Під
провадженням у справах про адміністративні правопорушення слід розуміти нормативно
урегульований комплекс взаємопов’язаних і взаємообумовлених процесуальних дій уповноважених
суб’єктів щодо притягнення винної особи до адміністративної відповідальності.
Завданнями
провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне,
всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній
відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також
виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень,
запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення
законності.
Розрізняють
два основних різновиди провадження: загальне і прискорене. В більшості випадків
здійснюється загальне провадження шляхом здійснення послідовних стадій за
відповідною процедурою.
Прискорене провадження стосується випадків, передбачених
ст. 256 КУпАП, коли протокол не складається, а стягнення у вигляді попередження
або штрафу накладається на місці скоєння правопорушення.
Загальне провадження складається з чотирьох стадій:
- порушення адміністративного провадження;
- розгляд справи і винесення постанови;
- оскарження постанови;
- виконання постанови.
Перед
порушенням провадження у справі про адміністративне правопорушення, орган
(посадова особа) вирішує такі питання:
1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи;
2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи
про адміністративне правопорушення;
3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи,
про час і місце її розгляду;
4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали;
5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка
притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних
представників і адвоката.
Після вирішення зазначених вище питань починається
розгляд справи по суті і винесення постанови за результатами її розгляду.
Під час розгляду адміністративної справи орган (посадова
особа) зобов'язаний з'ясувати:
- чи було вчинено адміністративне правопорушення;
- чи винна дана особа в його вчиненні;
- чи підлягає вона адміністративній відповідальності;
- чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують
відповідальність;
- чи заподіяно майнову шкоду;
- чи є підстави для передачі матеріалів про
адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового
колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного
вирішення справи (ст. 280 КУпАП).
Розгляд
справи про адміністративне правопорушення відбувається за загальним правилом
відкрито (ст. 249 КУпАП) та на засадах рівності громадян (ст. 248 КУпАП).
Під час
розгляду справи органу (посадовій особі) слід враховувати обставини, що
виключають провадження у справі про адміністративне правопорушення (ст. 247
КУпАП):
1) відсутність події і складу адміністративного
правопорушення;
2) недосягнення особою на момент вчинення
адміністративного правопорушення шістнадцятирічного віку;
3) неосудність особи, яка вчинила протиправну дію чи
бездіяльність;
4) вчинення дії особою в стані крайньої необхідності або
необхідної оборони;
5) видання акта амністії, якщо він усуває застосування
адміністративного стягнення;
6) скасування акта, який встановлює адміністративну
відповідальність;
7) закінчення на момент розгляду справи про адміністративне
правопорушення строків, передбачених ст. 38 КУпАП;
8) наявність по тому самому факту щодо особи, яка притягається
до адміністративної відповідальності, постанови компетентного органу (посадової
особи) про накладення адміністративного стягнення, або нескасованої постанови про
закриття справи про адміністративне правопорушення, а також повідомлення про
підозру особі у кримінальному провадженні по даному факту;
9) смерть особи, щодо якої було розпочато провадження в
справі.
За результатами розгляду справи про адміністративне
правопорушення орган (посадова особа) виносить постанову про накладення
адміністративного стягнення, про застосування заходів впливу, передбачених ст. 24-1
КУпАП або про закриття справи. Така постанова оголошується негайно після
розгляду справи та повинна відповідати змісту ст. 283 КУпАП.
Постанова про притягнення особи до адміністративної
відповідальності вступає в силу після закінчення строку на апеляційне
оскарження.
Постанову може бути оскаржено до органів, передбачених в
ст. 288 КУпАП. Сама скарга подається в орган, який виніс постанову по справі
про адміністративне правопорушення, протягом десяти днів з дня винесення
постанови (ст. 289 КУпАП).
Скарга на постанову по справі про адміністративне правопорушення
розглядається правомочними органами (посадовими особами) в десятиденний строк з
дня її надходження. За результатами розгляду правомочні органи (посадові
особи):
1) залишають постанову без зміни, а скаргу без
задоволення;
2) скасовують постанову і надсилають справу на новий
розгляд;
3) скасовують постанову і закривають справу;
4) змінюють захід стягнення в межах, передбачених нормативним
актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб
стягнення не було посилено (ст. 293 КУпАП).
Постанова про накладення адміністративного стягнення
підлягає виконанню з моменту її винесення (ст. 299 КУпАП).
При оскарженні постанови про накладення адміністративного
стягнення постанова підлягає виконанню після залишення скарги без задоволення,
за винятком постанов про застосування заходу стягнення у вигляді попередження,
а також у випадках накладення штрафу, що стягується на місці вчинення адміністративного
правопорушення.
Постанова про накладення адміністративного стягнення
звертається до виконання органом (посадовою особою), який виніс постанову.
Не підлягає виконанню постанова про накладення
адміністративного стягнення, якщо її не було звернуто до виконання протягом трьох
місяців з дня винесення. В разі оскарження постанови перебіг строку давності
зупиняється до розгляду скарги.
У разі відстрочки виконання постанови відповідно до ст.
301 КУпАП перебіг строку давності зупиняється до закінчення строку відстрочки.
Комментариев нет:
Отправить комментарий