Проблеми спадкування

         Текст статті взято з сайту видання «Юридична газета» за цим посиланням. Автор статті – Анастасія Гурська, адвокат, партнер АО «Клочков та Партнери».

Кожен у житті рано чи пізно стикається з питанням захисту своїх спадкових прав.

Разом з тим, при спадкуванні не завжди все просто як здавалось.

В зв’язку з цим, в даній статі буде наведено практичне вирішення окремих проблемних питань, які виникають при спадкуванні (спадкування частки у спільному сумісному майні, задоволення вимог кредиторів, пропуски строки прийняття спадщини та ін.)

Спадкування частки у спільному сумісному майні.

За загальними правилами, спадкоємці ділять між собою майно, яке на момент смерті спадкодавця перебувало у його власності. Тобто, як правило, це безпосередньо те майно, яке зареєстроване за померлим.

Разом з тим, не варто забувати про право спадкування частки спадкодавця у спільній сумісній власності з іншими особами (як правило, це стосується спільного сумісного майна подружжя), тобто про право на майно, яке фактично зареєстроване за іншими особами.

Так, якщо майно було зареєстроване за одним із подружжя, то фактично спадкоємці мають право на спадкування частки померлого у такому майні, тобто на ½ частку такого майна. Яким же чином оформити таку спадщину?

Відповіді на блок питань "X. Житлове право"

Цей пост створений в рамках підготовки до адвокатського іспиту. Також євідповідна тема на моєму форумі. Долучайтесь ;-)

Відповіді підготував Юрій Куцай. Дуже дякую йому за допомогу!

Питання 1.

Конституційне право на житло та допомога адвоката у вирішенні спорів, пов'язаних з питаннями житла.

Основним нормативно-правовим актом, що має найвищу юридичну силу, є Конституція України. Норми Конституції - норми прямої дії. Ст. З Конституції України визначає пріоритетну спрямованість соціальної політики держави. З огляду на це, право людини на житло є однією з найважливіших соціальних цінностей, невід'ємним правом кожного громадянина.

Це право громадян України закріплене у ст. 47 Конституції України, що встановлює три засоби реалізації права громадян на житло:

можливість побудувати житло;

придбати у власність;

взяти в оренду.

Відповіді на блок питань "XI. Сімейне право"

Цей пост створений в рамках підготовки до адвокатського іспиту. Також є відповідна тема на моєму форумі. Долучайтесь ;-)

Відповіді підготував Юрій Куцай. Дуже дякую йому за допомогу!

Питання 1.

Завдання Сімейного кодексу України

Завдання Сімейного кодексу України. Сімейний кодекс України визначає засади шлюбу, особисті немайнові та майнові права і обов'язки подружжя, підстави виникнення, зміст особистих немайнових і майнових прав та обов'язків батьків і дітей, усиновлювачів та усиновлених, інших членів сім'ї та родичів. Регулювання сімейних відносин здійснюється з метою: зміцнення сім'ї як соціального інституту і як союзу конкретних осіб; утвердження почуття обов'язку перед батьками, дітьми та іншими членами сім'ї; побудови сімейних відносин на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги і підтримки; забезпечення кожної дитини сімейним вихованням, можливістю духовного та фізичного розвитку. Сімейний кодекс України є основним джерелом сімейного права України. 

Відповіді на блок питань "XII. Законодавство про адміністративні правопорушення та адміністративне судочинство"

Цей пост створений в рамках підготовки до адвокатського іспиту. Також євідповідна тема на моєму форумі. Долучайтесь ;-)

Відповіді підготував Юрій Куцай. Дуже дякую йому за допомогу!

Питання 1.

Адміністративне правопорушення і адміністративна відповідальність. Відмежування адміністративного правопорушення від злочину

Адміністративна відповідальність - самостійний вид юридичної відповідальності фізичних та юридичних осіб, встановлений законодавчими актами з метою захисту прав і свобод людини і громадянина, прав та законних інтересів організацій, держави, охорони природних ресурсів, власності, державного та громадського порядку і безпеки, порядку управління.

Адміністративна відповідальність настає за вчинення адміністративного правопорушення і характеризується такими рисами:

державний примус;

правовий примус;

настання несприятливих наслідків для правопорушників;

підсумкова правова оцінка діяння від імені держави;

наявність вини.

Відповідь на блок питань "IX. Законодавство про працю"

Цей пост створений в рамках підготовки до адвокатського іспиту. Також євідповідна тема на моєму форумі. Долучайтесь ;-)

Відповіді підготував Юрій Куцай. Дуже дякую йому за допомогу!

Питання 1

Конституційне право на працю. Основні трудові права працівника

Кожен громадянин має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується (ст. 43 Конституції України), гарантії забезпечення цього права регламентовані ст. 5-1 КЗпП. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки й перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб (ст. 43 Конституції).

Свобода праці передбачає об'єднання з іншими працівниками для захисту своїх інтересів:

- право на участь у професійних спілках з метою захисту своїх трудових і соціально-економічних прав та інтересів (ст. 36 Конституції);

 - право на страйк для захисту своїх економічних і соціальних інтересів (ст. 44 Конституції).

Свобода праці дозволяє використовувати різні форми юридичного захисту своїх прав (ст. 53 Конституції).

Основні трудові права працівників визначено нормами Конституції України та ст. 2 КЗпП. Юридичні гарантії трудових прав, закріплені у законодавстві про працю. Способи й засоби реалізації і захисту трудових прав, поділяються на загальні і спеціальні.

Право на працю передбачає такі можливості громадянина як суб'єкта трудового права:

- одержання роботи з оплатою праці не нижче встановленого державою мінімального розміру;

- право на вільний вибір професії, виду занять і роботи, що забезпечується державою.

Працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою.

Працівники мають право на відпочинок, право на здорові й безпечні умови праці, на матеріальне забезпечення в порядку соціального страхування в старості, у разі хвороби, повної або часткової втрати працездатності, на матеріальну допомогу за безробіття тощо.

Вказані можливості змісту права працівників забезпечуються конкретними нормами інститутів особливої частини трудового права. Зміст кожного принципу правового регулювання праці включає як основне відповідне трудове право, такі його юридичні гарантії.

Відповіді на блок питань "VIII. Господарське та господарське процесуальне право"

Цей пост створений в рамках підготовки до адвокатського іспиту. Також євідповідна тема на моєму форумі. Долучайтесь ;-)

Відповіді підготував Юрій Куцай. Дуже дякую йому за допомогу!

Питання 1

Поняття, зміст та загальні принципи господарської діяльності. Обмеження в здійсненні господарської діяльності. Ліцензування, патентування та квотування господарської діяльності.

Під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність" (ст. З ГКУ). Важливою ознакою господарської діяльності є її систематичність та виконання на професійній основі.

Підприємницька діяльність (підприємництво) - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку (ст. 42 ГКУ).

Відповіді на блок питань "VII. Кримінальне процесуальне право"

Цей пост створений в рамках підготовки до адвокатського іспиту. Також євідповідна тема на моєму форумі. Долучайтесь ;-)

Відповіді підготував Юрій Куцай. Дуже дякую йому за допомогу!

Питання 1

Засади верховенства права, законності, презумпції невинуватості, забезпечення права на захист: нормативно правовий механізм забезпечення реалізації

Зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відносяться: верховенства права, законності, презумпції невинуватості, забезпечення права на захист, тощо (ст..7 КПК).

Кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави (ст. 8 КПК).

Законність. (ст.9 КПК). Під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов’язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, КПКУ, МД, вимог інших актів законодавства. Прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов’язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом’якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини (ст.17 КПК).  Особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Ніхто не зобов’язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.

Забезпечення права на захист (ст.20 КПК). Підозрюваний, обвинувачений, виправданий, засуджений має право на захист, яке полягає у наданні йому можливості надати усні або письмові пояснення з приводу підозри чи обвинувачення, право збирати і подавати докази, брати особисту участь у кримінальному провадженні, користуватися правовою допомогою захисника, а також реалізовувати інші процесуальні права, передбачені КПКУ.

Слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд зобов’язані роз’яснити підозрюваному, обвинуваченому його права та забезпечити право на кваліфіковану правову допомогу з боку обраного ним або призначеного захисника.

Відповіді на блок питань "VI. Кримінальне право"

Цей пост створений в рамках підготовки до адвокатського іспиту. Також євідповідна тема на моєму форумі. Долучайтесь ;-)

Відповіді підготував Юрій Куцай. Дуже дякую йому за допомогу!

Питання 1

Дія кримінального закону в часі, просторі та по колу осіб.

Чинність закону про кримінальну відповідальність у часі (ст.4 ККУ)

Закон про кримінальну відповідальність набирає чинності через десять днів з дня його офіційного оприлюднення, якщо інше не передбачено самим законом, але не раніше дня його опублікування.

Злочинність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння.

Часом вчинення злочину визнається час вчинення особою передбаченої законом про кримінальну відповідальність дії або бездіяльності. 

Зворотна дія закону про кримінальну відповідальність в часі (ст.5 ККУ)

Закон про кримінальну відповідальність, що скасовує злочинність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

Закон про кримінальну відповідальність, що встановлює злочинність діяння, посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, не має зворотної дії в часі.

Закон про кримінальну відповідальність, що частково пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, а частково посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, має зворотну дію у часі лише в тій частині, що пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи.

Якщо після вчинення особою діяння, передбаченого цим Кодексом, закон про кримінальну відповідальність змінювався кілька разів, зворотну дію в часі має той закон, що скасовує злочинність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи.