Нарешті випала вільна хвилинка написати про одну цікаву справу. Буквально в минулому місяці подзвонила мені клієнтка та сказала, что нарешті отримала назад свої кошти. Тобто, справу можна вважати завершеною.
Це була моя перша справа в рамках співпраці із системою з надання безоплатної вторинної правової допомоги.
Ситуація. До вже старенької бабусі прийшли кілька молодих людей, представників фірми з виготовлення металопластикових вікон, та почали її дуже наполегливо вмовляти засклити балкон. В хід йшло все: гарні умови розстрочки, обіцянки гарної якості тощо. Літні люди час від часу дуже довірливі, це всім відомо. Вмовили її в кінцевому випадку. Заплатила вона завдаток 7500 грн. через банк. Ну і все. Потім, коли вже прийшла до тями, прочитала уважно те, що вона підписала (в неї поганий зір), тоді і зрозуміла, що вона зробила. Всі сумніви підтвердились, коли клієнтка не змогла вийти на зв'язок із фірмою - постачальником вікон. Ну і в договорі, замість заскління балкону - просто купівля-продаж вікна. За 14970 грн. Непогане таке вікно, да?
Ну і все, з цією проблемою вона і звернулася за безоплатною правовою допомогою. Не грошей, не вікон.
Справа була практично безперспективною, це стало зрозуміло одразу. Головна загвіздка всього цього; так-би мовити, апогей - це цікава умова договору. Там було сказано, що якщо замовник не заплатить повну вартість договору протягом 14 днів з моменту підписання, то договір вважається розірваним, а завдаток не повертається. І це, взагалі то, узгоджується із положеннями Цивільного кодексу.
Стаття 571 Правові наслідки порушення або припинення зобов'язання, забезпеченого завдатком
1. Якщо порушення зобов'язання сталося з вини боржника, завдаток залишається у кредитора.
І приводів для розірвання договору навіть через суд, начебто, і немає. З цього боку фірма підготувалася ґрунтовно: підпис замовника на договорі є, клієнтка заплатила гроші - значит мала намір його укладати, обрахунки майбутнього вікна є, всі необхідні елементи договору як-то дата, строки тощо, теж є.
Цікавий і оригінальний спосіб обману споживачів, чи не так? І головне, все начебто в рамках закону. А людина обманута, як таке можливо? Прийшов, "уламав" на договір, отримав гроші, і все - "пишите письма на деревню дедушке", як казав всім відомий Остап Бендер.
Фірма - якийсь звичайний ФОП (фізична особа-підприємець), із вельми сумнівною репутацією в інтернеті. До речі, і в судовому реєстрі таких справ часто-густо, по всій Україні.
Фірма - якийсь звичайний ФОП (фізична особа-підприємець), із вельми сумнівною репутацією в інтернеті. До речі, і в судовому реєстрі таких справ часто-густо, по всій Україні.
В суді я "бив" на несправедливі умови договору, виходячи із ст. 18 Закону України "Про захист прав споживачів". І через ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу, просив його розірвати та повернути гроші клієнтці. Одразу скажу, що судді дуже скептично ставляться до ідеї розірвання договору, особливо якщо формально там начебто все гаразд. Але мені повезло - відповідач повністю проігнорував судовий розгляд. І суд задовольнив мої вимоги, ухваливши заочне рішення (його текст за посиланням, справа №333/2559/18), відмовивши лише в задоволенні моральної шкоди. Якщо б відповідач відвідував би засідання та заперечував би проти задоволення мого позову - все могло би бути інакше.
Ну а далі - рішення набрало сили, ми звернулися до виконавчої та почали чекати виконання рішення. І ось в березні клієнтка отримала свої кошти.
Якщо по строках, то вийшло так - в кінці квітня 2018 року клієнтка звернулася за допомогою. На початку червня ми подали позов до суду. Рішення набрало законної сили в кінці серпня; пощастило, що цей суд не такий завантажений. З кінця вересня ми в виконавчій. Ну і ось в березні наступного року - виконання рішення. Тобто, процесс повернення коштів зайняв майже рік.
Наостанок скажу. Бережіть своїх довірливих старих, забороніть, по можливості, їм що-небудь підписувати без вашого відома. Це допоможе уникнути багатьох проблем в такі неспокійні часи.
Комментариев нет:
Отправить комментарий