Вже давно хотів торкнутися теми домашнього насильства, і ось, нарешті, в мене є час про це написати.
Це повідомлення підготовлене в рамках мого проекту "Безоплатна правова допомога: сприяння захисту прав людини в Україні". Долучайтесь ;-)
7 січня 2018 року набув чинності Закон України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" (далі за текстом - Закон), який започаткував принципово новий для України підхід до захисту прав та інтересів осіб, які постраждалі від такого насильства. На що варто звернути увагу, спробую розповісти.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 1 даного Закону, домашнє насильство - це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Тобто, законодавство виділяє чотири форми домашнього насильства: фізичне, сексуальне, психологічне та економічне.
Ст. 21 Закону наведені основні права, які має постраждала від домашнього насильства особа. Зокрема, така особа має право на:
1) дієвий, ефективний та невідкладний захист в усіх випадках домашнього насильства, недопущення повторних випадків домашнього насильства;
2) звернення особисто або через свого представника до суб'єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству. Це органи опіки та піклування, підрозділи національної поліції та інші;
3) отримання повної та вичерпної інформації від суб'єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, про свої права і соціальні послуги, медичну, соціальну, психологічну допомогу, якими вона може скористатися;
4) безоплатне отримання відповідно до законодавства соціальних послуг, медичної, соціальної та психологічної допомоги відповідно до її потреб;
5) безоплатну правову допомогу у порядку, встановленому Законом України "Про безоплатну правову допомогу";
6) повагу до честі та гідності, уважне та гуманне ставлення з боку суб'єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству;
7) конфіденційність інформації особистого характеру, яка стала відома суб'єктам, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, під час роботи з постраждалою особою, та захист персональних даних;
8) вибір спеціаліста за статтю (за можливості);
9) відшкодування кривдниками завданих матеріальних збитків і шкоди, заподіяної фізичному та психічному здоров'ю, у порядку, визначеному законодавством;
10) звернення до правоохоронних органів і суду з метою притягнення кривдників до відповідальності, застосування до них спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству (про них окремо нижче);
11) своєчасне отримання інформації про остаточні рішення суду та процесуальні рішення правоохоронних органів, пов'язані з розглядом факту вчинення стосовно неї домашнього насильства, у тому числі пов'язані з ізоляцією кривдника або його звільненням;
12) інші права, передбачені законодавством у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, а також міжнародними договорами, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України.
Є питання? Дзвоніть за телефонами 096 288 04 61, 063 046 97 46. Консультація адвоката безкоштовна!
Які ж спеціальні заходи із протидії домашньому насильству передбачає Закон? А заходи наступні (ст. 24 Закону):
1) терміновий заборонний припис стосовно кривдника (ст. 25 Закону);
2) обмежувальний припис стосовно кривдника (ст. 26 Закону);
3) взяття на профілактичний облік кривдника та проведення з ним профілактичної роботи (ст. 27 Закону);
4) направлення кривдника на проходження програми для кривдників (ст. 28 Закону).
Терміновий заборонний припис виноситься кривднику підрозділами поліції, за власної ініціативи або за заявою постраждалої особи, у разі існування безпосередньої загрози життю чи здоров'ю постраждалої особи з метою негайного припинення домашнього насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення.
Терміновий заборонний припис може містити такі заходи:
1) зобов'язання залишити місце проживання (перебування) постраждалої особи;
2) заборона на вхід та перебування в місці проживання (перебування) постраждалої особи;
3) заборона в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою.
Причому, працівники підрозділів поліції можуть застосовувати поліцейські заходи примусу для виселення з житлового приміщення кривдника, якщо терміновий заборонний припис передбачає зобов'язання залишити місце проживання (перебування) постраждалої особи, а кривдник відмовляється добровільно його залишити.
Терміновий заборонний припис виноситься строком до 10 діб. Сам припис вручається кривднику, а його копія - постраждалій особі або її представнику.
Обмежувальний припис виноситься за рішенням суду загальної юрисдикції в порядку окремого провадження, відповідно до положень ст. ст. 350-1 - 350-8 Цивільного процесуального кодексу України. Ним визначаються визначаються один чи декілька таких заходів тимчасового обмеження прав кривдника або покладення на нього обов'язків:
1) заборона перебувати в місці спільного проживання (перебування) з постраждалою особою;
2) усунення перешкод у користуванні майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності або особистою приватною власністю постраждалої особи;
3) обмеження спілкування з постраждалою дитиною;
4) заборона наближатися на визначену відстань до місця проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування постраждалою особою;
5) заборона особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалу особу, якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею;
6) заборона вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою або контактувати з нею через інші засоби зв'язку особисто і через третіх осіб.
Обмежувальний припис видається на строк від одного до шести місяців, і може бути продовжений на строк не більше 6 місяців.
Також, постраждала особа може вимагати від кривдника компенсації її витрат на лікування, отримання консультацій або на оренду житла, яке вона винаймає (винаймала) з метою запобігання вчиненню стосовно неї домашнього насильства, а також періодичних витрат на її утримання, утримання дітей чи інших членів сім'ї, які перебувають (перебували) на утриманні кривдника, у порядку, передбаченому законодавством.
Взяття на профілактичний облік кривдників та проведення з ними профілактичної роботи полягає у взятті подрозділами поліції на профілактичний облік кривдника з моменту виявлення факту вчинення ним домашнього насильства на встановлений законодавством строк і проводить з ним профілактичну роботу.
Виконання програм для кривдників здійснюється місцевими державними адміністраціями та органами місцевого самоврядування. Виконання програм для кривдників забезпечують фахівці, які пройшли відповідне навчання.
З метою запобігання повторному вчиненню домашнього насильства та забезпечення виконання програми для кривдника дитину-кривдника може бути тимчасово влаштовано до родичів, у сім'ю патронатного вихователя або до установи для дітей незалежно від форми власності та підпорядкування, в яких створені належні умови для проживання, виховання, навчання та реабілітації дитини відповідно до її потреб.
У разі неявки кривдника для проходження програми для кривдників або ухилення від проходження програми без поважних причин суб'єкти, відповідальні за виконання програм для кривдників, надають протягом трьох робочих днів письмове повідомлення про це уповноваженому підрозділу органів Національної поліції України для вжиття заходів.
Зазначеним законом також внесено зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення. Зокрема, додано статтю 173-2, яка передбачає адміністративну відповідальність для кривдників, та статтю 39-1, яка започатковує новий вид стягнення.
Стаття 173-2. Вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування
Вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення, -
тягнуть за собою накладення штрафу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин, або адміністративний арешт на строк до семи діб.
Ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою цієї статті, -
тягнуть за собою накладення штрафу від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин, або адміністративний арешт на строк до п'ятнадцяти діб.
Стаття 39 1. Направлення на проходження програми для особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі
У разі вчинення домашнього насильства чи насильства за ознакою статі суд під час вирішення питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення має право одночасно вирішити питання про направлення особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, на проходження програми для таких осіб, передбаченої Законом України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" чи Законом України "Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків"
Ну і наостанок. Що робити, якщо ви стали жертвою домашнього насильства? Звісно ж, першочергово необхідно викликати поліцію та, за необхідності, швидку, якщо постраждала особа зазнала тілесних ушкоджень. Також стануть в нагоді наступні контакти:
1. Національна дитяча “гаряча лінія” 0 800 500 225 або 772 (для дзвінків з мобільного);
2. Національна "гаряча лінія" з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та ґендерної дискримінації 0 800 500 335 або 386 (короткий номер з мобільного);
3. Єдиний телефонний номер системи безоплатної правової допомоги 0-800-213-103 (цілодобово);
4. Сайт громадської організації "Ла Страда - Україна".
Комментариев нет:
Отправить комментарий