21 августа 2016 г.

Повернення обвинувального акту прокурору

Сьогодні поговоримо про повернення обвинувального акту прокуророві, зокрема про результати цього, а також про обчислення при цьому строків досудового розслідування. В цьому питанні на даний час існують певні прогалини в Кримінальному процесуальному кодексі України (далі - КПК).
Почнемо спочатку. Звернення прокурора із обвинувальним актом до суду є завершальною стадією досудового розслідування. Згідно із ч. 4 ст. 110 КПК, обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування.
Обвинувальний акт має відповідати встановленим КПК вимогам. Так, відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК, обвинувальний акт повинен містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статей) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.
Як часто трапляється на практиці, обвинувальний акт містить багато процесуальних помилок, обговорення яких заслуговує окремої розмови. І суддя на стадії підготовчого судового засідання, погодившись із твердженнями сторони захисту, приймає рішення про повернення обвинувального акту прокурору з підстав невідповідності останнього вимогам законодавства. Що далі?
Досудове розслідування, згідно п. 5 ч. 1 ст. 3 КПК, починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта чи клопотання про застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності.
Виходить, що якщо обвинувальний акт повертається прокурору, то досудове розслідування не завершено; воно триває. Це, насамперед, стосується строків.
Строки досудового розслідування вказані в ст. 219 КПК. Так, згідно із п. 2 ч. 1 цієї статті, досудове розслідування повинно бути закінчено протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину. Цей строк у виключних випадках може бути подовжено до 6-ти або 12-ти місяців в залежності від ступеню тяжкості злочину.
Згідно зі ч. 1 статті 116 КПК, процесуальні дії мають виконуватись у встановлені цим Кодексом строки.
На практиці це виглядає так. Приміром, особі повідомлено про підозру 1 березня 2016 року. До 1-го травня 2016 року досудове розслідування повинно бути закінчено. Прокурор, приміром, направляє обвинувальний акт до суду 23 квітня, тобто за неділю до закінчення строку. На цьому моменті строк досудового розлідування зупиняється. І якщо суд повертає обвинувальний акт прокурору, то у сторони обвинувачення є лише неділя на здійснення процесуальних дій. За спливом цього строку обвинувачення, якщо воно цей строк не подовжить, вже не зможе добувати докази, вчинити нові слідчі дії, якто допит свідка, призначення експертизи тощо.
Навіть є думка, що за спливом строків досудового розслідування прокурор вже не може направляти обвинувальний акт до суду, адже зі спливом строків досудового розслідування закінчуються повноваження прокурора робити подібні дії. Проте я скептично сприймаю ці думку, і ось чому. Так, дійсно, згідно зі п. 14 ч. 2 ст. 36 КПК, прокурор, здійснюючи нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, уповноважений звертатися до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності. Проте, по-перше, якщо він втрачає повноваження на звернення до суду із обвинувальним актом, він і встрачає повноваження на закриття кримінального провадження. Тобто виходить, що досудове розслідування попадає в ситуацію, яка не має процесуального виходу. По-друге, процесуальні дії, згідно ст. 116 КПК, мають виконуватись в строк. Проте звернення до суду із обвинувальним актом - це не процесуальна дія, а процесуальне рішення (ч. 4 ст. 110 КПК).
Тому, якщо сторона захисту вирішує звернутися до суду із клопотанням про повернення обвинувального акту прокурору, вона повинно усвідомлювати, яка мета цієї дії та які від цього наслідки, що потрібно робити далі.
Практичне значення обчислення строків досудового розслідування після повернення обвинувального акта прокурору має, наприклад, під час вирішення питання про подовження запобіжних заходів (приміром, тримання під вартою). Звісно, якщо строки досудового розслідування завершені, ні про яке продовження тримання особи під вартою не може бути і мови.
Також цікавим є питання встановлення судом строків на усунення недоліків в обвинувальному акті. Це також є порушенням, адже прокурор, окрім звернення до суду із обвинувальним актом, може і взагалі закрити кримінальне провадження. Проте встановлення судом строків, виходить, зобов'язує прокурора звернутися до суду лише з обвинувальним актом, що, бесперечно, є порушенням норм КПК.

Адвокат Пономаренко Олександр Олександрович займається наданням правової допомоги не тільки в м. Запоріжжі, але й дистанційно, по всій Україні. Такий вид допомоги включає не тільки надання консультацій, але й повний юридичний супровід Вашої справи із складанням при цьому всіх необхідних документів та роз'ясненням покроково, що потрібно зробити. Вам залишається тільки виконувати мої вказівки. Докладно про це можна прочитати тут.
Звертайтесь, буду радий допомогти ;-) 


Комментариев нет:

Отправить комментарий