Як проходить процедура опису майна боржника державним виконавцем?

Взято з http://sob.ru

Звісно, якщо Ви стали учасником виконавчого провадження в якості боржника, то краще не доводити ситуацію до арешту майна. Ця процедура неприямна як боржнику, так і державному виконавцю. Але трапляється. 

Тому, якщо справа дішла до опису, то як же проходить ця процедура? І на які моменти портібно звернути увагу?

Одразу зверну увагу на наявність Переліку видів майна громадян, на яке не може бути звернуто стягнення за виконавчими документами. Також буду спиратися на ЗУ "Про виконавче провадження", зокрема на главу 4 "Загальний порядок звернення стягнення на майна боржника" (далі за текстом - Закон), та Інструкію про проведення виконавчих дії (далі за текстом - Інструкція).

Не будеми брати до уваги процедуру виконання рішення суду про примусове проникнення до житла або іншого володіння боржника в порядку ст. 376 ЦПК, і розглянемо її в іншій темі.

Отже, поїхали. Державним виконавцем відкрито виконавче провадження. Державний виконавець здійснив всі необхідні дії для пошуку майна боржника, і ось майно виявлено. Виконавець направляє боржнику повідомлення та запрошує до відділу державної виконавчої служби, де пропонує добровільно виконати рішення і дає час на його виконання. Час спливає, боржник добровільно рішення не виконав, і запускається механізм примусового виконання рішення. 

 Загальний порядок звернення примусового стягнення на майно боржника наведений в ч. 1 ст. 52 Закону, та уявляє собою три стадії: арешт, вилучення і примусова реалізації. 

Для арешту майна необхідно його описати.

Як правило, виконавча служба не завжди попереджає про свій візит. Але в будь-якому випадку, час проведення виконавчих дій - з 6:00 до 22:00.

Візітерів, як мінімум, три. Це державний виконавець та два поняті. Причому поняті не повинні бути працівниками державної виконавчої служби (далі за текстом - ДВС) та не повинні бути заінтересованими особами (ст. 16 Закону).

Далі державним виконавцем, при добровільній згоді боржника увійти, проводиться опис усього майна, що він бачить, не торкаючись до нього. Причому його не турбує, чи належить даний конкретний предмет боржнику, або особам, які разом із ним проживать. Тому якщо є якійсь документи, які підтверджують належність того чи іншого предмету іншій особі (чеки, угоди, гарантійні документи тощо), то їх потрібно надати виконавцю. Виконавець бере їх до уваги, та не вносить до опису. Прикро, але на практиці таких документів, як правило, немає. В такому випадку описується все, а потім "особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права на майно і про звільнення майна з-під арешту." (ст. 59 Закону).

При проведенні опису державний виконавець може попросити, наприклад, відкрити шафу, та описати усе наявне в ній. При відмові боржника може бути притягнуто до адміністративної відповідальності - ст. 188-13 (Невиконання законних вимог державного виконавця). Тому навряд чи вийде ситуація, коли боржник усе майно заховав у шафі, і при візиті виконавця його зору відкривається голий паркет, стіни, два стільця та стіл, а на кухні із їжі тільки сіль)) Хоча, можна спробувати))) 

Майно, як правило, залишається на зберігання господарям. 

Під час проведення опису виконавцем складається акт опису та арешту майна, який має містити:

- час і місце складання

- назву органу ДВС та ПІБ державного виконавця і учасників проведення опису із зазначенням їх процесуального стану

- назва органу чи посадової особи, якими виданий виконавчий документ, що підлягає виконанню

- дані про стягувача та боржника

- назву кожного внесеного в акт предмету і його відмінні ознаки (вага, розмір, форма, колір тощо)

- оцінка кожного внесеного в акт предмета і загальна вартість усього майна

- строк, після закінчення якого майно може бути передане для реалізації

- назва особи, якій передане майно на зберігання, а якщо майно передано на зберігання не боржнику, а іншій особі, - її паспортні дані та адреса

- відмітка про роз'яснення зберігачеві майна обов'язків із збереження майна, попередження про кримінальну та матеріальну відповідальність за його розтрату, відчуження, утаювання або
підміну

- зауваження або заяви стягувача, боржника, осіб, що були присутні при описі

Акт складається у двох (трьох, якщо майно передається на зберігання не боржнику) примірниках та підписується виконавцем, понятими, особою, якій майно передане на зберігання, боржником та стягувачем. Про відмову від піпису в акті робиться відмітка. Один примірник залишається у виконавця, другий під розписку надається боржнику (третій - у зберігача, якщо зберігач - не боржник). 

Усі витрати (вантажники тощо) авансуються стягувачем, та стягуються потім з боржника. Арештоване майно реалізується через торгівельну організацію за допомогою аукціону. Публікують лоти на офіційному сайті Міністерства юстиції - https://trade.informjust.ua

Якщо майно одразу не продається - воно уцінюється. Якщо всеодно не продається - то пропонується в рахунок погашення боргу стягувачу. Якщо стягувач відмовляється - майно повертається боржнику. Щоб взяти участь в аукціоні, потрібно зареєструватись та внести завдаток. Аукціон проводиться за участю як мінімум двох осіб. Сумніваюсь, що хтось буде реєструватися та давати завдаток, щоб торгуватися за вилучену у боржника мотику та віник. Да і стягувачу вони навряд чи потрібні))) В основному, з аукціонів продаються авто, земля, житло; рідше - побутова техніка.

В загальних рисах, здається, все.

Інтересним моментом є опис дорогоцінностей. В разі, якщо виконавець відкриває ту саму шафу, а там - "золото-бриллианты", то вони повинні бути описані, поміщені в конверт, який опечатується та відпривляється на зберігання обласне управління Національного банку. До того ж, для перевезення дорогоцінностей до установи НБУ виконавець повинен замовити машину інкації із інкасаторами. Як бачимо, процедура дуже моторошна і, як правило, виконавці з нею не зв'язуються.

Також зазначу, що відсутність боржника не є перешкодою для проведення опису. З цього приводу - п. 5.6.9 Інструкції.

Що можна порадити боржнику в такій ситуації. Ну, по-перше, не опинятися в ній. Краще домовитися із виконавцем, стягувачем. По-друге, якщо дійшо до візити виконавця, приготувати всі документи, які підтверджують відсутність в нас права власності на те чи інше майно, яке дійсно боржнику не належить. Якщо боржник проживає не один, то з приводу всього неналежного йому майна можна скласти із співмешканцем договір користування, за яким співласник дає можливість користування належного йому майна боржникові. Без нотаріального засвідчення, проста письмова форма.