Поширені помилки під час складання позовної заяви

В кінці 2017 року були затверджені в новій редакції Цивільний, Господарський процесуальні кодекси, а також Кодекс адміністративного судочинства. Ці редакції містять у собі багато новацій, порівняно із попередніми. Ряд новацій стосується також і форми та змісту позовної заяви, вимог до доданих до неї документів. Але, як показує практика, не всі юристи встигли адаптуватися до цих змін. Звичайним же людям стало складніше звернутися до суду. В результаті - ухвала про залишення позову без руху.

Я сам іноді дивуюсь, скільки мені всього потрібно розказати людині, яка виявила намір самостійно подати позовну заяву до суду (навіть коли вона вже складена), щоб вона змогла це зробити та не мала із цим проблем. Стільки нюансів в цьому стало.

Отже, перейдемо до помилок. За основу візьму цивільне судочинство. Вимоги до позову та доданих документів в адміністративному та господарському судочинствах практично ідентичні.

Так, основні вимоги до позову та доданих документів наведені в статтях 175 та 177 Цивільного процесуального кодексів. Невідповідність будь-яким із наведених в цих статтях вимогам є підставою для залишення позовної заяви без руху.

1. Як на мене, найчастіша помилка - непосвідчення доданих до позову документів (п. 2 ч. 5 ст. 95 ЦПК, ч. 5 ст. 177). Напевно, це пов'язано із тим, що в ст. 177 ЦПК про це прямо не передбачено, а главу 5 ЦПК "Докази та доказування" перед поданням позову читають не всі))

Так, в ч. 5 ст. 95 ЦПК сказано, що "учасник справи підтверджує копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення".

Тобто, на кожній сторінці копії доданого документа, внизу, вам необхідно написати: "згідно з оригіналом", вказати своє прізвище та ініціали, поставити підпис та вказати дату підпису.

2. Не вказується про наявність того чи іншого доданого документа у певного учасника провадження (п. 1 ч. 5 ст. 95, п. 8 ч. 3 ст. 175 ЦПК). Адже учасник справи зобов'язаний надати суду для огляду оригінал письмового доказу, копію якого він надав, проте для цього суддя повинен знати, в кого такий оригінал знаходиться.

Для цього, коли ви в кінці позовної заяви наводите перелік доданих документів, в дужках напишіть учасника, в якого знаходиться відповідний оригінал того чи іншого документа. Наприклад, "копія листка непрацездатності на __ арк. (оригінал у позивача)".

3. Не вказуються повні контактні дані учасників справи (п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК). Зазначений мною пункт містить доволі обширний перелік даних, які повинен вказати позивач, і які просто може вказати. 

Так, позивач повинен вказати: ПІБ (найменування), ІПН (індивідуальний податковий номер), або, за відсутності - паспортні дані, адресу реєстрації/проживання, індекс.

Позивач може вказати: відомі йому засоби зв'язку (телефон, електронна пошта).

Якщо дані про ІПН та адресу проживання відсутні - необхідно подати клопотання до суду про їх отримання.

4. Не надається попередній розрахунок судових витрат (п. 9 ч. 3 ст. 175 ЦПК). Моє улюблене))

Попередній розрахунок - це складений у довільній формі орієнтовний перелік витрат, які позивач планує понести в зв'язку із розглядом справи.

Якщо такий розрахунок не подати, то суд може окрім судового збору позивачу (в разі задоволення його позову) більше нічого не компенсувати (ч. 2 ст. 134 ЦПК).

Як на мене, такий розрахунок не обов'язково подавати, якщо окрім судового збору ви більше нічого компенсувати не хочете (витрати на адвоката, на проведення експертизи тощо). Проте в тексті позовної заяви, в такому разі, варто вказати: "мною, окрім сплаченого судового збору, не планується понести інших витрат під час судового розгляду".

5. Відсутність підтвердження про те, що позивачем не подано інших позовів до того самого відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав (п. 10 ч. 3 ст. 175 ЦПК). Така норма з'явилася в зв'язку із поширеними в попередньому випадків, коли позивачі, аби зробити так, щоб позовна заява потрапила до потрібного судді, подавали однакові позови у відповідності до кількості суддів. Але при цьому кожна позовна заява мала один дефект, відповідно до якого мала б залишитися без руху. Після того, як позови залишалися без руху, позивач усував недоліки тільки в тому позові, який потрапив до потрібного судді. Всі інші, із спливом часу на усунення недоліків, поверталися позивачу.

Зараз такі дії є підставою для визнання позивача таким, що зловживає своїми процесуальними правами, та притягнення його до відповідальності, передбаченої ст. 148 ЦПК. Наявність же позначки про наведене вище підтвердження полегшує притягнення винної особи до відповідальності в разі встановлення подібного зловживання.

Отже, щоб не було до вас питань у суду, в тексті позову (як правило, в кінці) потрібно вказати: "У відповідності до п. 10 ч. 3 ст. 175 ЦПК підтверджую, що мною не подано інших позовів до того самого відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав".

Як на мене, це основні помилки, яких припускаються позивачі. Тому, раджу звернути на них увагу, коли будете складати свої позовні заяви.