1.4. Судова реформа 1864 року в Росії. Присяжні повірені в Україні. Повноваження Рад присяжних повірених. Принципи організації та діяльності адвокатури у 1864-1917 роках. Найбільш відомі адвокати цього періоду

Цей пост створений в рамках підготовки до адвокатського іспиту.

Давно нічого з цього приводу не писав. Треба виправлятися.

4. Судова реформа 1864 року в Росії. Присяжні повірені в Україні. Повноваження Рад присяжних повірених. Принципи організації та діяльності адвокатури у 1864-1917 роках. Найбільш відомі адвокати цього періоду

В 1860-70 роках Олександром Другим було проведено ряд реформ, серед яких була і так звана судова реформа 1864 року, яка докорінно змінила всю систему правосуддя Російської імперії, в складі якої були того часу і українські землі. Власне судова реформа 1864 року пов’язана із прийняттям «Судових статутів», які ввели принцип незалежності та незмінності суддів, виокремили попередні слідство від поліцейського розшуку та від прокуратури, забезпечили змагальність судового процесу, повністю зрівняв в правах сторони обвинувачення та захисту. Головною ж складовою судової реформи було започаткування суду присяжних та створення вільної, відокремленої від держави, адвокатури.

            Ради присяжних повірених в Україні були започатковані в Харкові, Києві та Одесі в 1904 році. До їх повноважень відносилися:

- включення осіб, які виявили бажання стати  присяжними повіреними, до списку таких осіб, або їх виключення з такого списку;

- розгляд скарг на дії присяжних повірених та спостерігання за виконання ними законів, правил та взятих на себе зобов’язань;

- видача повіреним свідоцтв, що вони не піддавалися осуду з боку ради;

- призначення повірених за чергою для здійснення судового представництва на безоплатній основі;

- визначення розміру винагороди в разі спорту з цього приводу між повіреним та довірителем;

- визначення стягнення за порушення повіреними правил, законів та зобов’язань.

Самі ради започатковувалися при судових палатах округів. Голова ради та його заступник обиралися самими присяжними повіреними.

            Присяжними повіреними в цей період могли стати особи, яким виповнилося 25 років, і які мало вищу освіту та п’ять років судової практики в якості чиновника судового відомства, або помічника присяжного повіреного. Особи, які виявили бажання стати присяжними повіреними, повинні були звернутися до відповідної ради присяжних повірених з наданням необхідних документів. Особа, яку прийнято до складу присяжних повірених, отримувала свідоцтво та складала присягу.

            Окрім присяжних повірених, існували також помічники присяжних повірених та приватні повірені, які, на відміну від присяжних, могли виступати лише в тому суді, до якого були приписані.

            До найбільш відомих адвокатів цього часу можна віднести Плевако, Спасовича, Карабчевський, Андрієвський, Урусов та Пороховщиков (Сергеїч).