Психологічні аспекти навчального процесу в юридичних факультетах

Автор: Галиця Олександр
Кандидат юридичних наук, доцент, професор кафедри конституційного і адміністративного права Київська державна академія водного транспорту ім. гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного
Київ

     Психологія – наука, яка вивчає процеси закономірності психічної діяльності людини.

     Одним із завдань психології є дослідження трудової діяльності людини у певній сфері і відпрацювання найрезультативніших прийомів цієї діяльності, внаслідок чого вона ефективно впливає на розвиток тих чи інших наук особливо таких, як логіка, педагогіка.

     Застосування психології в педагогічному процесі має суттєве значення, оскільки психологічні прийоми дають змогу викладачу мобілізувати студентів на активну працю під час занять. В іншому випадку ККД цих занять буде невеликим. Це завдання ускладнюється тим, що перед викладачем десятки особистостей з різними характерами, різним настроєм, різними поглядами, можливостями і з різними ставленнями до навчання.

     Вирішити поставлене завдання, враховуючи викладені обставини, неможливо без використання досягнень такої науки, як психологія. Ми розглянемо лише деякі психологічні аспекти навчального процесу, які, на думку автора, є найважливішими.

До таких аспектів належать:

• мотивація сприйняття лекції та інших занять студентами;
• увага аудиторії до викладача, викладача до аудиторії;
• емоційність читання лекцій, проведення семінарських та інших занять;
• погашення конфліктних ситуацій.

     Розглянемо ці положення детальніше.

Мотивація сприйняття лекцій та інших занять студентами

     Під мотивацією розуміють наявність мотиву внутрішнього побудника дій.

Мотиви передбачають бажання, прагнення інтересу до будь-чого.

     Важливим завданням, яке стоїть перед лектором, викладачем є вміння створити у студентів мотивацію сприйняття лекції та інших занять, викликати у студентів мотиви, які будуть їх спонукати працювати на заняттях, тобто бажання слухати лекцію, конспектувати її зміст, взагалі вивчати предмет, займатися науковою роботою в цьому напрямі.

     Особливо важливо викликати у студентів мотивацію сприйняття перших лекцій з предмета. Гарний початок значною мірою сприяє гарній поведінці. Завдання лектора полягає не тільки в тому, щоб викликати у студентів мотивацію працювати на заняттях, а також самостійно працювати з більш глибокого вивчення програмного матеріалу.

     Якщо у студента не буде мотиву слухати лекцію і активно брати участь в обговоренні питань на семінарах, і взагалі вивчати предмет, і він буде це робити тільки у разі потреби (скажімо, вимагають батьки) хорошого фахівця з нього не вийде.

     У практиці є немало випадків, коли молодь стає студентом того чи іншого навчального закладу не за своєю волею, або помилився у виборі професії і на першому, другому, навіть третьому курсі кидає навчання в цьому виші і переходить до іншого, де йому цікаво, і успішно навчається, або взагалі відмовляється від навчання у виші і обирає робочу професію.

Відомий такий факт:

     Чарльз Дарвін у школі не встигав з математики і тільки коли навчався у виші прийняв рішення перейти на математичний факультет. Він заявив, що в школі не вивчав математики тому, що не знав для чого вона йому потрібна.

     У наш час теж  зустрічаються подібні факти. Так, наприклад, в деяких СПТУ учні з задоволенням вивчають предмети, які прямо стосуються їхнього фаху (електрозварювання, слюсарну справу тощо), але не хочуть вивчати загальноосвітні дисципліни (історію, літературу).

Їх не вдалось переконати, що працівник повинен бути не тільки фахівцем у своїй робітничій справі, а й знати загальноосвітні дисципліни, бути культурною людиною. Тобто, викладачам не вдалось викликати у учнів мотивацію щодо вивчення загальноосвітніх дисциплін.

     Шляхи створення у студентів мотивації до активної праці на лекціях і інших заняттях полягають у такому:

1. Доведення до відому студентів на початку лекції необхідності знання матеріалу, який викладається, для їхньої практичної діяльності як майбутніх фахівців.
2. Наведення на заняттях прикладів з практики.
3. Надання студентам інформації щодо використання випускниками вишів, отриманих ними знань у практичній діяльності. Доречно організувати зустрічі студентів з випускниками ВНЗ.
4. Проведення науково-теоретичних конференцій з предмета, який вивчається студентами.
5. Залучення студентів до наукової праці і розробки наочних посібників.

     Зупинимося детальніше на двох кінцевих питаннях. Проведення студентських науково-теоретичних конференцій має суттєве значення. Цей захід дає змогу студентам отримати додаткову неординарну інформацію на тему конференції, поліпшити свої ораторські навички, уміння вибрати необхідну інформацію і скомпонувати її, придавши форму доповіді, уміння вести себе на таких заходах: ставити питання, полемізуючи з доповідачем тощо.

     Такі конференції наприклад, проводились у Національній академії управління (м. Київ) з дисципліни трудове право. Перша конференція на тему: «Шляхи  вдосконалення трудового законодавства», друга на тему: «Трудове право України в порівнянні з трудовим законодавством деяких країн світу».

     У Київській державній академії водного транспорту ім. гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного проводились студентські конференції з дисциплін: «Міжнародне право», «Міжнародне приватне право». Однією з тем була: «Україна в міжнародному просторі».

Усі конференції проведені на відповідному рівні. Студенти проаналізували трудове законодавство України і висловили ряд пропозицій щодо його вдосконалення. Окремі з них були враховані в проекті трудового кодексу України, який зараз знаходиться у Верховній Раді України і невдовзі буде прийнятий. Крім того, студенти порівняли трудове законодавство України з трудовим законодавством значної кількості європейських і деяких інших держав (Японії, Індії тощо) і дійшли ряду висновків. Вивчили і проаналізували міжнародне законодавство щодо діяльності України в міжнародних організаціях тощо.

     Особливу зацікавленість представляла перша конференція, перед її проведенням виникав сумнів: «Що можуть студенти сказати по вдосконаленню трудового законодавства?». Але вже під час підготовки конференції цей сумнів розвіявся. Студенти висловили ряд цікавих і корисних думок з цього приводу. Мабуть, до деякої міри сприяла цьому відсутність у студентів професійного бар’єру, звичних понять, що має місце у викладачів.

     Залучення студентів до наукової праці і розробки наочних посібників. Займаючись науковою працею і розробкою наочних посібників студенти більш глибоко вивчають предмет, з’ясовують широко невідомі його особливості і ще більше впевнюються в тому, що знати їм цей предмет необхідно.

     Позитивно це питання впливає і на тих студентів, які не брали участі у науковій роботі або у підготовці навчальних посібників, коли вони застосовуються в навчальному процесі. Студенти, по-перше, роблять висновок, якщо їхні товариші виконали роботу, то вона для них цікава і потрібна. Вони добре знають, що примусити студента виконувати такі роботи в наш час неможливо.

     По-друге, такі роботи «пронизує» ідея, що дисципліна, з якої виконали такі роботи має суттєве значення для майбутньої практичної діяльності студентів.

     Наведено такий приклад. Є таке відеозавдання на тему: «необхідна оборона». Дійові особи відео завдання – студенти.

     Завдання складається з двох частин: у першій частині зображується ситуація необхідної оборони конкретної особи, в яку навмисно включено ряд помилкових положень і перед студентами ставиться завдання дати оцінку діям особи, яка захищалась, і виявити допущені нею помилки.

     У другій частині відеозавдання показана та сама ситуація, але без допущених помилок, тобто показується її рішення.

     Викладене відеозавдання є прямо пов’язане з майбутньою практичною роботою студентів і дає студентам про це ілюстроване уявлення, тобто мотивацією до вивчення студентами конкретної дисципліни.

     Викладач повинен також переконати студентів у правильному ним виборі питань для лекції семінарського і інших занять, а також питань самостійної роботи студентів.

     На початку лекції, або іншого заняття викладачу слід аргументовано роз’яснити студентам, чому конкретні питання винесені на заняття, а не на самостійну роботу, а в окремих випадках запитати студентів, чи згодні вони з таким рішенням і чи немає в них інших пропозицій. Такі дії допоможуть з’ясувати вірність свого рішення, захистити себе від необґрунтованої критики його студентами з цього питання.

Увага аудиторії до викладача і викладача до аудиторії

     Увага – це єдині двері, через які можна увійти в світ пізнання. Коли викладачу не вдалось привернути увагу аудиторії до того чи іншого заняття, особливо лекції, ККД його діяльності дуже низький.

     Увага аудиторії до лекції чи іншого заняття, звичайно, не може бути весь час однаковою, коливання, звісно, будуть. Завдання викладача зробити так, щоб ці коливання були незначними. Вирішити це питання викладач може за рахунок таких факторів:

     Зміст лекції або інших занять. 
     Лекція повинна бути змістовна і цікава. У ній мають бути цікаві факти, статистичні дані, а її структура – відповідати законам логіки. Для того щоб студенти краще засвоїли зміст лекції, доцільно спершу показати схему з відображенням її структури.

     Це дасть кожному студенту змогу з’ясувати складові лекції їхній логічний зв’язок, тобто дасть загальне уявлення змісту лекції. Маючи таке уявлення, студенту легше буде з’ясувати зміст окремих питань лекції та їхні особливості.

     Не менш важливе значення для уваги студентів має зміст семінарських та інших занять. Для цього на семінар доцільно винести найбільш тяжкі для засвоєння студентами питання і найбільш інформативні.

     Інколи викладач під час розгляду того чи іншого питання може вилучити з нього якусь ситуаційну проблему і поставити на розгляд студентами, що активізує увагу студентів. Кожен замислюється, яке рішення в цьому конкретному випадку слід прийняти.

     Так, наприклад, на лекції з криміналістики на тему: «Огляд місця події» використовуються прийоми огляду по спіралі, концентричні ексконцентричний з поділом на ділянки. Лектор може звернутись до студентів з таким запитанням:

     Подумайте, в яких випадках слід застосовувати той чи інший прийом і чому? А тепер звірте прийняте вами рішення з тією інформацією, яку я вам викладу. Після чого викладач дає правильне рішення на поставлене питання.

     Можна було б і не ставити таке питання, а просто викласти матеріал у його послідовності. В цьому випадку не була б активізована увага студентів, все лишилось би так, як і було. Студенти, які мріяли про щось, розмовляли між собою, займались якимись сторонніми речами, так і продовжували свої заняття.

     Для підвищення уваги студентів під час проведення занять має також значення мотивація сприйняття змісту занять, про що вже йшлося.

Емоційність проведення занять

     Якщо заняття проводяться мляво, монотонно, невиразно тяжко зосередити увагу студентів до тих питань, які вирішуються на занятті (слухати і конспектувати лекцію, брати участь в обговоренні питань на семінарському занятті).

     Будь-яке заняття і передусім лекція, повинні проводитися на значному емоційному рівні в цьому випадку вони «притягують» увагу студентів. Студент не може залишити таке заняття поза своєю увагою. Своїми емоціями лектор заряджає аудиторію, хто займався іншою справою, кине своє заняття, хто був неуважний і про щось мріяв, стане слухати лектора.

     До емоційного викладання лекції слід віднести:

• образність викладання матеріалу;
• використання окремих фактів, викладених у художній літературі;
• уміння використовувати в лекції гумор, жарт, іронії.

     Я згадую випадок, коли в свій час навчався на курсах водіїв автомобілів. Так склалося, що мені ті заняття не знадобилися, але я і зараз пам’ятаю, що переваги в русі дорожнього транспорту має трамвай. Викладач курсів застосував такий термін «Його величність трамвай».

     Але слід пам’ятати, що всі перераховані прийоми необхідно застосовувати вчасно і в міру. Вони доречні до тих пір, поки є засобом, а не метою.

Захопленість викладача своєю діяльністю

     Дуже важливо, щоб студенти помітили, зробили висновок, що викладач захоплений своєю діяльністю, що він без залишку віддається своїй роботі, намагається лекцію або інше заняття зробити таким, щоб воно було корисним, щоб студенти могли отримати задоволення від слухання лекції та участі на заняттях. Якщо студенти це помітять, то захопленість викладача своєю діяльністю, хоч якоюсь мірою перейде і до них. Захопленість лектора своєю діяльністю може проявлятись: по-перше, в тому, що він турбується про те, щоб лекція сподобалась студентам, для чого: ретельно готується до неї.

     Студенти це відчувають за такими ознаками:

• лектор вільно викладає матеріал – лекції, не допускає ніяких помилок ні в змісті лекції, ні граматичних (стилістичних), застосовує нову інформацію, зокрема і ту, яка стала відома незадовго до лекції;
• намагається читати лекцію емоційно, для чого застосовує прийоми, про які йшлося, не повторює їх на декількох лекціях;
• ретельно і доцільно підбирає список рекомендованої літератури, в якому наявні як традиційні, так і нетрадиційні видання, поділяє список літератури на основну і додаткову тощо;
• намагається провести якісь заходи, які будуть корисні для студентів з оволодіння предметом, який він читає, організовує і проводить науково-теоретичні конференції, запрошує для зустрічі зі студентами кваліфікованих фахівців;
• вирішення конфліктних ситуацій.

     Обов’язок кожного громадянина і тим більше викладача реагувати на негідну поведінку тієї чи іншої особи. В одному з вишів вчинили бійку два студенти. На жаль, ніхто не втрутився у цей непорядний вчинок і в результаті один з них отримав тілесні ушкодження. Викладачу слід проводити індивідуальні бесіди зі студентами,  щодо їхньої успішності, невиконанні завдань. Але ці бесіди не повинні бути довгими і нудними, можливо, достатньо однієї репліки щодо тих чи інших недоліків студентів.

     Не слід забувати відзначити, похвалити студента за досягнуті успіхи, не обов’язково з оволодіння матеріалу предмета, який лектор викладає, а в інших сферах (спорті, мистецтві тощо).

     В окремих випадках лектору потрібно провести індивідуальну бесіду зі студентом. Ця бесіда не повинна закінчуватись тим, що будуть перераховані недоліки студента з вивчення його предмета, необхідно зацікавити його, викликати у нього віру в себе в свої можливості і спонукати до активнішої праці в цьому напрямі. Лектор має право поставити умови, під час виконання яких студент може розраховувати на залік з предмета або на відмінну оцінку за екзамен. Такими умовами можуть бути відвідування лекції та інших занять, отримання відмінних оцінок на заняттях.

     Цей захід виховує у студентів сумлінне ставлення до своїх обов’язків спонукаючи до активної праці.

     Думка автора з цього приводу сприймається неодноразово. Інколи керівництво вишів забороняє викладачам ставити підсумкові оцінки студенту без офіційного прийому екзамену або заліку.

     Цю думку автор не поділяє з таких причин:

     По-перше, оцінку виставляє екзаменатор (лектор) і якщо він впевнений, що студент або студентка оволоділи програмним матеріалом на відмінно, все рівно він їм поставить таку оцінку.

     По-друге, якщо лектор-екзаменатор не пообіцяє студентам оцінки при виконанні встановлених умов без офіційного завдання екзамену в них не буде стимулу систематично і активно працювати в період вивчання дисципліни. У цьому випадку всю активність роботи він перенесе на екзаменаційну сесію, що невигідно ні для студента, ні для справи, оскільки у другому випадку ті знання, які він отримає під час підготовки до іспиту будуть мати нестійкий характер.

     Лектор повинен виховувати у студентів патріотизм до держави, роз’яснити їм об’єктивні причини сучасного стану в Україні і наголосити, що це становище тимчасове, посилатись в цих питаннях на доповіді керівників нашої держави.

     Особливо ці питання слід порушити з метою поліпшення дисципліни, які мають соціальний характер до них, передусім слід віднести трудове право, сімейне право, право соціального захисту.

     Не слід приховувати, що соціальний захист тих, хто працює і членів сім’ї в не найкращому, але роз’яснити студентам, які вживають заходів щодо покращення усього становища (підвищена мінімальна зарплата, підготовлений проект нового податкового кодексу України, яким передбачено зниження податків як з фізичних, та  і юридичних осіб тощо).

     Як видно із зазначеного, виховна робота викладача має багатогранний характер.

     Однак основною його діяльністю в цьому напрямку є виховання студентів через предмет, який викладається.

     Під вихованням студентів через викладений предмет автор розуміє виховну роботу викладача як під час читання лекції, так і проведення інших занять.

     Виховна функція викладача діє постійно, вона має місце і під час читання лекцій і проведення занять. Це основна його професійна діяльність з виховання студентів.

     Ця діяльність полягає у такому:

1.     Викладач виховує студентів передусім своїм прикладом, тобто:

        –   своїм зовнішнім виглядом;

        –   ставленням до своїх обов’язків, викладач не повинен запізнюватись на заняття, має
             ретельно готуватися до проведення занять. Студенти завжди відчувають, готувався
             лектор до занять чи ні;

        –   викладач не тільки повинен досконало знати свій предмет і вміти пов’язати його з
             іншими юридичними і неюридичними дисциплінами, але й мати принаймні поверхневі
             знання з усіх напрямків науки, техніки, культури і як буде нагода продемонструвати свої
             знання на заняттях.

     Однак робити це потрібно, по-перше, не демонстративно, по друге, пов’язувати цю інформацію зі змістом заняття.

     Викладач, поділившись зі студентами інформацією про виставу, яку він дивився в театрі, про музей, який він відвідував, про книгу, які він прочитав, повинен викласти її емоційно з захопленням, щоб викликати у студентів мотивацію зробити теж, про що їм розповів викладач.

Звичайно, це не означає, що викладач повинен з цього питання читати мікролекцію. Навпаки, цю інформацію викладачу слід викладати між іншим і дуже коротко (1-2 хвилини) зі скромністю. Викладач не повинен дозволяти собі ображати студентів, принижуючи їхню гідність, незалежно від їхньої поведінки. А поведінка студентів іноді буває занадто безтактною і навіть агресивною.

     Якщо виникла конфліктна ситуація між викладачем і студентом, завдання викладача її владнати.

     У гасінні конфліктної ситуації йому можуть допомогти самі студенти, але не завжди, хоч вони і впевнені, що їх однокурсник, з яким виник конфлікт викладача неправий. Стримують установлені в студентському середовищі принципи взаємодопомоги і взаємної підтримки.

Викладачу слід попросити підтримки у студентів. Він може це зробити поглядом на студентів, від яких він може очікувати такої підтримки, або просто звернутись до студентів з питанням, як вони оцінюють дії свого однокурсника. І все ж є надія, що серед студентів знайдеться хоч один, який підтримає викладача. Якщо на захист викладача стане один студент, стануть інші.

     У випадку, коли студенти підтримали викладача, можна вважати, що конфлікт вичерпано. Але неприємні взаємовідносини між студентом і викладачем залишились. Тому викладачу необхідно провести бесіду зі студентом-порушником дисципліни, переконати його в тому, що він неправий і схилити до того, щоб він визнав свою вину і вибачився перед викладачем.

     Якщо викладач вчинив неправильно, образив студента, принизив його гідність, викладач повинен вибачитись перед студентом, хоча до таких дій викладача привела непристойна поведінка студента (студентів). До того ж зробити це потрібно «м’яко» не «бичувати» себе.

     Викладені положення можуть бути підтверджені прикладом з практики.

     В одному з вишів Києва, на лекції двоє студентів голосно розмовляли, лектор двічі зробив їм зауваження, але це не припинило їхніх дій. Викладач у розгніваному стані сказав цим студентам: «Як ви себе ведете на лекції і що тільки є у ваших головах?». Після цього один зі студентів заявляє таке: «Допустим у меня полова, а что у Вас?». В залі виникла критична ситуація, весь зал мовчав. Лектор за декілька секунд повинен був прийняти правильне рішення.

Шановний читачу, замислися, яку дати відповідь цьому нахабному студентові. Інколи я розповідаю цю ситуацію студентам, і прошу їх дати відповідь з позиції лектора, пропозиції різні. Найвлучніша з них така. Лектор заявляє студенту: «Якщо у Вас в голові полова, Вам нема чого робити у нашому виші».

     Відповідь доречна та хороша, але: вона ще дужче посилює конфліктну ситуацію.

Лектор відповів так: «Я, звичайно, був не зовсім правий, але я прошу всіх вас замислитися, що мене спонукало до таких дій». Аудиторія легко зітхнула, появився легкий шепіт, який давав підставу лектору вважати, що його відповідь доцільна, а студент-порушник відразу ж вибачився. Лекція увійшла в свій ритм, студенти активно працювали до її закінчення.

Наведемо ще один приклад. Згадаймо відомий кінофільм «Доживемо до понеділка». У молодої вчительки з учнями школи виникла конфліктна ситуація і клас не з’явився на урок. Вона не стала звертатись до дирекції школи, а вирішила уладнати ситуацію сама. Вчителька знала, де були учні класу, прийшла до них і звернулась з такими словами: «Так вот вы где. Я, конечно, не совсем права, но и вы тоже хороши». Учні зразу наблизились до неї і стали вибачатися за свої неблагодійні дії, конфліктна ситуація зникла. В учительки покращились відносини з учнями, підвищився її авторитет.

     Ці два приклади свідчать про правильні рішення педагогів з погашення конфліктів, які виникли.

     Але далеко не завжди викладач зможе самостійно погасити конфлікт, який виник між ним і студентом. В такому випадку повинна залучатися адміністрація у вирішення проблеми. Якщо винен викладач, до нього звичайно повинні бути застосовані необхідні заходи. Якщо ж винні студенти, адміністрація вишу зобов’язана захистити викладача і застосувати до студентів, винних у ситуації, яка виникла, суттєві заходи, в тому числі виключення з ВНЗ.

     Якщо це не буде зроблено в одному випадку, виникне другий, третій і такі дії студентів стануть системою, тоді і викладачам буде тяжко працювати і вони при можливості будуть шукати роботу в іншому місці та імідж вишу суттєво погіршиться.

Взято з офіційного сайту видавництва "Юстиніан"

Схожі статті:
Лекції та її різновиди в юридичному вищому навчальному закладі (на факультеті)