Цей пост створений в рамках підготовки до адвокатського іспиту. Також є відповідна тема на моєму форумі. Долучайтесь ;-)
Відповіді підготував Юрій Куцай. Дуже дякую йому за допомогу!
Питання 1
Основні
принципи адвокатської етики. Дія Правил адвокатської етики за предметом, колом
осіб та в часі.
Чинні на даний час Правила
адвокатської етики (далі за текстом - Правили) затверджено
установчим з’їздом адвокатів України в 2012 році. Норми цих Правил доповнюють
та конкретизують законодавство України в сфері адвокатури та адвокатської
діяльності.
Дія цих правил поширюється на всіх
адвокатів (України та іноземних) та членів адвокатського самоврядування, а
також на всі види адвокатської діяльності, а в частині, визначеній Правилами, і
на інші види його діяльності, які можуть вступити в суперечність з його
професійними обов’язками та підірвати престиж адвокатської професії. Правила
розповсюджуються на відносини, що діють або існують після їх прийняття.
1. Принцип незалежності та свободи
адвоката у здійсненні адвокатської діяльності (ст. 6 Правил), який передбачає:
- свободу адвоката від свободу від
буд-якого зовнішнього тиску впливу чи втручання в його діяльність з боку
державних органів, політичних партій, інших адвокатів тощо;
- обов’язок адвоката протистояти
будь-яким спробам посягання на його незалежність;
- недопущення адвокатом в своїх
професійній діяльність компромісів, які б вплинули на його незалежність;
- адвокат не повинен займатися іншою
діяльністю, яка б ставила його в залежність від інших осіб;
- адвокат не повинен ділити гонорар з
іншими особами, окрім тих, які до цього виконували доручення щодо правової
допомоги його клієнту;
- адвокат не повинен при виконанні
доручення керуватися вказівками інших осіб стосовно змісту, форм, методів,
послідовності та часу здійснення його професійних прав та обов’язків, якщо вони
суперечать його власній уяві про оптимальний варіант виконання доручення;
- органи адвокатського самоврядування
мають всіляко сприяти гарантуванню незалежності адвоката;
2. Принцип дотримання законності (ст. 7
Правил), який
передбачає:
- адвокат при виконанні доручення
повинен використовувати всі свої знання та професійну майстерність,
дотримуючись чинного законодавства України, сприяючи реалізації принципів
верховенства права та законності;
- адвокат не може давати свідомо таких
порад клієнту, які б полегшували скоєння ним правопорушень;
- адвокат не має права вдаватися до
засобів та методів, що суперечать чинному законодавству України, в своїй
професійній діяльності;
- адвокат у своєму приватному житті
повинен дотримуватися принципу законності, не вчиняючи правопорушень та не
полегшуючи їх вчинення іншими особами;
3. Принцип дотримання інтересів клієнта
(ст. 8 Правил), який
передбачає:
- адвокат в своїй професійній
діяльності повинен виходити з переваги інтересів клієнта;
- сприяння адвокатом позасудовому
врегулюванню спорів та застосовувати всі законні засоби ефективного вирішення
спору на користь клієнта;
- адвокат повинен поважати свободу
вибору клієнтом представника своїх інтересів;
4. Принцип недопустимості конфлікту
інтересів (ст. 9 Правил), який передбачає:
- адвокат без письмового
погодження з клієнтами, щодо яких виник конфлікт інтересів, не може надавати
правову допомогу одночасно двом або більше клієнтам, інтереси яких є взаємно
суперечливими;
- адвокат без письмового
погодження з клієнтами, щодо яких виник конфлікт інтересів, не може надавати
правову допомогу клієнту, якщо до цього він надавав правову допомогу
іншому клієнту;
- адвокат не можу надавати правову
допомогу клієнту, якщо його інтереси суперечать власним інтересам адвоката;
5. Принцип конфіденційності (ст.
10 Правил), який передбачає:
- принцип конфіденційності визначається
як найважливіша умова довірчих відносин із клієнтом, який не обмежений у часі.
Тому адвокату заборонено розголошувати відомості, що становлять відповідно до
законодавства адвокатську таємницю;
- забезпечення адвокатом дотримання
принципу конфіденційності його помічниками, стажистами та членами технічного
персоналу;
- забезпечення умов зберігання
документів, які містять адвокатську таємницю;
6. Принцип компетентності та
добросовісності (ст. 11 Правил),
який передбачає:
- вимогу високого рівня професійної
підготовки адвоката, ґрунтовне знання чинного законодавства України та практики
його застосування, опанування ним тактики, прийомів і методів адвокатської
діяльності, ораторського мистецтва;
- обов’язок адвоката здійснювати свою
діяльність компетентно та добросовісно;
- адвокат не повинен надавати правову
допомогу з питань, які не охоплюються сферою його спеціалізації;
- адвокат повинен постійно підвищувати
свій професійний рівень та кваліфікацію;
- адвокат повинен забезпечувати високий
рівень компетентності осіб, яких він залучає для виконання окремих робіт під
час виконання доручення;
7. Принцип поваги до адвокатської
професії (ст. 12 Правил),
який передбачає:
- ствердження адвокатом поваги до
адвокатської професії, яку він уособлює;
- обов’язок адвоката виконувати всі
рішення органів адвокатського самоврядування;
- адвокат не повинен вчиняти дій,
спрямованих на обмеження права особи на захист, професійних прав адвокатів,
незалежності адвокатської професії, честі, гідності та ділової репутації своїх
колег, підрив престижу адвокатури та адвокатської діяльності;
- при здійсненні професійної діяльності
адвокат зобов’язаний дотримуватись загальноприйнятих норм ділового етикету, в
тому числі щодо зовнішнього вигляду.
8. Принцип обмеження рекламування
адвокатом своєї діяльності (ст. 13 Правил), який передбачає:
- рекламні матеріали про адвокатську діяльність
не можуть містити оціночні характеристики адвоката, критики інших адвокатів,
заяв, що можуть викликати безпідставні надії в клієнта, та
вказівок, які можуть сформувати уявлення, що діяльність саме цього
адвоката характеризується рисами і показниками, притаманними, в дійсності,
адвокатурі як такій;
- рекламні матеріали мають бути
об’єктивними, достовірними, чіткими і зрозумілими;
- адвокат несе персональну
відповідальність про достовірність даних щодо нього, наведених в рекламі.
Питання 2.
Незалежність
і професійна свобода адвоката у здійсненні адвокатської діяльності. Обов’язки
адвоката щодо дотримання цього принципу.
Принцип незалежності і професійної
свободи адвоката закріплено в ст. 6 Правил адвокатської етики 2012 року. Цей принцип передбачає,
що специфіка цілей і завдань адвокатури вимагає, як необхідної умови
належного здійснення адвокатської діяльності, максимальної незалежності
адвоката у виконанні своїх професійних прав і обов’язків, що передбачає його
свободу від будь-якого зовнішнього впливу, тиску чи втручання в його діяльність
з надання правової допомоги, здійсненню захисту або представництва клієнта,
зокрема з боку державних органів, політичних партій, інших адвокатів тощо, а
також від впливу своїх особистих інтересів.
З метою дотримання цього принципу в
своїй професійній діяльності адвокат зобов’язаний протистояти будь-яким спробам
посягання на його незалежність, бути мужнім і принциповим у виконанні своїх
професійних обов’язків, відстоюванні професійних прав, гарантій адвокатської діяльності
та їх ефективному використанні в інтересах клієнтів.
Адвокат зобов’язаний не допускати в
своїй професійній діяльності компромісів, що впливали б на його незалежність, з метою догодити суду,
іншим державним органам, третім особам або клієнту, якщо такі компроміси
розходяться з законними інтересами клієнта та перешкоджають належному
здійсненню адвокатської діяльності.
Адвокат не повинен займатися іншою
діяльністю, яка ставила б його в будь-яку залежність від інших осіб чи підпорядкувала б його вказівкам або
правилам, які можуть увійти в суперечність з нормами чинного законодавства про
адвокатуру та адвокатську діяльність і цими Правилами, або можуть іншим чином
перешкоджати вільному й незалежному здійсненню ним адвокатської діяльності.
Адвокат не повинен ділити гонорар,
отриманий від клієнта, з іншими особами, окрім адвоката, що раніше виконував це доручення, та
спадкоємців померлого адвоката, частково виконане доручення якого він
прийняв. Адвокат може ділити свій гонорар з іншими особами, якщо це дозволяється
актами законодавства, статутними документами або іншими професійними правилами,
яким підпорядковується адвокат.
Адвокат не повинен при виконанні
доручення клієнта керуватися вказівками інших осіб, зокрема тих, які уклали
договір про надання правової допомоги іншій особі – клієнту, стосовно змісту, форм, методів, послідовності та
часу здійснення його професійних прав і обов’язків, якщо вони суперечать його
власній уяві про оптимальний варіант виконання доручення клієнта;
Національна асоціація адвокатів
України, органи адвокатського самоврядування в межах своєї компетенції мають
всіляко сприяти гарантуванню незалежності адвоката.
Питання 3.
Конфіденційність.
Обов'язок адвоката зберігати адвокатську таємницю.
Принцип конфіденційності закріплений в ст.
10 Правил адвокатської етики 2012 року, який передбачає, що
його дотримання є необхідною і щонайважливішою передумовою довірчих
відносин між адвокатом і клієнтом, без яких є неможливим належне надання
правової допомоги, здійснення захисту та представництва. Тому збереження
конфіденційності будь-якої інформації, яка визначена як предмет адвокатської
таємниці Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» або
становить персональні дані про фізичну особу, які охороняються законодавством з
питань захисту персональних даних, є правом адвоката у відносинах з усіма
суб’єктами права, які можуть вимагати розголошення такої інформації, та
обов’язком щодо клієнта і тих осіб, кого ця інформація стосується.
Дія принципу конфіденційності не
обмежена в часі.
Розголошення відомостей, що складають
адвокатську таємницю, заборонено за будь-яких обставин, включаючи незаконні
спроби органів дізнання, слідства і суду допитати адвоката про обставини, що
складають адвокатську таємницю.
Інформація та документи можуть втратити
статус адвокатської таємниці за письмовою заявою клієнта (особи, якій відмовлено в укладенні
договору про надання правової допомоги) з передбачених Законом України «Про
адвокатуру та адвокатську діяльність» підстав. При цьому інформація та документи,
що отримані від третіх осіб і містять відомості про них, можуть поширюватися з
урахуванням вимог законодавства з питань захисту персональних даних.
Адвокат зобов’язаний забезпечити
розуміння і дотримання принципу конфіденційності його помічниками, стажистами
та членами технічного персоналу.
Адвокат зобов’язаний забезпечити такі
умови зберігання документів, переданих йому клієнтом, адвокатських досьє та інших
матеріалів, що знаходяться в його розпорядженні і містять конфіденційну
інформацію, котрі розумно виключають доступ до них сторонніх осіб.
Питання 4.
Компетентність
і добросовісність. Обов’язки адвоката щодо дотримання цього принципу.
Зважаючи на суспільну значущість і
складність професійних обов'язків адвоката, від нього вимагається високий
рівень професійної підготовки, ґрунтовне знання чинного законодавства, практики
його застосування, опанування тактики, методів і прийомів адвокатської
діяльності, ораторського мистецтва;
Адвокат зобов'язаний надавати правову
допомогу клієнтам, здійснювати їх захист та представництво компетентно і
добросовісно, що передбачає знання відповідних норм права, наявність
необхідного досвіду їх застосування, доскональність в урахуванні всіх обставин,
що стосуються доручення клієнта та можливих правових наслідків його виконання,
ретельну підготовку до виконання доручення.
Адвокат не повинен надавати правову
допомогу, здійснювати захист або представництво з питань, які не охоплюються
сферою його спеціалізації, в разі, якщо така має місце, і явно не відповідають рівню
його компетенції.
Адвокат має постійно підвищувати свій
професійний рівень та кваліфікацію, володіти достатньою інформацією про зміни у чинному
законодавстві.
Адвокат повинен забезпечувати
обґрунтовано необхідний рівень компетентності своїх помічників, стажистів, технічного персоналу та інших осіб,
що залучаються ним для виконання окремих робіт у зв'язку з виконанням
доручення.
Питання 5.
Повага
до адвокатської професії. Обов’язки адвоката щодо дотримання цього принципу.
Всією своєю діяльністю адвокат повинен
стверджувати повагу до адвокатської професії, яку він уособлює, її сутності та
громадського призначення, сприяти збереженню та підвищенню поваги до неї в
суспільстві.
Цього принципу потрібно дотримуватись у
всіх сферах діяльності адвоката: професійній, громадській, публіцистичній та
інших.
Адвокат зобов'язаний виконувати законні
рішення органів адвокатського самоврядування, прийняті в межах їх компетенції, що не виключає можливості
критики останніх та їх оскарження у встановленому законом порядку. Критика діяльності,
рішень, порядку формування, членів органів адвокатського самоврядування тощо не
може бути спрямована на приниження авторитету адвокатури, адвокатської професії
та статусу адвоката, бути вираженою у принизливій чи такій, що порочить честь,
гідність та ділову репутацію особи формі, а також містити завідомо неправдиву
інформацію або заклики до невиконання рішень органів адвокатського
самоврядування.
Адвокат не повинен вчиняти дій,
спрямованих на обмеження права особи на захист, професійних прав адвокатів,
незалежності адвокатської професії, честі, гідності та ділової репутації своїх
колег, підрив престижу адвокатури та адвокатської діяльності.
При здійсненні професійної діяльності
адвокат зобов'язаний дотримуватись загальноприйнятих норм ділового етикету, в
тому числі щодо зовнішнього вигляду.
Питання 6.
Вимоги
щодо рекламування діяльності адвокатів.
Адвокат має право рекламувати свою
професійну діяльність з дотриманням чинного законодавства і цих Правил;
Рекламні матеріали про адвокатську
діяльність не можуть містити:
- оціночних характеристик відносно
адвоката;
- критики адвокатами інших адвокатів;
- заяв про вірогідність успішного
виконання доручень та інших заяв, що можуть викликати безпідставні надії у
клієнтів;
- вказівок, які можуть сформувати
уявлення, що діяльність саме цього адвоката характеризується рисами і
показниками, притаманними, в дійсності, адвокатурі як такій.
Рекламні матеріали про діяльність
адвоката мають бути об'єктивними, достовірними, чіткими та зрозумілими й не
повинні містити натяків, двозначностей або іншим чином утворювати підґрунтя для
введення потенційних клієнтів в оману, а також мають відповідати розумним
естетичним вимогам. Рекламні
матеріали не можуть демонструватись (розміщуватись) за допомогою способів (у
способи), які дискредитують інститут адвокатури, створюють умови для його
зневаги, принижують професію та статус адвоката України;
Адвокати, що здійснюють адвокатську
діяльність індивідуально або через адвокатське бюро чи об'єднання (керівники
адвокатського об'єднання) несуть персональну відповідальність за достовірність
рекламних матеріалів про них (про адвокатські бюро, об'єднання), а також за їх
відповідність чинному законодавству та цим Правилам.
Якщо адвокату стало відомо про поширену
без його відома рекламу його діяльності, що не відповідає зазначеним вимогам,
такий адвокат, керівник бюро чи об'єднання зобов'язаний вжити всіх розумно
доступних заходів до спростування і корегування такої рекламної інформації та
повідомити про це регіональну кваліфікаційно-дисциплінарну комісію.
Питання 7.
Етичні
засади відносини адвоката з клієнтами. Форма та зміст договору про надання
правової допомоги.
Етичним засадам відносин адвоката з
клієнтами присвячений розділ 3 Правил адвокатської етики.
Приймаючи доручення на надання правової
допомоги, адвокат повинен зважити свої можливості щодо його виконання і
зобов'язаний відмовитись від прийняття доручення, якщо є обґрунтовані підстави
вважати, що стосовно доручення, норми цих Правил, в яких втілений принцип
компетентності, не можуть бути дотримані адвокатом.
Якщо адвокат переконається у наявності
фактичних і правових підстав для виконання певного доручення, він повинен
неупереджено й об'єктивно викласти їх клієнту і повідомити в загальних рисах,
який час і обсяг роботи вимагатиметься для виконання цього доручення та які
правові наслідки досягнення результату, якого бажає клієнт.
Адвокату забороняється приймати
доручення, якщо результат, якого бажає клієнт, або засоби його досягнення, на
яких клієнт наполягає, є протиправними або якщо доручення клієнта виходить за
межі професійних прав і обов'язків адвоката.
Адвокат надає правову допомогу
відповідно до законодавства України про адвокатуру та адвокатську діяльність на
підставі договору про надання правової допомоги.
Форма та зміст договору про надання
правової допомоги передбачені статтею 27 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську
діяльність».
Договір про надання правової допомоги
укладається в письмовій формі.
Договір про надання правової допомоги
може вчинятися усно у випадках:
1) надання усних і письмових
консультацій, роз'яснень із правових питань з подальшим записом про це в
журналі та врученням клієнту документа, що підтверджує оплату гонорару
(винагороди);
2) якщо клієнт невідкладно потребує надання
правової допомоги, а укладення письмового договору за конкретних обставин є
неможливим - з подальшим укладенням договору в письмовій формі протягом трьох
днів, а якщо для цього існують об'єктивні перешкоди - у найближчий
можливий строк.
До договору про надання правової
допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.
Договір про надання правової допомоги
може укладатися на користь клієнта іншою особою, яка діє в його інтересах.
Особливості укладення та змісту контрактів (договорів) з адвокатами, які
надають безоплатну правову допомогу, встановлюються законом, що регулює порядок
надання безоплатної правової допомоги.
Зміст договору про надання правової
допомоги не може суперечити Конституції України та законам України, інтересам
держави і суспільства, його моральним засадам, присязі адвоката України та
правилам адвокатської етики.
Питання 8.
Особи,
від яких адвокат може прийняти доручення на надання правової допомоги.
Забезпечення підтвердження згоди клієнта на надання йому правової допомоги
певним адвокатом.
Договір про надання правової допомоги
може укладатись клієнтом або на користь клієнта іншою особою, яка діє в його
інтересах. Особливості
укладення та змісту контрактів (договорів) з адвокатами, які надають безоплатну
правову допомогу, встановлюються законом, що регулює порядок надання
безоплатної правової допомоги;
Якщо договір про надання правової
допомоги укладено на користь клієнта іншою особою, яка діє в його інтересах,
адвокат зобов'язаний отримати підтвердження згоди клієнта на надання йому
правової допомоги цим адвокатом виключно у випадку, якщо цього вимагає закон.
Питання 9.
Інформування
клієнта щодо правової позиції у справі та хід виконання доручення.
Інформування клієнта щодо правової позиції у справі,
передбачено статтею 18 Правил.
Якщо адвокат переконається у
наявності фактичних і правових підстав для виконання певного доручення, він
повинен неупереджено й об'єктивно викласти їх клієнту і повідомити в загальних
рисах, який час і обсяг роботи вимагатиметься для виконання цього
доручення та які правові наслідки досягнення результату, якого бажає клієнт.
Якщо за наявності фактичних і правових
підстав для виконання доручення, свідомо для адвоката існує поширена
несприятлива (з точки
зору гіпотетичного результату, бажаного для клієнта) практика застосування відповідних
норм права, адвокат зобов'язаний повідомити про це клієнта.
У випадку, коли адвокат дійде висновку
про відсутність фактичних та правових підстав для виконання доручення, він
зобов'язаний повідомити про це клієнта та узгодити з ним зміну змісту доручення,
що відповідав би тому гіпотетичному результату, котрий може бути досягнутий
згідно з чинним законодавством, або відмовитись від прийняття доручення;
Адвокат повинен повідомити клієнта про
можливий результат виконання доручення на підставі закону та практики його
застосування. При цьому забороняється давати клієнту запевнення і гарантії стосовно
реального результату виконання доручення, прямо або опосередковано сприяти
формуванню у нього необґрунтованих надій, а також уявлення, що адвокат може
вплинути на результат іншими засобами, окрім сумлінного виконання своїх
професійних обов'язків.
Інформування клієнта про хід виконання доручення передбачено
статтею 26 Правил.
Адвокат повинен з розумною регулярністю інформувати
клієнта про хід виконання доручення і своєчасно відповідати на запити клієнта
про стан його справи. Інформація має подаватися клієнту в обсязі,
достатньому для того, щоб він міг приймати обґрунтовані рішення стосовно суті
свого доручення та його виконання.
Питання 10.
Дотримання
принципу законності на стадії прийняття та виконання доручення клієнта.
Дотримання поваги до прав інших адвокатів на стадії прийняття доручення
клієнта.
Дотримання принципу законності на
стадії прийняття доручення клієнта (стаття 19 Правил):
- Адвокату забороняється приймати
доручення, якщо результат, якого бажає клієнт, або засоби його досягнення, на
яких клієнт наполягає, є протиправними або якщо доручення клієнта виходить за
межі професійних прав і обов'язків адвоката;
- У цих випадках, якщо зазначені
обставини не є очевидними, адвокат має надати відповідні роз'яснення клієнту.
Якщо клієнт наполягає на використанні засобів виконання доручення, котрі є
протиправними або виходять за межі прав адвоката, останній повинен повідомити
клієнта про неприпустимість їх застосування та вказати на можливі законні шляхи
досягнення того самого або подібного результату, якщо такі існують. Якщо і за
таких обставин не вдається узгодити з клієнтом зміну змісту доручення, адвокат
зобов'язаний відмовитись від укладення договору з клієнтом.
Дотримання принципу законності на
стадії виконання адвокатом доручення клієнта (стаття 25 Правил):
Адвокату категорично забороняється
використовувати при виконанні доручення клієнта незаконні та неетичні засоби,
зокрема спонукати свідків до надання завідомо неправдивих показань, вдаватися
до протизаконних методів тиску на протилежну сторону чи свідків (погроз, шантажу, тощо),
використовувати свої особисті зв'язки (чи в окремих випадках особливий статус)
для впливу прямо або опосередковано на суд або інший орган, перед яким він
здійснює представництво, або захист інтересів клієнтів, використовувати
інформацію, отриману від колишнього клієнта, конфіденційність якої охороняється
законом, використовувати інші засоби, що суперечать чинному законодавству або цим
Правилам.
Дотримання поваги до прав інших
адвокатів на стадії прийняття доручення клієнта (стаття 23 Правил):
До укладення договору з клієнтом
адвокат (особа, уповноважена на підписання договору про надання правової
допомоги від імені адвокатського бюро чи адвокатського об'єднання) повинен
з'ясувати у нього, чи він не зв'язаний чинним договором з іншим адвокатом
(адвокатським бюро, адвокатським об'єднанням) на виконання тотожного або
такого, що частково збігається за обсягом, доручення;
Якщо клієнт зв'язаний чинним договором
з іншим адвокатом
(адвокатським бюро, адвокатським об'єднанням) на виконання тотожного або
такого, що частково збігається за обсягом, доручення та бажає залучити ще
одного адвоката (адвокатське бюро, адвокатське об'єднання), адвокат
(особа, уповноважена на підписання договору про надання правової допомоги від
імені адвокатського бюро чи адвокатського об'єднання), у випадку згоди на це
клієнта, зобов'язаний одразу після укладення договору про надання правової
допомоги проінформувати про це адвоката (адвокатським бюро, адвокатське
об'єднання), який раніше прийняв доручення від клієнта;
Неприпустимо прямо або опосередковано
схиляти клієнта до зміни адвоката
(адвокатського бюро, адвокатського об'єднання), якщо немає об'єктивних підстав
вважати, що подальше надання правової допомоги клієнту іншим адвокатом
(адвокатським бюро, адвокатським об'єднанням) може завдати шкоди його
інтересам.
Питання 11.
Засади
прийняття доручення клієнта декількома адвокатами, адвокатським бюро,
адвокатським об’єднанням.
Засади прийняття доручення клієнта
декількома адвокатами, адвокатським бюро, адвокатським об'єднанням (стаття 24
Правил).
За бажанням клієнта або за погодженням з ним
допускається прийняття одного доручення декількома адвокатами. В цьому
випадку мають бути визначені засади розподілу обов'язків та повноважень
адвокатів, що сумісно виконуватимуть доручення, а також їх
відповідальності перед клієнтом.
Забороняється спонукати клієнта до
укладання угоди з декількома адвокатами (що тягне збільшення суми гонорару), якщо причина неможливості
виконання доручення одним з них самостійно полягає в його некомпетентності.
У
випадках, коли договір про надання правової допомоги укладається з адвокатським
бюро, адвокатським об'єднанням, рішення про призначення конкретного адвоката чи кількох адвокатів для виконання
доручення або про заміну адвоката чи адвокатів (у випадках, коли це не
суперечить закону) приймається адвокатським бюро, адвокатським об'єднанням на свій
розсуд, якщо в договорі не вказаний інший порядок заміни адвоката;
У випадках, коли клієнт після укладення
договору про надання йому правової допомоги певним адвокатом без погодження з
останнім укладе договір з іншим адвокатом, перший з адвокатів, а також і другий,
якщо клієнт не повідомить його про наявність попереднього договору, матиме
право в односторонньому порядку розірвати укладений договір про надання
правової допомоги за винятком випадків, передбачених чинним
законодавством України, коли відмова адвоката від подальшого виконання
професійних обов'язків щодо клієнта не допускається.
Питання 12.
Гонорар
та оплата фактичних видатків, пов’язаних з виконанням доручення. Отримання
невнесеного (недонесеного) гонорару.
Гонорар є формою винагороди адвоката за
здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги
клієнту (ст.28 Правил).
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата
тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови
повернення тощо визначаються в договорі
про надання правової допомоги.
При встановленні розміру гонорару
враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан
клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений
адвокатом час на виконання доручення.
Оплата фактичних видатків, пов'язаних з
виконанням доручення (ст.28 Правил):
-
Адвокат
має право, окрім гонорару, стягувати з клієнта кошти, необхідні для покриття
фактичних витрат, пов'язаних з виконанням доручення, якщо обов'язок клієнта з
погашення цих витрат визначено договором або визначений законом;
-
В
договорі про надання правової допомоги мають бути визначені види передбачуваних
фактичних витрат,
пов'язаних з виконанням доручення (оплата роботи фахівців, чиї висновки
запитуються адвокатом, транспортні витрати, оплата друкарських, копіювальних та
інших технічних робіт, перекладу та нотаріального посвідчення документів,
телефонних розмов, тощо): порядок їх погашення (авансування, оплата по факту в
певний строк і таке інше) та може бути визначений їх обсяг;
-
Якщо
необхідність несення фактичних витрат певних додаткових видів або збільшення їх орієнтовного
обсягу, визначеного раніше, з'ясувалася після укладення договору,
адвокат повинен негайно повідомити про це клієнта та отримати його згоду на
погашення необумовлених раніше видатків.
Отримання невнесеного (недовнесеного)
гонорару (стаття 30 Правил):
Право адвоката, адвокатського бюро,
адвокатського об'єднання на отримання невнесеного (недовнесеного) гонорару не
залежить від результату виконання доручення, якщо інше не передбачене договором про надання правової
допомоги.
Питання 13.
Засади
одностороннього та двостороннього розірвання договору про надання правової
допомоги. Обов’язки адвоката при розірванні договору.
Одностороннє розірвання клієнтом
договору про надання правової допомоги (стаття 32 Правил):
В договорі про надання правової
допомоги має бути передбачено право клієнта в будь-який час і з будь-яких
причин (або без їх пояснення) розірвати договір з адвокатом в односторонньому
порядку;
В договорі можуть бути визначені умови
виплати гонорару за таких обставин;
Адвокат не має права вчиняти тиск на
клієнта з метою перешкодити реалізації цього права;
Водночас адвокат, котрому став відомий
намір клієнта розірвати договір з ним, повинен пояснити клієнту можливі наслідки
цього для перспективи
подальшого виконання його доручення, з'ясувати причини, що потягли ініціювання
клієнтом розірвання договору, і якщо вони пов'язані з помилковим уявленням
клієнта про хід захисту (представництва) його інтересів або обумовлені
недоліками в захисті (представництві) клієнта адвокатом, які можуть бути
усунені, - пояснити це клієнту і обговорити з ним можливість збереження
договору, якщо це об'єктивно відповідає інтересам клієнта.
Одностороннє розірвання адвокатом
договору про надання правової допомоги (cтаття 33):
Адвокат може достроково (до завершення
виконання доручення) розірвати договір з клієнтом з таких підстав:
- клієнт вчиняє дії, що стосуються суті доручення, на
порушення чинного законодавства і відмовляється припинити їх вчинення,
незважаючи на роз'яснення адвоката;
- клієнт використовує правову допомогу, що йому надається
адвокатом, для полегшення вчинення злочину;
- клієнт, незважаючи на роз'яснення адвоката, наполягає на
досягненні результату, який через нові або нововиявлені обставини, є об'єктивно
недосяжним;
-
клієнт грубо порушує обов'язки, взяті ним на себе згідно з договором про
надання правової допомоги;
-
належне виконання доручення стає неможливим через дії клієнта, що вчиняються
ним всупереч порадам адвоката;
- клієнт вчиняє дії, що ганьблять
честь, гідність і ділову репутацію адвоката;
- клієнт не погоджується погашати фактичні видатки, якщо вони
є необхідними для подальшого виконання доручення;
- фізичний або психологічний стан
адвоката позбавляє його можливості належним чином продовжувати виконання
доручення; в цьому випадку адвокат зобов'язаний вжити всіх доступних йому
заходів для запобігання порушення законних інтересів клієнта і забезпеченню
подальшого представництва клієнта іншим адвокатом;
- в
інших випадках, передбачених цими Правилами, законодавством України або
договором про надання правової допомоги.
У всіх випадках розірвання договору за
ініціативою адвоката він зобов'язаний попередити про це клієнта протягом
розумного часу, пояснити йому причини розірвання договору, пересвідчитись, що вони об'єктивно
або суб'єктивно, виходячи з позиції, зайнятої клієнтом, не можуть бути усунені,
і вжити розумно необхідних заходів для захисту законних інтересів клієнта.
Договір про надання правової допомоги
може бути в будь-який час розірваний за взаємною згодою адвоката та клієнта (стаття 34 Правил). При цьому адвокату слід повідомити клієнта про можливі наслідки
розірвання договору для перспективи досягнення мети його доручення.
У випадку, коли в процесі виконання
доручення клієнта адвокат дізнався про існування конфлікту інтересів між
інтересами цього та інших клієнтів, а також інших осіб він повинен розірвати
договір з клієнтом (стаття
35 Правил), якщо не буде отримано відповідної письмової згоди клієнта (клієнтів)
або осіб, зацікавлених у збереженні конфіденційної інформації, на подальше
представництво його (їх) інтересів цим адвокатом або на розголос конфіденційної
інформації.
Обов'язки адвоката при розірванні
договору (стаття
36):
При розірванні договору (незалежно від
причин) адвокат зобов'язаний:
- повернути клієнту отримані від нього
документи, а також документи, видані адвокату для клієнта іншими особами в ході
виконання доручення, майно, передане клієнтом на зберігання адвокату, та
невитрачені кошти, що призначалися для погашення видатків, пов'язаних з
виконанням доручення;
- поінформувати клієнта щодо здійсненої адвокатом роботи і
передати клієнту копії процесуальних документів, складених адвокатом при
виконанні доручення.
Обов'язки адвоката, що випливають з
принципів конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів, продовжують діяти
і після завершення виконання адвокатом договору;
Приписи, визначені в цій статті Правил,
не поширюється на випадки розірвання договору адвокатом з підстав грубого
порушення клієнтом зобов'язань, прийнятих на себе згідно з договором, що
виразилося у відмові від сплати або фактичній несплаті гонорару в повному
обсязі.
Якщо стороною в договорі з клієнтом про
надання правової допомоги виступає адвокатське бюро чи адвокатське об'єднання, то при виникненні обставин, які є
підставами для розірвання договору, пов'язаних з конкретним адвокатом, якого
залучило бюро або призначило об'єднання для надання правової допомоги клієнту, адвокатське
бюро чи адвокатське об'єднання повинне вжити заходів для заміни адвоката за
згодою клієнта, якщо при цьому можуть бути дотримані вимоги цих Правил
(стаття 37 Правил).
Питання 14.
Етичні
аспекти відносин адвоката з клієнтом – юридичною особою (Стаття 39 Правил).
У відносинах щодо надання правової
допомоги клієнту - юридичній особі адвокат при визначенні суб'єкта прав і
обов'язків клієнта і відповідному визначенні порядку реалізації своїх обов'язків
має виходити з наступного:
1.1. для цілей передбаченої
законодавством та цими Правилами взаємодії з клієнтом (узгодження
змісту доручення, отримання дозволу на розголошення конфіденційної інформації,
надання роз'яснень щодо правової позиції у справі, інформування про хід
виконання доручення тощо) клієнта уособлює особа, яка від імені юридичної
особи уклала договір про надання останній правової допомоги, маючи на те
належні повноваження, або інша особа (особи), зазначена в договорі;
1.2. носієм прав та обов'язків, які
захищає або представляє адвокат при наданні правової допомоги, є юридична особа
як така.
Якщо пов'язані з предметом доручення
дії особи (осіб), зазначених у частині першій цієї статті, або інших осіб, що
перебувають у трудових (членських або подібних) відносинах з клієнтом -
юридичною особою є протиправними або такими, що об'єктивно шкодять інтересам
клієнта і унеможливлюють ефективне виконання доручення, адвокат (адвокатське
бюро, адвокатське об'єднання) має вжити розумно необхідні і доступні йому
заходи для зменшення негативних наслідків таких дій, зокрема може оскаржити їх
керівнику юридичної особи (або вищому щодо нього органу);
Якщо, незважаючи на вжиті адвокатом
заходи, керівник юридичної особи (або вищий орган) підтримують зазначені дії
(бездіяльність), шкідливі для інтересів юридичної особи, адвокат може розірвати
договір про на надання правової допомоги клієнту - юридичній особі в
односторонньому порядку.
Особливості застосування правил щодо
конфлікту інтересів у відносинах з клієнтом - юридичною особою (стаття 40 Правил).
На відносини щодо надання правової
допомоги клієнту - юридичній особі в повному обсязі поширюються норми цих
Правил, що регламентують поведінку адвоката в ситуаціях наявності або
наступного виникнення конфлікту інтересів.
Якщо у спілкуванні з посадовими
особами, службовцями та іншими працівниками клієнта - юридичної особи, пов'язаному з наданням правової
допомоги цьому клієнту, стає очевидним, що виникає ситуація конфлікту інтересів,
адвокат повинен недвозначно повідомити, що він представляє клієнта - юридичну
особу і пояснити свої обов'язки, пов'язані з конфліктом інтересів;
У період дії договору про надання
правової допомоги клієнту - юридичній особі адвокат не повинен укладати
договорів про надання правової допомоги з особами, що перебувають у трудових,
цивільно-правових та інших правовідносинах з клієнтом, якщо це може суперечити
інтересам клієнта - юридичної особи. Також адвокат не повинен укладати договори про правову
допомогу із названими особами, якщо він є носієм суперечливої доказової
інформації, отриманої при наданні правової допомоги юридичній особі;
Адвокат не може приймати доручення від
клієнта, якщо суть доручення зводиться до необхідності вчинення дій в інтересах
такого клієнта спрямованих на захист його прав, які перебувають в конфлікті
інтересів з юридичною особою, в якій адвокат раніше працював, або надавав
правову допомогу в результаті чого володіє інформацією, яка може бути
використана проти такої юридичної особи.
Питання 15.
Етичні
аспекти здійснення захисту за дорученням органу (установи), уповноваженого
законом на надання безоплатної правової допомоги або в разі залучення захисника
для проведення окремої процесуальної дії. (Стаття 42 Правил).
Здійснення захисту за дорученням органу
(установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги,
або в разі залучення захисника для проведення окремої процесуальної дії в
порядку, передбаченому чинним кримінальним процесуальним законодавством, а
також законодавством про надання безоплатної правової допомоги, є важливим
професійним обов'язком адвоката. Необґрунтована відмова від прийняття на себе
захисту або участі у проведенні окремої процесуальної дії за цих умов є
неприпустимою.
Відмову слід вважати обґрунтованою
тільки у випадках:
1.1. коли адвокат через тимчасову
непрацездатність не може повноцінно виконувати свої професійні обов'язки;
1.2. коли з об'єктивних причин у
адвоката відсутня належна кваліфікація для надання правової допомоги у
конкретному провадженні, що є особливо складним;
1.3. коли при прийнятті адвокатом на
себе захисту певної особи через конкретні причини неможливо забезпечити
дотримання вимог цих Правил, які регламентують неприпустимість конфлікту
інтересів або правил, що забезпечують гарантії збереження конфіденційної інформації;
1.4. коли прийняття доручення або
залучення для проведення окремої процесуальної дії через конкретні об'єктивні
причини може потягнути суттєве порушення прав і законних інтересів інших
клієнтів адвоката.
Адвокат, який здійснював захист клієнта
під час досудового розслідування на підставі договору або за дорученням органу
(установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги,
може відмовитись від прийняття доручення на захист цього клієнта в суді першої
інстанції виключно з підстав визначених законом.
Питання 16.
Етичні
аспекти відносин адвоката з судом та іншими учасниками судового провадження.
(стаття 43 Правил).
Представляючи інтереси клієнта або
виконуючи функцію захисника в суді, адвокат зобов'язаний дотримуватися вимог
чинного процесуального законодавства, законодавства про адвокатуру та
адвокатську діяльність, про судоустрій і статус суддів, іншого законодавства,
що регламентує поведінку учасників судового процесу, а також вимог цих Правил,
не виявляти неповаги до суду (суддів), поводитись гідно і коректно.
В ході судового розгляду справи адвокат
не повинен:
1. намагатися вплинути на рішення
(вирок) суду позапроцесуальними засобами;
2. робити свідомо неправдиві заяви
стосовно фактичних обставин справи;
3. подавати суду завідомо неправдиві
докази або свідомо брати участь в їх формуванні;
4. посилатися в суді на завідомо
неправдиві або завідомо викривлені фактичні обставини, або обставини, що
завідомо не стосуються предмета спору; або на подані клієнтом докази, стосовно яких
йому відомо, що вони є неправдивими, або докази, отримані з порушенням положень
цих Правил; а також на особисту обізнаність з обставинами справи, а у виступі в
судових дебатах - крім того, на обставини, які не були предметом дослідження
під час судового провадження (щодо яких адвокатом не заявлялися клопотання,
спрямовані на доказування таких обставин) за винятком загальновідомих фактів;
5. порушувати порядок у судовому
засіданні, припускатись сперечань з судом та висловлювань, що принижують честь
і гідність суду або інших учасників процесу.
3. Схиляння адвокатом підзахисного,
сторін в процесі та свідків до давання завідомо неправдивих пояснень та
показань або експертів до надання завідомо неправдивих висновків - категорично
забороняється.
Дотримуючись принципу законності,
адвокат водночас має бути наполегливим і принциповим у відстоюванні інтересів
клієнта в суді, не
поступатися своєю незалежністю у захисті й представництві прав та інтересів
клієнта з метою не погіршити стосунків з суддями; у випадку вчинення судом тиску на
адвоката - не йти на компроміси, які суперечать охоронюваним законом інтересам
клієнта; послідовно дотримуватися принципу домінантності інтересів клієнта перед
всіма іншими інтересами й міркуваннями, що пов'язані з відносинами
адвоката з судом;
Адвокат не повинен полишати без уваги
порушення закону, нетактовне і зневажливе ставлення суду та інших учасників
процесу до його клієнта,
його самого або адвокатури в цілому і повинен реагувати на відповідні дії у
формах, передбачених чинним законодавством та/або актами НААУ.
Адвокат не повинен повідомляти сторонам
та іншим учасникам судового провадження свідомо неправдиву інформацію стосовно
фактичних обставин справи,
суті закону, обсягу прав та обов'язків сторін, або іншим чином намагатися схилити
їх до зміни їх позиції, свідчень, здійснення інших дій, в яких зацікавлений
його клієнт;
Адвокат повинен уникати
позапроцесуального спілкування по суті справи, що є предметом судового розгляду, з учасниками
провадження, які не є його клієнтами, і має здійснювати таке лише у формах та з
метою, що не суперечить чинному законодавству та цим Правилам і лише у
випадках, коли це є необхідним для належного виконання доручення;
Адвокат має поважати процесуальні права
адвоката, що представляє іншу сторону, і не вдаватись до дій, які грубо
порушують останні;
Адвокат не повинен вчиняти дій,
спрямованих на невиправдане затягування судового розгляду справи.
У відносинах з іншими учасниками
судового провадження адвокат повинен:
1. бути стриманим і коректним;
2. реагувати на неправильні дії або
вислови цих осіб у формах, передбачених законом, зокрема у формі заяв,
клопотань, скарг тощо;
3. при допиті підсудних, потерпілих,
сторін у цивільному процесі, свідків та інших осіб бути тактовним.
Питання 17.
Етичні
аспекти відносин адвоката з органами досудового розслідування та
адміністративної юрисдикції.
У відносинах з органами досудового
розслідування, адміністративної юрисдикції адвокат має дотримуватися принципів
і підходів, закріплених розділом IV цих Правил, з урахуванням специфіки статусу
цих органів і процесуальних форм взаємодії адвоката з ними, передбачених чинним
законодавством;
Адвокат повинен зберігати таємницю
досудового розслідування в межах, визначених чинним кримінальним процесуальним
законодавством;
Адвокат не повинен умисно перешкоджати
законному здійсненню процесу досудового розслідування, адміністративного
провадження і давати клієнту поради, свідомо спрямовані на вчинення таких
перешкод;
Адвокат не повинен приймати доручення
на ведення справи клієнта, направленого йому особами, що здійснюють досудове
розслідування по цій справі.
У відносинах з іншими державними
органами з приводу виконання доручення клієнта адвокат має дотримуватися вимог
цих Правил у частині, застосовній до цих відносин, і не повинен:
1. розголошувати пов'язану з їхньою
діяльністю інформацію, що стала йому відомою у зв'язку з виконанням доручення,
таємниця якої охороняється законом;
2. робити завідомо неправдиві заяви
стосовно суті доручення, фактичних обставин, що мають до нього відношення, прав
і обов'язків адвоката, а також обсягу своїх повноважень по представництву
клієнта перед цим органом;
3. здійснювати протизаконний тиск на
посадових осіб та службовців цих органів, використовуючи особисті зв'язки,
погрози, обіцянки, тощо.
У відносинах як з органами досудового
розслідування, адміністративної юрисдикції, так і з іншими державними органами
та органами місцевого самоврядування, адвокат повинен виявляти принциповість у
відстоюванні інтересів клієнта, не допускаючи підлесливості, та за згодою
клієнта оскаржувати незаконні дії посадових осіб або органів, які перешкоджають
виконанню доручення, в порядку, передбаченому чинним законодавством.
У відносинах з будь-якими особами, з
якими адвокат взаємодіє в процесі виконання доручення клієнта, адвокат має
дотримуватись вимог цих Правил у частині, застосовній до цих відносин.
Питання 18.
Етичні
аспекти взаємин між адвокатами.
Відносини між адвокатами повинні
будуватися на засадах колегіальності, взаємної поваги представників
адвокатської професії, дотримання професійних прав адвокатів, слідування
принципам адвокатської діяльності, передбаченим Законом України "Про
адвокатуру та адвокатську діяльність", цими Правилами.
Корпоративна єдність адвокатів вимагає
від них взаємної довіри та співпраці на користь їх клієнтів, зокрема уникнення
штучного породження чи поглиблення конфліктів між клієнтами. Однак при цьому принцип домінантності
інтересів клієнта має перевагу перед міркуваннями корпоративної єдності;
Адвокат України має також визнавати професійний
статус адвокатів іноземних держав, які здійснюють адвокатську діяльність в
Україні згідно з Законом України "Про адвокатуру та адвокатську
діяльність" та ставитись до них з повагою, як до колег;
В разі спілкування між адвокатами за
допомогою матеріальних носіїв інформації адвокат, який передає відомості,
конфіденційність яких він бажає зберегти, має чітко повідомити про це
адвоката-реципієнта інформації, а останній має зберігати конфіденційність такої
інформації або негайно повідомити про неможливість забезпечення такої.
Адвокат не повинен допускати стосовно
іншого адвоката:
1. висловлювань, що принижують його
честь та гідність, завдають шкоди його діловій репутації, нетактовних та
принизливих висловів;
2. поширення свідомо неправдивих
відомостей про нього;
3. спроб схилити клієнта іншого
адвоката до розірвання з ним договору про надання правової допомоги;
4. спілкування з клієнтом іншого
адвоката без згоди останнього з приводу доручення, яке їм виконується;
5. намагань схилити до укладення
договору про надання правової допомоги особу, що прийшла до іншого адвоката
(адвокатського бюро, адвокатського об'єднання);
6. навмисного введення іншого адвоката
в оману стосовно справи, в судовому розгляді якої вони обидва беруть участь,
щодо місця і часу проведення судових засідань, результатів розгляду справи
судами різних інстанцій, наявності доказів (і намірів їх представити), які в
дійсності не існують, намірів свого клієнта, які стосуються предмета спору та
ведення справи, умов мирової угоди, що пропонується.
Допустимі форми реагування адвоката на
незаконні або неетичні дії іншого адвоката:
1. Допустимими формами реагування
адвоката на незаконну або неетичну поведінку іншого адвоката, якою заподіяна
або може бути заподіяна шкода інтересам адвоката, його клієнта, адвокатського
об'єднання, бюро, органів адвокатського самоврядування або адвокатури як такої,
слід
вважати звернення (заяви, скарги) до органів адвокатського самоврядування,
наділених дисциплінарними повноваженнями стосовно адвокатів, а також використання
інших форм захисту прав та законних інтересів особи, передбачених
законодавством України;
2. При виникненні конфлікту між
адвокатами кожен з них за можливості має вжити заходи мирного врегулювання
такого конфлікту. В разі ініціації адвокатом дисциплінарного провадження стосовно іншого
адвоката, він має попередньо повідомити про це раду адвокатів регіону,
а стосовно адвоката іноземної держави - асоціацію адвокатів чи правове
товариство відповідної держави для пошуку шляхів мирного залагодження конфлікту,
за умов, що це можливо з дотриманням інших положень цих Правил.
Окремі аспекти дотримання принципу
взаємної поваги між адвокатами:
-Адвокат повинен уникати розголосу в
засобах масової інформації (або поширення іншим способом) відомостей, що
ганьблять іншого адвоката, адвокатське бюро чи адвокатське об'єднання, якщо
цього не вимагають його власні законні інтереси, інтереси його клієнта або
адвокатури України;
- Адвокат не повинен обговорювати з
клієнтами обставини, що стосуються особистого життя іншого адвоката, його
матеріального стану, походження, національної належності та інші обставини, що
стосуються адвоката, які не стосуються суті доручення;
- Адвокат не може вдаватись до
антиреклами стосовно іншого адвоката (адвокатського бюро, адвокатського об'єднання)
або використовувати цей метод при рекламуванні своєї діяльності;
- Адвокат не має права вимагати
винагороду від іншого адвоката за направлення йому клієнта.
Питання 19.
Дотримання
норм адвокатської етики в громадській, науковій та публіцистичній діяльності
адвоката.
Співвідношення між професійними
обов'язками адвоката і його громадськими, науковими та іншими інтересами
1. В своїй громадській, науковій та
публіцистичній діяльності адвокат повинен враховувати необхідність дотримання
своїх професійних обов'язків, зокрема тих, що випливають з Правил адвокатської
етики;
2. У випадку виникнення суперечності
між професійними обов'язками адвоката, передбаченими чинним законодавством,
цими Правилами, і обов'язками перед конкретними клієнтами, що випливають з
договорів про надання правової допомоги, - з однієї сторони, та інтересами
адвоката, що обумовлені його членством в певній громадській організації,
партії, науковому товаристві тощо - з іншої сторони, адвокат не має права
знехтувати чи поступитись своїми професійними обов'язками адвоката.
Дотримання принципу конфіденційності в
громадській, науковій або публіцистичній діяльності адвоката
Адвокат не може використовувати в своїй
громадській, науковій або публіцистичній діяльності інформацію, конфіденційність
якої охороняється цими Правилами, без згоди на це осіб, зацікавлених у
нерозголошенні такої інформації.
Дотримання принципу поваги до
адвокатської професії в публіцистичній діяльності адвоката
В своїх публіцистичних матеріалах
адвокат не повинен поширювати відомостей, що не відповідають дійсності або
викладені неправдиво, які порочать честь, гідність чи ділову репутацію інших
адвокатів, або престиж адвокатури як такої, а обґрунтовану критику зазначених
осіб, або адвокатури в цілому має викладати в коректній формі.
Питання 20.
Адвокатське
бюро, адвокатське об’єднання як суб’єкти відносин щодо забезпечення дотримання
Правил адвокатської етики.
Поширення Правил адвокатської етики на
діяльність адвокатських бюро, адвокатських об'єднань
Ці Правила адвокатської етики є
обов'язковими для дотримання адвокатськими бюро, адвокатськими об'єднаннями в
такий спосіб, що й окремими адвокатами;
У випадках, коли стороною в договорі
про надання правової допомоги є адвокатське бюро, адвокатське об'єднання, в
якому договір з клієнтом укладається від імені бюро, об'єднання, воно
зобов'язане забезпечити відповідність кандидатури адвоката, якому доручається
виконання договору (окремих робіт за договором), вимогам до компетентності,
об'єктивно обумовленим характером доручення, а також забезпечити дотримання
інших вимог цих Правил, що стосуються укладення договору про надання правової
допомоги, його виконання та припинення.
Участь адвокатів у забезпеченні
дотримання адвокатським бюро, адвокатським об'єднанням Правил адвокатської
етики
Кожен адвокат, який є членом
адвокатського об'єднання, чи створив адвокатське бюро повинен докладати
обґрунтованих зусиль щодо забезпечення вжиття об'єднанням заходів, що сприяють
дотриманню всіма адвокатами та співробітниками цього об'єднання чи бюро цих
Правил.
Співвідношення професійних обов'язків
адвокатів - членів адвокатського об'єднання з обов'язками, пов'язаними з
членством в такому об'єднанні
Для адвоката, який є членом
адвокатського об'єднання, професійні обов'язки перед клієнтами, що випливають
із чинного законодавства, Правил адвокатської етики, договорів про надання
правової допомоги, повинні мати домінуюче значення у порівнянні з обов'язками
адвоката щодо виконання вказівок керівних органів адвокатського об'єднання.
Керівник адвокатського об'єднання
зобов'язаний забезпечити дотримання адвокатом - членом адвокатського об'єднання
виконання цих Правил та не має права вчиняти дії, пов'язані з схилянням або
сприяти ухилянню адвоката від виконання професійних етичних норм.
Питання 21.
Органи
адвокатського самоврядування як суб’єкти відносин щодо забезпечення дотримання
Правил адвокатської етики.
Роль органів адвокатського
самоврядування в забезпеченні дотримання правил адвокатської етики
1. Органи адвокатського самоврядування діють з
метою забезпечення дійсної незалежності адвокатів у здійсненні їх професійної
діяльності;
2. Органи адвокатського самоврядування
сприяють та контролюють дотримання Правил адвокатської етики всіма адвокатами
України та адвокатами іноземних держав, які у відповідності до законодавства
України здійснюють в Україні адвокатську діяльність;
3. Органи адвокатського самоврядування
та їх члени самі мають в своїй діяльності неухильно керуватись загальними
принципами адвокатської етики, не допускати дій чи бездіяльності, що їх
порушують, виявляти повагу як до професійних прав адвокатів, так і до права
кожного адвоката на участь в адвокатському самоврядуванні.
Етичні особливості відносин між
адвокатами та органами адвокатського самоврядування.
Адвокат зобов'язаний дотримуватись
загальнообов'язкових рішень органів адвокатського самоврядування, прийнятих в
межах їх компетенції в спосіб, передбачений Законом України "Про
адвокатуру та адвокатську діяльність".
Рішення органів адвокатського
самоврядування, прийняті в межах їхньої компетенції, є обов'язковими до
виконання адвокатськими бюро та адвокатськими об'єднаннями.
Адвокати, яких обрано до органів
адвокатського самоврядування, зобов'язані неухильно виконувати свої
повноваження згідно законодавства, приймати участь в роботі органів
адвокатського самоврядування, до яких їх обрано, дотримуватись вимог закону та
актів НААУ, не допускати дій чи бездіяльності, що завдають шкоди адвокатурі в
цілому, або блокують роботу окремих органів адвокатського самоврядування.
Питання 22.
Відповідальність
за порушення Правил адвокатської етики.
За порушення Правил адвокатської етики
до адвоката можуть бути застосовані заходи дисциплінарної відповідальності в
порядку, передбаченому чинним законодавством про адвокатуру та адвокатську
діяльність, а також актами Національної асоціації адвокатів України.
У разі звернення із скаргами щодо
притягнення до дисциплінарної відповідальності за порушення Правил адвокатської
етики адвокатів, яких обрано до органів адвокатського самоврядування, чи якщо
скаржниками стосовно порушення цих Правил виступають адвокати, яких обрано до
органів адвокатського самоврядування, з метою забезпечення неупередженості та
об'єктивності при розгляді зазначених скарг Вища кваліфікаційно-дисциплінарна
комісія адвокатури забезпечує перерозподіл та направлення таких заяв (скарг)
для розгляду до КДКА іншого регіону, ніж регіон, в якому зазначений адвокат
входить до органів адвокатського самоврядування.
Адвокат може бути притягнутий до
дисциплінарної відповідальності за порушення Правил адвокатської етики його
помічником, стажистом або членом технічного персоналу якщо адвокат:
1. не забезпечив ознайомлення свого
помічника, стажиста або члена технічного персоналу з цими Правилами;
2. не здійснював належного контролю за
діями помічника, стажиста або члена технічного персоналу, залученого ним до
виконання окремих робіт за дорученням, передбаченим договором між адвокатом і
клієнтом про надання правової допомоги;
3. своїми розпорядженнями і порадами
або особистим прикладом сприяв порушенню помічником, стажистом або членом
технічного персоналу Правил адвокатської етики.
Адвокат, який є керівником
адвокатського бюро чи адвокатського об'єднання (адвокати - члени колегіального
керівного органу адвокатського об'єднання), може(уть) бути притягнутий(ті) до
дисциплінарної відповідальності за невиконання вимог положень цих Правил, а
також за прийняття ним (ними) рішень, які тягнуть порушення Правил адвокатської
етики.
Роз'яснення Правил адвокатської етики:
1. У випадках, коли в конкретній ситуації адвокату
важко визначити варіант поведінки, який у певних обставинах відповідав би
нормам цих Правил, він може звернутися за роз'ясненням до Ради адвокатів
України чи з'їзду адвокатів України;
2. Дії адвоката, що відповідають
роз'ясненню Ради адвокатів України чи з'їзду адвокатів України, не можуть бути
поставлені йому за провину і мати наслідком накладення дисциплінарною
стягнення.
Загальні засади застосування
дисциплінарної відповідальності за порушення Правил адвокатської етики:
1. При застосуванні дисциплінарних
стягнень за порушення Правил адвокатської етики та/або Професійних етичних
(деонтологічних) норм поведінки адвокатів іноземної держави (у випадках,
передбачених цими Правилами), що діють в країнах, в яких такі адвокати мають
право здійснювати адвокатську діяльність, дисциплінарні органи адвокатури
України мають виходити із загальних засад юридичної відповідальності, зокрема
повинні застосовувати дисциплінарні стягнення лише за винні порушення;
2. Щодо відносин дисциплінарної
відповідальності адвокатів діє презумпція невинуватості;
3. Адвокат несе особисту
відповідальність за порушення Правил адвокатської етики перед клієнтом.
Комментариев нет:
Отправить комментарий