Доступ до персональних даних особи на запит поліції

Доброго дня всім! Сьогодні стикнувся із цікавим питанням щодо можливості доступу правоохоронних органів до інформації, яка містить персональні дані про особу.

Є запит поліції до підприємства про надання інформації в рамках досудового розслідування, серед якої міститься інформація, яка підпадає під дію Закону України "Про захист персональних даних". Як в такій ситуації себе вести та яку відповідь надати?

З одного боку, є положення Закону України "Про захист персональних даних", який чітко регламентує відносини в цій сфері. Є ст. 32 Конституції України, яка говорить, що не допускається збір, зберігання, використання та розповсюдження конфіденційної інформації про особистість без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічних благ та прав людини. Є навіть Конвенція від 28.01.81 "Про захист осіб у зв'язку з автоматизованою обробкою персональних даних", яка була ратифікована Верховною Радою України 06.07.2010 року.

Проте з іншого боку, є ч. 2 ст. 93 КПК, яка надає можливість стороні обвинувачення збирати докази в тому числі шляхом витребування від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій необхідних документів та відомостей. Є ст. 8 Закону України "Про оперативно-розшукову діяльність", згідно з якою оперативним підрозділам для виконання завдань оперативно-розшукової діяльності надається право ознайомлюватися з документами та даними, що характерезують діяльність підприємств, установ та організацій.

Після опрацювання із законодавчою базою та консультуванням із працівниками підрозділу Уповноваженого з питань захисту персональних даних, прийшов до наступних висновків.

Згідно із ч. 8 ст. 162 КПК, персональні дані особи, що знаходиться у її особистому володінні або в базі персональних даних, яка знаходиться у володільця персональних даних, відносяться до охоронюваної законом таємниці, яка міститься в речах і документах. Тому, відповідно до ч. 2 ст. 159 КПК, доступ до таких даних є підвидом заходів забезпечення кримінального провадження і здійснюється лише на підставі ухвали слідчого судді. Із цією метою сторона обвинувачення повинна звернутись до слідчого судді із вмотивованим клопотанням, вимоги до змісту якого містяться в ч. 2 ст. 160 КПК.

І для того, щоб слідчий суддя задовольнив це клопотання, сторона обвинувачення повинна довести можливість використання як доказів відомостей, що містяться в цих речах і документах, та неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів (ч. 6 ст. 163 КПК).

В зв'язку із цим, без вмотивованої ухвали слідчого судді про надання тимчасового доступу до документів, що містять відомості про персональні дані будь-якої особи, надання таких відомостей є неможливим. Приклад такої ухвали можна знайти тут.

Тому подібні запити поліції не підлягають задоволенню.

Також, кому цікаво - контакти підрозділу Уповноваженого з питань захисту персональних даних, за якими, в тому числі, можна отримати необхідні роз'яснення.

Ще є доволі подробні методичні ремондації з питань захисту персональних даних, затверджені розпорядженням Івано-Франківської обласної державної адміністрації.

І ніяк в сфері захисту персональних даних без Рішення Конституційного суду від 20.01.12 по справі №1-9/2012.

___________________________

І наостанок, ще одна цікавинка. Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України "Про захист персональних даних", порядок доступу до персональних даних третіх осіб визначається умовами згоди суб'єкта персональних даних, наданої володільцю персональних даних під час надання згоди на обробку цих даних, або відповідно до вимог закону. Т.я. примірного зразка застереження стосовно обмеження права на обробку персональних даних під час надання згоди чи обов'язкових умов такого застереження чинним законодавством не передбачено, може кому знадобиться така форма:

Назва закладу, адреса

ПІП особи, яка подає застереження

ЗАСТЕРЕЖЕННЯ СТОСОВНО ОБМЕЖЕННЯ ПРАВА

НА ОБРОБКУ СВОЇХ ПЕРСОНАЛЬНИХ ДАНИХ

Відповідно до статті 8 Закону України «Про захист персональних даних», дозволяю використання моїх персональних даних виключно з метою ____________________.

Джерелом інформації можуть були лише добровільно подані мною персональні дані. Одержання, обробку, зберігання і передачу моїх персональних даних третім особам чи для іншої мети згідно з частиною 1 статті 16 Закону України «Про захист персональних даних» та рішенням Конституційного Суду України від 20 січня 2012 року № 2-рп/2012 забороняю. В разі необхідності передачі моїх даних третім особам мене слід письмово повідомити про це та одержати мою письмову згоду.

Якщо мої дані вже були передані третім особам до дачі цієї згоди, мене про це слід повідомити. І обов’язково отримати мою письмову згоду чи заборону на обробку, передачу даних, що вже була здійснена. Відповідно до частини 8 статті 6 Закону України «Про захист персональних даних», Типового порядку обробки персональних даних, затвердженого наказом Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини 08.01.2014 року № 1/02-14 персональні дані обробляються у формі, що допускає ідентифікацію фізичної особи, якої вони стосуються, у строк не більше, ніж це необхідно відповідно до мети їх обробки. В будь-якому разі вони обробляються у формі, що допускає ідентифікацію фізичної особи, якої вони стосуються, не довше, ніж це передбачено законодавством у сфері архівної справи та діловодства. Отже, після досягнення мети обробки моїх персональних даних їх подальше зберігання, обробка, передача чи інші дії є незаконними. Тому їх слід знищити відповідно до статті 15 Закону України «Про захист персональних даних» з усіх баз персональних даних, де зберігались, оброблялись, куди-передавались та обов’язково письмово повідомити мене про цю чи будь-яку іншу дію стосовно них. Згідно з пунктом 2.16. Типового порядку обробки персональних даних видалення та знищ ення персональних даних здійснюється у спосіб, що виклю чає подальш у можливість поновлення таких персональних даних.

Крім того, володілець здійснює всі необхідні організаційні та технічні заходи для захисту персональних даних від неправомірного або випадкового доступу до них, знищення, перекручення, блокування, відтворення, розповсюдження персональних даних, а також інших неправомірних дій.

У рішенні Конституційного Суду України від 20 січня 2012 року № 2-рп/2012 зазначено, що лише фізична особа, якої стосується конфіденційна інформація, відповідно до конституційного та законодавчого регулювання права особи на збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації має право вільно, на власний розсуд визначати порядок ознайомлення з нею інших осіб, держави та органів місцевого самоврядування, а також право на збереження її у таємниці.

Відповідно до статті 27 Закону України «Про інформацію», статті 28 Закону України «Про захист персональних даних» та статті 182 Кримінального кодексу України за незаконні операції з персональними даними встановлена відповідальність.

_____________ дата                                                                                                           ____________________ ПІБ