Відповіді на письмову частину іспиту. Ч. 3 - Складання кримінальних процесуальних документів та процесуальних документів щодо адміністративних правопорушень

Доброго дня моїм читачам! Сьогодні хочу поділитися документами із письмової частини адвокатського іспиту. Зазначені документи складені в рамках підготовки до кваліфікаційного (адвокатського) іспиту та надані мені Олексієм Гурою, який успішно склав іспити в грудні минулого року, і на даний час проходить стажування. Від свого імені та від імені читачів мого блогу хочу виразити йому велику подяку за надані матеріали!

В цьому пості зібрані документи із другої частини письмового іспиту - "Складання господарських процесуальних та адміністративних процесуальних документів".

	Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя пр. Перемоги, буд. 51, м. Запоріжжя, 69035 Слідчому судді
Заявник:	Іванов Іван Іванович вул. Лепіка, буд. 41, кв. 45 м. Запоріжжя, 69001
	Паспорт ЖС-124578 виданий  Комунарським РВ УМВС 23.05.1993 року. Тел.:37-07-08

СКАРГА

на бездіяльність слідчого Вознесенівського відділення Дніпровського відділу поліції Головного управління національної поліції у Запорізькій області

29 липня 2016 р. мною було подано заяву про вчинення дій, що містять ознаки злочину, передбаченого ч.1 ст.125 КК України.

Дана заява-повідомлення була прийнята від мене Вознесенівським відділенням Дніпровського відділу поліції Дніпровського відділу поліції Головного управління національної поліції у Запорізькій області  (надалі – Вознесенівське відділення поліції), що підтверджується наданим мені талоном повідомленням.

В поданій мною заяві йшлося про те, що мій сусід, Петренко Микола Іванович, 28.07.2016 р. під час сварки наніс мені три удари палицею по ногам та два удари палицею по правій руці, коли я намагався захищатись від його ударів. Після отримання зазначених травм я був змушений звернутись до лікарні де мені було надано довідку за результатами отриманої медичної допомоги про характер та ступінь отриманих ушкоджень. Копі зазначеної довідки додано мною до заяви у поліцію.

До теперішнього часу мені не надано документів які б підтверджували внесення інформації про злочин до ЄРДР.

Відповідно до ч. 1 ст. 214 КПК,  слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов’язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування.

Згідно з ч. 4 ст. 214 КПУ України, Слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов’язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.

05.08.2016 р. мною отримано листа від Вознесенівського відділення поліції відповідно до якого, співробітниками відділення розглянуто моє звернення (заява) та виявлено, що ознак злочину вказана заява не містить, а отже, дана заява не підлягає внесенню в ЄРДР.

Незважаючи на вимоги кримінально-процесуального законодавства передбачені ч. 1, 4 ст. 214 КПУ, слідчими Вознесенівського відділення поліції допущено бездіяльність і не внесено відомості про злочин до ЄРДР.

Вважаю, що така бездіяльність слідчого Вознесенівського відділення поліції  суперечить вимогам ст. 214 КПК та призвела до того, що по моїй заяві не почато досудове розслідування, чим порушені мої процесуальні права як заявника, передбачені ст. 60 КПК України, у зв'язку із чим я вимушений звернутись із скаргою  до слідчого судді, відповідно до ч. 1 ст. 303  КПК України.

Вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначені частиною 1 ст. 303 КПК України. Зокрема, у відповідності до п.1 ч.1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР.

За змістом ч. 1 ст. 214 КПК України, бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, означає невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР впродовж 24 години після отримання заяви чи повідомлення  про кримінальне правопорушення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 60, 214, 303,  КПК України,

ПРОШУ:

1. Зобов’язати слідчого Вознесенівського відділення Дніпровського відділу поліції Головного управління національної позиції у Запорізькій області відповідно до вимог ст. 214 КПК України внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відповідні  дані за моєю заявою від 05.05.2016 р.,  та розпочати досудове розслідування.

Додатки:

Копія моєї заяви до відділення поліції

Копія медичної довідки

Копія Листа відділення поліції

____________ 2015 р.                                                                                                                  _____________ Іванов І.І.

	Вознесенівське відділення Дніпровського відділу поліції Головного управління національної поліції у Запорізькій області вул. Возз’єднання України, 32 м. Запоріжжя, 69035
Заявник:	Іванова Галина Іванівна вул. Лепіка, буд. 41, кв. 45 м. Запоріжжя, 69001
	Паспорт ЖС-124578 виданий  Комунарським РВ УМВС 23.05.1993 року. Тел.:37-07-08

ЗАЯВА ПРО КРИМІНАЛЬНЕ ПРАВОПОРУШЕННЯ

Приблизно о 20 годині 20 хвилин 25.07.2015 р. я разом зі своєю онукою Безуглою Ніною Миколаївною поверталась додому з святкового концерту в БК ім. Глінки на якому виступала моя онука.

Коли ми з онукою підходили до під’їзду будинку №3 по вул. Весняній в м. Запоріжжі, в якому ми разом проживаємо, то зустріли нашого сусіда, Шевченка Петра Дмитровича, який біля під’їзду вигулював свого собаку породи американський бульдог, та сусіда з третього поверху нашого під’їзду – Петрова Сергія Дмитровича, який сидів біля під’їзду й читав книжку.

Коли ми з онукою підходили до під’їзду я зробила зауваження Шевченку П.Д., щодо того, що він вигулює свого собаку без намордника та повідка. На моє зауваження Шевченко почав мене словесно ображати, висловлюючись у мій бік нецензурною лайкою він в якийсь момент дав команду своєму собаці напасти на мене. Собака Шевченка П.Д.,  кинулась в наш з онукою бік та зубами вхопила мене за ногу в районі гомілки. Прокусивши шкіру і м’язи на нозі собака почала кусати мене за ногу в районі коліна правої ноги, а я від різкої болі та втрати крові впала на землю і почала кричати.

В цей час власник собаки Шевченко П.Д.  стояв та командами заохочував свого пса, щоб він продовжував мене кусати.

На мій крик з нашого під’їзду вибігли мої сусіди з квартири №3 Онищенко Олександр Петрович та його син Онищенко Віктор Олександрович які разом з Петровим Сергієм Дмитровичем відтягнули собаку. Після того як відтягнули від мене собаку, сусід Петров С.Д.  відвіз мене до п’ятої міської лікарні де мені надали першу медичну допомогу та встановили діагноз, - перелом гомілкової кістки правої ноги, рвані рани м’язів правої ноги в районі гомілкового суглоба та коліна.  У зв’язку з зазначеними травмами мене було госпіталізовано до відділення травматології 5-ї міської лікарні м. Запоріжжя на строк 12 днів.

Вважаю, що факти викладені мною вище, містять обставини, що свідчать про вчинення кримінального правопорушення Шевченком Петром Дмитровичем, відносно мене, Іванової Галини Іванівни.

Керуючись ст. ст. 60, 214 КПК України,

ПРОШУ:

1. Розпочате досудове розслідування щодо викладених в повідомленні фактів та внести відповідні відомості до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань.

2. Надіслати на мою адресу, вказану у цій заяві, документ, що підтверджує її прийняття та реєстрацію.

3. Письмово повідомити мене про закінчення досудового розслідування.

Додаток:

1. Медична довідка

____________ 2015 р.                                                                                                  __________________ Іванова Г.І.

	Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя пр. Перемоги, буд. 51, м. Запоріжжя, 69035 с. Гришко М.В.
Цивільний позивач:	Іванова Галина Іванівна вул. Лепіка, буд. 41, кв. 15 м. Запоріжжя, 69001  Паспорт ЖС-124578 виданий  Комунарським РВ УМВС 23.05.1993 року. Тел.:37-07-08
Відповідач:	Шевченко Петро Дмитрович вул. Лепіка, буд. 41, кв. 12 м. Запоріжжя, 69001 справа №15/1546/16 Ціна позову: 7 100,0 грн. Звільнена від сплати судового збору на підставі п. 5 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір»

ПОЗОВНА ЗАЯВА

(цивільний позов) у кримінальному провадженні

Я є потерпілою у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 100016 від 19.08.2016 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України.

25.07.2016 р. мій сусід по будинку, з незрозумілих для мене мотивів натравив свого собаку бійцівської породи на мене, внаслідок чого мені було завдано тілесні ушкодження.

Згідно з висновком судмедексперта  від 27.07.2016 р. №567 мені було завдано  середньої тяжкості тілесні ушкодження. За вказаним фактом, старшим слідчим Вознесенівського  відділення Дніпровського відділу поліції Головного управління національної поліції у Запорізькій області Долгих М.І. внесено відомості до єдиного державного реєстру досудових розслідувань  за №45454545465869.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України, Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

в собак за шкоду, яка може бути заподіяна тертім особам.

Відповідно до ст. 1195 ЦК України,  фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я фізичній особі, зобов'язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо.  У разі каліцтва або іншого ушкодження здоров'я фізичної особи, яка в момент завдання шкоди не працювала, розмір відшкодування визначається виходячи з розміру мінімальної заробітної плати. Шкода, завдана фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, відшкодовується без урахування пенсії, призначеної у зв'язку з втратою здоров'я, або пенсії, яку вона одержувала до цього, а також інших доходів.

Згідно з ч. 2  ст. 23 ЦК України, моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я. 

Відповідно до абз. 2 ч. 3 ст. 23 ЦК, розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. 

У зв’язку з нападом на мене собаки яка належить Шевченку П.Д.  мені спричинено шкоду здоров’ю, внаслідок якої я змушене була нести додаткові  витрати на лікування та перебувати в лікарні 8 днів, а також спричинено моральну шкоду, яка викликана сильним фізичним болем від укусу тварини, стресом внаслідок нападу 50-кілограмової розлюченої тварини та тривалим і надзвичайно болючим превентивним протисказовим лікуванням.  Факт нанесення мені травми собакою яка належить Шевченку П.Д. можуть підтвердити наступні свідки: моя онука – Безугла Ніна Миколаївна та мій сусід, який надав мені першу допомогу після нападу тварини, - Іванов Сергій Дмитрович.

Час перебування в лікарні у зв’язку з спричиненими собакою травмами та витрати понесені мною на лікування та відновлення свого здоров’я підтверджується  листком непрацездатності №87897 від 25.07.2015 р., рецептами лікаря та чеками з аптеки відповідно до виданих рецептів.

Оскільки власником собаки бійцівської породи,  американський бульдог яка напала на мене і спричинила ушкодження здоров’я є Шевченко П.Д. вважаю, що він має відшкодувати  спричинену мені шкоду, а саме: вартість лікування та придбаних ліків – 4 200 грн. (розраховано відповідно до рецептів лікаря та чеків з аптеки, - додаються до позову), суму втраченого заробітку – 500,1 грн. (розраховано відповідно до вимог ч. 2 ст. 1195 ЦК), моральну шкоду в розмірі 3 000 грн. Розрахунок позовних вимог додається до позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 КПК України, Цивільним позивачем у кримінальному провадженні є фізична особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової шкоди, та яка в порядку, встановленому цим Кодексом, пред’явила цивільний позов.

Згідно з  ч. 1 ст. 128 КПК України, особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред’явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Вважаю, що злочинними діями обвинуваченого Шевченка П.Д. мені завдано матеріальної та маральної шкоди.

Керуючись ст. ст. 23, 1166, 1195 ЦК України; ст. ст. 60, 128 КПК України,

ПРОШУ:

1. Прийняти до розгляду цивільний позов та визнати мене, Іванову Галину Іванівну цивільним позивачем у кримінальній справі №15/1546/16

2. Стягнути з обвинуваченого Шевченка Петра Дмитровича 1985 року народження, зареєстрованого за адресою: м. Запоріжжя, вул. Лепіка, буд. 41, кв. 12 на мою користь матеріальну шкоду в розмірі – 4 700, 0 грн. та моральну шкоду, в розмірі 3 000,0 грн.

Додатки:

Копія позову -  2 прим.

Копія мед довідки -  2 прим.

Копія висновку мед експерта -  2прим.

____________ 2015 р.                                                                                                                                                 Іванов І.І.

	Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя пр. Перемоги, буд. 51, м. Запоріжжя, 69035 Слідчому судді
Заявник:	Іванов Іван Іванович вул. Лепіка, буд. 41, кв. 45 м. Запоріжжя, 69001
	Паспорт ЖС-124578 виданий  Комунарським РВ УМВС 23.05.1993 року. Тел.:37-07-08

СКАРГА

на постанову слідчого про  закриття кримінального провадження

27.01.2016 р. я Іванов І.І. рухаючись на своєму автомобілі Тойота Ауріс державний номер АА4565АР по вулиці Набережна автомагістраль в м. Запоріжжі відчув удар в задню частину свого авто, внаслідок чого мій автомобіль було викинуто в кювет, а мені спричинено тілесні ушкодження. Відповідно до довідки 5-ї міської лікарні невідкладної медичної допомоги, мені спричинено наступні тілесні ушкодження: закритий уламковий перелом великої бердової кістки правої ноги, перелом правої ключиці, струс головного мозку, рвані рани  голови, обличчя та потилиці.

19.05.2016 р. прокурором першої міської прокуратури м. Запоріжжя Тимошенком Олексієм Володимировичем, було винесено постанову про закриття кримінального провадження на підставі п. 3 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв’язку із тим, що слідчий не має можливості встановити істинний механізм  дорожньо-транспортної пригоди, а саме, хто саме з учасників ДТП допустив порушення ПДР України,  які призвели до настання самої події, а відповідно усі здобуті докази є недостатніми для доведення вини жодного з учасників ДТП.

З даною постановою я категорично не згодний, та вважаю її передчасною та такою, яка порушує вимоги чинного Кримінального процесуального законодавства України.

Зокрема слідчим який проводив досудове розслідування, Томенко П.В. не вжито всіх можливих заходів для встановлення обставин справи, а досудове слідство проведено поверхнево, неповно, без усебічного дослідження обставин справи.

Про зазначені обставини свідчать зокрема наступні факти:

                Слідчим Томенком П.В. не було проведено допит свідків ДТП, Особа_1 та Особа_2, які рухались в своєму автомобілі на сусідній смузі руху в попутному напрямку та бачили момент ДТП.  Зазначені свідки могли б повідомити данні які б переконливо свідчили про те, що винуватцем ДТП є водій авто яке рухалось позаду мого автомобіля. Водієм зазначеного авто було порушено п __ ПДР, не дотримано безпечну дистанцію для руху, внаслідок чого водій завдав удару в задню частину мого авто, що і призвело до ДТП та мого з’їзду в кювет.

Слідчим Томенко П.В. не було залучено як доказ до матеріалів справи запис з реєстратора Особа_1 та Особа_2. На зазначеному записі добре видно як автомобіль Деу Ланос, синього кольору, порушуючи ПДР дотримано безпечну дистанцію для руху, внаслідок чого водій завдав удару в задню частину мого авто, що і призвело до ДТП та мого з’їзду в кювет. Нажаль на зазначеному відеозаписі не видно державний номер авто порушника, проте добре видно колір авто та декоративну аерографію у вигляді сідаючого сонця. Зазначена особливість автомобіля порушника могла б допомогти встановити особи, яка спричинила ДТП.

Слідчим Томенко П.В. не було здійснено розшук автомобіля порушника.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження підлягає закриттю у разі, якщо не встановлені достатні докази для доведення винуватості особи в суді і вичерпані можливості їх отримати. Вважаю, що досудовим слідством проведені не всі можливі слідчі дії та не назначені усі необхідні експертні дослідження, внаслідок чого висновок про неможливість встановлення винуваться ДТП, що мала місце ДАТА року, є передчасним, а постанова про закриття кримінального провадження такою, яка підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 2 Кримінального Процесуального кодексу України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Винесена слідчим постанова всупереч ч. 2 ст. 9 Кримінального Процесуального кодексу України не може відповідати принципу всебічного, повного і неупередженого дослідження обставин кримінального провадження.

Постанову про закриття кримінального провадження від 19.05.2016 р.  я як потерпілий, отримав від листоноші лише 22.05.2016 р. року, про що мається відповідна розписка у журналі.

На підставі вищевикладеного, керуючись п. 3 ч. 1 ст. 303, ст. ст. 304, 306, 307 Кримінального Процесуального кодексу України, -

ПРОШУ:

1. Прошу скасувати постанову про закриття кримінального провадження №45464654645 від 19.05.2016 р., винесену прокурором першої міської прокуратури м. Запоріжжя Тимошенком Олексієм Володимировичем.

Додатки:

Копія скарги

Копія постанови про закриття провадження

Копія витягу з ЄРДР

____________ 2015 р.                                                                                                                                                         Іванов І.І.

	Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя пр. Перемоги, буд. 51, м. Запоріжжя, 69035
Заявник (потерпілий):	Іванов Іван Іванович вул. Лепіка, буд. 41, кв. 45 м. Запоріжжя, 69001
	Паспорт ЖС-124578 виданий  Комунарським РВ УМВС 23.05.1993 року. Тел.:37-07-08

ЗАЯВА ПО ВІДВІД СУДДІ

15.05.2016 р. мною було подано заяву про вчинення злочину, завдання тілесних ушкоджень до Вознесеніського відділення Дніпровського відділу Головного управління поліції у Запорізькій області.

Дану заяву було внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочато кримінальне провадження №12012070150000200 за попередньою кваліфікацією ч.1 ст.122 КК України.

Мною було подано до Орджонікідзевського районного суду заяву про відвід прокурору  Першонї міської прокуратури м. Запоріжжя ,Прокопенку Василю Федоровичу. Який є процесуальним керівником у кримінальному упровадженні №12012070150000200.  Дана справа перебуває у провадженні слідчого судді Панасович А.Ю.

Вважаю за необхідне заявити відвід судді Панасович А.Ю., так як недовіряю йому,так як він є близьким другом прокурора та самого підозрюваного в даній справі. За таких обставин суддя не може здійснювати неупереджено розгляд заяви про відвід прокурора у кримінальному провадженні.

Суддя Панасович А.Ю. та прокурор Прокопенко В.Ф. разом працювали в органах прокуратури протягом 12 років,  під час яких, останній був керівником Панасовича.

Згідно ст.75 КПК України слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.

Згідно ст.80 КПК України за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, захисник, представник, експерт, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов’язані заявити самовідвід.

За цими ж підставами їм може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні.

Заяви про відвід можуть бути заявлені як під час досудового розслідування, так і під час судового провадження.

Заяви про відвід під час досудового розслідування подаються одразу після встановлення підстав для такого відводу. Заяви про відвід під час судового провадження подаються до початку судового розгляду. Подання заяви про відвід після початку судового розгляду допускається лише у випадках, якщо підстава для відводу стала відома після початку судового розгляду.

Відвід повинен бути вмотивованим.

Згідно ст. 81 КПК України у разі заявлення відводу слідчому судді або судді, який здійснює судове провадження одноособово, його розглядає інший суддя цього ж суду, визначений у порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу. У разі заявлення відводу одному, кільком або всім суддям, які здійснюють судове провадження колегіально, його розглядає цей же склад суду.

Усі інші відводи під час досудового розслідування розглядає слідчий суддя, а під час судового провадження — суд, який його здійснює.

При розгляді відводу має бути вислухана особа, якій заявлено відвід, якщо вона бажає дати пояснення, а також думка осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні. Питання про відвід вирішується в нарадчій кімнаті вмотивованою ухвалою слідчого судді, судді (суду). Заява про відвід, що розглядається судом колегіально, вирішується простою більшістю голосів.

Відповідно до вищевикладеного, керуючись ст. 80 КПК України,

ПРОШУ:

1. Задовольнити заяву про відвід слідчому судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя Панасович А.Ю.

Додатки:

Копія заяви про вчинення злочину від 13.06.2013 р.

Копія повідомлення про внесення заяви до Єдиного реєстру.

Докази перебування у дружніх стосунках.

____________ 2015 р.                                                                                                                                                 Іванов І.І.

Захисник:	Старшому слідчому Вознесенівського відділення Дніпровського відділу поліції Головного управління національної поліції у Запорізькій області Чуприні С.В. вул. Возз’єднання України, 32 м. Запоріжжя, 69035 Федчук Олексій Петрович вул. Чумаченка, буд. 15 м. Запоріжжя, 69001 тел.: 066 937 85 89
Підозрюваний:	Яценко Петро Вікторович вул. Лепіка, буд. 41, кв. 45 м. Запоріжжя, 69001
	Паспорт ЖС-124578 виданий  Комунарським РВ УМВС 23.05.1993 року. Тел.:37-07-08 Провадження №1234567897

КЛОПОТАННЯ

ПРО ПРОВЕДЕННЯ СЛІДЧОЇ ДІЇ

Вами здійснюється кримінальне провадження № 00/000/00, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01.12.2015 р., за підозрою

Яценка П.В., уродженця м. Клавдієвого Луганської області, українця, громадянина України, із середньою технічною освітою, не одруженого, не працюючого, раніше відповідно до ст.89 КК України, не судимого, зареєстрованого та проживаючого в м. Запоріжжя, вул. Райдужна, 7, у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, а саме в тому, що 30.11.2015р. приблизно о 20:00 годині, він спричинив тілесні ушкодження своїх співмешканці Бондаренко Олені Олегівні під час сварки. Під час сварки мого підзахисного та Бондаренко О.О. (потерпілої) яка відбувалась на подвір’ї  біля будинку №41 по вул. Лепіка в м. Запоріжжя  на подвір’ї були присутні Шевченко Олександр Вікторович та Болотіна Ярослава Борисівна. 

Під час досудового розслідування Шевченко О.В. та Болотіна Я.Б. допитані не були, оскільки на виклик до слідчого  вони не з’явились, а привід до них не застосовувався.

Вважаю що показання зазначених осіб є надзвичайно важливими для всебічного,  повного та об’єктивного з’ясування обставин події.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 42, 45, 220, 224,225 КПК України,

ПРОШУ:

1. Допитати як свідків Болотіну Ярославу Борисівну, - яка мешкає за адресою: м. Запоріжжя, вул. Лепіка, буд. __ кв. __ та Шевченка Олександра Дмитровича, - який мешкає за адресою: м. Запоріжжя, вул. Лепіка, буд. __ кв. __

____________ 2015 р.                                                                                                                                                 Федчук О.П.

	Слідчому судді Орджонікідзевського районнийого суду м. Запоріжжя пр. Перемоги, буд. 51, м. Запоріжжя, 69035 Провадження № 0/0000/0000/2016
Захисник:	Марчук Олексій Петрович вул. Чумаченка, буд. 15-Б Запоріжжя, 69001 тел.: 066 66 15 451
Підозрюваний:	Яценко Петро Вікторович вул. Лепіка, буд. 41, кв. 45 м. Запоріжжя, 69001 Паспорт ЖС-124578 виданий  Комунарським РВ УМВС 23.05.1993 року. Тел.:37-07-08

СКАРГА

на постанову слідчого про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчої дії

29.06.2016 р. старший слідчий слідчого відділу Вознесенівського відділення ДВ ГУНП у Запорізькій області, Гнатенко Б. М. виніс постанову, якою відмовив у задоволенні клопотання від 25.06.2016 р. про проведення процесуальних дій, а саме допиту свідків, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 00000 000/2012 від 20.06.2016 р. Свою відмову старший слідчий Гнатенко Б. М. мотивував тим, що свідки Міщенко О.П, та Варакута Т.М.  допитувалася у вказаному кримінальному провадженні та надали чіткі і вичерпні показання з обставин вчинення підозрюваним Яценком П.В. кримінального правопорушення.

Органами досудового розслідування Яценко П.В. підозрюється в тому, що перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння 19.06.2016 р. приблизно о двадцятій годині, в квартирі №14 по вул. Тенісній, буд. 21 м. Запоріжжя, наніс своїй співмешканці, Марченко О.П. тілесні ушкодження, середнього ступеню тяжкості.

З матеріалів досудового розслідування вбачається, що зазначені обставини  встановлені слідством на підставі показань потерпілої Марченко О.П. та свідків Варакута Т.М. та Міщенко О.П., які є сестрою та подругою потерпілої відповідно.

Показання свідків не відповідають показанням підозрюваного, за свідченнями якого, підозрюваний  з 18 години 19.06.2016 р. і до десятої ранку 20.06.2016 р. перебував у квартирі своєї матері  за адресою м. Запоріжжя, вул. Маршала Чуйкова  17, кв. 41.  Оскільки матері підозрюваного Яценко вдома не було, то свої слова підтвердити показами свідків підозрюваний не може,  проте перебуваючи в квартирі матері він неодноразово здійснював дзвінки своїй співмешканці о 19:03,  19:50, 20:15, 20:41 та своїй матері, яка перебувала за містом о 20:57, 22:40, 23:45.  

Для визначення місця перебування Яценка в момент телефонних дзвінків мною як захисником було заявлено клопотання про визначення місця знаходження радіоелектронного засобу, а саме мобільного телефону Яценка П.Д. (№066 937 99 92) в період з 17:00 19.06.2016 р. до 11:00 20.06.2016 р. Зазначене клопотання було задоволено.

За результатами відстеження місця перебування мобільного телефону Яценка П.Д. встановлено, що за даними вишок мобільного зв’язку та GPS  мобільний телефон підозрюваного перебував за адресою м. Чуйкова буд. 17 (визначення місця точніше не можливе у зв’язку з технічними можливостями) в період з 18-50  19.06.2016 р. по 9:57  20.06.2016 р. та з нього здійснювались дзвінки на номери  Марченко та матері Яценка, Яценко Тамари Петрівни.

Зазначені данні спростовують версію слідства та показання потерпілої та свідків Варакута та Міщенко.

У зв’язку з значними розбіжностями між показаннями свідків та даними отриманими слідством у результаті відстеження мобільного пристрою підозрюваного, для усунення розбіжностей та об’єктивного встановлення обставин справи, мною було заявлено клопотання про повторний допит свідків.

Відповідно до вимог ст. 220 КПК, клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, про виконання будь-яких процесуальних дій слідчий, прокурор зобов’язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав.

Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об’єктивних причин - надсилається їй.

Вважаємо, що відхилення зазначеного вище клопотання шкодить слідству та перешкоджає з’ясуванню обставин справи, а постанова слідчого про відмову в задоволенні клопотання є не вмотивовано.

Відповідно д п. 7 ч. 1 ст. 303 КПУ на досудовому розслідування можуть бути оскаржені рішення слідчого про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій, особою якій відмовлено в клопотанні, її представником чи захисником.

Керуючись ст. ст. 303, 304 КПК України,

ПРОШУ:

1. Постанову старшого слідчого відділу Вознесенівського відділення ДВ ГУНП у Запорізькій області, Гнатенко Б. М. від 29.06.2016 р. про відмову в задоволенні клопотання про допит свідків Варакути та Міщенко скасувати.

2. Зобов’язати старшого слідчого відділу Вознесенівського відділення ДВ ГУНП у Запорізькій області Гнатенка Б.М. повторно допитати свідків Варакута та Міщенко.

Додатки:

Копія скарги

Копія постанови про відмову в задоволенні клопотання

Копія витягу з ЄРДР

Копія ордеру

Копія свідоцтва про адвокатську діяльність

____________ 2015 р.                                                                                                                                                  Марчук О.П.

УГОДА ПРО ПРИМИРЕННЯ МІЖ ПОТЕРПІЛИМ ТА ПІДОЗРЮВАНИМ

м. Запоріжжя                                                                                                                                                   3 грудня 2017 р.

Сторони цієї угоди про примирення, а саме: потерпіла Симоненко В. М. уродженка м. Запоріжжя, Запорізької області., українка, громадянка України, освіта середня, розлучена, дітей не має, не працююча, зареєстрована та проживає за адресою: (69001, м. Запоріжжя, АДРЕСА), раніше не судима, і.н. 00000000 Паспорт Серія, та

громадянин Дубовик Є. М., уродженець Соколівка Крижопільського району Вінницької обл., українець, громадянин України, освіта середня, неодруженого, який має одну малолітню дитину, працює у ТОВ «Автомайстерня» слюсарем, зареєстрований та проживає за адресою: (69001, м. Запоріжжя, адреса), раніше не судимий, і.н. 00000000, Паспорт Серія., підозрюваний у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України,

— на підставі ст.ст. 469, 471 КПК України уклали цю угоду про таке.

За матеріалами кримінального провадження № 00/000/00, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20.11.2016 р. Дубовик Є. М. 19.11.2016 р. близько 21 год. у м. Запоріжжя, на зупинці транспорту ТРЦ «Аврора» розташованої за на пр. Соборному перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, з мотивів різко виниклої неприязні до потерпілої Симоненко В.М. умисно заподіяв їй тілесні ушкодження які відповідно д висновку СМЕ №123 від 27.12.2016 р. є тілесними ушкодженнями середньої тяжкості.

Дубовик Є.М. свою вину визнає повністю та підтверджує обставини скоєного та розкаюється у скоєному.  Потерпіла Симоненко В. М. та підозрюваний Дубовик Є. М. визнають, що обставини події досудовим розслідуванням встановлено правильно.

Підозрюваний Дубовик Є.М. в повному обсязі визнає свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового розслідування злочину за обставин, викладених у повідомленні про підозру. Інші учасники досудового розслідування також не оспорюють викладених вище фактичних обставин правопорушення, сторони не мають сумнівів щодо добровільності та істинності їхніх позицій.

Сторони визнають правильність кваліфікації дій Дубовика Є.М.  за ч. 1 ст. 122 КК України як незаконне позбавлення волі та узгоджують вид і розмір покарання з урахуванням того, що підозрюваний щиро розкаявся та зобов’язується відшкодувати потерпілій матеріальну та моральну шкоди, — у вигляді обмеження волі на строк одного року із застосуванням звільненням від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України.

Розмір моральної шкоди, завданої правопорушення потерпілій, сторони визнають в сумі 4 000 грн., та матеріальної шкоди у розмірі 15 000 грн. яку підозрюваний Дубовик  Є. М. зобов’язується виплатити потерпілій Симоненко В. М. впродовж одного місяця після затвердження цієї угоди.

Підозрюваний дає згоду на застосування узгодженого за цією угодою покарання, звільнення від його відбування з випробуванням та зобов’язується виконувати покладені на нього обов’язки.

Сторони розуміють наслідки укладення та затвердження цієї Угоди про примирення, передбачені ст. 473 КПК України, а саме обмеження права оскарження вироку згідно зі ст.ст. 394, 424 КПК України, та відмову від прав, передбачених ст. 474 КПК України.

Підозрюваний розуміє зміст положень ч. 4 ст. 474 КПК України, а саме те, ще він має право на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов’язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого його обвинувачують, а він має такі права: мовчати, і факт мовчання не матиме для суду жодного доказового значення; мати захисника, у тому числі на отримання правової допомоги безоплатно у порядку та випадках, передбачених законом, або захищати­ся самостійно; допитати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подати клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на його користь; розуміє характер обвинувачення, щодо якого він визнає себе винуватим.

Підозрюваний розуміє вид покарання, а також інших заходів, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Сторони розуміють наслідки невиконання цієї угоди, передбачені ст. 476 КПК України, зокрема те, що у разі невиконання угоди про примирення потерпілий має право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку. Умисне невиконання угоди є підставою для притягнення особи до відповідальності, встановленої законом.

Угода складена 12 березня 2013 року в 4 примірниках (1-й примірник приєднується до обвинувального акту та направляється до суду, 2-й примірник надається прокурору, 3-й примірник — підозрюваному, 4-й примірник потерпілому).

03 грудня 2017 р.

Потерпіла  - Симоненко В.М. - ______________________/підпис

Адвокат потерпілої – Карпенко Т.Г. - ________________/підпис/

Підозрюваний   - Дубовик Є.М. - ___________________/підпис/

Адвокат Підозрюваного  - Марчук О.П. - ____________/підпис/

	Апеляційний суд Запорізької області Пр. Соборний, буд. 162, 69000 м. Запоріжжя
Заявник: Підозрюваний:	Адвокат Петров Петро Петрович вул. Лепіка, буд. 41, кв. 45 м. Запоріжжя, 69001 Тел.:37-07-08 Свідоцтво № від _____ Зотова Антоніна Анатоліївна, підозрювана за ч. 2 ст. 212 КК України у кримінальному провадженні № 00/000/00 вул. Правди, 25/15 69001, м. Запоріжжя

АПЕЛЯЦІЙНА СКАРГА

На ухвалу слідчого судді Комунарського районного суду  від 27.11.2015 р. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою

Органами досудового розслідування Зотова А. А. підозрюється в скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 212 КК України, тобто ухиленні від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів).

20.11.2015 р. щодо Зотової А. А. обрано запобіжний захід у вигляді  тримання під вартою. Слідчий суддя, у своїй ухвалі від 20.11.2012 р. послався на те, що Зотова А. А. підозрюється в скоєнні злочину за вчинення якого передбачено покарання у вигляді обмеження волі на строк до 5 років, знаходячись на волі може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Вважаю, що слідчий суддя виніс необґрунтоване, незаконне рішення всупереч законним правам та інтересам підозрюваної, оскільки застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою за злочин, покарання за який не передбачає позбавлення волі, чим порушив вимоги ч. 2 ст. 183 КПК України.

Крім того, судом не в повному обсязі досліджено підстави для обрання такого запобіжного заходу, як тримання під вартою, зокрема прокурором, крім наявності підстав, передбачених ст. 177 КПК. не доведено, що, перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину. Також не взято до уваги такі обставини як особу обвинуваченої: з 15.07.2015р. Зотова А. А. не працює директором ПП «Гермес Маркет», а отже не зможе продовжувати злочинну діяльність, в якій її підозрюють.

При розгляді клопотання органу досудового розслідування, слідчий суддя не дослідив жодного письмового матеріалу провадження, а в самій ухвалі не аргументував жодного свого висновку.

Крім того, в клопотанні про застосування запобіжного заходу всупереч вимогам ч. 1 ст. 183 КПУ, прокурором не обґрунтовано чому жоден з більш м’яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам передбаченим ст. 177 КПК. На зазначену обставину слідчий суддя уваги не звернув, а доводам адвоката з цього приводу оцінки в оскаржувані ухвалі не надав.

Також, вважаємо за необхідне звернути увагу суду на практику Європейського суду з прав людини, зокрема справу «Хайрединов проти України» (№ 38717/04, рішення від 14.10.2010 року). Європейський суд з прав людини визнав порушення статті 5 Конвенції про захист прав людини за обставин, коли національні органи не привели  достатніх підстав для взяття заявника під варту, а суди не розглянули можливості застосування альтернативних запобіжних заходів.

Обставини недостатності застосування до Зотової А.А.  більш м’якого запобіжного заходу судом не розглядались.

На підставі викладеного, керуючись ст. 183, п. 2 ч. 1 ст. 309, ч. 3 ст. 392, ст. 393, п. 4 ч. 1 ст. 407 КПК України,

ПРОШУ:

1. Ухвалу слідчого судді Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 20.11.2016 р. про обрання Зотовій А. А. запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою — скасувати, а відносно Зотової А. А. обрати запобіжний захід у вигляді особистого зобов’язання.

____________ 2015 р.                                                                                                                  Адвокат  Петров П.П.

	Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя пр. Перемоги, буд. 51, м. Запоріжжя, 69035 Провадження № 0/0000/0000/2016
Захисник:	Гончаренко Олексій Петрович вул. Чумаченка, буд. 15 Запоріжжя, 69001 тел.: 066 66 15 458
Підозрюваний:	Яценко Петро Вікторович вул. Лепіка, буд. 41, кв. 45 м. Запоріжжя, 69001 Паспорт ЖС-124578 виданий  Комунарським РВ УМВС 23.05.1993 року. Тел.:37-07-08

КЛОПОТАННЯ

про зміну підсудності

29.06.2016 р. до Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя  подано обвинувальний акт та матеріали кримінального провадження за обвинуваченням Яценка Петра Вікторовича в кримінальному правопорушенні передбаченому ч. 1 ст. 121 КК України, умисне тяжке тілесне ушкодження. 

Відповідно до матеріалів досудового розслідування потерпілим в даному порушенні визнано Ващенко Марину Дмитрівну, яка працює керівником апарату Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 34 КПК України кримінальне провадження передається на розгляд іншого суду  якщо обвинувачуваний  чи потерпілий працює або працював у суді до підсудності якого  належить здійснення кримінального провадження.

Оскільки потерпіла Ващенко М.Д. є працівником суду якому територіально підсудне кримінальне провадження, що унеможливлює об’єктивний розгляд справи, то вважаємо, що територіальна підсудність зазначеного провадження має бути змінена, а справа має розглядатись в іншому суді.

Керуючись п. 3 ч. 1 ст. 34 та п. 4 ч. 3 ст. 314 КПК України,

ПРОШУ:

Направити обвинувальний акт відносно Яценка Петра Дмитровича до Запорізького апеляційного суду  для зміни підсудності

____________ 2015 р.                                                                                                                  Адвокат Гончаренко О.П.

	Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя пр. Перемоги, буд. 51, м. Запоріжжя, 69035 Провадження № 0/0000/0000/2016
Захисник:	Петренко Петро Петрович вул. Чумаченка, буд. 15-Б Запоріжжя, 69001 тел.: 066 66 15 45
Підозрюваний:	Сущенко Сергій Вікторович вул. Лепіка, буд. 41, кв. 45 м. Запоріжжя, 69001 Паспорт ЖС-124578 виданий  Комунарським РВ УМВС 23.05.1993 року. Тел.:37-07-08

КЛОПОТАННЯ

про допит свідків

Мене, адвоката Петренка П. П., 13.02.2011 р. залучено як захисника Сущенка С. В., який перебуває у СІЗО № 13 у зв’язку із застосуванням до нього запобіжного заходу — тримання під вартою.

В матеріалах кримінального провадження наявний протокол допиту Сущенка С. В. як підозрюваного, складений 13.12.2012 р. (а.с.16). Вважаю, що даний протокол складений незаконно, без присутності захисника і тому має бути визнаний недопустимим доказом.

Всі зазначені вище факти можуть підтвердити свідки Зурабов П. Р. та Мусаєнко Н. К.

У зв’язку з наведеним, та керуючись ст.ст. 42, 46, 86, 87 КПК України,

ПРОШУ:

1. Викликати в суд та допитати в якості свідків чергових СІЗО № 13 Мусаєнко Ніну Кирилівну (поштовий індекс, адреса, телефон) та Зурабова Петра Руслановича (поштовий індекс, адреса, телефон).

____________ 2016 р.                                                                                                                  Адвокат Петренко П.П.

	Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя пр. Перемоги, буд. 51, м. Запоріжжя, 69035 Провадження № 0/0000/0000/2016
Захисник:	Петренко Петро Петрович вул. Чумаченка, буд. 10 Запоріжжя, 69001 тел.: 066 66 15 45
Підозрюваний:	Сущенко Сергій Вікторович вул. Лепіка, буд. 41, кв. 45 м. Запоріжжя, 69001 Паспорт ЖС-124578 виданий  Комунарським РВ УМВС 23.05.1993 року. Тел.:37-07-08

КЛОПОТАННЯ

про визнання доказу недопустимим

В Орджонікідзевському  районному суді м. Запоріжжя здійснюється судовий розгляд кримінального провадження № 00/000/00, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20.11.2015 р., щодо обвинуваченого за ч. 1 ст. 222 КК України Сущенко Сергія Вікторовича

В ході досудового розслідування 28.11.2015 р. о 23.25 слідчим Вознеченівського відділення ДВ ГУНП у Запорізькій області Ляськівим В. У. в рамках кримінального провадження № 00/000/00, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20.11.2012 р. було проведено обшук у помешканні мого підзахисного Сущенко С.В. за адресою м. Запоріжжя, вул. Кошиця, 6а, кв. 5.

Вказана слідча дія буда проведена із грубим порушенням кримінального процесуального законодавства, а її результати не можуть бути використані як докази відповідно до Конституції України та КПК України.

Зокрема, слідчим Ляськівим В. У. було проведено обшук за відсутності на те вмотивованої ухвали слідчого судді, у нічний час, а також у присутності лише одного понятого. Крім того, на момент проведення обшуку нікого із повнолітніх членів сім’ї у помешканні не було. Прокурором також не були дотримані вимоги ч. 3 ст. 233 КПК.

На підставі викладеного, керуючись Конституцією України,  ст.ст. 46, 86, п. 1 ч. 2 ст. 87, ст.ст. 89, 223, 233, 234 КПК України,

ПРОШУ:

1. Вважати проведений 28.11.2016 р. обшук в квартирі Сущенко С.В. за адресою: м. Запоріжжя, вул. Кошиця, 6а кв. 5, — незаконним, а його результати,  протокол обшуку, недопустимими доказами, що не підлягають дослідженню під час судового розгляду.

Додатки:

1. ___

2. ___

____________ 2016 р.                                                                                                  Адвокат Петренко П.П.

	Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя пр. Перемоги, буд. 51, м. Запоріжжя, 69035 Провадження № 0/0000/0000/2016
В інтересах обвинучаненого за ч. 1 ст. 122 КК:	Адвокат Петренко Петро Петрович вул. Чумаченка, буд. 15-Б Запоріжжя, 69001 тел.: 066 66 15 451 Шербини Петра Дмитровича

ЗАУВАЖЕННЯ

НА ЖУРНАЛ СУДОВОГО ЗАСІДАННЯ

В Орджонікідзевському  районному суді м. Запоріжжя здійснюється судовий розгляд кримінального провадження № 00/000/00, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20.11.2015 р., щодо обвинуваченого за ч. 1 ст. 222 КК України Сущенко Сергія Вікторовича

Ознайомившись із журналом судового засідання, який вівся під час розгляду провадження, мною виявлено в ньому ряд неточностей і у зв’язку з цим вважаю за необхідне подати на нього зауваження:

На восьмій сторінці журналу судового засідання зазначено, що свідок Б. К. С. сказав: «Пiсля закiнчення дискотеки я бачила як обвинувачений йшов у напрямку від дискотеки».

Насправді свідок Б. К. С. показала: «Після закінчення дискотеки я бачила як обвинувачений йшов у напрямку до дискотеки».

Зазначені обставини є важливими, адже відповідно до показань свідка Б.К.С. обвинувачений йшов до дискотеки після її закінчення де потерпілому було нанесено тілесні ушкодження під час проведення дискотеки, а отже обвинувачений не міг нанести тілесних ушкоджень.

На підставі викладеного й у відповідності із ч. 4 ст. 46, ч. 3 ст. 376 КПК України,

ПРОШУ:

1. Посвідчити правильність поданих мною зауважень на журнал судового засідання та приєднати їх до матеріалів кримінального провадження.

Додатки:

1. ______

2. ______

____________ 2016 р.                                                                                                                  Адвокат Петренко П.П.

Через:		Апеляційний суд Запорізької області Пр. Соборний, буд. 162, 69000 м. Запоріжжя Комунарський районний суд м. Запоріжжя пр. Перемоги, буд. 51, м. Запоріжжя, 69035 Провадження № 0/0000/0000/2016
	Адвоката Петрова Петра Петровича вул. Лепіка, буд. 41, кв. 45 м. Запоріжжя, 69001 Тел.:37-07-08 Свідоцтво № від _____ захисника Зотова Анатолія Анатолійовича, обвинуваченого за ч. 1 ст. 269 КК України

АПЕЛЯЦІЙНА СКАРГА

На вирок Комунарського районного суду м. Запоріжжя  від 27.11.2015 р.

Вироком Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 27.11.2015 р. Зотов Анатолій Анатолійович був визнаний винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 269 КК України та засуджений до 2 років обмеження волі. 

У мотивувальній частині вироку зазначено, що 31.03.2016 приблизно о 21-50 год. Зотов А.А., знаходячись у приміщенні кафе «Скіф» за адресою: м. Запоріжжя, вул. Чубанова, 2-з, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, маючи умисел на нанесення тілесних ушкоджень, діючи разом та за змовою з Івановим В.В., керуючись надуманими мотивами, на ґрунті неприязних стосунків з Степашко Ф.Ф., стали наносити йому чисельні удари руками та ногами по різним частинам тіла, спричиняючи при цьому множинні тілесні ушкодження голови та тулуба. За матеріалами провадження Зотов А.А. раптово підійшов  та безпричинно завдав Степашку Ф. Ф. удар кулаком в обличчя, а коли Степашко Ф. Ф. підвівся із-за столу, завдав йому другий удар, спричинивши тілесні ушкодження у вигляді синця повік правого ока, синця і садна носа, закритого перелому кісток носа та садна в ділянці верхньої губи праворуч, які відносяться до легких з короткочасним розладом здоров’я. Нанесення ударів Зотовим А.А. супроводжувалось викрикуванням образливих слів та нецензурної лексики на адресу Степашка Ф.Ф.

Вважаю, що вирок суду є таким, що винесено з порушенням норм матеріального права, а висновки суду викладені у судовому рішенні не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження з наступних підстав:

Щодо невідповідності висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження

В матеріалах провадження наявні свідчення потерпілого Сепашка, який стверджує, що обвинувачений підбіг до нього абсолютно раптово, сем же Степашко Ф.Ф. нападника не знав та до нього не звертався. Ідентичні свідченням Степашко Ф.Ф. надав свідчення й його друг, Петров В.А., який сидів разом з ним за столиком у кафе.

Зазначені свідчення спростовуються свідченнями Зотова А.А. та Кіценка В.П. Останній працює барменом в кафе «Скій». Відповідно до його свідчень конфлікт спровокував саме Степашко Ф.Ф. разом зі своїм другом Особа_8, які вживаючи алкоголь за сусіднім з обвинуваченим столиком спочатку облили його пивом, а потім замість того щоб вибачитись вели себе зухвало та почали нецензурно висловлюватись на адресу Зотова А.А. та його друга Іванова В.В. Згодом Особа_ Саме такі дії Степашко Ф.Ф. та Особа_8 стали причиною бійки.

Суд у вироку від 27.11.2015 р. зазначеним доказам (показання Кіценка В.П.) оцінки не надав. Разом з тим, версія подій викладена потерпілим Степашко Ф.Ф. та його другом Особа_8 суперечить версії  Зотова А.А., Іванова В.В. та свідка Кіценка В.П.  Проте, у вироку, суд не наведено мотивів з яких суд надав перевагу показанням потерпілого та його друга (не може розглядатись як неупереджений свідок) перед показаннями Зотова А.А, Іванов В.В. та свідка Кіценка В.П.

Щодо неправильного застосування судом закону України про кримінальну відповідальність

Дії Зотова А.А. кваліфіковано слідством та судом погоджено зазначену кваліфікацію за ч. 1 ст. 296 КК України.

Відповідно до ст. 296 ККУ, хуліганство - це умисне грубе  порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства,  яке супроводжується   особливою   зухвалістю   або винятковим цинізмом.

У вироку, суд посилається на збитки спричинені Зотовим А.А. потерпілому, зокрема пошкоджений одяг та розбитий мобільний телефон як на обставину що свідчить про особливу зухвалість дій Зотова А.А.

Вважаю, що дії Зотова А.А. не містять будь-яких особливо зухвалих вчинків та не були викликані явною неповагою до суспільства.

Як видно зі свідчень Зотова та Іванов В.В., а також підтверджено показаннями свідка Кіценко В.П., причиною бійки (нанесення легких  тілесних ушкоджень Степашко Ф.Ф.) стала неправомірна поведінка Степашко та Особа_8.

Оскільки факт спричинення Зотовим легких тілесних ушкоджень Степашко підтверджено висновком СМЕ №123456 та не заперечується самим Зотовим вважаю, що дії Зотова мають кваліфікуватись за ч. 1 ст. 125 КК України як умисне легке тілесне ушкодження. При винесенні покарання судом мають бути враховані наступні пом’якшуючі обставини: 1) Зотов А.А. завдав тілесних пошкоджень Степашко Ф.Ф. у зв’язку з образливими діями та висловлюваннями потерпілого на адресу обвинуваченого; 2)Під час слідства Зотов А.А. щиро розкаявся у вчиненні злочину, активно сприяв слідству в розкритті злочину і встановленні обставин справи; 3) Зотов А.А. добровільно відшкодував Степашко Ф.Ф. вартість розбитого мобільного телефону в повному обсязі.

Враховуючи вищезазначене та керуючись ст. 125 КК; ст. ст. 46, 407-409; п. 3 ч. 1 ст. 411, п. 2 ч. 1 ст. 413 КПК України,

ПРОШУ:

1. Вирок Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 27.11.2015 р. відносно Зотова А.А. про засудження його за ч. 1 ст. 296 ККУ до двох років обмеження волі скасувати.

2. Постановити новий вирок за яким дії Зотова А.А. кваліфікувати за ч. 1 ст. 125 ККУ та призначити покарання в рамках санкції зазначеної статті з урахуванням усіх пом’якшуючих обставин.

Додатки:

1. _______

2. _______

____________ 2015 р.                                                                                                                  Адвокат  Петров П.П.

		Вищій спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ вул. Пилипа Орлика, 4А 01043 м. Київ
	Адвоката Петрова Петра Петровича вул. Лепіка, буд. 41, кв. 45 м. Запоріжжя, 69001 Тел.:37-07-08 Свідоцтво № від _____ захисника Зотова Анатолія Анатолійовича, обвинуваченого за ч. 1 ст. 269 КК України

Касаційна скарга

на вирок Комунарського районного суду м. Запоріжжя  від 27.11.2015 р. та ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 15.05.2016 р.

Вироком Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 27.11.2015 р., залишений в силі ухвалою Апеляційного суду Запоірзької області, Зотов Анатолій Анатолійович був визнаний винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 269 КК України та засуджений до 3 років обмеження волі.

У мотивувальній частині вироку зазначено, що 31.03.2016 приблизно о 21-50 год. Зотов А.А., знаходячись у приміщенні кафе «Скіф» за адресою: м. Запоріжжя, вул. Чубанова, 2-з, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, маючи умисел на нанесення тілесних ушкоджень, діючи разом та за змовою з Іванов В.В., керуючись надуманими мотивами, на ґрунті неприязних стосунків з Степашко Ф.Ф., стали наносити йому чисельні удари руками та ногами по різним частинам тіла, спричиняючи при цьому множинні тілесні ушкодження голови та тулуба. За матеріалами провадження Зотов А.А. раптово підійшов  та безпричинно завдав Степашку Ф. Ф. удар кулаком в обличчя, а коли Степашко Ф. Ф. підвівся із-за столу, завдав йому другий удар, спричинивши тілесні ушкодження у вигляді синця повік правого ока, синця і садна носа, закритого перелому кісток носа та садна в ділянці верхньої губи праворуч, які відносяться до легких з короткочасним розладом здоров’я. Нанесення ударів Зотовим А.А. супроводжувалось викрикуванням образливих слів та нецензурної лексики на адресу Степашка Ф.Ф.

Вважаю, що вирок суду є таким, що винесено з порушенням норм матеріального  та процесуального права, а тяжкість покарання є такою, яка не відповідає тяжкості порушення та особі засудженого.

Щодо неправильного застосування судом закону України про кримінальну відповідальність.

Дії Зотова А.А. кваліфіковано слідством та судом погоджено зазначену кваліфікацію за ч. 1 ст. 296 КК України.

Відповідно до ст. 296 ККУ, хуліганство - це умисне грубе  порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства,  яке супроводжується особливою зухвалістю або винятковим цинізмом.

У вироку, суд першої та апеляційної інстанції  посилається на збитки спричинені Зотовим А.А. потерпілому, зокрема пошкоджений одяг та розбитий мобільний телефон як на обставину що свідчить про особливу зухвалість дій Зотова А.А.

Вважаю, що дії Зотова А.А. не містять будь-яких особливо зухвалих вчинків та не були викликані явною неповагою до суспільства.

Як видно зі свідчень Зотова та Іванов В.В., а також підтверджено показаннями свідка Кіценко В.П., причиною бійки (нанесення легких  тілесних ушкоджень Степашко Ф.Ф.) стала неправомірна поведінка Степашко та Петрова В.А.

Оскільки факт спричинення Зотовим легких тілесних ушкоджень Степашко підтверджено висновком СМЕ №123456 та не заперечується самим Зотовим вважаю, що дії Зотова мають кваліфікуватись за ч. 1 ст. 125 КК України як умисне легке тілесне ушкодження.

На зазначені доводи апеляційної скарги суд Апеляційної інстанції уваги не звернув та оцінки їм не надав.

Щодо порушення судом норм процесуального права.

Відповідно до п. 15 ч. 1 ст. 7 КПК, змагальність сторін та свобода  в поданні ними доказів і доведення перед судом їх переконливості є одним з ключових принципів кримінального судочинства.

Так судом першої інстанції було відмовлено у перехресному допиті свідків Петрова В.А. та Кіценко В.П., мотивуючи свою відмову тим, що показання зазначених свідків викладені в протоколі допиту, і необхідності в перехресному допиті відсутня.

Заперечення сторони захисту, щодо того що показання цих двох свідків є суперечливими судом першої інстанції до уваги взято не було.

Не було виправлено зазначену помилку і судом Апеляційної інстанції.

Таким чином, суперечливість показань свідків Кіценко та Петрова В.А. перешкоджає суду ухвалити законне та обґрунтоване рішення, що є істотним порушенням процесуальних прав сторони захисту та підставою для скасування рішень та направлення справи для повторного розгляду до суду першої інстанції.

Щодо невідповідності призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.

Вважаємо, що призначене судом покарання у вигляді обмеження волі не відповідає тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.

Зокрема, судом при призначенні покарання має бути враховано наступні пом’якшуючі обставини: 1) Зотов А.А. завдав тілесних пошкоджень Степашко Ф.Ф. у зв’язку з образливими діями та висловлюваннями потерпілого на адресу обвинуваченого; 2)Під час слідства Зотов А.А. щиро розкаявся у вчиненні злочину, активно сприяв слідству в розкритті злочину і встановленні обставин справи; 3) Зотов А.А. добровільно відшкодував Степашко Ф.Ф. вартість розбитого мобільного телефону в повному обсязі. 4) Зотов має на утриманні неповнолітню дитину; 5) Зотов раніше не притягався до кримінальної відповідальності та позитивно характеризується за місцем роботи.

Враховуючи вищезазначене та керуючись ст. 125 КК; ст. ст. 46, 424-428,  438 КПК України,

ПРОШУ:

1. Вирок Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 27.11.2015 р. та ухвалу Апеляційного суду Запорізької області відносно Зотова А.А.  про засудження його за ч. 1 ст. 296 ККУ до двох років обмеження волі скасувати.

2. Справу направити до Апеляційного суду Запорізької області змінивши кваліфікацію дій Зотова на ст. 125 КК України.

____________ 2015 р.                                                                                                                  Адвокат  Петров П.П.

		Апеляційний суд Запорізької області Пр. Соборний, буд. 162, 69000 м. Запоріжжя Провадження № 0/0000/0000/2016
	Адвоката Петрова Петра Петровича вул. Лепіка, буд. 41, кв. 45 м. Запоріжжя, 69001 Тел.:37-07-08 Свідоцтво № від _____ захисника Зотова Анатолія Анатолійовича, обвинуваченого за ч. 1 ст. 269 КК України

ЗАПЕРЕЧЕННЯ НА АПЕЛЯЦІЙНУ СКАРГУ

на вирок Комунарського районного суду м. Запоріжжя  від 27.11.2015 р.

Вироком Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 27.11.2015 р. Зотов Анатолій Анатолійович був визнаний винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України та присуджено покарання у вигляді 2 місяців виправних робіт.  

Однак, потерпілим Степашко Ф.Ф. було подано апеляцію на вирок суду, в які він посилається на недостатньо суворе покарання та неправильну правову кваліфікацію діянь Зотова А.А. В апеляційній скарзі потерпілий зазначає, до дії Зотова мають бути кваліфіковані за ч. 1 ст. 296 КК, як хуліганство, оскільки є грубим порушенням громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжуються особливою зухвалістю. В якості доводів апеляційної скарги, Степашко Ф.Ф. посилається на те, що мій підзахисний безпричинно створив конфліктну ситуацію і почав з потерпілим бійку, нанесення ударів супроводжував нецензурною лайкою, що свідчить про грубе порушення громадського порядку. Після бійки Зотов А.А. відібрав у Степашко Ф.Ф. мобільний телефон та демонстративно розбив його об стіл, а потім привселюдно почав стрибати на ньому, що свідчить про особливу зухвалість діянь Зотова.

Вважаю, що апеляційна скарга потерпілого Степашко Ф.Ф. задоволенню не підлягає, а вирок суду першої інстанції  є законним та обґрунтованим з наступних підстав:

Керуючись ст. 402 КПК України,

ПРОШУ:

1. В задоволенні апеляційної скарги на вирок Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 27.11.2015 р.  відмовити.

2. Вирок  Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 27.11.2015 р. залишити без змін.

____________ 2015 р.                                                                                                                  Адвокат  Петров П.П.

		Верховний Суд  України вул. П. Орлика, буд. 4 м. Київ, 01043 Провадження № 0/0000/0000/2016
	Адвоката Петрова Петра Петровича вул. Лепіка, буд. 41, кв. 45 м. Запоріжжя, 69001 Тел.:37-07-08 Свідоцтво № від _____ захисника Зотова Анатолія Анатолійовича, обвинуваченого за ч. 1 ст. 269 КК України

ЗАЯВА

ПРО ПЕРЕГЛЯД  СУДОВИХ РІШЕНЬ ВЕРХОВНИМ СУДОМ  УКРАЇНИ

Вироком Комунарського районного суду м. Запоріжжя  від 14.11.2013 р. Зотов А.А., раніше не судимий, засуджено за частиною другою статті 15 і частиною першою статті 115 КК до позбавлення волі на строк сім років.

Зотова А.А  визнано винуватим у тому, що він 17 квітня 2013 року приблизно о 21-й годині, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, у АДРЕСА_1 кухонним ножем, яким різав продукти, під час  сварки зі своєю  співмешканкою Іванова В.В. завдав їй одного удару в грудну клітку, спричинивши проникаючу колото-різану рану лівої половини грудної клітки, яка за ознакою небезпечності для життя в момент заподіяння належить до тяжких тілесних ушкоджень.

Суд кваліфікував дії Зотова А.А. як замах на вбивство, вказавши, що злочин не було закінчено з причин, які не залежали від його волі, оскільки потерпілу було госпіталізовано до лікарні, де їй своєчасно надано кваліфіковану медичну допомогу.

Апеляційний суд Запорізької області ухвалою від 27 січня 2014 року вирок щодо Зотова А.А. залишив без зміни.

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ ухвалою від 11 жовтня 2015 року судові рішення щодо Зотова А.А. залишила без зміни.

Вважаю, що дії мого підзахисного Зотова А.А. кваліфіковані судами не правильно і мають бути перекваліфіковані з частини другої статті 15 і частини першої статті 115 на частину першу статті 121 КК. Також вважаю, що остаточне рішення по справі від 11.10.2015 р. Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ є таким, що не відповідає висновку щодо застосування норм права, викладеному у постанові Верховного Суду України №5-32кс12 від 31.01.2013 р.

У вказаній постанові ВСУ від 31.01.2013 р. обставини справи є вкрай подібними як за об’єктивною стороною – посягання на здоров’я особи, завдання їй одиничного удару предметом, що придатний заподіяти значної шкоди здоров’ю, локалізація ушкодження в життєво важливій ділянці тіла, так і за психічним ставленням винних до вчинюваної дії та її наслідків до обставин справи за обвинуваченням Зотова А.А.

Відповідно до частини першої статті 15 КК замахом на злочин є вчинення особою з прямим умислом діяння (дії або бездіяльності), безпосередньо спрямованого на вчинення відповідного злочину, якщо при цьому злочин не було доведено до кінця з причин, що не залежали від її волі. Згідно з частиною другою статті 24 КК умисел є прямим, якщо особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала його суспільно небезпечні наслідки і бажала їх настання.

При відмежуванні замаху на вбивство від умисного заподіяння тяжкого тілесного ушкодження визначальним є суб’єктивне ставлення винного до наслідків своїх дій: якщо особа, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння і передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки, бажає їх настання, умисел є прямим, а якщо не бажає, хоча й свідомо припускає їх настання, умисел є непрямим. Судова практика для з’ясування змісту і спрямованості умислу особи орієнтує суди на те, що при дослідженні доказів їм необхідно виходити із сукупності всіх обставин вчиненого діяння, зокрема враховувати спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію поранень та інших тілесних ушкоджень, причини припинення злочинних дій, поведінку винного і потерпілого, що передувала події, їх стосунки (пункт 22 постанови Пленуму Верховного Суду України від 7 лютого 2003 року № 2 «Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров'я особи»).

У випадку з Зотовим А.А. як і у постанові ВСУ від 31.01.2013 р. обвинувачений перебував у фактичних шлюбних відносинах з потерпілою, між ними не було неприязні, конфлікт виник спонтанно і на побутовому ґрунті, кухонний ніж опинився в його руках випадково, удар був одиничний і завданий неприцільно, поранення  не зачепило внутрішніх органів. Одразу ж після завдання цього удару Зотов А.А, вжив усіх заходів, щоб відвернути настання для потерпілої шкідливих наслідків: викликав швидку медичну допомогу, допоміг медикам доставити потерпілу до лікарні, забезпечив оплату необхідних медикаментів. Після цього Зотов А.А. з’явився із зізнанням та покаявся у вчиненому.

Яв видно із змісту ухвали ВССУ від 11.10.2015 р. та постанови ВСУ від 31.01.2013 р. ідентичні обставини кваліфіковані судом касаційної інстанції за різними статтями КК України, а кваліфікація ВССУ не відповідає правовій кваліфікації та висновкам ВСУ, викладеним в постанові по справі №5-32кс12.

Керуючись ст. ст. 115, 121 КК України ст. ст. 45, 444-449,454, 455 КПК України,

ПРОШУ:

1. Скасувати вирок Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 14.11.2013 р., ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 27.01.2014 р., ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ ухвалою від 11 жовтня 2015 р.

2. Направити справу відносно Зотова А.А. до суду Касаційної інстанції для винесення рішення.

Додатки:

1. _______

2. _______

____________ 2016 р.                                                                                                                  Адвокат  Петров П.П.

ПРЕЗИДЕНТУ УКРАЇНИ вул. Банкова 11, м. Київ, 01220 від засудженої за ч. 2 ст. 185  КК України  Зотової Ганни Дмитровни

КЛОПОТАННЯ ПРО ПОМИЛУВАННЯ

Шановний пане Президенте!

До Вас звертається громадянка України, мати неповнолітнього сина, єдина донька хворої матері — пенсіонерки.

У серпні 2008 р. я народила дитину та пішла у декретну відпустку, у зв’язку з чим матеріальний стан нашої сім’ї значно погіршився, оскільки я була єдиною працюючою.

Тривала відсутність коштів на найнеобхідніше для сина стала передумовою скоєного злочину. Звісно, це не є виправданням або ж пом’якшуючою обставиною, але я б хотіла спробувати пояснити те скрутне становище, в якому я перебувала напередодні злополучного дня, коли було скоєно злочин.

Державної допомоги ледь-ледь вистачало на їжу, ми маємо великий борг за комунальні послуги. Коштів на купівлю іграшок, одягу для дитини, ліків для хворої матері не вистачало.

Саме в цей період я наважилася на скоєння злочину.

Разом з тим, під час проведення досудового розслідування я усвідомила протиправність своїх дій, всіляко сприяла розслідуванню і розкриттю злочину.

В колонії я працюю швачкою, характеризуюсь як сумлінна працівниця, маю 10 заохочень. Виконую режим утримання і законні вимоги адміністрації.

Я розкаялася у скоєному і усвідомлюю свою провину перед потерпілими, рідними і суспільством. Під час суду я повністю визнала свою провину та розкаялася.

Дуже прошу Вас помилувати мене і дати можливість виховувати сина самостійно, допомагати старенькій матері та працювати на благо Батьківщини.

Враховуючи викладене вище та керуючись ст. 106 Конституції України, ст.ст. 74, 85, 87 КК України, Положенням про порядок здійснення помилування, затвердженим Указом Президента України № 223/2015 від 24.04.2015 р.,

ПРОШУ:

1. Видати указ про моє помилування, яким звільнити мене від подальшого відбування покарання.

____________ 2016 р.                                                                                                                                  Зотова Г.Д.

Особа, що притягується до відповідальності :

Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя пр. Перемоги, буд. 51, м. Запоріжжя, 69035 Справа № 123/12345/13-п Суддя Балак О.П. Сущенко Сергій Вікторович вул. Лепіка, буд. 41, кв. 45 м. Запоріжжя, 69001 Паспорт ЖС-124578 виданий  Комунарським РВ УМВС 23.05.1993 року. Тел.:37-07-08

КЛОПОТАННЯ

про призначення автотехнічної експертизи

У провадженні Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя знаходиться справа про притягнення мене до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП (створення дорожньо-транспортної пригоди).

У ході розгляду справи, засідання якого відбулося 12.09.2013 р. встановлено, що інший учасник дорожньо-транспортної пригоди Бринь Сергій Олександрович (який керував автомобілем «ВАЗ-2121» д.н.з. 1111 АА) одразу визнав свою вину у скоєному ДТП, але з часом змінив свою позицію та не визнав своєї вини у вчинені ДТП, що сталося 11.07.2013 р. о 13 год. 00 хв. у м. Черкаси на вул. Леніна, під керуванням якого відбулося зіткненням із автомобілем «ГАЗ-3302» д.н.з. 2222 МЕ яким я керував.

У протоколі про адміністративне правопорушення від 20.08.2013 р. серії АГ2 № 123456 зазначено, що Шевчук Ю.В. не вибрав безпечної швидкості руху та скоїв зіткнення з автомобілем ВАЗ 2121, який виїхав з прилеглої території, чим порушив вимоги п. 23 б, 12.3. ПДР, за що відповідальність передбачена ст. 124 КУпАП.

Однак, я пояснив про відсутність у моїх діях, складу адміністративного правопорушення а також абсолютно не визнав своєї вини у ДТП. ПДР не порушував. Наявний в матеріалах справи висновок експерта від 28.08.2013 р. за № 4/125 не в повній мірі встановлює механізми ДТП та його елементів, відповідності дій водіїв ТЗ, у даній дорожній ситуації, технічним вимогам Правил дорожнього руху.

За таких обставин та враховуючи все вищевикладене, у відповідності до п. 1 ч.1 ст. 1188 ЦК України, ст.ст. 268, 273 КУпАП України, вважаю за доцільне встановити дійсні обставини ДТП, які мали місце, усунути суперечності у поясненнях учасників ДТП, у протоколах про адміністративні правопорушення, а тому для з’ясування обставин ДТП у даній справі,

ПРОШУ:

1. Призначити автотехнічну експертизу, на розгляд якої постановити наступні запитання:

1) Внаслідок чого відбулось зіткнення автомобілів «ВАЗ-2121» д.н.з. 1111 АА та «ГАЗ-3302» д.н.з. 2222 МЕ?

2) Якою була відстань між ТЗ «ВАЗ-2121» д.н.з. 1111 АА та «ГАЗ-3302» д.н.з. 2222 МЕ у момент початку руху водія «ВАЗ-2121» д.н.з. 1111 АА?

3) Чи мав водій «ВАЗ-2121» д.н.з. 1111 АА технічну можливість зупинитися до місця наїзду (зіткнення) у момент виникнення небезпеки для руху?

4) Чи відповідали дії водія «ВАЗ-2121» д.н.з. 1111 АА техніним вимогам ПДР?

5) Чи відповідали дії водія «ГАЗ-3302» д.н.з. 2222 МЕ техніним вимогам ПДР?

6) Яка була траєкторія руху ТЗ в момент настання ДТП?

7) Визначити момент виникнення небезпеки для руху ТЗ «ГАЗ-3302» д.н.з. 2222 МЕ.

8) Яка була швидкість ТЗ у різні моменти розвитку ДТП?

9) Яка відстань необхідна для безпечного маневру, щоб уникнути зіткнення «ГАЗ-3302» д.н.з. 2222 МЕ з автомобілем «ВАЗ-2121» д.н.з. 1111 АА, в умовах даної дорожньої обстановки?

10) Як повинен був діяти водій «ВАЗ-2121» д.н.з. 1111 АА у даній дорожній обстановці згідно з технічними вимогами ПДР?

11) Чи були з технічної точки зору дії водія «ВАЗ-2121» д.н.з. 1111 АА у причинному зв’язку з виникненням ДТП?

12) Яке було розташування ТЗ відносно проїзної частини на момент контакту ТЗ?

13) На якому місці дороги сталося зіткнення ТЗ?

2. З метою додержання об’єктивності та неупередженості, проведення експертизи доручити експертам Запорізького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз. Оплату гарантую.

Додатки:

1. _______

2. _______

«___»___________2013 р.                                                                                                                           Сущенко С.В.

Через: Особа, що притягується до відповідальності (апелянт):

Апеляційний суд Запорізької області Пр. Соборний, буд. 162, 69000 м. Запоріжжя Справа № 123/12345/13-п Комунарський районний суд м. Запоріжжя  вул. Європейська, 16 69001, м. Запоряжжя Сущенко Сергій Вікторович вул. Лепіка, буд. 41, кв. 45 м. Запоріжжя, 69001 Паспорт ЖС-124578 виданий  Комунарським РВ УМВС 23.05.1993 року. Тел.:37-07-08

Апеляційна скарга

на постанову Комунарського районного суду від 02.02.2016 р.

Постановою Комунарського районного суду від 02.02.2016 р. мене, Сущенка С.В. було визнано винним в тому, що я нібито 27.01.2016 р.,  керуючи автомобілем Тойота Приус держ. № АР9379АП на вулиці Димитрова в м. Запоріжжі,  виїздив з парковочного місця заднім ходом не переконавшись у тому, що відсутній транспорт, що рухається у попутному напрямку, що змусило  різко змінювати швидкість та напрямок руху автомобіля, що рухався по крайній правій смузі руху, чим порушив п. 10.9 ПДР та створив аварійну обстановку. За це порушення до мене застосовано адміністративне стягнення за ч. 4 ст. 122 КУпАП у вигляді позбавлення права керувати транспортним засобом на один рік Зазначена постанова суду не відповідає закону, матеріалам та обставинам справи з таких підстав:

Створення аварійної обстановки, тобто необхідність інших учасників руху різко змінювати напрямок руху, швидкість руху, або вживати інших заходів для забезпечення безпеки, не підтверджено поясненнями свідків, потерпілих або іншими доказами, що є необхідним елементом складу даного правопорушення. Оскільки відповідно до ч.4 ст. 122 КУпАП, у якій прямо вказано, що  створення аварійної обстановки повинно бути підтверджено  фактичними даними, а саме: поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, свідків, показань технічних приладів та засобів фото- і відеоспостереження та іншими  документами.

Між тим, до протоколу про адміністративне правопорушення не додані свідчення потерпілого, свідка (тобто особи у відношенні якої була створена аварійна обстановка).

Тому, слід зазначити, що особа, якій створено аварійну обстановку, у відповідності до КУпАП України, є або потерпілим, якщо їй спричинено моральну або іншу шкоду, у відповідності до ст..269 КУпАП, або свідком (оскільки їй відомо про вказані обставини), у відповідності до ст..272 КУпАП. Якщо дійсно комусь створено аварійну обстановку, то це не може мати місце без наявності або потерпілого, або свідка. Між тим, у відповідності до ст..256 КУпАП, якщо потерпілі або свідки є, то їх дані повинні бути вказані у протоколі про адміністративне правопорушення, наряду з іншими даними. У протоколі, між тим, такі дані не вказані, що свідчить як про відсутність доказів наявності у моїх діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст..122 ч.4 КУпАП, так і про невідповідність змісту протоколу закону, зокрема, ст..256 КУпАП.

Між тим, ці дані відсутні як у протоколі про адміністративне правопорушення, так і у постанові. Таким чином, докази того, що мав місце один з найважливіших елементів складу зазначеного адміністративного правопорушення по справі відсутні.

До того ж, співробітник ДАІ, який склав протокол про адміністративне правопорушення, категорично відмовився вказати у ньому дані вказаних мною свідків, зокрема, пасажирів транспортного засобу, внаслідок нібито їх «заінтересованості». Проте ст..272 КпАП не містить таких виключень з числа осіб, які можуть бути свідками. З іншого боку, така позиція співробітника ДАІ є порушенням ст..256 КУпАП. За таких умов при розгляді справи судом було необхідним опитати цих свідків у судовому засіданні, а саме:

 __________________________________________________________________ (підставити дані – прізвища, імена, по батькові  та адреси свідків)

Цього судом не було зроблено, що також негативно позначилося на повноті розгляду та обґрунтованості рішення по справі.

За таких умов не можна вважати, що у моїх діях є склад зазначеного правопорушення. Більше того, сам протокол про адміністративне правопорушення не відповідав вимогам закону, і не підлягав розгляду у суді. У відповідності до п.2 ст.278 КУпАП України, суд при підготовці до розгляду справи має перевірити, зокрема, правильність складання протоколу. Як видно з наведеного, суд не зробив цього і почав розглядати справу передчасно.

Окрім цього, справу розглянуто з істотним порушенням моїх процесуальних прав.

Так, у відповідності до ст..268 КУпАП, мене повинно було бути завчасно повідомлено про дату та час судового засідання. В даному випадку про «завчасність» не може бути й мови, оскільки, як видно з матеріалів справи, сам розгляд справи відбувся на наступний день після того, як було складено протокол. При цьому порушено й порядок повідомлення, оскільки повідомлено мене не судовою повісткою, а так званим «сповіщенням», який документ не має процесуальної форми, не передбачений чинним законодавством, виданий не судом, а співробітником ДАІ, який взагалі не має повноважень на призначення часу розгляду справи суддею.

Захід адміністративного стягнення також обраний із порушенням вимог закону. У цій частині постанова суду абсолютно не мотивована. Суд взагалі не вказав жодного доводу, на підставі якого обирає адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами, а не, наприклад, штрафу. Тобто і у цій частині постанова є голослівною та необґрунтованою. До того ж, такою, що явно порушує вимоги ст..33 КпАП України, яка передбачає врахування особи порушника, його майнового стану, пом’якшуючих обставин тощо при обранні виду адміністративного стягнення. Ані з матеріалів справи, ані з тексту постанови не видно, щоб усі ці аспекти досліджувалися та враховувалися. При цьому у матеріалах справи і не міститься ніяких документів, які б підтверджували моє місце роботи, професію, характеристику особи, сімейний стан, тощо. Тому і у цій частині постанова є невідповідною матеріалам справи та необґрунтованою, оскільки даних про обставини, які мають враховуватися судом, у справі відсутні, отже, суд і не міг їх врахувати.

Згідно зі ст. 245 КУпАП, суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення має своєчасно, всебічно, повно  й  об'єктивно  з'ясувати  обставини  справи і вирішити її в точній відповідності із законом.

Постанова Пленуму ВСУ від 23.12.2005  № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», передбачає:

«24. Звернути увагу судів на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення  на  транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягають до відповідальності, потерпілих, їх законних представників і захисників. Суди повинні неухильно виконувати вимоги ст. 268 КпАП щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення у присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.  Під час відсутності зазначеної особи  це  можливо  лише у випадках,  коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце та час розгляду і якщо від  неї не надійшло клопотання про його відкладення. При розгляді справ зазначеної категорії необхідно з'ясовувати всі обставини, перелічені у статтях 247 і 280 КпАП, у тому числі шляхом допиту свідків та призначення експертиз. Зміст постанови судді має відповідати вимогам,  передбаченим статтями 283 і 284 КпАП.  У  ній,  зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви  відхилення інших  доказів,  на  які  посилався правопорушник,  чи висловлених останнім доводів.»

На підставі викладеного, керуючись п. 1 ч. 1 ст. 247, ст.294 КпАП України,

ПРОШУ:

1. Постанову Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 27.01.2016 р. скасувати, а провадження відносно мене закрити за відсутністю складу правопорушення.

2. Викликати та допитати в якості свідків ___________

Додатки:

1. ________

2. ________

06.02.2016 р.                                                                                                                                                   Сущенко С.В.

Потерпілий:

Апеляційний суд Запорізької області Пр. Соборний, буд. 162, 69000 м. Запоріжжя Справа № 123/12345/16-п Андрющенко Олег Олегович вул. Лепіка, буд. 41, кв. 45 м. Запоріжжя, 69001 Паспорт ЖС-124578 виданий  Комунарським РВ УМВС 23.05.1993 року. Тел.:37-07-08

ЗАПЕРЕЧЕННЯ

на апеляційну скаргу на постанову Комунарського

районного суду від 02.02.2016 р.

Постановою Комунарського районного суду від 02.02.2016 р., Сущенка С.В. було визнано винним в тому, що він 27.01.2016 р.,  керуючи автомобілем Тойота Приус держ. № АР9379АП на вулиці Димитрова в м. Запоріжжі,  виїздив з парковочного місця заднім ходом не переконавшись у тому, що відсутній транспорт, що рухається у попутному напрямку, що змусило  різко змінювати швидкість та напрямок руху автомобіля, що рухався по крайній правій смузі руху, чим порушив п. 10.9 ПДР та створив аварійну обстановку. Автомобіль Мазда 3, під керуванням Андрющенко Олега Олеговича, державний номер АР4578АМ який уникаючи зіткнення з автомобілем порушника, був змушений різко загальмувати та виїхати на крайню ліву смугу зіткнувшись з розмежувальним огородженням. За це порушення до Сущенка С.В. застосовано адміністративне стягнення за ч. 4 ст. 122 КУпАП у вигляді позбавлення права керувати транспортним засобом на один рік.

Сущенком С.В. подано апеляційну скаргу на постанову Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 02.02.2016 р.

Як особа, яка є потерпілим в провадженні про притягнення Сущенка С.В. до адміністративної відповідальності, керуючись ст. 269 КУпАП, вважаю за необхідне надати свої заперечення на апеляційну скаргу Сущенка С.В.

Щодо доводів апеляційної скарги про порушення норм процесуального права.

Зазначені в апеляційній скарзі можливі порушення норм процесуального права не є підставою для скасування оскаржуваної постанови суду, адже не тягнуть за собою неправильність встановлення фактичних обставин справи.

Судом було правильно, всебічно та об’єктивно встановлено фактичні обставини справи, що призвело до прийняття обґрунтованого та законного рішення.

Щодо посилань скаржника на відмову судом допиту свідків, які є його родичами та перебували в його машині під час ДТП.

Вважаю, що судом було огрунтовано відмовлено в допиті осіб_1, особи_2 які є родичами порушника. Показання зазначених осіб були б упередженими і такими, що не відповідають фактичним обставинам справи, а також такими, що не відповідають вимогам допустимості.

Таким чином, я, потерпілий від неправомірних дій Сущенка С.В. не вбачаю законних підстав для задоволення апеляційної скарги Сущенка та вважаю, що постанова Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 02.02.2016 р. винесена з дотриманням норм матеріального та процесуального права та повним та об’єктивним з’ясуванням судом обставин справи.

На підставі викладеного, керуючись ст.269 КпАП України,

ПРОШУ:

1. Постанову Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 27.01.2016 р. залишити в силі.

2. Апеляційну скаргу Сущенка С.В. відхилити.

Додатки:

1. _____

2. _____

06.02.2016 р.                                                                                                                                    Андрющенко О.О.