіс» з вимогою надати доступ до складу за адресою вул. Весняна, буд. 3 та повернути власність ТОВ «Хім-постач», два трактори МТЗ-80.
03.01.2016 р. листом №1/2 від 02.01.2016 р. ТОВ «Склад-сервіс» повідомило, що два трактори МТЗ-80, номера кузова: VIN201545 та VIN214546 не знаходяться у ТОВ «Склад-сервіс» оскільки на них як і на інше майно, що знаходилось у приміщеннях, що належать ТОВ «Склад сервіс» було накладено арешт державним виконавцем в рамках виконавчого провадження  на виконання наказу Господарського суду Запорізької області про стягнення з ТОВ «Склад-сервіс» коштів на користь ТОВ «Віста» в розмірі 2 000 000 грн.  Крім того два трактори МТЗ-80, номера кузова: VIN201545 та VIN214546 разом з іншим майном, що належить ТОВ «Склад-сервіс» вивезено з території ТОВ «Склад-сервіс» та переміщено до ТОВ «Сервайв» для зберігання.
Відповідно до ч. 1 ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Згідно з ч. 1 ст. 319 ЦК України,  власник володіє, користується, розпоряджається  своїм майном на власний розсуд.
Відповідно до ч. 2 ст. 325 ЦК України, Фізичні та юридичні особи можуть бути власниками будь-якого майна, за винятком окремих видів майна, які відповідно до закону не можуть їм належати.
Згідно з ч. 1 ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені, законом, зокрема із правочинів.
Відповідно до ч. 1 ст. 134 ГКУ, Суб'єкт господарювання, який здійснює господарську діяльність на основі права власності, на свій розсуд, одноосібно або спільно з іншими суб'єктами володіє, користується і розпоряджається належним йому (їм) майном, у тому числі має право надати майно іншим суб'єктам для використання його на праві власності, праві господарського відання чи праві оперативного управління, або на основі інших форм правового режиму майна, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 387 ЦКУ, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави ним заволоділа.
Згідно з ст. 392 ЦКУ власник майна  може пред’явити  позов про визнання права власності, якщо це право  оспорюється або не визнається іншою особою.
Відповідно до ч. 1 ст. 66 Закону України «Про виконавче провадження», у разі недостатності коштів у боржника, стягнення накладається на майно належне боржникові.
Відповідно до абз. 3 п. 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 26.12.2003 р. «Про практику розгляду судами скарг на рішення,  дії або бездіяльність органів або посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження», вимоги  інших осіб щодо належності їм, а не боржнику майна, на яке накладено арешт, вирішуються шляхом пред’явлення ними відповідно до правил підвідомчості (ст. 24 ЦПК, 12 ГПК) позову до боржника та особи, в інтересах якої накладено арешт, про визнання права власності на майно та звільнення його з під арешту.
З викладеного вище, вбачається, що в наслідок включення до опису і накладення арешту на майно, що знаходилось в приміщеннях ТОВ «Склад-сервіс», а саме двох тракторів МТЗ-80 номера кузова: VIN201545 та VIN214546, що належать ТОВ «Хім-постач» на праві власності на підставі договору поставки с/г техніки №34/1 від 04.03.2015 р. порушено право власника ТОВ «Хім-постач», передбачені ст. 325 ЦКУ та ст. 134 ГКУ.
Керуючись ст. ст. 316, 319, 325, 328 ЦКУ, ст. 134 ГКУ, ст. 66 Закону України «Про виконавче провадження», ст. ст. 1, 49, 54, 84 Господарського процесуального кодексу України,

ПРОШУ:
1. Визнати за ТОВ «Хім-постач» право власності на два трактори  МТЗ-80, номера кузова: VIN201545 та VIN214546, що зберігались на складі ТОВ «Склад-сервіс»
2. Звільнити з під арешту два трактори  МТЗ-80, номера кузова: VIN201545 та VIN214546. на які накладено арешт на виконання наказу Господарського суду Запорізької області
3. Судові витрати покласти на відповідачів.

Додатки:
1. _______
2. _______

Директор ТОВ «Хім-Постач»                                                                      Остапенко Андрій Вікторович

«__»____________ 2016 р.


Господарський суд Запорізької  
області
вул. Гетьманська, буд. 4
м. Запоріжжя, 69001


Позивач:





Відповідач:


ТОВ «Хім-постач»
вул. Лепіка, буд. 41, кв. 45
ЄДРПОУ:
Тел.:
м. Запоріжжя, 69001

ТОВ «Склад-сервіс»
вул. Весняна, буд 3,
ЄДРПОУ:
Тел.:
м. Запоріжжя, 69114


Ціна позову:
18 458, 0 грн.

ПОЗОВ
Про відшкодування майнової шкоди

03.05.2015 р. на вулиці Південне шосе у  м. Запоріжжі сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобілів Toyota Camry (VIN:45657595, державний номер СА7545СР) що належить ТОВ «Хім-постач»  та  ГАЗ 310 «Газель» (VIN:46589745, державний номер СА9375СР), що належить ТОВ «Склад-сервіс».
Постановою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 10.06.2015 р. у справі № 336/4661/13-п встановлено, що в діях ОСОБА_4, що керував ГАЗ 310 «Газель» (VIN:46589745, державний номер СА9375СР), що належить ТОВ «Склад-сервіс» вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, а саме: порушення водіями правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів. Особа_4, що працює водієм автотранспортних засобів у ТОВ «Склад-сервіс» визнано винною у вчиненні порушень ПДР та ст. 124 КУпАП.
Згідно ремонтної калькуляції № 194/13 від 03.06.2015 р. та рахунку № С000033764 від 31.05.2015 р. ТОВ Автоцентр - Україна вартість відновлювального ремонту автомобілю Toyota Camry (VIN:45657595, державний номер СА7545СР), що належить ТОВ «Хім-постач» складає 67 458,0 грн.
Цивільно-правова відповідальність ТОВ «Склад-сервіс» як власника транспортного засобу ГАЗ 310 «Газель» (VIN:46589745, державний номер СА9375СР) була застрахована ПрАТ «Уніка» відповідно до полісу про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних ТЗ відповідно до полісу №456545ВЛ від 13.05.2014 р.
Платіжним дорученням №ЗР011938 від 10.06.2015 р. ПрАТ «Уніка» бул перераховано ТОВ «Хім-постач» страхове відшкодування у розмірі 49000грн., що з урахуванням франшизи  відповідно до ст. 9 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»  становить максимальну суму страхової суми, яка може бути виплачена страховиком.
Таким чином, різниця між сумою реальної шкоди яка заподіяна ТОВ «Хім-постач» та відшкодована, здійсненого страховиком, складає -  18 458, 0 грн. (67 458, 0 грн. – 49 000,0 грн.).
Відповідно до ч.1, 2 ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
За змістом ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України зобов'язання виникає, зокрема, внаслідок завдання майнової (матеріальної) шкоди іншій особі.
Отже факт завдання особі майнової шкоди, якщо ця особа (потерпілий) не перебуває в договірних правовідносинах із особою, що завдала їй шкоди, або якщо завдання шкоди не пов'язане з виконанням обов'язків за договором, породжує виникнення позадоговірного деліктного зобов'язання, правове регулювання якого здійснюється нормами глави 82 Цивільного кодексу України. 
В силу ч.1, 2 ст.1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Відповідно до ч.2, 5 ст.1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
В частині 1 статті 1187 Цивільного кодексу України визначено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.
Відповідно до ч.1 ст.1172 Цивільного кодексу України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану  їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
Відповідно до ст. 1194 ЦКУ,  особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодуванн) для повного відшкодування шкоди завданої  нею шкоди зобов’язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Враховуючи викладені вище положення ЦК України, ТОВ «Хім-постач» вважає, що підприємство ТОВ «Склад-сервіс» як власник джерела підвищеної небезпеки (авто ГАЗ 311), що спричинило майнову шкоду ТОВ «Хім-постач»,  має сплатити позивачу суму 18 458, 0 грн. в якості різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою здійсненою страховиком.
Керуючись ст. ст. 11, 509,1166,1172,1187,1194 ЦКУ, ст. ст. 1, 49, 54, 84 Господарського процесуального кодексу України,

ПРОШУ:
1. Стягнути з ТОВ «Склад-сервіс» на користь ТОВ «Хім-постач» 18 458, 0 грн. майнової шкоди
2. Судові витрати покласти на відповідачів.

Додатки:
1. _______
2. _______

Директор ТОВ «Хім-Постач»                                                                                                                      Остапенко Андрій Вікторович

«__»____________ 2016 р.


Господарський суд Запорізької  
області
вул. Гетьманська, буд. 4
м. Запоріжжя, 69001


Позивач:





Відповідач:


ТОВ  «Трейдінг-МЦ»
вул. Лепіка, буд. 41,
ЄДРПОУ:
Тел.:
м. Запоріжжя, 69001

ТОВ «Метал-буд»
вул. Весняна, буд 3,
ЄДРПОУ:
Тел.:
м. Запоріжжя, 69114


Ціна позову:
84 200, 02 грн.

ПОЗОВ
Про розірвання договору та стягнення коштів передплати

26.10.2015 між ТОВ «Трейдінг-МЦ» (ЄДРПОУ:45859878)  та відповідачем, ТОВ «Метал-буд» (ЄДРПОУ:85697412)  був укладений договір поставки товару № 18/10-к - (далі договір).
 За умовами договору відповідач зобов'язаний передати у власність ТОВ «Трейдінг-МЦ» металопрокат (товар), а останній зобов'язаний прийняти та оплатити цей товар на умовах, викладених в даному договорі (п. 1.1. договору).
Відповідно до п. 1.2. Договору металопрокат зазначений в п. 1.1 Договору має бути вигтовлений з сталі марки 65Г ГОСТ 14959-79.
За умовами договору найменування, сортамент, кількість товару, що поставляється, а також ціна за одиницю товару узгоджується сторонами у рахунку-фактурі (п.1.3. договору).
Відповідно до п. 3.1. договору поставка здійснюється на умовах СРТ відповідно до Правил тлумачення термінів «ІНКОТЕРМС» в редакції 2010 року з урахуванням особливостей, встановлених договором.
Відповідно до п. 4.3. договору умова оплати - 100% передоплата. Оплата була здійснена ТОВ «Трейдінг-МЦ» шляхом безготівкого перерахунку коштів за меморіальним ордером № 729 від 13.11.2015 на підставі рахунку на оплату покупцю № 2252 від 12.11.2015
Поставка товару була здійснена на підставі видаткової накладної № 196 від 17.11.2015, що відповідає вимогам п. 3.2. договору. Товар, зазначений у видатковій накладній:
- круг 90 ст. 65Г, кількість 2,5 тони, сума 45 416, грн. без ПДВ;
- круг 150 ст. 65Г, кількість 1,5 тони, сума 24 750, 00 грн. без ПДВ.
Всього ціна поставки склала 84 200, 02 гривень з ПДВ.
В порушення п. 5.3. договору ТОВ «Метал-буд» при здійсненні поставки не надав сертифікат якості товару. При прийманні товару нашим підприємством було проведено дослідження хімічного складу сталі товару. Протоколом № 54 від 20.11.2015 було встановлено, що за хімічним складом товари «круг 90» та «круг 150» не відповідають вимогам умов договору і не належать до сталі марки 65Г ГОСТ 14959-79, а поставлений товар відповідає марці сталі 45 ГОСТ 1050-88, що за своїми хімічними якостіми значно відрізняються.
20.11.2015 нашим підприємством був складений акт приймання продукции за якістю.
Згідно з положеннями п 5.5. договору, позивач прийняв товар на відповідальне зберігання як товар, який не відповідає видатковій накладній.
23.11.2015 позивач звернувся до відповідача із претензією № 139/11/15 з вимогою провести заміну товару неналежного асортименту на товар належного асортименту. Також запропонував у разі відмови здійснити заміну товару належного асортименту, повернути в повному обсязі кошти, що були сплачені у якості передоплати.  Позивач 25.11.2015 звернувся до відповідача із доповненням до претензії № 140/11/15, в якій пропонував надіслати свого представника для участі в комісії з підтвердження невідповідності поставленого товару умовам договору. Однак, відповідач свого представника не надіслав, товар не замінив, кошти не повернув.
Таким чином, товар, поставлений за видатковою накладною № 196 від 17.11.2015, не відповідає замовленню позивача, тобто фактично поставка товару не відбулась.
Вважаємо, що відповідачем було не виконано свої договірні зобов’язання, внаслідок чого порушено права ТОВ «Трейдінг-МЦ» що підтверджується наступними нормами матеріального права:  
1)Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав є припинення правовідношення.
Відповідно до ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Таким чином, вважаємо, що ТОВ «Метал-буд» було істотно порушено умови договору поставки товару № 18/10-к., що надає нашому підприємству право розірвати Договір в односторонньому порядку.
 2)Відповідно до абз. 2 п. 1 ст. 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Згідно зі ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 ст. 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до частини 7 зазначеної статті не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Згідно зі ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ч. 1. ст. 671 ЦК України якщо за договором купівлі-продажу передаванню підлягає товар у певному співвідношенні за видами, моделями, розмірами, кольорами або іншими ознаками (асотримент), продавець зобов'язаний передати покупцеві товар в асортименті, погодженому сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 672 ЦК України якщо продавець продав товар в асортименті, що не відповідає умовам договору купівлі-продажу, покупець має право відмовитись від його прийняття та оплати, а якщо він вже оплачений, - вимагати поверення сплаченої за нього грошової суми.
Відповідно до ч. 3 ст. 672 ЦК України у разі відмови від товару, асортимент якого не відповідає умовам договору купівлі-продажу, або пред'явлення вимоги про заміну цього товару покупець має право відмовитись від оплати цього товару, а якщо він вже оплачений, - вимагати повернення сплаченої суми за нього грошової суми. 
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Як видно з зазначених вище положень ЦКУ та ГКУ відповідачем ТОВ «Метал-буд» не було виконані свої договірні зобов’язання за договором поставки товару № 18/10-к від 26.10.2015 р., що дає нашому підприємству підстави вимагати повернення сплачених нашим підприємством коштів передплати в розмірі 84 200, 02 грн. та розірвання договору.
Керуючись ст. ст. 16, 525, 526, 610,  622, 629, 651, ч. ст. 671, ч. 3 ст. 672, 712  ЦКУ, абз.2 п. 1 ст. 193 ГКУ, ст. ст. 1, 33, 49, 54,82-85 Господарського процесуального кодексу України,

ПРОШУ:
1. Розірвати договір поставки товару № 18/10-к від 26.10.2015, що укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Трейдінг-МЦ» (код ЄДРПОУ 39874493) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Метал-буд» (код 32875993).
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю тю «Метал-буд» (код 32875993) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Трейдінг-МЦ» (код ЄДРПОУ 39874493) 84 200, 02 гривень (вісімдесят чотири тисячі двісті гривень і 00 коп.).
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю тю «Метал-буд» (код 32875993) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Трейдінг-МЦ» (код ЄДРПОУ 39874493) 1 378 грн. судового збору.

Додатки:
1. _____
2. _____

Директор ТОВ «Трейдінг-МЦ»                                                                                                                  Остапенко Андрій Вікторович

«__»____________ 2016 р.


Господарський суд Запорізької  
області
вул. Гетьманська, буд. 4
м. Запоріжжя, 69001


Кредитор:





Боржник:
ТОВ  «Трейдінг-МЦ»
вул. Лепіка, буд. 41,
ЄДРПОУ:
Тел.:
м. Запоріжжя, 69001

ТОВ «Метал-буд»
вул. Весняна, буд 3,
ЄДРПОУ:
Тел.:
м. Запоріжжя, 69114



ЗАЯВА
про порушення справи про банкрутство
Рішенням Господарського суду Запорізької області  від 25.03.2016 р. по  справі за позовом ТОВ «Трейдінг-МЦ» до ТОВ «Метал-буд» (надалі -  Боржник), про стягнення заборгованості за Договором поставки металопрокату на користь нашого підприємства з Боржника  було стягнуто 510 000, 0 грн.
Рішення суду про задоволення вимог кредитора набрало законної сили 06.04.2016  р. 17.04.2016 р. у даній справі господарським судом Запорізької області видано наказ про примусове виконання рішення суду від 25.03.2016 р., який передано до Заводського відділу державної виконавчої служби ЗМУЮ.
Постанова про відкриття виконавчого провадження з виконання наказу господарського суду Запорізької області від 17.04.2016 р. по стягненню 510 000, 0  грн. була винесена державним виконавцем  04.05.2016  р.
З моменту відкриття виконавчого провадження у даній справі минуло більше трьох місяців. Протягом цього періоду не було виконано рішення суду та відповідно не стягнуто з боржника на користь стягувача кошти згідно наказу по справі №____ від  25.03.2016 р.
Вимоги кредитора не забезпечені заставою.
Відповідно до ч. 3 ст. 10 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно становлять не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.
Безспірні вимоги кредиторів - грошові вимоги кредиторів, підтверджені судовим рішенням, що набрало законної сили, і постановою про відкриття виконавчого провадження, згідно з яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.
Враховуючи, що сума заборгованості складає 510 000, 0 (п’ятсот десять тисяч) грн., тобто більше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, а також те, що сума боргу не сплачується з 04.05.2016 р. (дати відкриття виконавчого провадження) по даний час, тобто протягом більш як трьох місяців, кредитор вважає, що в нього є всі підстави звернутися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 10, 11, 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», ст. ст. 1, 33, 49, 54,82-85 Господарського процесуального кодексу України,

ПРОШУ:

1. Прийняти  заяву про  порушення провадження у справі про банкрутство.
2. Порушити  провадження у справі про банкрутство боржника ТОВ «Метал-буд» (ЄДРПОУ: 45789865).

Додатки:
1. _____
2. _____

Директор ТОВ «Трейдінг-МЦ»                                                                                                                  Остапенко Андрій Вікторович

«__»____________ 2016 р. 

ШАПКА ФІРМОВОГО БЛАНКУ

Директору
ТОВ «Делівері»
Безуглій В.А.
вул. Весняна, буд 3,
оф. 4

Претензія за договором перевезення вантажів
автомобільним транспортом №755/16 від 17.05.2015 р.

17.05.2015 р. між ТОВ «Трейдінг-МЦ» (ЄДРПОУ: 45759545) та ТОВ «Делівері» (ЄДРПОУ:45856512) було укладено договір перевезення вантажів №755/16 від 17.05.2015 р.
Відповідно до п. 1.1. Договору,  перевізник (ТОВ «Делівері») зобов’язаний здійснити перевезення вантажу що належить вантажовідправнику, - ТОВ «Трейдінг-МЦ» у обсязі та за маршрутом погодженому сторонами у Замовленні на перевезення, що є невід’ємною частиною Договору, а замовник зобов’язаний оплатити зазначені послуги з перевезення вантажу.
Згідно з п. 4.1. Договору, перевізник несе відповідальність за цілісність вантажу з моменту його передачі на складі перевізника (сортувальний центр) та до моменту його передачі вантажоотримувачу в місці вказаному в Замовленні на перевезення.
17.04.2016 р. нашим представником Шатило Д.М. транспортом підприємства було доставлено  на адресу сортувального центру ТОВ «Делівері»  вантаж (Гідробокси масажні, модель «Максі» - 7 шт.) для здійснення його доставки на адресу нашого контрагента  ТОВ «Сантехнікс»: м. Одесса, вул. Балківська, 25, за договором поставки №45/16 від 01.02.2015 р. Зазначений вантаж прийнято для доставки приймальником ТОВ «Делівері» Петренком М.М. без зауважень та видано нашому представнику Накладну №019379992 від 17.04.2016 р. В пункті 2 накладної зазначено найменування вантажу: «Гідробокс масажний – модель «Максі». В пункті 3 накладної зазначена кількість 7 шт. В пункті 7 накладної зазначена ціна кожної одиниці товару 4 300 грн, разом – 30 100, 0 грн.  В розділі 14 накладної, особливі відмітки: «товар приймальником оглянуто, пошкодження товару та пакування відсутні».
21.04.2016 р. до нашого підприємства, листом №14/11 звернувся контрагент ТОВ «Сантехнікс» (вантажоодержувач), в якому зазначив, що під час приймання відправленого нами вантажу, Гідробокси масажні, модель «Максі» - 7 шт. за Договором поставки №45/16 від 01.02.2015 р. під час приймання від перевізника ТОВ «Делівері» було виявлено недостачу насосу в одному з комплектів Гідробоксу масажного, про що було складено акт приймання-передачі з відповідними застереженнями. В своєму листі ТОВ «Сантехнікс» зазначає, що весь вантаж прийнятий ними, але у зв’язку з відсутністю насоса до одного з гідро боксів наше підприємство має додатково поставити недопоставлені частини комплекту Гідробоксу масажного, модель «Максі».
Відповідно до ч. 2 ст. 308 ГК, відповідальність перевізника за збереження вантажу виникає з моменту прийняття вантажу до перевезення.
Згідно з ч. 1 ст. 314 ГК, перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження вантажу , якщо не доведе, що втрата, нестача або пошкодження сталися з його вини.
Відповідно до ч. 3 ст. 314 ГК, за шкоду заподіяну при перевезенні вантажу, перевізник відповідає у разі втрати або нестачі вантажу – в розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає.
Оскільки нашим підприємством (вантажовідправником) для здійснення перевезення вантажу, перевізнику ТОВ «Деліварі» передавався повний комплект Гідробоксу масажного в кількості 7 шт., що підтверджується накладною №019379992 від 17.04.2016 р., а вантажоодержувачем ТОВ «Сантахнікс» отримано 6 повних комплектів та один неповний, - відсутній насос Гідробоксу то вважаємо, що перевізник ТОВ «Делівері» допустив втрату вантажу, чим заподіяв шкоду нашому підприємству. Розмір шкоди становить вартість насосу до Гідробоксу масажного, що відповідно до вартості за прай листом складає – 5 200, 0 грн.
Керуючись ст. ст. 308, 314 ГКУ, ст. ст. 5-11 Господарського процесуального кодексу України, прошу розглянути зазначену претензію в передбачений ст. 7 ГПК строк. та відшкодувати ТОВ «Трейдінг-МЦ» завдані збитки у зв’язку із втратою при перевезенні насосу Гідробоку в розмірі 5 200, 0 грн., шляхом перерахування перерахування зазначеної суми на поточний рахунок ТОВ «Трейдінг-МЦ» №45654646464 в ПАТ «Приватбанк» МФО:455265.
В іншому випадку, ТОВ «Трейдінг-МЦ» буде вимушене звернутися до Господарського суду за захистом свого порушеного права.

Додатки:
1. Розрахунок претензії  - 1 прим.
2. ______

Директор ТОВ «Трейдінг-МЦ»                                                                                                   Остапенко Андрій Вікторович

«__»____________ 2016 р.


Господарський суд Запорізької  
області
вул. Гетьманська, буд. 4
м. Запоріжжя, 69001


Позивач:





Відповідач:


ТОВ  «Щедро»
вул. Лепіка, буд. 41,
ЄДРПОУ:
Тел.:
м. Запоріжжя, 69001

ТОВ «Харчопром»
вул. Весняна, буд 3,
ЄДРПОУ:
Тел.:
м. Запоріжжя, 69114


Ціна позову:
Не майнового характеру

ПОЗОВ ПРО ЗАХИСТ ПРАВА НА ЗНАК ДЛЯ ТОВАРІВ І ПОСЛУГ
ТОВ «Щедро» підприємством, що здійснює діяльність з виробництва  харчових продуктів, а саме: соуси, майонез, кетчупи.  Всі зазначені харчові продукти виробляються ТОВ «Щедро» під торговою маркою «Щедро».  ТОВ «Щедро» належить свідоцтво України  №1545 на знак для товарів 29 класу Міжнародної класифікації товарів і послуг для реєстрації знаків  з датою подання заявки  23.05.2007 р.  Серед асортименту ТОВ «Щедро» присутній майонез під назвою: «Щедро-67%».
05.04.2016  р.  нашому підприємству (ТОВ «Щедро») стало відомо, що ТОВ «Харчопром» (ЄДРПОУ:12345678)  здійснює виробництво  та реалізацію в торгівельні мережі міста Запоріжжя, майонезу під назвою «Щедро-67%».
Відповідно до ст. 1 ЗУ «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг»  № 3689-XII від 15.12.1993 р. (надалі – Закон), знаком для товарів і послуг є – позначення,  за яким товари і послуги одних осіб відрізняються від  товарів і послуг одних осіб.
Відповідно до ч. 2 ст. 5 Закону, об’єктом знака може бути позначення або будь-яка комбінація позначень. Згідно з ч. 3 ст. 5 Закону, право власності на знак засвідчується свідоцтвом. Строк дії свідоцтва становить 10 років, від дати подання заяви до установи і продовжується за клопотанням власника. Обсяг правової охорони, що надається, визначається зображенням знака та переліком товарів і послуг, внесеними до Реєстру, і засвідчується свідоцтвом з наведеними у ньому копією внесеного до Реєстру зображення знака та переліком товарів і послуг. (ч. 4 ст. 5 Закону). Відповідно до ч. 2 ст. 16 Закону, свідоцтво надає власнику право використовувати знак та інші права визначені Законом.  Згідно з ч. 4 ст. 16 Закону, використанням знака  визнається:
1) нанесення його на будь-який  товар, для якого знак зареєстровано, упаковку, в якій міститься такий товар, вивіску, пов'язану з ним, етикетку, нашивку, бирку чи інший прикріплений до товару предмет, зберігання такого товару із зазначеним нанесенням знака з метою пропонування для продажу, пропонування його для продажу, продаж, імпорт (ввезення) та експорт (вивезення); 
2) застосування його під  час пропонування та надання будь-якої послуги, для якої знак зареєстровано;
3) застосування його в діловій документації чи в  рекламі  та  в мережі  Інтернет. 
Знак визнається використаним, якщо його застосовано у формі зареєстрованого знака, а також у формі, що відрізняється  від зареєстрованого знака лише окремими елементами,  якщо це не змінює в цілому відмітності знака. 
Відповідно до ч. 5 ст. 16 Закону,  свідоцтво надає його власнику виключене право забороняти іншим особам використовувати без його згоди: зареєстрований  знак стосовно наведених у свідоцтві товарів і послуг; зареєстрований знак відносно товарів споріднених з товарами наведеними у свідоцтві; позначення схоже із зареєстрованим знаком, стосовно товарів і послуг, споріднених з наведеними у свідоцтві, якщо внаслідок такого використання можна ввести в оману щодо особи, яка  виробляє товари чи надає послуги, або ці позначення і знак можна сплутати. 
Законом також передбачено, що Будь-яке посягання на права власника свідоцтва, передбачені  статтею 16 цього Закону, в тому числі вчинення без згоди власника свідоцтва дій, що потребують його згоди, та готування до вчинення таких дій, вважається порушенням прав власника свідоцтва, що тягне за собою відповідальність згідно з чинним законодавством  України. (ч. 1 ст. 20 Закону). 
Відповідно до ч. 2 ст. 20 Закону, на вимогу власника свідоцтва таке порушення повинно бути припинено, а порушник зобов'язаний відшкодувати власнику свідоцтва заподіяні збитки. Власник свідоцтва може також вимагати усунення з товару, його упаковки незаконно використаного знака або позначення,  схожого  з ним настільки, що їх можна сплутати, або знищення виготовлених зображень знака або позначення, схожого з ним настільки,  що  їх можна сплутати.
З обставин викладених вище, вбачається, що ТОВ «Харчопром» здійснивши розміщення на своїй продукції надпису «Щедро» порушив виключне право власності на комерційне позначення для товарів «Щедро», що на підставі свідоцтва №1234 від 05.11.2007 р. належить нашому підприємству. Жодних дозволів на використання комерційного позначення для товарів «Щедро» та жодних ліцензій на використання зазначеного найменування, наше підприємство ТОВ «Харчопром» не надавало. 
05.05.2016 р. нашим підприємством, на підставі ст. ст. 20, 21 Закону було направлено претензію ТОВ «Харчопром» з вимогою припинити порушення прав власника на комерційне позначення «Щедро» шляхом припинення нанесення комерційного позначення «Щедро» на продукцію ТОВ «Харчопром». 
До теперішнього часу відповіді від ТОВ «Харчопром» ми не отримали, виробництво продукції з нанесенням на неї комерційного позначення для товарів «Щедро» продовжується. 
Керуючись ст. 1; ч. 2, 3, ст. 5; ч. 2, 4, 5 ст. 16; ч. 1, 2 ст. 20 ЗУ «Про  охорону прав на знаки для товарів і послуг», ст.  ст. 1, 33, 49, 54,82-85 Господарського процесуального кодексу України,
 
ПРОШУ:
                1. Заборонити ТОВ «Харчопром» (ЄДРПОУ:12345678) використовувати знак для товарів «Щедро», що належить на праві власності ТОВ «Щедро».
                2. Заборонити  ТОВ «Харчопром» нанесення на свою продукцію  знак для товарів «Щедро», що належить на праві власності ТОВ «Щедро».
                3. Зобов’язати ТОВ «Харчопром» усунути з виробленого ними товару наявного в торгових мережах, знак для товарів «Щедро», що належить на праві власності ТОВ «Щедро».
                4. Зобов’язати ТОВ «Харчопром» знищити всю упаковку на якій нанесено знак для товарів «Щедро», що належить на праві власності ТОВ «Щедро».

Додатки:
1. Розрахунок претензії  - 1 прим.
2. ….

Директор ТОВ «Щедро»                                                                                                              Остапенко Андрій Вікторович    

«__»____________ 2016 р.

Господарський суд Запорізької  
області
вул. Гетьманська, буд. 4
м. Запоріжжя, 69001


Позивач:





Відповідач:


ТОВ  «Трейдінг-МЦ»
вул. Лепіка, буд. 41,
ЄДРПОУ:
Тел.:
м. Запоріжжя, 69001

ТОВ «Делівері»
вул. Весняна, буд 3,
ЄДРПОУ:
Тел.:
м. Запоріжжя, 69114


Ціна позову:
8 200, 0 грн.

ПОЗОВ
Про відшкодування збитків у зв’язку з неналежним виконанням договору перевезення

17.05.2015 р. між ТОВ «Трейдінг-МЦ» (ЄДРПОУ: 45759545) та ТОВ «Делівері» (ЄДРПОУ:45856512)  було укладено договір перевезення вантажів №755/16 від 17.05.2015 р.
Відповідно до п. 1.1. Договору,  перевізник (ТОВ «Делівері») зобов’язаний здійснити перевезення вантажу що належить вантажовідправнику, - ТОВ «Трейдінг-МЦ» у обсязі та за маршрутом погодженому сторонами у Замовленні на перевезення, що є невід’ємною частиною Договору, а замовник зобов’язаний оплатити зазначені послуги з перевезення вантажу.
Згідно з п. 4.1. Договору, перевізник несе відповідальність за цілісність вантажу з моменту його передачі на складі перевізника (сортувальний центр) та до моменту його передачі вантажоотримувачу в місці вказаному в Замовленні на перевезення.
17.04.2016 р. нашим представником Шатило Д.М. транспортом підприємства було доставлено  на адресу сортувального центру ТОВ «Делівері»  вантаж (Гідробокси масажні, модель «Максі» - 7 шт.) для здійснення його доставки на адресу нашого контрагента  ТОВ «Сантехнікс»: м. Одесса, вул. Балківська, 25, за договором поставки №45/16 від 01.02.2015 р. Зазначений вантаж прийнято для доставки приймальником ТОВ «Делівері» Петренком М.М. без зауважень та видано нашому представнику Накладну №019379992 від 17.04.2016 р. В пункті 2 накладної зазначено найменування вантажу: «Гідробокс масажний – модель «Максі». В пункті 3 накладної зазначена кількість 7 шт. В пункті 7 накладної зазначена ціна кожної одиниці товару 4 300 грн, разом – 30 100, 0 грн.  В розділі 14 накладної, особливі відмітки: «товар приймальником оглянуто, пошкодження товару та пакування відсутні».
21.04.2016 р. до нашого підприємства, листом №14/11 звернувся на контрагент ТОВ «Сантехнікс» (вантажоодержувач), в якому зазначив, що під час приймання відправленого нами вантажу, Гідробокси масажні, модель «Максі» - 7 шт. за Договором поставки №45/16 від 01.02.2015 р. під час приймання від перевізника ТОВ «Делівері» було виявлено недостачу насосу в одному з комплектів Гідробоксу масажного, про що було складено акт приймання-передачі з відповідними застереженнями. В своєму листі ТОВ «Сантехнікс» зазначає, що весь вантаж прийнятий ними, але у зв’язку з відсутністю насоса до одного з гідро боксів наше підприємство має додатково поставити недопоставлені частини комплекту Гідробоксу масажного, модель «Максі» та сплатити штраф відповідно до Договору №45/16 в сумі – 2 500, 0 грн. за порушення умов договору (поставка не повного комплекту товару).
22.04.2016 р. нашим підприємством було додатково поставлено на адресу ТОВ «Сантехнікс» насос Гідробоксу масажного. Доставку було здійснено перевізником ТОВ «Прайм». Вартість послуг доставки відповідно до накладної склала 500 грн. (копія накладної додається до позову).
Відповідно до ч. 2 ст. 308 ГК, відповідальність перевізника за збереження вантажу виникає з моменту прийняття вантажу до перевезення.
Згідно з ч. 1 ст. 314 ГК, перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження вантажу , якщо не доведе, що втрата, нестача або пошкодження сталися з його вини.
Відповідно до ч. 3 ст. 314 ГК, за шкоду заподіяну при перевезенні вантажу, перевізник відповідає у разі втрати або нестачі вантажу – в розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає.
Відповідно до ст. 22 ЦКУ Особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є:
1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);
2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі
Статтею 224 ГК України, встановлено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов’язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб’єкту, права або законні інтереси якого порушено.
Цією нормою також визначено, що під збитками розуміються витрати, зроблені управною стороною, втрата або пошкодження її майна...
Згідно ст.225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються:
- вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;
- додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб’єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов’язання другою стороною;
- неодержаний прибуток (втрачена вигода), на якій сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов’язання другою стороною;
- матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Оскільки нашим підприємством (вантажовідправником) для здійснення перевезення вантажу, перевізнику ТОВ «Деліварі» передавався повний комплект Гідробоксу масажного в кількості 7 шт., що підтверджується накладною №019379992 від 17.04.2016 р., а вантажоодержувачем ТОВ «Сантахнікс» отримано 6 повних комплектів та один неповний, -  відсутній насос Гідробоксу то вважаємо, що перевізник ТОВ «Делівері» допустив втрату вантажу, чим допустив порушення взятих на себе за договором перевезення вантажу зобов’язань та заподіяв збитків нашому підприємству.
Розмір збитків складається з: 1) вартості насосу до Гідробоксу масажного, що відповідно до вартості за прайс- листом складає – 5 200, 0 грн. та 2) суми сплаченої нашим підприємством за доставку товару нашому контрагенту, - що складає 500, 0 грн. 3) сума штрафу сплачена нашим підприємством на користь  ТОВ «Сантехнікс» в якості штрафу за порушення умов договору – 2 500,0 грн.  Разом, сума заподіяних збитків становить – 8 200, 0 грн.
Керуючись ст. ст. 308, 314 ГКУ, ст.  ст. 1, 33, 49, 54,82-85 Господарського процесуального кодексу України,

ПРОШУ:
1. Відкрити провадження за позовною заявою ТОВ «Трейдінг-МЦ».
2. Стягнути з ТОВ «Делівері» (ЄДРПОУ:12345678) на користь ТОВ «Трейдінг-МЦ» (ЄДРПОУ:87456321)  збитки в розмірі 5 700, 0 грн.
3. Стягнути з ТОВ «Делівері» (ЄДРПОУ:12345678) на користь ТОВ «Трейдінг-МЦ» судові витрати. 

Додатки:
1. _____
2. _____

Директор ТОВ «Трейдінг-МЦ»                                                                                                                   Остапенко Андрій Вікторович

«__»____________ 2016 р.


Господарський суд Запорізької  
області
вул. Гетьманська, буд. 4
м. Запоріжжя, 69001

суддя  Шевченко Т.М.

Справа:

Позивач:





Відповідач:


808/4565/16

ПП «Кафе»
вул. Лепіка, буд. 41,
ЄДРПОУ:
Тел.:
м. Оріхів, 70200

ТОВ «Комптех»
вул. Весняна, буд 3,
ЄДРПОУ:
Тел.:
м. Оріхів, 70200




ВІДЗИВ
на позов про розірвання договору поставки стягнення коштів передоплати
В провадження Господарського суду Запорізької області знаходиться справа №808/4565/16 за позовом ПП «Кафе» (ЄДРПОУ: 87654321) до ТОВ «Комптех» (ЄДРПОУ:12345678) про розірвання договору поставки та стягнення котів передоплати.
Керуючись ст. 59 ГПК України вважаємо за необхідне надати свій відзив на позов ПП «Кафе».
Згідно з укладеним договором № 15-16 від 09.01.2015 p., товариство з обмеженою відповідальністю «Комптех» повинно було протягом 30 днів після підписання договору поставити, змонтувати і встановити у приміщенні ПП «Кафе» Автоматизовану комп’ютерну систему «Каса 2.0» (надалі – Товар), кількість та вартість, передбаченими специфікацією, що додається до договору. Відповідно до специфікації від 09.01.2015 р. Автоматизована комп’ютерна система «Каса 2.0» складається з персонального комп’ютера на якому встановлено спеціалізоване програмне забезпечення та спеціально розробленого столу для каси (меблів) на який монтується персональний комп’ютер. Відповідно до п. 4.1. цього договору ПП «Кафе» попередньо оплатило указані товари, перерахувавши на наш р/рахунок 42 000 грн.
Оскільки ні договором ні специфікацією до договору не був обумовлений конкретний матеріал столу на яких монтується Товар, то нами було виготовлено зазначений   стіл з матеріалу ДСП з нанесеним на нього шпонуванням, колір «Ольха». Зазначена технологія та матеріал виготовлення столу для каси є єдиною якою використовується нашим підприємством про що зазначено на офіційному сайті нашого підприємства та в рекламних матеріалах, каталогах та прайс листах.
03.02.2015 р. нашим підприємством було поставлено визначений договором Товар на адресу ПП «Кафе», проте представник позивача відмовився прийняти Товар мотивуючи це тим, що матеріал з якого виготовлено стіл для каси є деревиною яка не підходить для застосування на території кухні де буде розміщуватись зазначений Товар.
В подальшому представники ПП «Кафе» в телефонному режимі відмовились від прийняття Товару та поставили вимогу розірвати договір та повернути кошти передплати в розмірі 42 000, 0 грн.
09.02.2015 р. нашим підприємством отримано позов про розірвання Договору №15-16 від 09.01.2015 p. та повернення коштів передплати.
Вважаємо, що позовні вимоги ПП «Кафе» є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню зважаючи на наступне:
В якості обґрунтування позову в стягнення коштів передоплати за  договором та розірвання Договору, позивач стверджує,  що нашим підприємством поставлено Товар не належної якості, а саме, стіл на якому буде розміщено Персональний комп’ютер з ПІК «Каса 2.0» виготовлено з деревини, що призведе до неможливості його розміщення в безпосередній близькості до кухні закладу ПП «Кафе» де підвищена вологість повітря, що в свою чергу призведе до руйнування шпонованого покриття і столу. При цьому Позивач посилається на ч. 2  ст. 678 ЦКУ та ч. 2 ст. 651  . Відповідно до ч. 2  ст. 678 ЦКУ , у разі істотного порушення вимог щодо якості товару, покупець має право за своїм вибором вимагати: 1) відмовитись від товару і вимагати повернення  сплаченої за товар суми; 2)вимагати заміни товару.
Згідно з ч. 2 ст. 651 ЦКУ, Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї сторони у разі істотного порушення договору другою стороною.
Вважаємо, що нашим підприємством жодним чином не допущено порушень умов Договору поставки від 09.01.2015 р. та поставлено товар належної якості. Так відповідно до п. 1.2 Договору, предмет договору остаточно визначається сторонами в Специфікації, яка є невід’ємною частиною Договору. Відповідно до п. 1.2. Специфікації, поставці ПП «Кафе» підлягають: Автоматизована комп’ютерна система «Каса 2.0», що складається з персонального комп’ютера на якому встановлено ПІК «Каса 2.0» та спеціально розробленого столу для каси (меблів) на який монтується персональний комп’ютер». Зовнішній вигляд, матеріали та розміри продукції відповідають рекламним матеріалам та опису в ТУ виробника. Зазначена специфікація підписана сторонами без зауважень. Оскільки наше підприємство виготовляє зазначений Товар, його частину (стіл для автоматизованої комп’ютерної системи) виключно з дерево-матеріалів, про що Позивачу було відомо з рекламних матеріалів та в процесі переговорів під час укладання договору, то вважаємо, що Позивач безпідставно стверджує, що очікував, що стіл для автоматизованої системи буде виготовлено з нержавіючої сталі.
Також вважаємо безпідставними посилання Позивача на те, що виготовлений з дерево матеріалів стіл для автоматизованої касової системи не придатний для використання в умовах підвищеної вологості. Зазначене твердження  спростовується сертифікатом якості №4545 від 01.01.2003 р. відповідно до якого Товар вкритий спеціально-розробленим нашим підприємством лаком, що робить його стійким до впливу вологості, сонця, підвищених температур.
З огляду на зазначені обставини, вважаємо,що нашим підприємством в повному обсязі виконано умови договору, а Позивач безпідставно відмовився приймати товар належної якості.
Керуючись ст. ст. 22, 32, 59 ГПК України,

ПРОШУ:
1. Відмовити в задоволенні позову повністю.
2. Судові витрати покласти на Позивача.

Додатки:
1. _________
2. _________

Директор ТОВ «Комптех»                                                                                                           Остапенко Андрій Вікторович

«__»____________ 2016 р.


                           



Через:
Донецький апеляційний господарський суд
пр. Науки, буд. 5
м. Харків, 61022

Господарський суд Запорізької  
області
вул. Гетьманська, буд. 4
м. Запоріжжя, 69001
Справа:

Відповідач (Апелянт):





Позивач:


808/4565/16

ТОВ «Комптех»
вул. Весняна, буд 3,
ЄДРПОУ:
Тел.:
м. Оріхів, 70200

ПП «Кафе»
вул. Лепіка, буд. 41,
ЄДРПОУ:
Тел.:
м. Оріхів, 70200

Ціна позову:



Апеляційна скарга
на рішення Господарського суду Запорізької області від 12.12.2015 р.
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 12.12.2015 р. задоволено в повному обсязі позов ПП «Кафе» до ТОВ «Комптех», розірвано договір поставки № 15-16 від 09.01.2015 p та стягнено 42 000, 0 грн. передплати та 1378,0 грн. судового збору.
ТОВ «Комптех» не згодне з зазначеним рішенням Господарського суду Запорізької області, вважаємо його таким, що прийняте з порушенням норм процесуального права, окрім того, вважаємо, що судом першої інстанції не повністю з’ясовано обставини, що мають значення для справи. 
В якості обґрунтування рішення про стягнення коштів передоплати за  договором та розірвання Договору, суд зазначає,  що нашим підприємством поставлено Товар не належної якості, а саме, стіл на якому буде розміщено Персональний комп’ютер з ПІК «Каса 2.0» виготовлено з деревини, що призведе до неможливості його розміщення в безпосередній близькості до кухні закладу ПП «Кафе» де підвищена вологість повітря, що в свою чергу призведе до руйнування шпонованого покриття і столу. При цьому Позивач посилається на ч. 2  ст. 678 ЦКУ та ч. 2 ст. 651  . Відповідно до ч. 2  ст. 678 ЦКУ , у разі істотного порушення вимог щодо якості товару, покупець має право за своїм вибором вимагати: 1) відмовитись від товару і вимагати повернення  сплаченої за товар суми; 2)вимагати заміни товару.
Згідно з ч. 2 ст. 651 ЦКУ, Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї сторони у разі істотного порушення договору другою стороною.
Щодо неповного з’ясування обставин судом першої інстанції:
Вважаємо, що нашим підприємством жодним чином не допущено порушень умов Договору поставки від 09.01.2015 р. та поставлено товар належної якості. Так відповідно до п. 1.2 Договору, предмет договору остаточно визначається сторонами в Специфікації, яка є невід’ємною частиною Договору. Відповідно до п. 1.2. Специфікації, поставці ПП «Кафе» підлягають: Автоматизована комп’ютерна система «Каса 2.0», що складається з персонального комп’ютера на якому встановлено ПІК «Каса 2.0» та спеціально розробленого столу для каси (меблів) на який монтується персональний комп’ютер». Зовнішній вигляд, матеріали та розміри продукції відповідають рекламним матеріалам та опису в ТУ виробника.  Зазначена специфікація підписана сторонами без зауважень.  Оскільки наше підприємство виготовляє зазначений Товар, його частину (стіл для автоматизованої комп’ютерної системи) виключно з дерево-матеріалів, про що Позивачу було відомо з рекламних матеріалів та в процесі переговорів під час укладання договору, то вважаємо, що Позивач безпідставно стверджує, що очікував, що стіл для автоматизованої системи буде виготовлено з нержавіючої сталі.
Також вважаємо безпідставними посилання Позивача та суду на те, що виготовлений з дерево матеріалів стіл для автоматизованої касової системи не придатний для використання в умовах підвищеної вологості. Зазначене твердження  спростовується сертифікатом якості №4545 від 01.01.2003 р. відповідно до якого Товар вкритий спеціально-розробленим нашим підприємством лаком, що робить його стійким до впливу вологи, сонця, підвищених температур.
Таким чином, судом не з’ясовано, і відповідно не відображено в судовому рішенні в чому саме полягає порушення нашим підприємство умов Договору №15-16 від 09.01.2016 р., а лише зазначена загальна фраза «відповідачем, порушено умови договору».
Щодо порушення норм процесуального права.
Відповідно до ст. 4-2 ГПК, правосуддя у судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Згідно зі ст. 4-3 ГПК, судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі обґрунтовують свої вимоги та заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть учать  у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.
Підчас судового розгляду нашим підприємством було заявлено клопотання про долучення до матеріалів справи копії протоколу переддоговірної презентації нашої продукції. Зазначений документ скріплено підписами представників нашої компанії та ПП «Кафе». Відповідно до змісту протоколу, нашим підприємством для ПП «Кафе» проведено презентацію всієї лінійки продукції яка виробляється нами, з детальним описом відмінностей та технічних характеристик (в т.ч. матеріалів з яких виробляються продукція) нашої продукції. Зазначений документ не є складовою частино Договору, проте доказом того, що ПП «Кафе» були добре проінформовані про матеріал з якого виготовляється вся продукція яку ми поставляємо. 11.11.2015 р. судом відмовлено в задоволенні нашого клопотання про залучення протоколу переддоговірної презентація, мотивуючи це тим, що зазначений документ не є складовою частиною договору.
11.11.2015 р. судом відмовлено в задоволенні нашого клопотання про призначення судової експертизи, з метою підтвердити придатність використання нашої продукції в умовах впливу високих температур та вологості, а також відповідності ТУ та завданням які ставляться перед продукцією покупцем. 
Таким чином, вважаємо, що суд відмовляючи в задоволенні наших клопотань фактично позбавив нас права на подання доказів та унеможливив встановлення фактичних обставин справи, що є порушенням норми процесуального права, зокрема головних принципів процесуального права, принцип рівності  ст. 4-2 ГПК та принцип змагальності сторін (ст. 4-3 ГПК). 
З огляду на зазначені обставини, вважаємо,що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню.
Керуючись ст. ст. 4-2, 4-3, 91, 93, 94, 95, 98-105 ГПК України,

ПРОШУ:
1. Скасувати рішення Господарського суду Запорізької області від 12.12.2015 р.
2. Прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову ПП «Кафе» до ТОВ «Комптех» відмовити в повному обсязі.

Додатки:
1. _______
2. _______

Директор ТОВ «Комптех»                                                                                                           Остапенко Андрій Вікторович

«__»____________ 2016 р.


                           



Через:
Донецький апеляційний господарський суд
пр. Науки, буд. 5
м. Харків, 61022

Господарський суд Запорізької  
області
вул. Гетьманська, буд. 4
м. Запоріжжя, 69001


Справа:

Відповідач (Апелянт):





Позивач:


808/4565/16

ТОВ «Комптех»
вул. Весняна, буд 3,
ЄДРПОУ:
Тел.:
м. Оріхів, 70200

ПП «Кафе»
вул. Лепіка, буд. 41,
ЄДРПОУ:
Тел.:
м. Оріхів, 70200

Ціна позову:




Відзив
на Апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Запорізької області від 12.12.2015 р.
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 12.12.2015 р. задоволено в повному обсязі позов ПП «Кафе» до ТОВ «Комптех», розірвано договір поставки № 15-16 від 09.01.2015 p та стягнено 42 000, 0 грн. передплати та 1378,0 грн. судового збору.
08.01.2016 р. ПП «Кафе» отримано апеляційну скаргу ТОВ «Комптех» на рішення Господарського суду Запорізької області.
Керуючись ст. 96 ГПК України, вважаємо за необхідне надати суду відзив на апеляційну скаргу ТОВ «Комптех».
Вважаємо що рішення Господарського суду Запорізької області від 12.12.2015 р. є законним та обґрунтованим, винесеним з повним та всебічним з’ясуванням обставин справи та дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Доводи апелянта ТОВ «Комптех» про порушення судом норм процесуального права, зокрема про відмову в задоволенні їх клопотань вважаємо такими, що не заслуговують на увагу, оскільки під час судового розгляду, ТОВ «Комптех» заявляло безліч клопотань, що були спрямовані на затягування розгляду справи.
Так, судом першої інстанції відмовлено в клопотання про призначення експертизи, оскільки судом вже задовольнялось подібне клопотання відповідача, з подібними питаннями до експерта, проте експертизу не було проведено через відмову ТОВ «Комптех» здійснювати її оплату.
В світлі зазначених обставин, вважаємо, що ТОВ «Комптех» зловживаючи своїм право на подання доказів і заявляючи клопотання про призначення експертизи, мало на меті затягувати судовий процес, а не надати докази до суду.
 Керуючись ст. ст. 21, 22, 96 ГПК України,

ПРОШУ:
1. Відмовити ТОВ «Комптех» в задоволенні Апеляційної скарги в повному обсязі.
2. Залишити в силі рішення Господарського суду Запорізької області від 12.12.2015 р.

Додатки:
1. ________
2. ________

Директор  ПП «Кафе»                                                                                                                                   Петренко Андрій Вікторович

«__»____________ 2016 р.


Господарський суд Запорізької  
області
вул. Гетьманська, буд. 4
м. Запоріжжя, 69001


Позивач:





Відповідач (заявник):


ТОВ «Склад-сервіс»
вул. Лепіка, буд. 41, кв. 45
ЄДРПОУ:
Тел.:
м. Запоріжжя, 69001

ТОВ «Хімпостач»
вул. Весняна, буд 3,
ЄДРПОУ:
Тел.:
м. Запоріжжя, 69114


Ціна позову:
150 000, 0 грн.

Заява
про перегляд рішення господарського суду за ново виявленими обставинами
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 11.12.2015 р. господарський позов ТОВ «Склад-сервіс» до ТОВ «Хімпостач»  про стягнення 150 000 грн.  шкоди спричиненої дією джерела підвищеної небезпеки задоволено в повному обсязі, стягнуто з ТОВ «Хімпостач» 150 000,0 грн. на користь ТОВ «Складсервіс». Зазначене рішення залишено в силі ухвалою Донецького апеляційного господарського суду набрало чинності 02.05.2016 року.
ТОВ «Хімпостач»  вважає, що вказане рішення Господарського суду Запорізької  області підлягає перегляду за нововиявленими обставинами, оскільки існують обставини, що мають істотне значення для справи i не були відомі  заявникові — Відповідачу  раніше, під час вирішення справи в суді.
Вироком Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 12.06.2016 р.  Петренка Петра Петровича,  який працював комірником ТОВ «Склад-сервіс» визнано винним у вчиненні злочину передбаченого ст. ч. 4 ст. 191 КК, привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем. Відповідно до інформації наведеної у вироку (набрав законної сили 23.06.2016 р.) Петренко П.П. працюючи комірником ТОВ «Склад-сервіс» скориставшись своїм службовим становищем протягом листопада-грудня 2015 р. викрав зі складу підприємства розташованого за адресою: м. Запоріжжя паливно-мастильні матеріали на суму 120 000, 0 грн. при цьому здійснив підробку документів складського зберігання вніс до накладної складського зберігання відомості про наявність зазначених ПММ на складі.
27.11.2015 р. на території складу ТОВ «Склад-сервіс» сталась пожежа внаслідок якої склад було знищено, а підприємство зазнало збитків у зв’язку з втратою ПММ на суму 150 000,0 грн, які відповідно до складських відомостей зберігались на складі. Відповідно до висновку Держтехногенбезпеки причиною займання приміщення стало займання автомобіля УАЗ 1212, що зберігався на складі ТОВ «Склад-сервіс» за договором складського зберігання  №01/01 від 05.03.2015 р. та належав ТОВ «Хімпостач».
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 11.12.2015 р. з ТОВ «Хімпостач» на користь ТОВ «Складсервіс» стягнуто 150 000,0 грн. (вартість знищених внаслідок пожежі паливних матеріалів відповідно до документів складського зберігання) як з особи-власника джерела підвищеної небезпеки, що стало причиною пожежі.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 112 ГПК України, підставою для перегляду судового рішення за ново виявленими обставинами є: встановлення висновком суду, що набрав законної сили, завідомо неправдивий висновок експерта, що потяг за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення.
ТОВ «Хімпостач» вважає, що вирок Орджонікідзевського районного суду від 12.06.2016 р. є ново виявленою обставиною, що має істотне значення для вирішення справи про відшкодування шкоди завданої  майну ТОВ «Склад-сервіс», оскільки зазначеним вироком встановлено, що кількість ПММ які зберігались на складі є такою, що не відповідає документам складського обліку, а отже, сума відшкодування шкоди яка стягнута з ТОВ «Хімпостач» є необґрунтованою.
Керуючись ст. ст.  21,22,112-114 ГПК України,

ПРОШУ:
1. Прийняти заяву до розгляду.
2. Переглянути за ново виявленими обставинами рішення Господарського суд у Запорізької області від 11.12.2015 р.
3. Скасувати рішення Господарського суд у Запорізької області від 11.12.2015 р.
4. Судові витрати покласти на ТОВ «Складсервіс»

Додатки:
1.
2.

Директор ТОВ «Хімпостач»                                                                                        Остапенко Андрій Вікторович

«__»____________ 2016 р.


Господарський суд Запорізької  
області
вул. Гетьманська, буд. 4
м. Запоріжжя, 69001
Суддя: Шевченко В.М.
Справа №

Заявник (відповідач):





 Позивач:


ТОВ «Хімпостач»
вул. Весняна, буд 3,
ЄДРПОУ:
Тел.:
м. Запоріжжя, 69114

ТОВ «Склад-сервіс»
вул. Лепіка, буд. 41, кв. 45
ЄДРПОУ:
Тел.:
м. Запоріжжя, 69001


Ціна позову:
150 000, 0 грн.

Заява про відстрочку виконання рішення суду
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 11.12.2015 р. господарський позов ТОВ «Склад-сервіс» до ТОВ «Хімпостач»  про стягнення 150 000 грн.  шкоди спричиненої дією джерела підвищеної небезпеки задоволено в повному обсязі, стягнуто з ТОВ «Хімпостач» 150 000,0 грн. на користь ТОВ «Складсервіс». Зазначене рішення залишено в силі ухвалою Донецького апеляційного господарського суду набрало чинності 02.05.2016 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 121 ГПК України, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.
На даний момент виконання рішення суду з боку ТОВ «Хімпостач» вкрай ускладнене у зв’язку з незадовільним фінансовим становищем нашого підприємства та кризовими явищами в світовій економіці. Залишок коштів на рахунках ТОВ «Хімпостач» складає 5 200, 0 грн., що є недостатнім для виконання рішення суду.
Незважаючи на зазначені складні обставини, ТОВ «Хімпостач» впевнене у тому, що нам вдасться в повному обсязі виконати рішення суду в стислі терміни, проте для зазначеного виконання нашому підприємству треба близько 6 місяців.
У зв’язку з зазначеними обставинами, керуючись ст. ст.  21,22,121 ГПК України,

ПРОШУ:
1. Відстрочити виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 11.12.2015 р. строком на 6 місяців до 01.01.2017 року.

Додатки:
1.
2.

Директор ТОВ «Хімпостач»                                                                        Остапенко Андрій Вікторович

«__»____________ 2016 р.


Запорізький окружний адміністративний суд
вул. Сергія Синенка, 65-А
м. Запоріжжя, 69041

Позивач:





Відповідач:


Шевченко Петро Дмитрович
вул. Лепіка, буд. 41,
ЄДРПОУ:
Тел.:
м. Запоріжжя, 69001

ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області.
ЄДРПОУ:
Тел.:
м. Запоріжжя, 69114


Ціна позову:
Позов не майнового характеру

АДМІНІСТРАТИВНИЙ ПОЗОВ
про оскарження бездіяльності та зобов’язання вчинити дії
Я Шевченко Петро Дмитрович, маючи намір на ведення особистого селянського господарства  12.05.2016 р. звернувся до ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області із заявою-клопотанням та необхідним пакетом документів (додатків) в якому просив надати дозвіл на розробку проекту із землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 0,4877 га для ведення особистого селянського господарства, розташованої в адміністративних межах  Гуляйпольської районної ради Запорізької області (за межами населеного пункту).
Листом №1245/01/15 від 25.05.2016 р. ГУ Держегокадастру у Запорізькій області відмовлено в наданні дозволу на розробку проекту із землеустрою мотивуючи це тим, що в моєму клопотанні відсутнє посилання на один з видів документації з землеустрою зазначених в ч. 2 ст. 25 Закону України «Про землеустрій» №858-IV  від 22.05.2003 р.
Вважаю зазначену в листі №1245/01/15 від 25.05.2016 р. відмову ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області незаконною з наступних підстав.
Згідно ч.1 ст.22 ЗК України, землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.
До земель сільськогосподарського призначення, у відповідності до ч.2 зазначеної статті належать: а) сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги); б) несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель лісогосподарського призначення, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо).
Землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування: а) громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва; б) сільськогосподарським підприємствам - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; в) сільськогосподарським науково-дослідним установам та навчальним закладам, сільським професійно-технічним училищам та загальноосвітнім школам - для дослідних і навчальних цілей, пропаганди передового досвіду ведення сільського господарства; г) несільськогосподарським підприємствам, установам та організаціям, релігійним організаціям і об'єднанням громадян - для ведення підсобного сільського господарства; ґ) оптовим ринкам сільськогосподарської продукції - для розміщення власної інфраструктури (ч.3 ст.22 ЗК України).
Частиною 1 ст.116 ЗК України передбачено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.
Відповідно до ч.6 ст.118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).
Відповідно до ч. 7 ст. 118 ЗК України Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Як видно зі змісту ч. 6 ст. 118 ЗКУ, вона передбачає перелік вимог до клопотання про надання дозволу на розробку землевпорядної документації та перелік додатків до клопотання. Зазначений ч. 6 ст. 118 ЗКУ перелік є вичерпним, а отже законом не передбачено обов’язку для заявника в клопотанні посилатись на Закон України «Про землевпорядну документацію». Як видно з  копії моєї заяви-клопотання доданої до позову, вона містить всі зазначені в ст. 118 ЗКУ реквізити та додатки, зокрема: графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві (трудова книжка посвідчена належним чином).
Як слідує зі змісту ч. 7 ст. 118 ЗКУ, єдиною підставою для відмови у наданні дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Як вбачається з листа ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області підстави зазначених в ч. 7 ст. 118 ЗКУ які б могли бути підставою для відмови в задоволенні мого клопотання – відсутні.
Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
З огляду на викладене вище, вважаю, що ГУ Держгеокадастру  у Запорізькій області протиправно не розглянуло мою заяву-клопотання  від 12.05.2016 р. що є проявом протиправної  бездіяльності зазначеного органу державної влади. Бездіяльність ГУ Держгеокадастру  порушує мої  права передбачені Конституцією України та Земельним Кодексом України.
Керуючись ст. ст. 118, 122 ЗКУ, ст. ст. 104-106, 162  КАСУ,

ПРОШУ:
1. Визнати бездіяльність ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області по не розгляду моєї заяви-клопотання від  12.05.2016 р. про надання дозволу на розробку землевпорядної документації протиправною.
2. Зобов’язати ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області розглянути мою заяву-клопотання від 12.05.2016 р. про надання дозволу на розробку землевпорядної документації  у встановлений ст. 118 ЗКУ строк.

Додатки:
1. _______
2. _______

__________Шевченко Петро Дмитрович               
 «__»____________ 2016 р.


Запорізький окружний адміністративний суд
вул. Сергія Синенка, 65-А
м. Запоріжжя, 69041

Позивач:






Відповідач:


Мелітопольська міська організація  Партії «Блок Петра Порошенка Солідарність»
м. Мелітополь
вул. Шевченка, буд. 17
тел. 12 12 12

Мелітопольська міська виборча комісія Запорізької обл.
м. Мелітополь,
пр. Перемоги, буд. 25
тел.. 4- 50 - 61

Ціна позову:
Позов не майнового характеру

АДМІНІСТРАТИВНИЙ ПОЗОВ
про скасування рішення міської виборчої комісії та зобов’язання вчинити дії

25.09.2015 р. відбулись збори Мелітопольської міської організації Партії  «Блок Петра Порошенка «Солідарність» (надалі -  Партія БПП), на яких відбулось висування кандидатів від Партії БПП  на вибори депутатів  Мелітопольської міської ради.
Статтею 38 Закону України «Про місцеві вибори» (надалі – Закон) передбачено перелік документів які подаються до територіальної виборчої  комісії для реєстрації кандидатів у депутати.
Всі зазначені документи зазначені в ст. 38 Закону, 29.09.2015 р. передані по кожному з висунених кандидатів до Мелітопольської міської виборчої комісії.
01.10.2015 р. За результатом розгляду поданих документів, Мелітопольською міською виборчою комісією прийнято Постанову про відмову в реєстрації кандидатів у депутати в багатомандатному виборчому окрузі по чергових виборах депутатів Мелітопольської міської ради 25 жовтня 2015 року, включених до виборчого списку Мелітопольської міської організації партії "Блок Петра Порошенка "Солідарність" в місті Мелітополь Запорізької області.
Прийняте рішення мотивоване допущеними позивачем порушеннями норм Закону України "Про місцеві вибори", які унеможливили проведення реєстрації кандидатів в депутати, включених до виборчого списку Мелітопольської міської організації партії "Блок Петра Порошенка "Солідарність" у місті Мелітополь Запорізької області.
Відтак, постанова Мелітопольської міської виборчої комісії про відмову в реєстрації кандидатів від Партії БПП мотивована наступним:
1) Вказані в виборчому списку Партії БПП Особа_1 є керівником Мелітопольської організації політичної партії "Соціалдемократичної партії об'єднана", а Особа_2 є членом «Партії Регіонів», що є порушенням ч. 2 ст. 36 Закону, місцева організація партії може висунути особу, яка є членом цієї політичної партії, або безпартійного громадянина.
2) Виборчий список Партії БПП не відповідає вимогам п. 2 ст. 37 Закону та Постанові ЦВК  №166 від 10.08.2015 р., а саме, в виборчому списку не зазначено за яким саме виборчим округом закріплено кандидатів в депутати.
Мелітопольська міська організація  Партії БПП не згодна з зазначеною постановою Мелітопольської міської виборчої комісії від 01.10.2015 р. та вважає її незаконною з наступних підстав:
І. Щодо членства осіб наявних у виборчому списку Партії БПП в інших партіях. 
Частиною 2 ст. 37 Закону передбачено, що місцева організація партії може висунути особу, яка є членом цієї політичної партії, або безпартійного громадянина.
На момент проведення зборів Мелітопольської міської організації Партії  «Блок Петра Порошенка «Солідарність» (25.09.2015 р.) де відбулось висунення кандидатів на вибори до Мелітопольської міської ради Особа_1 вже не займав посаду керівника Мелітопольської організації політичної партії "Соціалдемократичної партії об'єднаної", що підтверджується його заявою про вихід з зазначеної партії від 01.07.2015 р. та витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, відповідно до якого Особа_1 залишив цю посаду 18.07.2015 р.
Що стосується доводів відповідача, про те, що Особа_2 є членом «Партії Регіонів», то зазначені доводи спростовуються наступними документами: заявою Особа_2 від 07.07.2015 р. про вихід з «Партії Регіонів» направлену до головного офісу «Партії Регіонів» та повідомленням про вручення зазначеної заяви одержувачу 11.07.2015 р.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про політичні партії в Україні» достатньою підставою для припинення членства в політичній партії є подання заяви до відповідних статутних органів політичної партії. Членство в політичній партії зупиняється чи припиняється з дня подання такої заяви та не потребує додаткових рішень. А відтак, з дати подання заяви Особа_2 перестав бути членом «Партії Регіонів», а отже, його висування Партією БПП є цілком законним і таким, що відповідає вимогам Закону.
ІІ. Щодо невідповідності виборчого списку Партії БПП вимогам п. 2 ст. 37 Закону та Постанові ЦВК  №166 від 10.08.2015 р., а саме, не зазначення у виборчому списку за яким саме округом закріплено кандидата в депутати.
Зазначені твердження відповідача спростовуються копією виборчого списку Партії БПП наданого до Мелітопольської міської виборчої комісії та Таблицями додатками до протоколу зборів Мелітопольської міської організації Партії  «Блок Петра Порошенка «Солідарність» де зазначені прізвища кандидатів в депутати та всі інші данні передбачені ст. 37 Закону, в тому числі, в п’ятому стовбці таблиці напроти кожного кандидата зазначено виборчий округ за яким його закріплено.
Таким чином, Мелітопольська міська виборча комісія не мала законних підстав відмовляти Мелітопольській міській організації Партії БПП в реєстрації її кандидатів в депутати Мелітопольської міської ради Запорізької області.
Керуючись ст. 36, 37, 42, Закону України «Про місцеві вибори», ст. ст. 2, 4, 7-12, 14, 86, 94, 98, 158-163  КАС України,

ПРОШУ:
1. Визнати протиправною та скасувати Постанову Мелітопольської міської виборчої комісії №49 від 01.10.2015 "Про відмову в реєстрації кандидатів у депутати Мелітопольської міської ради Запорізької області, висунутих Мелітопольською міською організацією Партії "Блок Петра Порошенка "Солідарність" згідно з додатком".
2. Зобов'язати Мелітопольську міську виборчу комісію Запорізької області зареєструвати кандидатів у депутаті Мелітопольської міської ради Запорізької області, висунутих Мелітопольською міською організацією партії "Блок Петра Порошенка "Солідарність", згідно виборчого списку, який було подано до Мелітопольської міської виборчої комісії (Додаток до постанови Мелітопольської міської виборчої комісії №49 від 01 жовтня 2015 року).

Додатки:
1. ________
2. ________

______________Шевченко Петро Дмитрович
 «__»____________ 2016 р.


Запорізький окружний адміністративний суд
вул. Сергія Синенка, 65-А
м. Запоріжжя, 69041

Позивач:





Відповідач:







3-а особа:


ТОВ «Імпорт»
вул. Лепіка, буд. 41,
ЄДРПОУ:
Тел.:
м. Запоріжжя, 69001

Державна податкова інспекція  у Дніпровському районі Головного управління Міністерства доходів у  Запорізькій області.
ЄДРПОУ:
Тел.:
м. Запоріжжя, 69114

ПП «Полюс»
вул. Лепіка, буд. 41,
ЄДРПОУ:
Тел.:
м. Запоріжжя, 69001


Ціна позову:
150 000,0

АДМІНІСТРАТИВНИЙ ПОЗОВ
про оскарження податкового повідомлення-рішення
13.12.2015 р.  відповідачем здійснено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства із взаємовідносин з ПП „Полюс" за період з 01.02.2014 до 29.02.2016 та складено акт №790/26-55-22-02/33598026 від 13.12.2015 р.  Перевіркою встановлено порушення позивачем п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України, занижено податок на додану вартість, який підлягає сплаті (р. 25 декларації з податку на додану вартість) у лютому 2014 року у сумі 102660 грн.
За результатами перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення №6526552202 від 15.01.2016 р., яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 102 660 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 25665 грн.
На думку відповідача, ТОВ «Імпорт» неправомірно включено до суми податкового кредиту вартість маркетингових послуг, що надавались нашому підприємству ПП «Полюс» відповідно до договору про надання маркетингових послуг №54 від 05.09.2015 р.  Згідно з умовами зазначеного договору, ПП «Полюс» надавало ТОВ «Імпорт» маркетингові послуги з дослідження попиту і категорій потенційних покупців, ринків збуту фруктових соків «ТМ Frukt-ik», що імпортуються ТОВ «Імпорт» на митну територію України. 
В пункті 6.2 Податкового повідомлення-рішення 15.01.2016 р. податковий орган  зазначає, що на основі досліджених матеріалів перевірки ДПІ приходить до висновку, що реальні договірні відносини між ТОВ «Імпорт» та ПП «Полюс» відсутні, а кошти перераховувались ТОВ «Імпорт» без мети реального настання правових наслідків, а з метою заниження об’єкту оподаткування у зв'язку з чим дії підприємства призвели до втрат дохідної частини Державного бюджету України. 
ТОВ «Імпорт» не згодне з рішенням податкового органу №6526552202 від 15.01.2016 р. та вважає його незаконним і необґрунтованим з наступних підстав:
Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Згідно з пунктом 198.3 цієї ж статті Кодексу податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
В силу вимог пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Для цілей оподаткування витрати на рекламу та дослідження ринку (маркетинг), на передпродажну підготовку товарів належать до витрат на збут (підпункту "г" підпункту 138.10.3 пункту 138.10 статті 138 Податкового кодексу України).
З огляду на положення пунктів 138.2, 138.5 цієї ж статті Кодексу ці витрати визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу, та належать до витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені, згідно з правилами ведення бухгалтерського обліку.
Як видно з наведених положень ПКУ, маркетингові витрати підприємства відносяться до витрат на збут (п. 138.10 ст. 138 ПКУ). Зазначені витрати, як і будь-які інші витрати підлягають підтвердженню первинними бухгалтерськими документами відповідно до положень закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».
Під час проведення перевірки податковим органом, нашим підприємством було надано первинні бухгалтерські документи за Договором про надання маркетингових послуг №54 від 05.09.2015 р., а саме: підписані і оформлені належним чином акти виконаних робіт (щомісячні) та проміжні місячні звіти з маркетингових показників які підготовлені ПП «Полюс» в рамках їх договірних зобов’язань за договором №54.
Зазначені вище  первинні документи свідчать про те, що між ТОВ «Імпорт» та ПП «Полюс» існували реальні господарські відносини, а саме відносини з надання маркетингових послуг, які носять характер затрат для ТОВ «Імпорт», а отже підлягають включенню в суму податкового кредиту на підставі положень ст. 138 ПКУ.
Висновки ж податкового органу викладені в ППР №6526552202 від 15.01.2016 р. винесеного  на підставі перевірки, зроблені виключно на підставі оціночних, суб’єктивних суджень працівників фіскального органу про недостатність первинних документів для підтвердження реальності господарської операція і є такими, що не ґрунтуються на вимогах закону, а отже є незаконними та такими, що підлягають скасуванню.
Керуючись ст. ст. 138, 198 ПКУ, ст. ст. 50, 51, 104-107,159-163 КАСУ,

ПРОШУ:
1. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомленн-рішення №6526552202 від 15.01.2016 р.  Державна податкова інспекція  у Дніпровському районі Головного управління Міністерства доходів у  Запорізькій області.
2. Стягнути з відповідача судові витрати на користь ТОВ «Імпорт»

Додатки:
1. ______
2. ______

Директор ТОВ  «Імпорт» ___________________________ Шевченко Петро Дмитрович


«__»____________ 2016 р.


Запорізький окружний адміністративний суд
вул. Сергія Синенка, 65-А
м. Запоріжжя, 69041
с. Каракуша С.О.
справа №808/1465/16

Позивач:





Відповідач:







ТОВ «Імпорт»
вул. Лепіка, буд. 41,
ЄДРПОУ:
Тел.:
м. Запоріжжя, 69001

Дніпровський відділ державної виконавчої служби м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області.
ЄДРПОУ:
Тел.:
м. Запоріжжя, 69114

Ціна позову:
Не матеріального характеру

КЛОПОТАННЯ
про застосування заходів забезпечення адміністративного позову
В провадженні Запорізького окружного адміністративного суду  знаходиться справа №808/1465/16 за позовом ТОВ «Імпорт» до Дніпровського відділу державної виконавчої служби м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області про визнання протиправними дій.
На виконанні в Дніпровському ВДВС ГТУЮ у Запорізькій області знаходиться  виконавче провадження  зі стягнення з ТОВ «Імпорт» коштів у розмірі 526 277, 56 грн.  В рамках зазначеного виконавчого провадження відділом ДВС  проведено оцінку нерухомого майна ТОВ «Імпорт», зокрема нежитлового приміщення (складу) за адресою: м. Запоріжжя, вул. Глісерна, 25.
ТОВ «Імпорт» не згодне з результатами проведеної оцінки та вважає її істотно заниженою. Саме оскарження оцінки нерухомого майна проведеною ДВС є предметом розгляду справи №808/1465/16.
У випадку реалізації Дніпровським  ВДВС ГТУЮ нежитлового приміщення (складу) за адресою: м. Запоріжжя, вул. Глісерна, 25,  яке належить ТОВ «Імпорт» за вартістю  оцінки, яка за нашими даними є заниженою вдвічі, підприємству буде завдано непоправимої матеріальної шкоди і воно фактично опиниться на грані банкрутства.
Згідно ч.1 ст.117 КАСУ суд за клопотанням позивача може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення суб’єкта владних повноважень.
Відповідно до ч.3 ст.117 КАСУ суд у порядку забезпечення адміністративного позову може відповідною ухвалою зупинити дію рішення суб’єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються. Крім того ч.4 ст.117 КАСУ передбачає, що адміністративний позов, крім способу, встановленого ч.3 цієї статті, може бути забезпечено забороною вчиняти певні дії.
Як видно з викладеного вище, дії Дніпровського ВДВС ГТУЮ у Запорізькій області з реалізації  нерухомості ТОВ «Імпорт» за заниженими цінами становлять очевидну небезпеку заподіяння шкоди правам ТОВ «Імпорт».
На підставі ст.ст. 117-118 Кодексу адміністративного судочинства України, з метою недопущення дій відповідача, які в разі задоволення позовних вимог потягнуть за собою порушення прав та інтересів заявника, відновлення яких потребуватиме значних зусиль та часу,

ПРОШУ:
1. Вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони вчиняти певні дії, а саме заборонити Дніпровському ВДВС ГТУЮ у Запорізькій області примусову реалізацію нерухомого майна ТОВ «Імпорт», - складського приміщення за адресою: м. Запоріжжя, вул. Глісерна, 25 через систему електронних торгів «СЕТАМ».

Додатки:
1. _______
2. _______

Директор ТОВ  «Імпорт»                                                                                                             Шевченко Петро Дмитрович

«__»____________ 2016 р.







Через:
Дніпропетровський  адміністративний  апеляційний суд 
пр. Газети «Првди», 29
м. Дніпропетровськ,49083

Запорізький окружний адміністративний суд
вул. Сергія Синенка, 65-А
м. Запоріжжя, 69041
с. Каракуша С.О.
справа №808/1465/16

Позивач:





Відповідач:






ТОВ «Імпорт»
вул. Лепіка, буд. 41,
ЄДРПОУ:
Тел.:
м. Запоріжжя, 69001

Державна податкова інспекція  у Дніпровському районі Головного управління Міністерства доходів у  Запорізькій області.
ЄДРПОУ:
Тел.:
м. Запоріжжя, 69114

Ціна позову:
150 000,0 грн.

Апеляційна скарга
на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 18.02.2016 р.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 18.05.2016 р. відмовлено в позові ТОВ «Імпорт» до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міністерства доходів у Запорізькій області про визнання протиправним та скасуванням податкового повідомлення-рішення.
ТОВ «Імпорт» вважає, що рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 18.05.2016 р. є таким, що винесено з порушенням норм процесуального та матеріального права, а також з неповним з’ясуванням судом обставин,  що мають значення для справи.
Відмовляючи ТОВ «Імпорт» в задоволенні позову суд погодився з твердженнями фіскального органу про те, що договірні відносини, що виникли між ТОВ «Імпорт» та ПП «Полюс» містять ознаки фіктивності, а договір надання маркетингових послуг є фіктивним, а отже, ТОВ «Імпорт» неправомірно сформовано податковий кредит на суму послуг наданих ПП «Полюс».
В мотивувальній частині рішення суд зазначає, що на підставі аналізу інформації отриманої з АІС «Податковий блок» встановлено штатна чисельність працівників ПП «Полюс» складає 2 особи, що унеможливлює їх господарську діяльність та можливість надання послуг іншим суб’єктам господарювання. Окрім того, судом зазначено, що договір та акт про надані послуги між ТОВ «Імпорт» та ПП «Полюс» не містить деталізації які саме маркетингові послуги та у який спосіб надавались ТОВ «Імпорт», що також свідчить про фіктивність договору.
ТОВ «Імпорт» не згодне з рішенням Запорізького окружного адміністративного суду  від 18.02.2016 р. з наступних підстав:
Щодо порушення судом норм процесуального права:
Вважаємо, що Запорізьким окружним адміністративним судом було порушено норми процесуального права, зокрема принципи адміністративного судочинства викладені в ст. 11 КАСУ.
Згідно з ч. 1 ст. 11 КАСУ, Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Зазначений принцип змагальності і свободи було порушено судом, коли відмовлено в клопотаннях ТОВ «Імпорт» про залучення до розгляду спору третіх осіб: ТОВ «Інформ-стат» та ТОВ «Маркеинг оффер»,  та допиті свідків,  - співробітників зазначених підприємств.
Покази вищевказаних свідків могли підтвердити, що ПП «Полюс» не мало необхідності в великому штаті для надання маркетингових послуг, оскільки мало субпідрядників ТОВ «Інформ-стат» та ТОВ «Маркеинг оффер», що здійснювали  трудомісткі статистичні дослідження в той час як ПП «Полюс» готувало узагальнення зібраної інформації та здійснювало її аналітику, що і було предметом договору між ТОВ «Імпорт» та ПП «Полюс».
Окрім того, судом було відмовлено в задоволенні клопотання ТОВ «Імпорт» про долучення до матеріалів справи  планів маркетингових заходів ПП «Полюс» та договорів між ПП «Полюс» та ТОВ «Інформ-стат» та ТОВ «Маркеинг оффер». Підставою відмови суду, стало твердження, що зазначені документи свідчать про наявність договірних відносин між ПП «Полюс» та його контрагентами і не відносяться до предмету розгляду даної справи.
ТОВ «Імпорт» не може погодитись з таким твердженням суду, оскільки вказані документи свідчать про наявність у ПП «Полюс» всієї необхідної інформації  для реального виконання своїх договірних зобов’язань за договором надання маркетингових послуг №54 від 05.09.2015 р. 
Таким чином, обмежуючи ТОВ «Імпорт» в його процесуальному праві на подання доказів, судом порушено норми процесуального права, зокрема основоположні норми адміністративного процесу, що є підставою для скасування рішення суду відповідно до ст. 202 КАСУ.
Щодо неповного з’ясування судом обставин, що мають значення для справи:
Вважаємо, що  судом необґрунтовано зроблено висновок про неможливість ПП «Полюс» виконати свої договірні зобов’язання перед ТОВ «Імпорт». Такий висновок суду мотивований лише малою кількістю осіб працюючих в ПП «Полюс» та відсутністю у договорі надання маркетингових послуг №54 від 05.09.2015 р.  детального опису та етапів виконання послуг.
Судом не з’ясовано що маркетингові  послуги які ПП «Полюс» мало надати ТОВ «Імпорт» передбачають підготовку узагальнюючих звітів та аналітики яка готується ПП «Полюс» на підставі даних отриманих ним від своїх субпідрядників: ТОВ «Інформ-стат» та ТОВ «Маркеинг оффер», які виконують ресурсо-витратні дослідження.
Завданням же ПП «Полюс» є підготовка  узагальнюючих звітів та аналітики, які не потребують великої кількості працівників чи надміру детального висвітлення подробиць надання таких послуг в договорі про надання маркетингових послуг.
Щодо порушенням норм матеріального права:
Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Згідно з пунктом 198.3 цієї ж статті Кодексу податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
В силу вимог пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Для цілей оподаткування витрати на рекламу та дослідження ринку (маркетинг), на передпродажну підготовку товарів належать до витрат на збут (підпункту "г" підпункту 138.10.3 пункту 138.10 статті 138 Податкового кодексу України).
З огляду на положення пунктів 138.2, 138.5 цієї ж статті Кодексу ці витрати визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу, та належать до витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені, згідно з правилами ведення бухгалтерського обліку.
Як видно з наведених положень ПКУ, маркетингові витрати підприємства відносяться до витрат на збут (п. 138.10 ст. 138 ПКУ). Зазначені витрати, як і будь-які інші витрати підлягають підтвердженню первинними бухгалтерськими документами відповідно до положень закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».
Під час проведення перевірки податковим органом, нашим підприємством було надано первинні бухгалтерські документи за Договором про надання маркетингових послуг №54 від 05.09.2015 р., а саме: підписані і оформлені належним чином акти виконаних робіт (щомісячні) та проміжні місячні звіти з маркетингових показників які підготовлені ПП «Полюс» в рамках їх договірних зобов’язань за договором №54.
Зазначені вище  первинні документи свідчать про те, що між ТОВ «Імпорт» та ПП «Полюс» існували реальні господарські відносини, а саме відносини з надання маркетингових послуг, які носять характер затрат для ТОВ «Імпорт», а отже підлягають включенню в суму податкового кредиту на підставі положень ст. 138 ПКУ.
На зазначені доводи ТОВ «Імпорт» суд увагу не звернув, допустивши порушення норм матеріального і процесуального права та неповне з’ясування обставин справи, що призвело до ухвалення незаконного рішення.
Керуючись ст. ст. 138, 198 ПКУ, ст. ст. 11, 50, 51, 184-187, 202, 207 КАСУ,

ПРОШУ:
1. Скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 18.02.2016 р.
2. Прийняти нову постанову, якою задовольнити первинні позовні вимоги ТОВ «Імпорт» в повному обсязі.

Додатки:
1. ________
2. ________

Директор ТОВ  «Імпорт» ___________________________ Шевченко Петро Дмитрович

«__»____________ 2016 р.


Запорізький окружний адміністративний суд
вул. Сергія Синенка, 65-А
м. Запоріжжя, 69041
с. Шевченко
справа № 808/4565/16
Позивач:





Відповідач:


ТОВ «Будівельна компанія»
вул. Лепіка, буд. 41,
ЄДРПОУ:
Тел.:
м. Запоріжжя, 69001

ГУ ДФС у Запорізькій області.
ЄДРПОУ:
Тел.:
м. Запоріжжя, 69114


Ціна позову:
150 000,0грн.

ЗАЯВА
Про перегляд рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 12.04.2016 р.  за ново виявленими обставинами
Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 12.04.2016 р., залишеною в силі ухвалою Дніпропетровського адміністративного апеляційного суду від 15.05.2016 р. (набрала законної сили 06.06.2016 .) задоволено позов Головного управління ДФС у Запорізькій області, стягнуто з ТОВ «Будівельна компанія» суму податкової заборгованості у розмірі 150 000,0 грн.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду обґрунтовано тим, що сума податкового боргу у розмірі 150 000,0 грн. зі сплати податку на доходи фізичних осіб  виникла на підставі податкових повідомлень рішень  №124565 від 01.02.2015 р.  на суму 100 000,0 грн. та №456578 від 10.10.2015 р. на суму 50 000, 0 грн. Зазначеними податковим повідомленнями-рішеннями ТОВ «Будівельна компанія»  визначено  загальну суму  грошового зобов’язання по податку на доходи фізичної особи на загальну суму 150 000,0 грн.  
Вказані податкові повідомлення-рішення №124565 від 01.02.2015 р.  на суму 100 000,0 грн. та №456578 від 10.10.2015 р. на суму 50 000, 0 грн. оскаржені ТОВ «Будівельна компанія»  до Запорізького окружного адміністративного суду. Постановою від 15.12.2015 р. зазначені податкові повідомлення рішення скасовані.
Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01.04.2016 р. постанова Запорізького окружного адміністративного суду від 15.12.2015 р. скасовано в задоволенні позову про скасування ППР відмовлено.
Ухвалою  Вищого адміністративного суду від 25.07.2016 р. скасовано постанову ДААС від 01.04.2016 р. та залишено в силі постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 15.12.2015 р.
Таким чином, на момент розгляду адміністративної справи про стягнення з ТОВ «Будівельна компанія» коштів податкового боргу ТОВ «Будівельна компанія» не мала доказів того, що податкові повідомлення-рішення на підставі яких були здійснено стягнення є  незаконними.
Відповідно до статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення; 3) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення; 4) скасування судового рішення, яке стало підставою для прийняття постанови чи постановлення ухвали, що належить переглянути; 5) встановлення Конституційним Судом України неконституційності закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконано.
ТОВ «Будівельна компанія» вважає, що зазначені обставини, а саме, скасування судового рішення, яке стало підставою для прийняття постанови, що належить переглянути,  є істотними для справи обставинами, що не були і не могли бути відомі заявникові,  на час розгляду справи про стягнення коштів.
Керуючись, ст. ст. 50, 51, 245-253 КАСУ,

ПРОШУ:
1. Скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 12.04.2016 р.
2. Прийняти нову постанову якою в задоволенні позову ГУ ДФС відмовити в повному обсязі

Додатки:
1. ______
2. ______

____________________ Шевченко Петро Дмитрович
 «__»____________ 2016 р.


Запорізький окружний адміністративний суд
вул. Сергія Синенка, 65-А
м. Запоріжжя, 69041
с. Шевченко
справа № 808/4565/16

Заявник:






ФОП  Шевченко Петро Дмитрович
ЄДРПОУ:
Тел.:
м. Запоріжжя, 69114


Справа :
№808/1546/16

ЗАЯВА
Про відстрочення виконання постанови суду
Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 12.04.2016 р., залишеною в силі ухвалою Дніпропетровського адміністративного апеляційного суду від 15.05.2016 р. (набрала законної сили 06.06.2016 .) задоволено позов Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Запорізькій області, стягнуто з ФОП  Шевченко П.Д.  суму недоїмки  у розмірі 150 000,0 грн.
Зазначену суму я мав сплатити до 01.06.2016 р., але не зміг цього зробити з поважних причин. В нашій сім’ї сталося горе: наприкінці грудня 2015 року тяжко захворіла маленька дочка; її лікування вимагало значних коштів і всі наявні в сім’ї гроші ми витратили на лікування дочки.
Зараз стан здоров’я дочки поліпшився, маємо надію на її повне одужання, але поки що я не маю можливості виконати рішення суду.
Керуючись, ст. ст. 50, 51, 263 КАСУ,

ПРОШУ:
1. Відстрочити виконання постанови Запорізького окружного адміністративного суду від  12.04.2016 р. на шість місяців, починаючи з 01.07.2016 р.

Додатки:
1. ____
2. ____
_____________________ Шевченко Петро Дмитрович
 «__»____________ 2016 р.




3 комментария:

  1. Добрый день! Подскажите пожалуйста, актуальны ответы на август 2017 года. Сдавать планирую в Полтаве. Спасибо

    ОтветитьУдалить
    Ответы
    1. Ответы на письменную часть актуальны по состоянию на осень прошлого года.

      Удалить