1.14. Види адвокатської діяльності. Особливості виконання доручень у кримінальних провадженнях та цивільних справах: прийняття доручення, встановлення розміру та порядку внесення гонорару, обрання правової позиції по справі та узгодження її з клієнтом, можливості та підстави припинення виконання доручення та дострокове розірвання угоди про надання правової допомоги.

Цей пост створений в рамках підготовки до адвокатського іспиту. Також є відповідна тема на моєму форумі. Долучайтесь ;-)

Ч. 1 ст. 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі за текстом - Закон) визначено такі види адвокатської діяльності:

1) надання правової інформації, консультацій і роз’яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;

2) складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;

3) захист прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішується питання про їх застосування у кримінальному провадженні, особи, стосовно якої розглядається питання про видачу іноземній державі (екстрадицію), а також особи, яка притягається до адміністративної відповідальності під час розгляду справи про адміністративне правопорушення;

4) надання правової допомоги свідку у кримінальному провадженні;

5) представництво інтересів потерпілого під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, прав і обов’язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні;

6) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами;

7) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб, держави, органів державної влади, органів місцевого самоврядування в іноземних, міжнародних судових органах, якщо інше не встановлено законодавством іноземних держав, статутними документами міжнародних судових органів та інших міжнародних організацій або міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України;

8) надання правової допомоги під час виконання та відбування кримінальних покарань.

Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.

            Що стосується прийняття адвокатом доручення, то відмовитися від надання правової допомоги від може лише з підстав, наведених в ч. 1 ст. 28 Закону. При прийнятті доручення із клієнтом укладається договір на надання правової допомоги, до якого застосовуються положення договірного права, проте який має особливості, наведені в ст. ст. 27, 29 Закону.

            Відповідно до ст. 30 Закону, формою винагороди адвоката за надання правової допомоги є гонорар, який може буди фіксованим, або у формі погодинної оплати. Його розмір має бути розумним, та має враховувати  складність справи, кваліфікацію адвоката, фінансовий стан клієнта та інші чинники. Умови щодо гонорару адвоката передбачаються в договорі про правову допомогу.

            При обранні правової позиції адвокату забороняється її займати всупереч волі клієнта, крім випадків, коли адвокат упевнений в самообмові клієнта (п. 3 ч. 2 ст. 21 Закону). Тому адвокат повинен погоджувати свою правову позицію із клієнтом, або обирати її не всупереч інтересам клієнта.