Аліменти на неповнолітніх дітей

Автор: Замченко Анна

Кандидат юридичних наук, помічник судді Апеляційного суду Сумської області, викладач Сумської філії Харківського національного університету внутрішніх справ

     Аліменти (лат. alimentum — харчі, продовольство) — обов’язок утримання у визначених законом випадках одним членом сім’ї інших, які потребують цього [1].

     Глава 15 Сімейного кодексу України [2] (далі – СК України) покладає на матір, батька обов’язок утримувати свою неповнолітню дитину та регулює порядок його виконання. Так, відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Тобто обов’язок батьків утримувати свою дитину виникає з моменту її народження і припиняється при досягненні дитиною повноліття або настання смерті. До того ж слід зазначити, що укладення неповнолітньою дитиною шлюбу не припиняє передбаченого законом обов’язку утримувати її до досягнення повноліття.

     Способи виконання батьками обов’язку утримувати дитину, відповідно до ст. 181 СК України, визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь в її утриманні в грошовій і/або натуральній формі.

     Стаття 189 СК України надає батькам право укладати договір про сплату аліментів на дитину. До того ж умови договору, а саме: розмір аліментів, строки їх виплати тощо, не можуть порушувати права дитини, які встановлені СК України. Такий договір укладається у письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню. У разі невиконання одним із батьків свого обов’язку за договором стягнення аліментів здійснюється на підставі виконавчого напису нотаріусу, а не за судовим рішенням.

     У випадку відсутності такої домовленості між батьками той з батьків, з яким проживає дитина, має право звернутися до суду з позовом про стягнення аліментів на неповнолітню дитину.

     За рішенням суду, залежно від обставин, кошти на утримання дитини (аліменти) можуть бути присуджені як у частці від доходу її матері, батька, так і/або у твердій грошовій сумі та виплачуються щомісячно, починаючи від дня пред’явлення позову.

     Але, якщо позивач подасть до суду докази того, що він вживав заходів щодо одержання аліментів з відповідача, але не міг їх одержати у зв’язку з ухиленням останнього від їхньої сплати, аліменти можуть бути присуджені і за минулий час.

     Так, у справі №22-307/09 рішенням Рівненського міського суду від       12 грудня 2008 р., залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Рівненської області від 26 лютого 2009 р., стягнуто з відповідача на користь позивачки на утримання сина аліменти за минулий час, починаючи з 19 жовтня 2006 р. по 8 серпня 2008 р., розміром у 1/4 частки від усіх видів заробітку, оскільки у 2004 році позивачці було відмовлено в наданні правової допомоги у зв’язку з тим, що відповідач постійно проживає в Іспанії, а згоди Верховної Ради України на обов’язковість Конвенції ООН про стягнення аліментів за кордоном на той час надано не було [3].

     Визначаючи розмір аліментів суд враховує: 

1) стан здоров’я та матеріальне становище дитини; 

2) стан здоров’я та матеріальне становище платника аліментів; 

3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 

4) інші обставини, що мають істотне значення для справи.

     Частиною 2 ст. 182 СК України в редакції Закону від 10 січня 2002 року було встановлено мінімальний розмір аліментів на одну дитину, який за жодних обставин не міг бути меншим за неоподатковуваний мінімум доходів громадян, тобто 17 грн. [4]. 15 жовтня 2005 р. ч. 2 ст. 182 СК України було викладено в новій редакції, відповідно до якої мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених ст. 184 СК України. З огляду на положення ч. 1 ст. 54 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» [5], абзаци 2, 3 ч. 1 ст. 58 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» [6], на сьогоднішній день розмір аліментів на дітей до 6 років не може бути меншим, ніж 167 грн 10 коп., а на дитину від 6 до 18 років – 211 грн 30 коп. До того ж слід мати на увазі, що така зміна законодавства в частині визначення мінімального розміру аліментів на одну дитину не є підставою для перегляду постановлених раніше судових рішень про їхнє стягнення. 

     Щодо максимального розміру аліментів, які стягуються з боржника, то відповідно до абзацу 2 ч. 3 ст. 70 Закону України «Про виконавче провадження» [7] він не повинен перевищувати 50% заробітної плати цієї особи.

     Так, рішенням Зарічного районного суду м. Сум від 14 серпня 1997 р. було стягнуто з відповідача на користь позивачки на доньку та сина аліменти в розмірі 1/3 частини заробітку відповідача щомісяця, але не менше ніж 1/2 частина неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. У зв’язку зі зміною законодавства щодо мінімального розміру аліментів позивачка повторно звернулася з позовом до суду, в якому просила стягнути з відповідача на її користь аліменти в розмірі 1/3 частини заробітку відповідача, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину, який рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 26 березня 2008 р. було задоволено. Рішенням Апеляційного суду Сумської області від 17 червня 2008 р. вказане рішення місцевого суду було скасовано, а у позові про зміну розміру аліментів із зазначених підстав – відмовлено [8].

     Враховуючи, що обов’язок утримувати дитину є рівною мірою обов’язком як матері, так і батька, незрозумілою залишається позиція законодавця щодо встановлення мінімального розміру аліментів на рівні 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. На мій погляд, мінімальний розмір аліментів необхідно встановити на рівні 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

     Розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів лише у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров’я когось із них. Розмір аліментів може бути зменшено також, якщо дитина перебуває на утриманні держави, територіальної громади або юридичної особи, за заявою батьків, уповноваженого територіальної громади, юридичної особи, на утриманні якої перебуває дитина, та за згодою органу опіки і піклування.

     Так, рішенням Апеляційного суду Рівненської області від 5 лютого 2009 р. у справі №22-207{TextOrAnnot}9 збільшено розмір аліментів, визначений рішенням Рівненського районного суду від 21 лютого 2007 р., зі 170 грн. до 250 грн. у зв’язку з тим, що в одержувача аліментів змінився матеріальний стан: старша дочка вступила до вищого навчального закладу, дві менші – до НВК «Рівненський обласний ліцей-інтернат», який знаходиться за межами їхнього місця проживання [9].

     На відміну від положень ч. 1 ст. 82 Кодексу про шлюб та сім’ю України [10], згідно з якими аліменти на неповнолітніх дітей з їхніх батьків стягувалися в розмірі: на одну дитину – чверті, на двох дітей – третини, на трьох і більше дітей – половини заробітку (доходу) батьків, але не менше 1/2 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян на кожну дитину, а з осіб, які працюють за контрактом в іноземних державах, – не менше двадцяти п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на кожну дитину, за новим СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Якщо аліменти стягуються на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їхнє утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття. Якщо після досягнення найстаршою дитиною повноліття ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття.

     За заявою платника або одержувача суд може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натуральній формі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення. У такому випадку розмір аліментів підлягає індексації відповідно до закону.

     Якщо розмір аліментів, визначений у твердій грошовій сумі, менше, ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, то дитині призначається відповідно до закону державна допомога в розмірі різниці між визначеним розміром аліментів і 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

     Так, наприклад, рішенням Кролевецького районного суду Сумської області від 11 грудня 2008 р., залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Сумської області від 3 лютого 2009 р., постановлено стягувати з відповідача на користь позивачки аліменти на утримання доньки в розмірі 450 грн щомісячно з індексацією відповідно до закону до досягнення нею повноліття, оскільки на час розгляду справи відповідач у зв’язку з відсутністю постійного місця роботи мав нерегулярний дохід [11].

     Стаття 185 СК України покладає на батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також того з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, обов’язок брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо). Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Такі витрати можуть фінансувати як наперед, так і покриватися разово, періодично або постійно.

     Так, у справі №22-ц-108/2009 рішенням Ленінського районного суду    м. Севастополя від 21 листопада 2008 р., залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду м. Севастополя, стягнуто з відповідача на користь позивачки додаткові витрати на утримання неповнолітнього сина у розмірі 2 930 грн, які становлять половину витрат, понесених позивачкою за навчання сина у Севастопольському морському коледжі Київської державної академії водного транспорту та в Миколаївському центрі підготовки плавскладу [12].

     Відповідно до ст. 188 СК України за рішенням суду батьки можуть бути звільнені від обов’язку утримувати дитину, якщо дохід дитини набагато перевищує дохід кожного з них і забезпечує повністю її потреби. Якщо дитина перестала отримувати дохід або її дохід зменшився, заінтересована особа має право звернутися до суду з позовом про стягнення аліментів.

     Той з батьків, з ким проживає дитина, і той з батьків, хто проживає окремо від неї, з дозволу органу опіки та піклування можуть укласти договір про припинення права на аліменти для дитини у зв’язку з передачею права власності на нерухоме майно (житловий будинок, квартиру, земельну ділянку тощо). Такий договір нотаріально посвідчується і підлягає державній реєстрації. Якщо дитина досягла чотирнадцяти років, вона бере участь в укладенні такого договору. Набувачем права власності на нерухоме майно є сама дитина або дитина і той з батьків, з ким вона проживає, на праві спільної часткової власності на це майно. У разі укладення такого договору той з батьків, з ким проживає дитина, зобов’язується самостійно утримувати її. Укладення договору не звільняє того з батьків, хто проживає окремо, від обов’язку брати участь у додаткових витратах на дитину. На нерухоме майно, одержане за вказаним вище договором, не може бути звернене стягнення. Майно, одержане дитиною за цим договором, може бути відчужене до досягнення нею повноліття лише з дозволу органу опіки та піклування.

     Такий договір за вимогою відчужувача нерухомого майна у разі виключення його імені як батька з актового запису про народження дитини визнається судом недійсним. У разі визнання договору недійсним у відчужувача відновлюється право власності на нерухоме майно. Крім того, за позовом відчужувача нерухомого майна договір може бути розірваний у разі невиконання тим з батьків, з ким проживає дитина, обов’язку щодо її утримання.

     Влаштування дитини до закладу охорони здоров’я, навчального або іншого закладу не припиняє стягнення аліментів на користь того з батьків, з ким до цього проживала дитина, якщо вони витрачаються за цільовим призначенням. Якщо батьки не беруть участі в утриманні дитини, влаштованої до державного або комунального закладу охорони здоров’я, навчального або іншого закладу, аліменти на дитину можуть бути стягнуті з них на загальних підставах. За рішенням суду аліменти можуть перераховуватися на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України. На особистий рахунок дитини перераховуються також державні пенсії, інші види допомоги та відшкодування шкоди у зв’язку з втратою годувальника.

Аліменти можуть бути стягнуті за виконавчим листом за минулий час, але не більш як за три роки, що передували пред’явленню виконавчого листа до виконання. Але у випадку, якщо за виконавчим листом, пред’явленим до виконання, аліменти не стягувалися у зв’язку з розшуком платника аліментів або у зв’язку з його перебуванням за кордоном, вони мають бути сплачені за весь минулий час. Заборгованість за аліментами стягується незалежно від досягнення дитиною повноліття.

     Заборгованість за аліментами, присудженими у частці від заробітку (доходу), визначається виходячи з фактичного заробітку (доходу), який платник аліментів одержував за час, протягом якого не провадилося їхнє стягнення. Якщо платник аліментів не працював на час виникнення заборгованості, але працює на час визначення її розміру, заборгованість визначається із заробітку (доходу), який він одержує. Якщо платник аліментів не працював на час виникнення заборгованості і не працює на час визначення її розміру, вона обчислюється виходячи із середньої заробітної плати працівника відповідної кваліфікації або некваліфікованого працівника для цієї місцевості. Розмір такої заборгованості обчислюється державним виконавцем, а у разі спору – судом.

     Статтею 196 СК України встановлена відповідальність за прострочення сплати аліментів. Так, при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов’язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення. Водночас, з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів розмір неустойки може бути зменшений судом. Але, якщо платник аліментів є неповнолітнім, то неустойка взагалі не сплачується.

     До того ж слід враховувати, що нарахування пені має здійснюватися з дати визначення суми заборгованості та повідомлення державним виконавцем боржника про її наявність і про строк погашення.

     Так, у справі № 22-ц-1472 позивачка звернулася з позовом до суду, в якому зазначала, що рішеннями Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 7 вересня 2007 р. та від 13 вересня 2007 р. з 16 серпня 2007 р. з відповідача на її користь стягнуто аліменти на її утримання в розмірі 150 грн та на утримання сина у розмірі 200 грн щомісячно. Посилаючись на те, що відповідач прострочив сплату аліментів, просила стягнути з останнього на її користь 2 960 грн пені за період з 16 серпня 2007 р. по 12 вересня 2008 р. та 81 грн 44 коп. інфляційних нарахувань за період з 16 серпня 2007 р. по 30 червня 2008 р. Рішенням Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 20 жовтня 2008 р. у задоволенні позову відмовлено.

     Рішенням Апеляційного суду Сумської області від 25 грудня 2008 р. вказане вище рішення в частині відмови у стягненні пені у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення залишено без змін, оскільки нарахування пені має здійснюватися з дати визначення заборгованості, повідомлення державним виконавцем боржника про її наявність та про строк погашення [13].

     Водночас, з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів суд може відстрочити або розстрочити сплату заборгованості за аліментами. За позовом платника аліментів суд може повністю або частково звільнити його від сплати заборгованості за аліментами, якщо вона виникла у зв’язку з його тяжкою хворобою або іншою обставиною, що має істотне значення. Крім того, суд може звільнити платника аліментів від сплати заборгованості, якщо буде встановлено, що вона виникла внаслідок непред’явлення без поважної причини виконавчого листа до виконання особою, на користь якої присуджено аліменти.

     Сподіваюсь, що наведені відомості допоможуть захистити права неповнолітніх дітей, їхніх батьків, уникнути помилок і порушень чинного законодавства України.

Література: 

1. http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%90%D0%BB%D1%96%D0%25%20BC%D0%B5%D0%BD%D1%2582 %D0%B8&action=history.
2. Сімейного кодексу України від 10 січня 2002 року №2947-III. – Х. – ТОВ «Одіссей». – 2002. – 104 с.
3. http://reyestr.court.gov.ua/pls/apex/f?p=301:2:385318037582005::NO::P2_DC_%20ID,P2_DC_HASH:10004433207%2C94E575A883F8363B080239D6AE131E80&cs=13464F3830D85FDE333EC59B895D76009.
4. Закон України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22 травня       2003 р. № 889-IV. – Офіційний вісник України. – 2003. – № 28. – ст. 1361.
5. Закон України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» від 26 грудня 2008 року № 835-VI. – Офіційний вісник України. – 2008. – № 100. – ст. 3299.
6. Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня          2007 р. № 107-VI. – Офіційний вісник України. – 2008. – № 1. – Ст. 1.
7. Закон України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 р. № 606-ХІV. – Офіційний вісник України. – 1999. – № 19. – Ст. 813.
8. За даними архіву Апеляційного суду Сумської області. Справа № 22-ц-644.
9. http://reyestr.court.gov.ua/pls/apex/f?p=301:2:385318037582005::NO::P2_DC_%20ID,P2_DC_HASH:10004199087%2CB69377022302C67296DA662D13CC123B&cs=10B2BA8155DF7CE79EFE758F35193B525.
10. Кодекс про шлюб та сім’ю України від 20 червня 1969 р. – Відомості Верховної Ради УРСР. – 1969. – Додаток до № 26. – Ст. 204.
11. За даними архіву Апеляційного суду Сумської області. Справа №22-ц-163.
12. http://reyestr.court.gov.ua/pls/apex/f?p=301:2:385318037582005::NO::P2_DC_%20ID,P2_DC_HASH:10004513370%2C812CE2F54838463C5773EB91A21D5D22&cs=1FDBDD9C4905B3EB1A70C99A0FCE8D617.
13. За даними архіву Апеляційного суду Сумської області. Справа            № 22-ц-1472.

Взято з офіційного сайту видавництва "Юстиніан"

Може зацікавити:

1. Стягнення аліментів за кордоном
2. Як вираховуються аліменти, якщо колишній/колишня чоловік/дружина офіційно не праціює
3. Порядок виконання рішень про стягнення аліментів
4. Позовна заява про стягнення аліментів