1.6. Адвокатура України у 1922 - 1931 роках. Керівні органи адвокатури та їх повноваження. Судова реформа 1922 року. Нормативні акти, що регулювали організацію та діяльність адвокатури України. Порядок набуття статусу адвоката у цей період

Цей пост створений в рамках підготовки до адвокатського іспиту.

В 1922 році, в період започаткування НЕПу, була проведена судова реформа, яка вплинула і на організацію адвокатури. Були прийняті «Положення про адвокатуру Української РСР» та «Положення про надання консультацій для надання юридичної допомоги населенню», згідно з якими в УРСР при губернських радах народних судів створювались губернські колегії захисників (оборонців) в цивільних та кримінальних справах. Членами таких колегій могли бути особи, які мали не менше двох років стажу практичної роботи в органах юстиції, або відповідну теоретичну та практичну підготовку. Не могли бути членами колегії неповнолітні, особи, які не мали виборчих прав, або  перебували під слідством чи судом, та такі, що були виключені із колегії (поновити членство можна було після спливу трьох років). Члени колегії не мали права працювати в державних установах та підприємствах, за винятком перебування на виборних посадах, чи зайняття викладацькою або науковою діяльністю. У 1927 р. було запроваджено інститут стажистів (для випускників юридичних факультетів) і практикантів (для осіб, що мали дворічний трудовий стаж), строком до 1 року. Ці особи зараховувалися до складу колегії без іспиту у разі успішного виконання програми, що включала роботу в консультації, підготовку і ведення справ у суді.

            Члени колегії першого складу затверджувалися президією виконавчого комітету за поданням губернської ради народних суддів. В подальшому ж, прийом членів у колегію проводила президія колегії.

            До керівних органів адвокатури можна віднести загальні збори колегії, та, власне, президія колегії, які обиралася загальними зборами колегії строком на один рік. Також до повноважень колегії відносилися заслуховування звіту президії, обговорення загальних питань діяльності колегії; встановлення розміру відрахування у фонд колегії та організація юридичних консультацій.

            До повноважень президії входили функції розгляду заяв про вступ у члени колегії та відрахування, нагляд і контроль за виконанням членами колегії їхніх обов’язків та накладення дисциплінарних покарань та призначення безоплатної оборони й оборони за таксою.

               В 1924 році були прийняті Основи судоустрою СРСР і союзних республік. У 1925 р. ж, в зв’язку з новим адміністративно-територіальним поділом були створені окружні суди (замість губернських), при яких діяли колегії захисників.

            В кінці 20-х років, стався перехід до колективної форми організації праці, в результаті якої, в зв’язку із прийняттям постанови «Про реорганізацію колегій захисників», були ліквідовані приватні кабінети, а адвокати були закріплені за відповідними консультаціями. Також була встановлена монополія колегії адвокатів на надання юридичної допомоги. Плата за правову допомогу мала законодавчо закріплений розмір (таксу), вносилася до колегії адвокатів та розподілялася між її членами.

         В результаті переходу до колективної форми праці значно скоротилася чисельність адвокатів.