Мої колеги іноді питають мене - ну як там, в системі БВПД? Чи багато справ, чи реально щось заробити?
Також часом зустрічаю в інтернеті коментарі накшталт "безоплатний адвокат гірше прокурора" чи "що ти хотів, це ж безкоштовний адвокат", маючи на увазі дуже незадовільну якість послуг, які такий адвокат може надати.
Інформації ж в інтернеті обмаль з приводу того, чи варто адвокату взагалі лізти в цю систему? Як і з приводу того, чи варто людині звертатися за безоплатною правовою допомогою, або краще накопити коштів на "платного" адвоката.
Співпрацюю з із "системою БВПД (безоплатної вторинної правової допомоги)" з квітня 2018 року, тобто майже два роки; часу в мене з‘явилося більше в силу оголошеного в країні карантину, тому можу спробувати відповісти на всі ці питання.
Стосовно теоретичної сторони функціонування безоплатної правової допомоги в Україні я вже розповідав тут, тому перейдемо безпосередньо до практики.
Безоплатна правова допомога, як би хто її не лаяв, дуже потрібний і корисний інститут. Вона дає можливість для людей, яким "не по кишені" оплачувати послуги адвоката, отримати все ж таки правову допомогу. Причому, є місцевості в Україні, де адвокатів дуже мало, або взагалі немає. Винайняти платного адвоката з більш крупного міста, де ти нікого не знаєш, плюс додаткові витрати на проїзд - далеко не кожному це по кишені.
Також, це не завжди можуть бути суто "соціальні" категорії населення: особи з інвалідністю, переселенці, жертви домашнього насильства, особи без місця проживання тощо. Доволі часто звичайна людина, середнього класу, якщо так можна сказати, може опинитися в скрутному становищі, і стати суб‘єктом права на безоплатну правову допомогу. Іноді навіть буває, людина із нормальним фінансовим станом, але яка підпадає під дію закону про безоплатну правову допомогу, шукає "безкоштовного адвоката", щоб банально зекономити. В кримінальному ж процесі взагалі всі, хто захочить, можуть розраховувати на безоплатного адвоката від держави.
Що стосується самих адвокатів, які співрацюють із системою БВПД, то вони є самими різними. Не можна однозначно казати, що безкоштовні адвокати всі погані, або всі хороші. Тут, як то кажуть, як повезе. Адже рішення про те, якого адвоката призначити, приймає центр БВПД, до якого ви звернулися, виходячи із завантаженості того чи іншого адвоката. І це може бути або самий звичайний адвокат, або ледащо, стомлена від життя людина, або молода дівчина адвокат із доволі впертим характером, яка за вас "задовбає всіх".
Тому, в ідеалі, звісно, з самого початку знати, до кого звертатись. Напраклад, я стикався із таким, що клієнт приходить до центру, і вже конкретно просить призначити "або Петрова, або Іванову, або Сидорова". Тобто серед людей, які періодично звертаються за безоплатною допомогою, є якась молва про тих адвокатів, яких варто брати, а яких - ні.
Або інший випадок, коли людина безпоседеньо до "безоплатного адвоката" звертається, вони разом обговорюють справу, домовляються співпрацювати і клієнт вже приходить до центру, та прямо пише в своїй заяві - "призначте мені Іванову".
Центри, як правило, не відмовляють, якщо людина просить кого конкретного їй призначити.
Що стосується адвокатів, то вони теж в певному діапазоні дозволеного можуть, так би мовити, вибирати із запропонованих клієнтів. Наприклад, мій центр мені дзвонить і каже "є така то справа, беретесь", і я кажу так чи ні. Якщо скажу ні, то запропонують іншому.
Щоправда, це стосується не кримінальних справ. В кримінальних трохи по-іншому все. Там тобі раз запропонують, другий - ти відмовляєшся, втретє вже навряд подзвонять.
Але, тим не менш, для адвоката кожний новий його клієнт - це завжди в певному сенсі "лотерея". Адже до того як тебе призначать на справу, ти, як правило, не знаєш нічого про клієнта. І тільки із самої справи можеш трохи прикинути, що це за клієнт. Наприклад, справа про стягнення аліментів, ти призначений якомусь чоловікові. Як правило, це виявиться звичайний більш-менш адекватний чоловік, який в шоці від того, що його хочусь зобов‘язати найближчі п‘ятнадцять років віддівати чверть своєї заробітної плати. І ти йому ро‘яснеш, на що він може розраховувати, а на що - ні.
Серед клієнтів можуть виявитися реально психічно хворі люди, із довідкою, як положено. Так теж буває. Якщо центр тобі про це не скаже, то буде для тебе несподіванкою. А якщо скажуть, то всі адвокати, яким запропонують, відмовляються - а адвоката знайти необхідно, людина не може без правової допомоги залишитись, адже має не неї право.
І ось ти повинен працювати, якось знаходити контакт із такою людиною.
"- Олександре Олександровичу, ви бачили єнота? Тільки но вибіжав!
- Так, він побіг у суд питати, чи буде сьогодні слухання.
- А, ну той добре".
А буває навпаки. Колега судився із банком, і останні почали погрожувати адвокату, що заблокують його картки чи щось накшталт того. Клієнтка дзвонила у банк і казала: якщо будете погрожувати моєму адвокатові, я вас всіх там повбиваю)) і таке бувало. Для таких клієнтів ще більше хочеться працювати.
Поміняти адвокату клієнта, як і клієнту - адвоката - справа доволі складна, адже законодавець визначив доволі мало підстав для такої заміни. І замінити адвоката просто тому, що він вам не подобається, навряд вийде.
Тому, якщо вирішили звернутися до безкоштовного адвоката, варто все ж таки з самого початку знати, до кого йти.
Також варто мати на увазі, що безкоштовними для вас будути лише послуги самого адвоката. Судовий збір, поштові відправлення, оплата експертизи тощо - вже буде за ваш кошт.
Звертаючись до центру БВПД, будьте готові зібрати всі довідки за наданим вам переліком, аби підтвердити своє право на безоплатну допомогу. Такі довідки дійсні протягом 30 днів, і якщо після спливу цього терміну ви вирішите звернутися до центру знову, але з іншого питання - доведеться зібрати довідки ще раз.
Начебто все, що хотів розповісти для тих, хто має намір звернутися до безоплатної вторинної правової допомоги. Якщо є питання, то пишіть в коментарях - на всі відповім.
Комментариев нет:
Отправить комментарий