12.4. Поняття провадження у справах про адміністративне правопорушення та його стадії

Цей пост створений в рамках підготовки до адвокатського іспиту. Також є відповідна тема на моєму форумі. Долучайтесь ;-)

Під провадженням у справах про адміністративні правопорушення слід розуміти нормативно урегульований комплекс взаємопов’язаних і взаємообумовлених процесуальних дій уповноважених суб’єктів щодо притягнення винної особи до адміністративної відповідальності.

         Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення

законності.

       Розрізняють два основних різновиди провадження: загальне і прискорене. В більшості випадків здійснюється загальне провадження шляхом здійснення послідовних стадій за відповідною процедурою.

Прискорене провадження стосується випадків, передбачених ст. 256 КУпАП, коли протокол не складається, а стягнення у вигляді попередження або штрафу накладається на місці скоєння правопорушення.

12.3. Адміністративна юрисдикція. Підвідомчість справ про адміністративні правопорушення. Органи (посадові особи), уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення

Цей пост створений в рамках підготовки до адвокатського іспиту. Також є відповідна тема на моєму форумі. Долучайтесь ;-)

Адміністративну юрисдикцію становить певна категорія справ, яка підпадає під компетенцію адміністративних органів.

            КУпАП в ст. 213 визначається перелік органів адміністративної юрисдикції та коло справ про адміністративні правопорушення, які ці органи можуть розглядати. Так, до органів адміністративної юрисдикції відносяться:

1) адміністративними комісіями при виконавчих комітетах сільських, селищних, міських рад;

2) виконавчими комітетами сільських, селищних, міських рад;

3) районними, районними у місті, міськими чи міськрайонними судами (суддями), а у випадках, передбачених КУпАП, місцевими адміністративними та господарськими судами, апеляційними судами, вищими спеціалізованими судами та Верховним Судом України;

5) органами внутрішніх справ, органами державних інспекцій та іншими органами (посадовими особами), уповноваженими на те КУпАП.

12.2. Адміністративне стягнення, його види. Накладення адміністративного стягнення. Строки накладення адміністративного стягнення.

Цей пост створений в рамках підготовки до адвокатського іспиту. Також є відповідна тема на моєму форумі. Долучайтесь;-)

Згідно зі ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності, і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

            До видів адміністративних стягнень, відповідно до ст. 24 КУпАП, відносяться:

1) попередження (ст. 26 КУпАП);

2) штраф (ст. 27 КУпАП) - це грошове стягненням, що накладається на громадян і посадових осіб за адміністративні правопорушення;

3) оплатне вилучення предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення (ст. 28 КУпАП) - полягає в його примусовому вилученні за рішенням суду і наступній реалізації з передачею вирученої суми колишньому власникові з відрахуванням витрат по реалізації вилученого предмета;

4) конфіскація: предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення; грошей, одержаних внаслідок вчинення адміністративного правопорушення (ст. 29 КУпАП) - полягає в примусовій безоплатній передачі цього предмета у власність держави за рішенням суду. Конфісковано може бути лише предмет, який є у приватній власності порушника, якщо інше не передбачено законами України.;

5) позбавлення спеціального права, наданого даному громадянинові (права керування транспортними засобами, права полювання);

Стажування

З вчорашнього дня, 01.07.2015 р., почалося моє 6-місячне стажування.

Нащастя, стажування можна проходити у вільний від основної роботи час.

Отже, що від нас хотять))

По-перше, необхідно скласти та затвердити в керівника стажування відповідну програму, яка являє собою перелік тем для освоєння із зазначенням строків.

По-друге, кожен місяць потрібно подавати до КДКА звіт про виконання програми стажування, де зазначається, що у нас все добре :-), який із пунктів стажування ми виконали в цей місяць тощо.

По-третє, під час стажування потрібно завести папку, куди додавати всі складені мною документи (позови, скарги тощо). В кінці ці всі документи підшиваються, та разом із іншими надаються комісії.

По-четверте, зведений звіт, який подається в кінці стажування разом із підшитими документами.

По-п'яте, внесок за проходження стажування, сума якого розбивається на частини, які сплачуються щомісячно.

За результатами розгляду наданих документів комісія приймає рішення про видачу свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю.

Начебто всі, сподівають, що нічого не упустив.

Стажування моє закінчується десь 26 грудня, а вже в січні я складаю присягу, сплачую перший щорічний внесок та отримаю свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю разом із посвідченням.

2.2. Незалежність і професійна свобода адвоката у здійсненні адвокатської діяльності. Обов’язки адвоката щодо дотримання цього принципу; 2.3. Конфіденційність. Обов'язок адвоката зберігати адвокатську таємницю

Цей пост створений в рамках підготовки до адвокатського іспиту. Також є відповідна тема на моєму форумі. Долучайтесь ;-)

Незалежність і професійна свобода адвоката у здійсненні адвокатської діяльності. Обов’язки адвоката щодо дотримання цього принципу

Принцип незалежності і професійної свободи адвоката закріплено в ст. 6 Правил адвокатської етики 2012 року. Цей принцип передбачає, що специфіка цілей і завдань адвокатури вимагає, як необхідної умови належного здійснення адвокатської діяльності, максимальної незалежності адвоката у виконанні своїх професійних прав і обов’язків, що передбачає його свободу від будь-якого зовнішнього впливу, тиску чи втручання в його діяльність з надання правової допомоги, здійсненню захисту або представництва клієнта, зокрема з боку державних органів, політичних партій, інших адвокатів тощо, а також від впливу своїх особистих інтересів.

З метою дотримання цього принципу в своїй професійній діяльності адвокат зобов’язаний протистояти будь-яким спробам посягання на його незалежність, бути мужнім і принциповим у виконанні своїх професійних обов’язків, відстоюванні професійних прав, гарантій адвокатської діяльності та їх ефективному використанні в інтересах клієнтів.

Адвокат зобов’язаний не допускати в своїй професійній діяльності компромісів, що впливали б на його незалежність, з метою догодити суду, іншим державним органам, третім особам або клієнту, якщо такі компроміси розходяться з законними інтересами клієнта та перешкоджають належному здійсненню адвокатської діяльності.

2.1. Основні принципи адвокатської етики. Дія Правил адвокатської етики за предметом, колом осіб та в часі

           

Цей пост створений в рамках підготовки до адвокатського іспиту. Також є відповідна тема на моєму форумі. Долучайтесь ;-)

Чинні на даний час Правила адвокатської етики (далі за текстом - Правили) затверджено установчим з’їздом адвокатів України в 2012 році. Норми цих Правил доповнюють та конкретизують законодавство України в сфері адвокатури та адвокатської діяльності.

Дія цих правил поширюється на всіх адвокатів (України та іноземних) та членів адвокатського самоврядування, а також на всі види адвокатської діяльності, а в частині, визначеній Правилами, і на інші види його діяльності, які можуть вступити в суперечність з його професійними обов’язками та підірвати престиж адвокатської професії. Правила розповсюджуються на відносини, що діють або існують після їх прийняття.

В розділі ІІ Правил наведено основні принципи адвокатської етики, до яких відносяться:

1. Принцип незалежності та свободи адвоката у здійсненні адвокатської діяльності (ст. 6 Правил), який передбачає:

Особи, що мають право на спадкування

В попередній темі ми розібрали загальні положення спадкування. Тепер поговоримо безпосередньо про осіб, які мають право на спадкування - спадкоємців. Спадкоємцями за заповітом і за законом, згідно ст. 1222 Цивільного кодексу України, можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадшини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадшини. Юридичні особи (держава, підприємства, установи, організації) можуть бути спадкоємцями лише за заповітом. 

Що стосується тих, хто не може бути спадкоємцями ні за законом, ні за заповітом, то ст. 1224 Цивільного кодексу України до таких осіб відносить:

- осіб, які навмисно позбавили життя спадкодавця або кого-небудь з можливих спадкоємців чи скоїли замах на їхнє життя. Проте спадкодавець, знаючи про це, все ж таки може призначити таку особу своїм спадкоємцем за заповітом. Також слід зазначити, що зазначені дії повинні підкріплюватися вироком суду щодо цієї особи.

- осіб, які навмисно перешкоджали спадкоємцеві скласти заповіт, внести в нього зміни або скасувати заповіт і цим сприяли виникненню права на спадкування в них самих або в інших осіб чи збільшенню їхньої частки в спадшині.

Поняття та підстави спадкування

В цьому повідомленні ми розберемо, що являє собою спадкування і які підстави його виникнення.

Для початку визначемося, що таке спадкування. Під спадкуванням розуміють перехід прав і обов'язків від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) (ст. 1216 Цивільного кодексу України). Тобто до спадкоємця переходить не майно, а саме права на нього. Також, окрім прав на майно, до спадкоємця можуть переходити і інші права. Наприклад, право на відшкодування збитків, моральної шкоди та сплату неустойки (ст. 1230 Цивільного кодексу України), коли спадкоємець отримує право на відшкодування збитків, завданих спадкодавцю, неустойки, присудженій судом спадкодавцю в зв'язку із невиконанням боржником спадкодавця своїх обов'язків за договором, відшкодування моральної шкоди, яке було присуджено спадкодавцеві за його життя. Також не слід забувати і про те, що разом із спадкуванням прав спадкодавця, до спадкоємця можуть переходити і його обов'язки. Наприклад, обов'язок спадкодавців відшкодувати витрати на утримання, догляд, лікування та поховання спадкодавця, які були понесені одним із них або іншими особами (ст. 1232 Цивільного кодексу України).

Від юрисконсульта до адвоката

Доброго дня!

На цій сторінці, для зручності, я буду збирати всі посилання на свої записи щодо мого шляху до адвокатури)

Запис від 08.06.2015

На попередній неділі я успішно склав кваліфікаційний іспит!

Тепер впродовж 6 місяців буду проходити стажування)

Щодо складання квафікаційного іспиту.

На письмовому іспиті не було фабул. В білеті найменування 4-х документів, з них потрібно було обрати три, і скласти. Користуватися можна було друкованими засобами - кодекси та література. В зв'язку із цим, порада. На екзамен візьміть з собою книгу із бланками позовних заяв і скарг. Знадобиться.

Усний іспит - білет із 15-тю питаннями. Готуєш відповіді і потім відповідаєш перед комісією. Користуватись не можна було нічим. В зв'язку із цим порада. В різних КДКА екзамени складають по-різному, тому якщо не знайте, як екзамен складається в Вашій КДКА, будьте готові до того, що не можна буде користуватись літературою ні на електронних, ні на друкованих носіях. Друга порада - відповідати впевнено та по суті.