Блог Олександра Пономаренко: Державна соціальна допомога малозабезпеченим сім'ям

Взято з http://dnz336.klasna.com

Автор - Бєліков Олег, Правник, головний редактор журналу "Юридична канцелярія", м. Харків

Статтю взято з сайту видавничої організації "Юстиніан", знаходиться за цим посиланням.

Що більше посилюється криза в нашій державі, то актуальнішими стають питання соціального захисту населення, особливо піклування держави про малозабезпечені сім’ї. Згідно зі ст. 1 Закону України №1768-III від 1 червня 2000 року «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям», державна соціальна допомога малозабезпеченим сім’ям — це щомісячна допомога, яка надається малозабезпеченим сім’ям у грошовій формі в розмірі, який залежить від величини середньомісячного сукупного доходу сім’ї. На підставі Закону визначений і Порядок призначення й виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №250 від 24 лютого 2003 р.

Державна соціальна допомога малозабезпеченим сім’ям призначається й виплачується малозабезпеченим сім’ям, які постійно проживають на території України, мають середньомісячний сукупний дохід, нижчий від прожиткового мінімуму для сім’ї.

Соціальна допомога також може бути призначена й виплачена за місцем фактичного проживання уповноваженого представника сім’ї за умови подання довідок про склад сім’ї й про неотримання такої допомоги в органах праці й соціального захисту населення за місцем реєстрації. Якщо повнолітні члени сім’ї, яка звернулася за призначенням соціальної допомоги, фактично проживають разом, але зареєстровані за різними адресами, уповноважений представник сім’ї додає до заяви довідки про склад сім’ї й про неотримання такої допомоги в органах праці й соціального захисту населення за місцем реєстрації.

На кожного отримувача соціальної допомоги місцева державна адміністрація формує особову справу, де зберігаються документи, необхідні для призначення соціальної допомоги, а також розрахунки її розміру.

Призначення соціальної допомоги

Для призначення соціальної допомоги уповноважений представник сім’ї подає до місцевої державної адміністрації такі документи:

- заяву;
- документ, який посвідчує особу уповноваженого представника сім’ї;
- довідку про склад сім’ї;
- декларацію про доходи й майно (заповнюється на підставі довідок про доходи кожного члена сім’ї);
- довідку про наявність і розмір земельної частки (паю).

До складу сім’ї включаються чоловік, дружина; рідні, усиновлені та підопічні діти цих осіб віком до вісімнадцяти років, а також діти, які навчаються за денною формою навчання у професійно-технічних, вищих навчальних закладах I-IV рівнів акредитації до досягнення двадцяти трьох років і які не мають власних сімей; неодружені повнолітні діти, які визнані інвалідами з дитинства I та II груп або інвалідами I групи і проживають разом з батьками; непрацездатні батьки чоловіка та дружини, які проживають разом з ними і перебувають на їх утриманні у зв’язку з відсутністю власних доходів; особа, яка проживає разом з одиноким інвалідом I групи і здійснює догляд за ним; жінка та чоловік, які проживають однією сім’єю, не перебувають у шлюбі, але мають спільних дітей. При цьому до складу сім’ї включаються незалежно від місця проживання (перебування) або реєстрації діти, які навчаються за денною формою навчання у професійно-технічних, вищих навчальних закладах I-IV рівнів акредитації до досягнення двадцяти трьох років і не мають власних сімей. До складу сім’ї не включаються особи, які перебувають на повному державному утриманні. Для призначення соціальної допомоги на наступний строк уповноважений представник сім’ї подає заяву й декларацію про доходи й майно. Довідка про склад сім’ї поновлюється лише у разі змін у складі сім’ї або коли між поданням заяви на призначення соціальної допомоги на наступний строк і припиненням виплати раніше призначеної соціальної допомоги минуло більше календарного місяця.

Якщо дитина, яка перебуває на повному державному утриманні, проводить канікули вдома, сім’я має право звернутися за призначенням соціальної допомоги за повні місяці перебування дитини вдома на підставі довідки відповідного закладу про зняття дитини з матеріального забезпечення. При цьому дитина включається до складу сім’ї й допомога призначається (перераховується) на період перебування дитини вдома.

Соціальна допомога призначається з місяця звернення, якщо протягом місяця подано всі необхідні документи. Якщо до заяви не додані всі необхідні документи, місцева державна адміністрація повідомляє уповноваженого представника сім’ї, які документи треба подати додатково. Місцева державна адміністрація видає уповноваженому представнику сім’ї повідомлення про прийняття заяви й документів із зазначенням дати прийняття. Рішення про призначення соціальної допомоги або про відмову в її наданні приймається держадміністрацією протягом десяти календарних днів. Якщо приймається рішення про відмову в наданні соціальної допомоги, місцева державна адміністрація письмово повідомляє про це уповноваженого представника сім’ї із зазначенням підстав відмови й порядку оскарження рішення.

Хто не має права на соціальну допомогу? Згідно з п. 10 вказаної Постанови №250, соціальна допомога не призначається в таких випадках:

1) працездатні члени малозабезпеченої сім’ї не працюють, не служать, не вчаться за денною формою навчання в загальноосвітніх, професійно-технічних, вищих навчальних закладах I-IV рівня акредитації протягом трьох місяців, які передують місяцю звернення за призначенням державної соціальної допомоги (крім осіб, які в установленому порядку визнані безробітними й, за інформацією центрів зайнятості, не порушують законодавство про зайнятість щодо сприяння своєму працевлаштуванню;

2) особи, які доглядають за дітьми до досягнення ними трирічного віку або за дітьми, які потребують догляду протягом часу, визначеного в медичному висновку лікарсько-консультативної комісії, але не більше ніж до досягнення ними шестирічного віку;

3) особи, які доглядають за інвалідами I групи або дітьми-інвалідами віком до 18 років, а також за особами, які досягли 80-річного віку);

4) під час вибіркового обстеження матеріально-побутових умов сім’ї з’ясовано, що малозабезпечена сім’я має додаткові джерела для існування, не зазначені в декларації про доходи, і майно (здача в найм або оренду житлового приміщення (будинку) або його частини;

5) один чи кілька членів сім’ї працюють без оформлення у встановленому порядку трудових відносин;

6) є можливість отримання доходу від утримання худоби, птиці, інших тварин;

7) є дохід від народних промислів, використання наявної сільськогосподарської техніки, вантажної машини, мікроавтобуса тощо);

8) особи, які входять до складу малозабезпеченої сім’ї, протягом 12 місяців перед зверненням за наданням соціальної допомоги здійснили купівлю земельної ділянки, квартири (будинку), автомобіля, транспортного засобу (механізму), будівельних матеріалів, інших товарів довгострокового вжитку тощо або оплатили послуги з навчання, будівництва, ремонту квартири (будинку) або автомобіля, транспортного засобу (механізму), телефонного (у тому числі мобільного) зв’язку тощо (крім житлово-комунальних послуг, у межах норм споживання й медичних послуг, пов’язаних із забезпеченням життєдіяльності) в сумі, яка на час звернення перевищує десятикратну величину прожиткового мінімуму для сім’ї;

9) у власності чи володінні малозабезпеченої сім’ї (крім сімей, які складаються лише з дітей і осіб, які досягли 65-річного віку або є інвалідами I і II групи, і сімей, у яких є діти-інваліди) є земельна ділянка площею понад 0,6 гектара (крім випадків, коли така земельна ділянка з незалежних від сім’ї причин не приносить дохід);

10) у власності чи володінні малозабезпеченої сім’ї є друга квартира (будинок) за умови, що загальна площа житла перевищує 21 кв. м на одного члена сім’ї й додатково 10,5 кв. м на сім’ю, чи більше одного автомобіля, транспортного засобу (механізму). При цьому не враховуються транспортні засоби, які, за законодавством, не є об’єктами оподаткування (крім тракторів на гусеничному ходу).

За наявності обставин, передбачених в абзацах 2–6 цього пункту, державна соціальна допомога може бути призначена на підставі рішень районних, районних у містах Києві й Севастополі держадміністрацій і виконавчих комітетів міських і районних у містах (у разі їх створення) рад або утворених ними комісій, якщо:

1) у складі сім’ї є інвалід;

2) у малозабезпеченій багатодітній сім’ї виховуються троє або більше дітей віком до 18 років (якщо діти навчаються за денною формою навчання в загальноосвітніх, а також професійно-технічних, вищих навчальних закладах I-IV рівня акредитації, але не довше ніж до досягнення ними 23 років);

3) неможливість отримання будь-яких джерел для існування пов’язана з тривалою хворобою одного й/або кількох членів сім’ї. Рішення про призначення державної соціальної допомоги в таких випадках приймається на підставі обстеження матеріально-побутових умов сім’ї, яка звернулася за призначенням такої допомоги.

Для призначення соціальної допомоги сім’ям, у яких є діти, які навчаються у вечірній школі з денною формою навчання, у вищому навчальному закладі або є слухачами курсів на контрактній основі, обстеження матеріально-побутових умов сім’ї обов’язкове.

Якщо особами, які входять до складу сім’ї, навмисно подано недостовірні відомості чи приховано відомості, які вплинули або могли вплинути на встановлення права на соціальну допомогу й визначення її розміру, виплата соціальної допомоги припиняється з місяця, у якому виявлено порушення. На наступний строк допомога може бути призначена не раніше, ніж через шість місяців, починаючи з першого числа місяця виявлення порушення.

Визначення розміру соціальної допомоги

Розмір соціальної допомоги визначається як різниця між прожитковим мінімумом для сім’ї в її середньомісячним сукупним доходом, але не може бути більшим ніж 75% прожиткового мінімуму для сім’ї. Середньомісячний сукупний дохід сім’ї визначається за Методикою обчислення сукупного доходу сім’ї для всіх видів соціальної допомоги, що затверджується Мінпраці, Мінекономіки, Мінфіном, Держкомстатом, Держкомсім’ямолоддю.

Згідно з п. 5 Методики, до сукупного доходу сімей (одержувачів) входять:

- нарахована заробітна плата, у тому числі за надурочну роботу, за роботу в святкові, неробочі й вихідні дні й за роботу за сумісництвом; плата за роботу в колективному сільськогосподарському підприємстві; надбавки й доплати всіх видів;

- премії, установлені за системами оплати праці на підприємстві, в установі, організації, незалежно від періодичності й джерел їх виплати; відсоткові надбавки й щорічна винагорода з фонду матеріального заохочення за підсумками роботи за рік підприємства, установи чи організації. Премії й щорічні винагороди включаються до сукупного доходу на час їх нарахування, при цьому за рік враховується не більше однієї винагороди за вислугу років;

- інші грошові виплати, які мають систематичний характер (польове забезпечення, доплати за роз’їзний і рухомий характер роботи тощо, крім виплат на відрядження);

- стипендії, пенсії, допомога (крім частини допомоги при народженні дитини, допомоги на поховання, одноразової допомоги, яка надається за рішеннями органів виконавчої влади й місцевого самоврядування, підприємств, організацій незалежно від форм власності), допомога на навчання, безпосередньо отримана особою від підприємства, установи чи організації, за винятком коштів, отриманих на умовах позики чи кредитів і щомісячні компенсаційні виплати. При цьому до сукупного доходу не включається допомога, для призначення якої обчислюється сукупний дохід. При зверненні за призначенням декількох видів допомоги, розмір яких визначається з урахуванням сукупного доходу, до сукупного доходу сім’ї входять розміри призначених на дату звернення зазначених видів допомоги, крім допомоги, для призначення якої обчислюється сукупний дохід;

- доходи від підприємницької діяльності й іншої незалежної професійної діяльності, у тому числі доходи адвокатів, приватних нотаріусів і від заняття літературною, художньою, музичною, артистичною й іншою творчою діяльністю. Доходи осіб, які займаються такою діяльністю, визначаються на підставі даних державних податкових адміністрацій. Доходи осіб, які сплачують фіксований податок, визначаються на підставі прибуткового податку й розраховуються за шкалою ставок прогресивного оподаткування;

- усі види винагород, які виплачуються штатним (позаштатним) літературним працівникам, художникам, фотокореспондентам й іншим особам із фонду авторського гонорару, а також винагороди, які виплачуються за публічне виконання творів; при цьому розмір доходу визначається як середньомісячний розмір гонорару за рік, який передує зверненню за призначенням допомоги, з урахуванням коефіцієнта зростання середньомісячної номінальної заробітної плати працівників, зайнятих в економіці;

- матеріальне забезпечення, відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»;

- доходи від здавання житлового приміщення (будинку) або інших будов у найм або в оренду (на підставі довідок органів державних податкових адміністрацій);

- натуральна оплата праці;

- грошове забезпечення військовослужбовців, крім військовослужбовців строкової служби;

- суми, які виплачуються в порядку відшкодування шкоди, заподіяної працівникові за ушкодження його здоров’я, що пов’язане з виконанням ним трудових обов’язків;

- заробіток учнів і студентів, які поєднують навчання з постійною роботою на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності й господарювання;

- суми, які виплачувалися за час вимушеного прогулу й суми за час вимушеного прогулу при затримці виконання рішення про поновлення на роботі працівника;

- одержані аліменти;

- фактичний заробіток осіб, які працювали у фізичних осіб. При цьому натуральна частина заробітної плати цих осіб також включається до їхнього сукупного доходу;

- суми індексації грошових доходів населення й компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв’язку з порушенням термінів їх виплати;

- доходи від особистого селянського господарства, земельних ділянок, наданих для ведення городництва, сінокосіння, випасання худоби, і від земельної частки (паю), виділеної внаслідок розпаювання землі;

- допомога у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю;

- інші доходи, які підлягають оподаткуванню, відповідно до законодавства.

До сукупного доходу включаються також виплати, передбачені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»:

а) підвищення розміру оплати праці, стипендій і пенсій громадян, які працювали або працюють на територіях радіоактивного забруднення;

б) оплата додаткової відпустки;

в) різниця між заробітками при переведенні на нижчеоплачувану роботу;

г) середня заробітна плата, яка зберігається за працівником при звільненні його з роботи у зв’язку з відселенням;

д) компенсація за час вимушеного простою;

е) щомісячна грошова допомога у зв’язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва й особистого підсобного господарства;

ж) щорічна допомога на оздоровлення.

Під час обчислення середньомісячного сукупного доходу сім’ї, у складі якої протягом періоду, за який обчислюється дохід, відбулися зміни (розірвання шлюбу або коли шлюб між подружжям не розірвано, але в цей період набрало законної сили рішення суду про стягнення з батька (матері) аліментів), враховується місячний розмір аліментів за період, за який обчислюється середньомісячний сукупний дохід для призначення соціальної допомоги.

До стабілізації економічного становища в Україні розмір державної соціальної допомоги визначається з урахуванням рівня забезпечення прожиткового мінімуму. Рівень забезпечення прожиткового мінімуму встановлюється виходячи з реальних можливостей видаткової частини Державного бюджету України і затверджується одночасно з прийняттям закону про Державний бюджет України на відповідний рік.

Для кожної дитини (крім дитини-інваліда), яка входить до складу малозабезпеченої сім’ї, рівень забезпечення прожиткового мінімуму збільшується на 10 відсотків, а для кожної дитини-інваліда, яка входить до складу малозабезпеченої сім’ї, для кожної дитини, яка утримується матір’ю (батьком, усиновителем), що не перебуває у шлюбі, і запис про батька (матір) цієї дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться в установленому порядку за вказівкою матері (батька), для кожної дитини, в якої один або обоє батьків є інвалідами I або II групи, - на 20 відсотків.

Для громадян, які одержали статус особи, що проживає і працює (навчається) на території населеного пункту, якому надано статус гірського, рівень забезпечення прожиткового мінімуму збільшується на 20 відсотків.

Зменшення розміру соціальної допомоги

Призначена соціальна допомога може бути зменшена до 50% її розміру у разі невикористання сім’єю можливостей знаходження додаткових джерел для існування. При повторному поданні інформації про відсутність доходів у працездатних осіб, які включені до складу сім’ї (крім осіб, які доглядають за дітьми до досягнення ними трирічного віку або за дітьми, які потребують догляду протягом часу, визначеного в медичному висновку лікувально-консультаційної комісії, але не більше ніж до досягнення ними шестирічного віку; осіб, які доглядають за інвалідами I групи або дітьми-інвалідами віком до 16 років й особами, які досягли 80-річного віку; осіб, які в установленому порядку визнані безробітними й, за інформацією центрів зайнятості, не порушують законодавство про зайнятість щодо сприяння своєму працевлаштуванню), а також якщо середньомісячний розмір доходів залишається меншим ніж розмір мінімальної заробітної плати, розмір соціальної допомоги поступово зменшується при кожному наступному зверненні за її призначенням відповідно на 20% і 10%.

Соціальна допомога може призначатися без зменшення її розміру на підставі рішень районних, районних у містах Києві й Севастополі держадміністрацій і виконавчих комітетів міських і районних у містах (у разі їх створення) рад або утворених ними комісій. Рішення про призначення соціальної допомоги в таких випадках приймається на підставі обстеження матеріально-побутових умов сім’ї.

Перерахунок розміру соціальної допомоги

Розмір соціальної допомоги може бути перерахований з місяця подання заяви уповноваженим представником сім’ї до закінчення строку призначення. При затвердженні нового рівня забезпечення прожиткового мінімуму розмір соціальної допомоги перераховується без звернення уповноваженого представника сім’ї. Місцеві державні адміністрації провадять перерахунок раніше призначеної соціальної допомоги з місяця встановлення нового рівня забезпечення прожиткового мінімуму.

Строки призначення соціальної допомоги

Соціальна допомога призначається на шість місяців. Одиноким особам, які за результатами медико-соціальної експертизи визнані непрацездатними й не мають інших джерел існування (не отримують доходів, передбачених Методикою обчислення сукупного доходу сім’ї для всіх видів соціальної допомоги, крім доходів від особистого селянського господарства), соціальна допомога може бути призначена на строк визнання особи непрацездатною. Одиноким особам, які досягли 65-річного віку й не мають інших джерел існування за тих же умов, соціальна допомога може бути призначена довічно.

Виплата соціальної допомоги

Державна соціальна допомога виплачується раз на місяць за місцем проживання уповноваженого представника сім’ї державними підприємствами зв’язку чи перераховується на особовий рахунок уповноваженого представника сім’ї в банківській установі. Не отримана своєчасно з вини сім’ї державна соціальна допомога може бути отримана в наступному місяці, але не пізніше місяця після закінчення строку, на який вона призначена.

Затримка виплати державної соціальної допомоги з вини органу, що її призначає чи виплачує, не допускається. При переїзді сім’ї в іншу місцевість виплата призначеної державної соціальної допомоги за попереднім місцем проживання припиняється.