Дана тема актуальна для споживачів кредитних послуг банків. Адже дуже часто трапляється, що банк продає свій кредитний портфель іншим юридичним особам (юридично - відступає право вимоги за зобов'язанням). Все це здійснюється, звісно, без згоди (а іноді - й без відома) клієнта банку - боржника за кредитним договором, який дізнається про відступлення права вимоги вже коли новий кредитор починає вимагати повернути кредитні кошти: шляхом звернення до суду чи вжиттям інших, напівзаконних засобів.
Проте чи дійсно відступлення права вимоги може здійснюватися без згоди клієнта? Давайте розбиратися.
Відповідно до ст. 512 Цивільного кодексу, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином. Це і є відступлення права вимоги.
З цією метою між первісним кредитором та новим кредитором може укладатися договір факторингу, згідно умов якого одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (ст. 1077 Цивільного кодексу).