1.7. Адвокатура України у період 1931-1939 років. Форми діяльності адвокатів, правове та фінансове становище об'єднань адвокатів, оплата праці адвокатів, організація контролю за діяльністю адвокатів та дисциплінарна відповідальність адвокатів у цей період

Цей пост створений в рамках підготовки до адвокатського іспиту.

В 1931-му році було прийнято «Положення про судоустрій», яке хоча і залишило без змін принципи організації колегії захисників, проте вперше закріпило права колегії як юридичної особи. Тобто юридичні консультації, за якими були закріплені адвокати, становили собою госпрозрахункові одиниці, що передбачало встановлення плану, який зазначав контрольну цифру прибутків (суму гонорарів), а витратна частина відводилася на утримання консультації. Також залишились без змін колективні принципи організації адвокатської діяльності. При президії колегії утворювалися сектори: кадрів, організаційно-інспекторський, масової роботи, соціально-побутовий, господарської частини, бухгалтерії, на чолі кожної з них стояв член президії колегії.

У 1933 році наказом Наркома юстиції був встановлений порядок розгляду дисциплінарних справ членів колегії, що покладався на її президію, та оскарження до президії обласного суду постанов про застосування заходів дисциплінарного впливу.

В 1934 році, згідно постанови «Про розширення прав Найвищого суду»,  безпосереднє керівництво колегіями захисників було покладено на Найвищий суд, який в цьому ж році затвердив нове Положення про форми роботи юридичних консультацій. Згідно з цим Положенням, юридична консультація залишалася госпрозрахунковою, захисникам гарантувалося 2/3 визначеної їм тарифної ставки, а оплата за сумісництвом обмежувалася їх основною ставкою.

В цей період українська адвокатура вже остаточно була підконтрольна державі. В 1937 році колегії захисників перейшли у відання Наркому юстиції, який здійснював тепер загальне керівництво і нагляд за діяльністю колегій захисників, через спеціально створений для цього відділ. В цьому ж році наказом Наркому юстиції про колегії захисників було знову встановлено новий порядок оплати праці адвокатів. Тепер доручалося завідуючому юридичної консультації розподіляти заробіток між її членами за кількістю та якістю виконаної роботи, з урахуванням складності справ, кваліфікації кожного члена колегії, їх навантаження. Кожен захисник отримував свій заробіток за винятком 30%, що відраховувалися на утримання президії й витрати колективу.